Справа № 240/15655/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бєлкіна Д.С.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
17 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 08 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про бездіяльність головного державного виконавця,
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області, в якому просила визнати протиправними дії головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області щодо повернення виконавчого листа №2-а-484/11 від 09.10.2015 року без прийняття до виконання.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 08 серпня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 грудня 2025 року.
На визначену дату учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відтак, враховуючи приписи ч. 2 ст. 313 КАС України, якими визначено, що неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також враховуючи достатність наявних матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року, постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 01 серпня 2011 року скасовано та прийнято нове судове рішення: визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області в нарахуванні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та зобов'язано відповідача здійснити такий перерахунок пенсії позивачу з 30 травня 2011 року.
19 жовтня 2015 року на виконання судового рішення, Вищим адміністративним судом України видано виконавчий лист про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".
В свою чергу, ОСОБА_1 подала до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про прийняття на виконання виконавчого листа №2а-484/2011.
10.03.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубович Н.П. направлено позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, за змістом якого згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та господарських формувань юридичну особу боржника-управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області припинено. Ухвала про заміну сторони до оригіналу виконавчого документа не додана. Крім того, у виконавчому листі наявні відмітки про виконання виконавчого листа згідно п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", а відповідно до абз.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
19.03.2021 ОСОБА_1 звернулася Баранівського районного суду Житомирської області із заявою про приведення виконавчого листа від 09 жовтня 2015 року у відповідність до статей 4,10 Закону України "Про виконавче провадження", із зазначеними вимогами (зауваженнями) головного державного виконавця від 10.03.2021.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 13.04.2021 в задоволенні заяви про приведення виконавчого листа у відповідність, відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 13.04.2021 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту шляхом приведення виконавчого листа у відповідність не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
При цьому, колегія суддів визнала необгрунтованим та передчасним висновок суду першої інстанції в тій частині, що виконавчий лист у справі № 2-а-484/11 виконано, оскільки судом в рамках розгляду заяви не досліджувалося питання щодо вчинення дій органу пенсійного фонду та органу ДВС, спрямованих на виконання судового рішення, а позиція суду грунтувалась виключно на тому, що на виконавчому листі міститься відмітка про виконання.
26.02.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з проханням прийняти до виконання виконавчий лист № 2-а-484/11 від 09.10.2015.
В свою чергу, 30.06.2022 року головний державний виконавець Понамарьова К.В. направила для ОСОБА_1 повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що боржника у виконавчому листі припинено, а ухвалу про заміну сторони до виконавчого документа не додано.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 до відповідача, останній листом від 18.04.2025 року повідомив, що виконавчі провадження по виконанню виконавчого листа №2-а-484/11 від 09.10.2015 року неодноразово були закінчені. Матеріали виконавчих проваджень знищено в зв'язку із закінченням строків зберігання, а тому надати будь-які постанови про закінчення виконавчого провадження неможливо.
Заявнику роз'яснено, що з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Баранівським районниим судом Житомирської області 09.10.2015 року у справі N2-а-484/11, заміна відповідної сторони такого виконавчого провадження її правонаступником є неможливою, при цьому, винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції не віднайшов правових підстав для задоволення позову.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Згідно з статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як встановлено з матеріалів справи, підставою для повернення позивачу виконавчого листа без виконання є факт припинення боржника у виконавчому листі та відсутність ухвали про заміну сторони у виконавчому документів.
Так, згідно із ст. 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до положень ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Положеннями частин першої статті 13 Закону N 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відтак, судова колегія резюмує, що в контексті здійсненого аналізу норм чинного законодавства можна дійти висновку, що заміна відповідної сторони у справі можлива на всіх стадіях судового процесу, а заміна державним виконавцем сторони виконавчого провадження - лише в межах відкритого виконавчого провадження.
В свою чергу, як встановлено в ході розгляду даної справи, згідно бази АСВР (спецрозділ) виконавчий лист №2-а-484/11 від 09.10.2015 року неодноразово перебував на виконанні в Баранівському РВ ДВС ГТУЮ в Житомирській області, однак виконавчі провадження були закриті. Наразі, матеріали виконавчих проваджень знищені в зв'язку з закінченням строків зберігання.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, що ОСОБА_1 скористалась своїм правом на оскарження постанов про закінчення виконавчих проваджень з виконання виконавчого листа №2-а-484/11 від 09.10.2015 у встановлені для цього строки.
Відтак, на даний час відділ примусового виконання рішень згідно наявної бази АСВП має змогу приймати виключно рішення про повернення без прийняття до виконання виконавчого листа №2-а-484/11 від 09.10.2015.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Понамарьова К.В. при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 30.06.2022 року за виконавчим листом № 2-а-484/11, виданим 09.10.2015 року Баранівським районним судом Житомирської області, діяла в межах своїх повноважень, визначених законом.
В контексті встановлених обставин справи, судова колегія враховує також той факт, що в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року судом відзначалось, що в межах даних спірних правовідносин є підстава для застосування процесуального механізму, передбаченого ст.383 КАС України і в разі незгоди ОСОБА_1 з виконанням органом пенсійного фонду судового рішення у справі № 2-а-484/11, остання не позбавлена права на звернення до суду в порядку вищезгаданої правової норми.
В свою чергу, ОСОБА_1 вказаним правом також не скористалась.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 08 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.