Справа № 718/2616/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мінів О.І.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
17 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
24.09.2025 позивач, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Андрюка Артема Миколайовича, звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:
-визнати поважними причинами пропуску процесуального строку на оскарження постанови від 25.10.2024 року № 4430 та відновити строк на звернення до суду із даним позовом;
-прийняти адміністративний позов до свого провадження та відкрити провадження по даній справі;
-винести рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2024 року № 4430 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн;
-провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2024 року № 4430 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Андрюк Артем Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2024 року - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
16.12.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому представник просить суд апеляційної інстанції у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасуванняпостанови №4430 від 25.10.2024 - відмовити за безпідставністю.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2025 заяву представника ОСОБА_1 (Андрюки Артема Миколайович) про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, задоволено та призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення на 16 грудня 2025 року о 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі представника ОСОБА_1 - Андрюки Артема Миколайович (ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; тел.: НОМЕР_1 .
Крім того, в ухвалі роз'яснено також, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Так, позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
В судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з'явився представник позивача.
Водночас, під час розгляду справи представником позивача не забезпечено належні умови та стабільний інтернет зв'язок для проведення відеоконференції поза межами приміщення суду, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним , а отже він підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Так, оскаржуваною Постановою №4430 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 25.10.2024 року складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн, а саме: в процесі розгляду встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним під час дії воєнного стану не уточнив впродовж 60-ти днів з дня набрання чинності указу президента про оголошення мобілізації свої персональні дані через Центр комплектування, електронний кабінет або в центрі з наданням адміністративних послуг. (а.с.41-42)
Згідно з протоколом №3/494, 18.10.2024 оператором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 солдатом ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №3/494, відповідно до якого 18.10.2024 року о 14 год. 20 хв. в приміщенні прийому громадян ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що ОСОБА_1 всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, порушив правила військового обліку, а саме не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у Р(м) ТЦК та СП протягом 60 днів. На звороті протоколу позивач особисто розписався про роз'яснення йому прав, передбачених ст..63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також обізнаність про те, що розгляд справи відбудеться 25.10.2024 о 14 год. 20 хв. в приміщенні прийому громадян ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 надані письмові пояснення в протоколі про те, що він своєчасно не оновив дані через те, що постійно лікувався, має необхідні медичні документи. Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав. Все засвідчив власноручним підписом без застережень. В протоколі міститься запис про те, що ОСОБА_1 явився на розгляд протоколу 25.10.2025. (а.с.44-45).
25.10.2024 ОСОБА_1 з'явився на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення від 18.10.2024 року №3/494, що підтверджується його поясненнями від 25.10.2024 року, а також відміткою та підписом працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 на протоколі. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №3/494 від 18.10.2024 року суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі 25.10.2024 ухвалено постанову №4430, якою позивача піддано адміністративному стягненню у виді 17 000 грн. за ч.3 ст.210 КУпАП. (а.с.44-45).
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №77007710 від 29.01.2025, відкрито виконавче провадження з виконання постанови №4430 виданої 25.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу 34000 грн.(а.с.43).
Позивач, не погоджуючись з постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2024 року № 4430, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зміст позовної заяви свідчить про те, що позивач не оспорює сам факт допущених порушень згідно протоколу про адміністративні правопорушення. Адже в протоколі, надаючи письмові пояснення, вказав що дані не оновив так як перебував на лікуванні.
Між тим, позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до відповідальності, вказуючи лише на процесуальні порушення з боку відповідача. Вважає, що його двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне і теж порушення.
В свою чергу, суд першої інстанції встановив, що рішенням Кіцманського районного суду від 09.09.2025 у справі № 718/451/25 визнано протиправною та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №4101 від 03.10.2024., якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. за порушення прав військового обліку, тобто не уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації. Провадження у справі було закрито.
Підставою скасування постанови від 03.10.2024 відносно ОСОБА_1 стало подвійне притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності. Адже за не уточнення даних відносно Колисніка винесена була постанова від 03.10.2024 та від 25.10.2024. Дані порушення судом було усунуто шляхом скасування першої постанови відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП , що була винесена з приводу тих самих порушень норм КУпАП.
Тобто, судом 09.09.2025 у справі № 718/451/25 повністю усунено факт подвійного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за не уточнення персональних даних впродовж 60 днів.
