Вирок від 18.12.2025 по справі 367/551/20

Справа № 367/551/20

Провадження по справі № 1-кп/367/105/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

прокурорів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

обвинувачених - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_21 - ОСОБА_23

захисників обвинуваченого ОСОБА_22 - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 липня 2019 року за № 12019110040001337 по обвинуваченню

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тупальці, Новоград-Волинського району, Житомирської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вірля, Баранівського району, Житомирської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, -

встановив:

23 липня 2019 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин (точний час не встановлено), ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_26 , перебуваючи на території подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_26 та бажаючи їх настання, з мотивів помсти за крадіжку, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_26 нанесли останньому удари руками та ногами по різним частинам тіла, а саме: ОСОБА_21 , знаходячись в положенні стоячи навпроти лежачого ОСОБА_26 , наніс йому три удари кулаками обох рук в область тулуба та два удари правою ногою в область шиї; ОСОБА_22 , знаходячись в положенні стоячи біля лежачого ОСОБА_26 , наніс останньому два удари правою ногою в область спини.

У подальшому, ОСОБА_21 , реалізуючи спільний з ОСОБА_22 умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_26 , 23 липня 2019 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин (точний час не встановлено), перебуваючи на території подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_26 та бажаючи їх настання, з мотивів помсти за крадіжку, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_26 , підняв із землі на вказаному подвір'ї бетонну плитку, після чого, знаходячись в положенні стоячи навпроти лежачого ОСОБА_26 , тримаючи дану плитку в правій руці, наніс нею два удари в область потиличної частини голови останнього, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді рани правої потилично-тім'яної ділянки, крововиливів у м'які ділянки голови, переломів кісток лицевого скелета, склепіння та основи черепа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді рани правої потилично-тім'яної ділянки, крововиливів у м'які ділянки голови, переломів кісток лицевого скелета, склепіння та основи черепа ОСОБА_26 помер на місці події.

Тілесні ушкодження у вигляді рани правої потилично-тім'яної ділянки, крововиливів у м'які ділянки голови, переломів кісток лицевого скелета, склепіння та основи черепа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_26 .

Своїми діями ОСОБА_21 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п.12 ч.2 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Своїми діями ОСОБА_22 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п.12 ч.2 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, не визнав, та надав наступні показання. Зокрема зазначив, що з ОСОБА_27 його познайомив спільний знайомий весною 2019 року. ОСОБА_26 проживав в селі Мар'янівка, а ОСОБА_21 проживав в місті Житомир.

У 2019 році ОСОБА_21 взяв замовлення у громадянина ОСОБА_28 на виконання робіт в АДРЕСА_4 , а саме робив монтаж даху будинку з березня по травень 2019 року. Потім йому подзвонив ОСОБА_28 та попросив щоб ОСОБА_21 зробив дах у бесідці, ОСОБА_21 погодився та взяв у помічники ОСОБА_26 та 15.07.2019 ОСОБА_21 виїхав на власному автомобілі Фольксваген Кадді, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ОСОБА_26 робити монтаж даху у бесідці в м. Буча. ОСОБА_21 зазначив, що вони з ОСОБА_26 попрацювали там до вихідних та 19.07.2019 поїхали додому на вихідні. ОСОБА_21 завіз ОСОБА_26 додому та домовився із ОСОБА_26 про те, що 22 липня 2019 року він його забере та вони знову поїдуть на роботу.

22 липня 2019 року ОСОБА_21 на своєму автомобілі Фольксваген Кадді, реєстраційний номер НОМЕР_1 , забрав ОСОБА_29 біля автовокзала в Житомирі близько 10 години ранку, далі вони поїхали в село Мар'янівка, Житомирської області, забрали ОСОБА_30 та всі разом поїхали в АДРЕСА_4 . 22 липня 2019 року, приїхавши в обід в м. Буча, ОСОБА_21 та ОСОБА_26 пообідали, після чого приступили до монтажу даху, при цьому, ОСОБА_22 працював на цьому ж будівництві, але виконував іншу роботу, він безпосередньо підпорядковувався ОСОБА_28.

