Справа № 130/1320/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Порощук П.П.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
17 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №4647029 від 04.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Сторони, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також достатність в матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4647029 від 04.05.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
За змістом вказаної постанови, позивач 03.05.2025 року о 23 год. 40 хв. на 35 км. на дорозі М-09 здійснював керування автомобілем «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування постановою Жмеринського міськрайонного судом Вінницької області від 02.04.2025 року, чим порушив п.п. 2.1.а Правил дорожнього руху.
За актом від 04.05.2025 року у зв'язку з виконанням постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року у позивача було вилучено посвідчення водія.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Зі змісту ст. 9 КУпАП, слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).
Згідно п. 2.1(а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією частини 4 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, порушення вимог п. 2.1а ПДР тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.4 ст. 126 КУпАП.
В призмі спірних правовідносин, колегія суддів зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов'язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року у справі №130/762/25 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
04.05.2025 відповідачем винесено оскаржувану постанову серії ЕНА №4647029 від 04.05.2025 відносно позивача - ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за те, що 03.05.2025 року об 23 год 40 хв. він керував транспортним засобом, будучи позбавлений право керування транспортними засобами.
Актом від 04.05.2025 року у зв'язку з виконанням постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року у справі №130/762/25 у позивача вилучено посвідчення водія.
09.05.2025 року позивачем подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у справі №130/762/25 від 02.04.2025 року.
Відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 28.05.2025 року у справі №130/762/25, позивачу поновлено строк на подання апеляційної скарги, задоволено апеляційну скаргу, постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, судова колегія приймає до уваги ту обставину, що станом на момент винесення оскаржуваної в межах даної справи постанови про адміністративне правопорушення, постанова Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року у справі №130/762/25 не набула законної сили, а у позивача не було вилучено посвідчення водія.
Також, судова колегія враховує наступне.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи вищевстановлені обставини, судова колегія наголошує, що доказування тих чи інших обставин повинно грунтуватись на аналізі сукупності всіх наявних доказів, у тому числі непрямих.
Статтею 252 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку, що постанова серії ЕНА №4647029 від 04.05.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, ґрунтувалась на постанові, яка станом на 04.05.2025 року не була реалізована.
Апеляційний суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Розгляд цієї категорії справ носить спрощений терміновий характер і здійснюється на місці вчинення адміністративного правопорушення. Зазначеною процедурою не передбачається відкладення справи та зумовлює учасників процесу до активних дій задля забезпечення повного і об'єктивного її вирішення. Одночасно, спрощений порядок розгляду справи не виключає обов'язок дотримання установлених процедур.
Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз'яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов'язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.
Як було встановлено в ході розгляду справи, позивачем були надані відповідні пояснення представникам патрульної поліції стосовно його необізнаності про існування постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року у справі №130/762/25 та відповідно про факт позбавлення його права керування транспортними засобами. Однак, вказана обставина була залишена представниками патрульної поліції без уваги.
Згідно наявного в матеріалах справи акту від 04.05.2025 року на виконання постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року у справі №130/762/25 працівниками патрульної поліції було вилучено у позивача посвідчення водія тільки 04.05.2025 року.
Таким чином, на момент складання оскаржуваної в межах даної справи постанови у позивача був наявний документ, що підтверджував наявність у нього права на керування транспортними засобами.
Доводи апеляційної скарги, про те, що постанова Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2025 року у справі №130/762/25 набула законної сили, оскільки позивачем не оскаржувалась, судова колегія до уваги не приймає, оскільки останні в повному обсязі спростовуються матеріалами справи та встановленими в ході її розгляду обставинами.
В контексті встановлених обставин справи, судова колегія зауважує, що саме по собі описування адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.