Відтак, суд дійшов висновку, що на час звернення ОСОБА_1 до суду із даним адміністративним позовом 25.09.2025 вже не має місце подвійного притягнення до відповідальності за одне і теж порушення, адже діючою є одна постанова від 25.10.2024 за ч.3 ст.210 КУпАП, яка звернута до виконання та є законною.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Суд встановив, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач знав про наявність оскаржуваної постанови, повідомлений про дату розгляду справи. Позивач був присутній при розгляді справи, будь-яких заяв, клопотань при розгляді справи не подавав, в тому числі і про відкладення розгляду справи, про необхідність отримання правової допомоги, про що свідчать його письмові пояснення та особистий підпис в протоколі №3/494 від 18.10.2024. А надаючи письмові пояснення визнав факт не уточнення персональних даних через перебування на лікуванні.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що тво начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_5 винесено правомірно оскаржувану постанову № 4430 від 25.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
Таким чином, доводи позивача стосовно порушення процедури складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності та порушення процедури розгляду є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з ч.3 ст.210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як передбачено абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положення ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.
Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 19 Порядку № 1487 встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, у позивача виник обов'язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити персональні дані.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції не здобуто доказів на підтвердження того, що позивач уточнив протягом вищевказаного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а позивачем таких до матеріалів справи не надано.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки позивач будучи військовозобов'язаним протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тим самим позивач порушив правила військового обліку.
При цьому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач не оспорює сам факт допущених порушень, оскільки як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №3/494 від 18.10.2024, надаючи письмові пояснення, позивач вказав, що дані не оновив так як перебував на лікуванні.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що позивач не уточнив свої персональні дані у зв'язку з тим, що в період з 18.05.2025 по 16.07.2025 перебування в закладах охорони здоров'я та лікуванням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, в апеляційній скарзі представник апелянта посилається на рішення Кіцманського районного суду від 09.09.2025 року у справі № 718/451/25, в якому встановлено, що:
«Згідно із скріншотом застосунку «Резерв +» позивача, 23.01.2025 виявлено порушення правил військового обліку та рекомендовано звернутися в ТЦК за місцем реєстрації або проживання для уточнення даних (а.с. 79).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який додано відповідачем до відзиву, щодо ОСОБА_1 10.01.2011 відбулася звірка даних при особистій явці, 25.07.2019 - звірка даних ОМС, 17.10.2024 - звірка контактних даних та 18.10.2024 - звірка даних при особистій явці (а.с. 108).
З 28.09.2023 року по 22.10.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» у зв'язку зі скалковим переломом лівої ключиці, забоєм грудної клітки, та інших травм отриманих через падіння з висоти 1,5 метрів та втрати свідомості, що підтверджується випискою № 14407 з медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 70).
02.05.2024 та 09.05.2024 позивач перебував на обстеженні в КНП «Міська поліклініка № 3 Чернівецької міської ради» через зовнішній отит при мікозах (а.с. 71).
З 05.03.2024 року по 12.03.2024 року позивач перебував на лікуванні у КНП «Міська поліклініка № 2» у зв'язку з шумом в голові та вухах, головний біль, коливання АТ, загальну слабкість, що підтверджується виписним епікризом (а.с. .
17.05.2024 року позивач проходив обстеження головну мозку в Шведсько-Українському медичному центрі «Ангелхольм» (а.с. 73).
21.05.2024 року позивач звертався до ЧЛЛШМД Травмпункт у зв'язку з розривом зв'язки правого колінного суглобу (а.с. 74).
04.06.2024 року позивач був на консультації у невропатолога у зв'язку зі скаргою на періодичні головні болі та шум у вухах (а.с. 75).
З 01.07.2024 року по 08.07.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ЧМР «Центральна міська клінічна лікарня» у зв'язку зі скаргами на періодичні головні болі та шум у вухах та голові, головокружіння, коливання АТ, загальну слабкість, що підтверджується виписним епікризом (а.с. 76).
З 06.08.2024 року по 15.08.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Кіцманській районній лікарні у зв'язку зі скаргами на хронічний постійний післятравматичний головний біль, що підтверджується витягом з медичної карти стаціонарного хворого № 5692/988 (а.с. 77).
З 17.09.2024 року по 24.09.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр» у зв'язку зі скаргами на підвищення АТ, що супроводжується головним болем, запамороченням, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № СК-170924/7463 (а.с. 78).