Також, обвинувачений ОСОБА_21 зазначив, що на будівництві працювало 12 людей, які також залишались там і ночувати.

Попрацювали приблизно до 21 години, вони прийняли душ, та близько 22 години ОСОБА_21 та ОСОБА_26 сіли вечеряти на вулиці за будинком, на терасі біля бесідки, після чого до них підійшов ОСОБА_22 , приніс пляшку горілки та запропонував випити. ОСОБА_21 відмовився випити, а ОСОБА_26 погодився. Далі, ОСОБА_22 та ОСОБА_26 сиділи та випивали, а ОСОБА_21 , повечерявши, періодично ходив до свого автомобіля, дещо брав, автомобіль знаходився поруч, але за територією домоволодіння. Далі, ОСОБА_21 сів у свій автомобіль та поїхав в місто Буча в магазин, потім в аптеку, оскільки в нього боліли зуби, після чого повернувся назад, потім проїхав до стадіону, та повернувся на об'єкт будівництва приблизно між одинадцятою та дванадцятою годинами вечора. Коли ОСОБА_21 повернувся, то ОСОБА_26 та ОСОБА_22 сиділи на терасі, він ( ОСОБА_21 ) підійшов до них, випив води, далі пройшовся, прогулявся до сусідньої ділянки, повернувся назад і пішов спати о 12 годині ночі у кімнаті в будинку. У цій кімнаті мав спати також ОСОБА_26 . Належний йому автомобіль знаходився за територією домоволодіння. ОСОБА_21 зазначив, що наступного дня - 23.07.2019, вранці, прокинувся близько 06 години, та побачив що немає ОСОБА_26 , після чого пішов до ОСОБА_22 , який спав у іншій кімнаті у цьому ж будинку, спитати де ОСОБА_26 , на що йому ОСОБА_22 відповів, що ОСОБА_26 поїхав у місто Дніпро. Тоді, ОСОБА_21 сів у машину і вирішив поїхати подивитися, може ОСОБА_26 пішов у магазин, поїхав до Новуса та до Глобуса в місті Буча, подивився, з автомобіля не виходив, однак ОСОБА_26 ніде не було, після чого повернувся назад.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_21 зазначив, що бачив кров на фундаменті біля будинку вранці 23.07.2019 та запитав у ОСОБА_22 , на що ОСОБА_22 йому відповів, що це його ( ОСОБА_22 ) кров, що він впав і пішла кров.

Також, обвинувачений ОСОБА_21 зазначив, що вранці приблизно о 10-11 годині повіз машину на ремонт на СТО, оскільки в автомобілі підтікало масло, так як була пошкоджена гайка і потрібно було міняти піддон. ОСОБА_21 вирішив замінити піддон. Автомобіль був пошкоджений десь за тиждень до цього у с. Тупальці. Автомобіль швидко відремонтували, та в обід він автомобіль забрав, після чого поїхав зняв також гроші з банкомата. Після цього, ближче до обіду 23 липня 2019 року ОСОБА_21 подзвонив ОСОБА_28 та сказав, що ОСОБА_26 поїхав у місто Дніпро, та ОСОБА_28 почав його розпитувати, чому ОСОБА_26 поїхав. Після цього, до вечора 24 липня 2019 року йому на його ділянці роботи замість ОСОБА_26 допомагав ОСОБА_22 на прохання ОСОБА_21 , однак подзвонив ОСОБА_28 та сказав, щоб ОСОБА_21 шукав іншого підсобника замість ОСОБА_26 .

Крім того, обвинувачений зазначив, що 23.07.2019 зранку він також телефонував ОСОБА_26 , але виклику не було, він був поза зоною.

Далі, обвинувачений ОСОБА_21 зазначив, що в обідній час 23 липня 2019 року йому подзвонила матір ОСОБА_26 - ОСОБА_32 , яка дізналася його номер у спільних знайомих, та запитала, де ОСОБА_33 , оскільки його телефон був поза зоною, на що ОСОБА_21 їй пояснив, що ввечері хлопці сиділи випивали, і пояснив, що ОСОБА_26 поїхав у місто Дніпро, сумку з речами не забрав, його сумка була в будинку. На що матір ОСОБА_26 попросила привезти його речі.