Згідно з актом № 1489 дослідження стану здоров'я пацієнта, виданим ОКНП «Чернівецьким обласним клінічним кардіологічним центром», ОСОБА_1 з 03.10.2024 по 07.10.2024 перебував за направленням військового комісаріату (ВЛК) у загально кардіологічному відділенні № 1 (а.с. 87).»
Надаючи оцінку обставинам щодо перебування позивача на лікуванні або звернення за медичною допомогою у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, колегія суддів зазначає, що позивач звертався за медичними консультаціями 17.05.2024, 21.05.2024 та 04.06.2024, а в період з 01.07.2024 по 08.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні.
Водночас доказів, які б підтверджували неможливість звернення ОСОБА_1 до відповідача в інший час у межах періоду з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), позивачем не надано. За таких обставин посилання представника апелянта на тривале лікування позивача як на підставу для неоновлення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, є необґрунтованими.
Крім того, як зазначалось судом вище, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, позивач не був обмежений у виборі способу, яким саме чином виконати обов'язок щодо оновлення персональних даних у разі фактичної неможливості особистої присутності в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Також, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що підставою закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 стало не подвійне притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності, як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, а не можливість уточнення персональних військово облікових даних через хворобу та постійне лікування, в тому числі в період часу з 18.05.2025 по 16.07.2025.
Однак, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта та вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом, рішенням Кіцманського районного суду від 09.09.2025 у справі № 718/451/25 визнано протиправною та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №4101 від 03.10.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. за порушення прав військового обліку, тобто не уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації. Провадження у справі було закрито.
Зі змісту вказаного рішення встановлено, що підставою для визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4101 від 03.10.2024 слугував факт подвійного притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_7 було винесено дві постанови - № 4101 від 03.10.2024 та №4430 від 25.10.2024.
Отже, рішенням Кіцманського районного суду від 09.09.2025 у справі № 718/451/25 усунено порушення принципу недопустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності шляхом скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4101 від 03.10.2024 та закриття провадження у справі.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
В постанові від 19 березня 2021 року у справі № 300/195/20, Верховний Суд зробив висновок, що статтею 61 Конституції України встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішенням Кіцманського районного суду від 09.09.2025 у справі № 718/451/25 усунено факт подвійного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за не уточнення персональних даних впродовж 60 днів шляхом скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4101 від 03.10.2024 та закриття провадження у справі.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Кіцманського районного суду від 09.09.2025 у справі № 718/451/25 дійсно наведено встановлені на підставі поданих позивачем документів дати звернення до медичних закладів та періоди перебування позивача на лікуванні. Разом із тим вказане рішення не містить висновків про те, що перебування позивача на лікуванні свідчило про неможливість уточнення ним персональних військово-облікових даних, зокрема у період з 18.05.2025 по 16.07.2025, тим паче не визнавало ці обставини поважною причиною невиконання відповідного обов'язку.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що зазначені обставини не були правовою підставою для скасування постанови №4101 від 03.10.2024 та закриття провадження у справі, а відтак посилання представника апелянта на рішення Кіцманського районного суду від 09.09.2025 як на підтвердження неможливості уточнення персональних даних з огляду на стан здоров'я є помилковими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту судового рішення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що звертаючись до суду з позовною заявою щодо визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25.10.2025 №4430, представником позивача не обґрунтовано заявлені позовні вимоги неможливістю уточнити свої персональні дані в період часу з 18.05.2025 по 16.07.2025 через незалежні від позивача обставин та причини, пов'язані з постійним його перебуванням в закладах охорони здоров'я та лікуванням.
В свою чергу, рішення Кіцманського районного суду від 09.09.2025 у справі № 718/451/25 не має преюдиційного значення щодо оцінки поважності причин неуточнення персональних даних, оскільки таке питання судом першої інстанції не досліджувалося і не вирішувалося.
Також, колегія суддів критично оцінює доводи представника апелянта стосовно того, що позивачу не було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП з огляду на відсутність в постанові від 25.10.2024 підпису ОСОБА_1 про її ознайомлення та вручення, оскільки як свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення №3/494 від 18.10.2024 позивачу роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язку, передбачені ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис у відповідній графі.
З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає в межах ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.