ОСОБА_21 зазначив, що 24.07.2019, ввечері, він поїхав за підсобником ОСОБА_34 в м. Житомир, та з ним домовилися, що 25.07.2019 будуть їхати в м. Бучу, та по дорозі з Житомира в Бучу заїхали в с. Мар'янівку і завезли речі ОСОБА_26 його матері, поспілкувалися з нею, в цей час ОСОБА_35 хтось подзвонив та повідомив, що в лікарню в м. Ірпінь потрапила особа такого ж віку як її син ОСОБА_26 та вона із знайомою зібралися їхати в м. Ірпінь. ОСОБА_21 запропонував ОСОБА_35 підвезти її до лікарні, однак вона відмовилася. Після цього ОСОБА_21 із підсобником ОСОБА_34 поїхали в м. Бучу. Після того, як приїхали в АДРЕСА_4 , на будівництво, через деякий час приїхала також матір ОСОБА_26 - ОСОБА_36 , яка попросила подзвонити ОСОБА_28, однак ОСОБА_28 відмовився спілкуватися з нею, потім ОСОБА_21 ще деякий час поспілкувався з ОСОБА_37 та підвіз її, а також осіб які були з нею - хлопця та невістку на стоянку біля Новуса . Після цього, ОСОБА_21 продовжив працювати із новим підсобником - ОСОБА_34 .

26 липня 2019 року приїхав ОСОБА_28 і запитав у ОСОБА_21 - що то за кров на фундаменті біля тераси, на що ОСОБА_21 йому відповів, що не знає, що зі слів ОСОБА_22 це кров ОСОБА_22 . Тоді ОСОБА_28 йому відповів, що ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_28, що це він ( ОСОБА_21 ) вдарив його в носа два рази і пішла кров.

Вранці 23 липня 2019 року приїжджав кум ОСОБА_28, знайшов лопату маленьку за ділянкою та цікавився у ОСОБА_21 , що це за лопата, на що ОСОБА_21 відповів що не знає. А перед цим ОСОБА_22 підійшов до нього та сказав, що якщо ОСОБА_28 буде питати за лопату, то щоб ОСОБА_21 сказав, що ОСОБА_22 садив кущ.

Також, ОСОБА_21 зазначив, що ця лопата перебувала постійно на об'єкті будівництва, нею всі користувалися, в тому числі і ОСОБА_21 , оскільки вона була маленька та зручна.

Далі, як зазначив ОСОБА_21 , до 27 липня 2019 року він працював із ОСОБА_34 , потім 27 липня 2019 року ввечері поїхали в м. Житомир, по дорозі завіз ОСОБА_38 та поїхав до себе додому, також з'їздив в с. Тупальці, на вихідних відпочив та 28 липня 2019 року ввечері виїхав з с. Тупальці, 29 липня 2019 року забрав ОСОБА_22 в м. Житомир біля вокзала, а також іншого напарника ОСОБА_39 та поїхали в АДРЕСА_4 . 29 липня 2019 року близько 09 години вони приїхали в м. Буча, а десь між 09 та 10 годинами приїхала поліція, одягли наручники на нього та на ОСОБА_22 , забрали ключі від його машини Фольксваген Кадді , реєстраційний номер НОМЕР_1 , сіли в його машину та поїхали в невідомому напрямку, а його та ОСОБА_22 повезли у відділ поліції в місті Бучі, тримали там цілий день до вечора, близько 22:00 год. надали йому адвоката та помістили в ІТТ.

Також, обвинувачений зазначив, що на момент цих подій він користувався мобільним телефоном Самсунг А5.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_21 зазначив, що 22 липня 2019 року ввечері та вночі ключі від належного йому автомобіля Фольксваген були у нього, в його кімнаті, він їх нікому не давав. Також, обвинувачений ОСОБА_21 зазначив, що свій автомобіль Фольксваген Кадді, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у користування нікому не надавав.

Також, вказав, що 22 липня 2019 року, біля об'єкта будівництва, крім його автомобіля, був ще один автомобіль марку якого обвинувачений ОСОБА_21 не пам'ятає, та чи залишався на ніч цей автомобіль, також не пам'ятає.

Щодо наявності слідів крові ОСОБА_26 в автомобілі, ОСОБА_21 зазначив, що у багажнику могли бути сліди крові ОСОБА_26 , оскільки ОСОБА_26 з ним працював та їздив разом з ним в цьому автомобілі в якості пасажира, та тримав свої інструменти у багажнику його автомобіля, і одного разу, десь між 01 липня 2019 року та 15 липня 2019 року у ОСОБА_26 пішла кров із носа коли він перебував поруч із багажником його автомобіля та брав інструменти, та він ( ОСОБА_21 ) надавав йому серветки, щоб допомогти, а тому кров ОСОБА_26 із носа могла потрапити у багажник.

Також, обвинувачений ОСОБА_21 додав, що конфліктів з ОСОБА_22 та ОСОБА_26 у нього не було, в тому числі не було жодного конфлікту з ОСОБА_22 та ОСОБА_26 стосовно гаманця та викрадення грошових коштів.

Стосовно відеозаписів з камер відеоспостереження, які роташовані на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_21 зазначив, що це він зображений на тих відеозаписах, що зроблені вранці, де чітко видно що це він, однак, дата та час відеозаписів не відповідає дійсності, так як це було на декілька днів раніше. Також, обвинувачений ОСОБА_21 підтвердив, що відповідають дійсності відеозаписи, де його автомобіль виїжджав до 12 години ночі 22 липня 2019 року, а також після 06 години ранку 23 липня 2019 року.

Обвинувачений ОСОБА_21 зазначив, що ОСОБА_26 він не вбивав, хто здійснив вбивство ОСОБА_41 , йому не відомо, заявлений цивільний позов не визнав.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_22 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, визнав частково, та надав наступні показання. Зокрема, зазначив, що він разом із ОСОБА_21 та ОСОБА_26 працювали на об'єкті будівництва в АДРЕСА_4 , а саме: ОСОБА_21 та ОСОБА_26 робили дах, він ( ОСОБА_22 ) клав бруківку, також разом з ними на цьому об'єкті працювало ще чотири працівники, які клали бруківку, а також маляри, які поїхали вдень 22.07.2019. 22 липня 2019 року біля 22 години, він ( ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_26 ) сиділи на терасі за будинком на будівництві за адресою: АДРЕСА_4 , та вечеряли, вживали напої з пляшок, також відповів, що не знає чи були ці напої алкогольними. Також, ОСОБА_22 зазначив, що цього дня познайомився з ОСОБА_26 , оскільки раніше він його не знав. Після того, як повечеряли, ОСОБА_21 виявив, що у нього зник гаманець, після чого одразу запитав у нього ( ОСОБА_22 ) чи не брав він гаманець, на що ОСОБА_22 відповів, що не брав, після чого ОСОБА_21 ударив його кулаком в ніс, та в нього пішла кров з носа, далі ОСОБА_22 пішов вмиватися за будинок до крану з водою, після того як ОСОБА_22 повернувся, то побачив, що ОСОБА_21 почав ставити те ж саме запитання стосовно гаманця ОСОБА_26 , на що ОСОБА_26 відповів що нічого не брав, після чого ОСОБА_21 наніс ОСОБА_26 , який сидів на лавці за столиком, декілька ударів рукою в обличчя. Після цього ОСОБА_26 різко встав на ноги та хотів відійти в сторону, а ОСОБА_21 ще пару разів ударив ОСОБА_26 рукою в обличчя. Далі, ОСОБА_21 ударив ОСОБА_26 декілька разів коліном, після чого ОСОБА_26 впав на землю та зігнувся, після чого ОСОБА_21 продовжив наносити удари. ОСОБА_22 зазначив, що він був злий на ОСОБА_26 , оскільки він ( ОСОБА_22 ) не брав гаманця ОСОБА_21 , а тому був впевнений що гаманець викрав ОСОБА_26 , а тому також підійшов в цей час до ОСОБА_26 та наніс йому два удари ногою в область нижньої частини спини. Після чого ОСОБА_21 нагнувся до ОСОБА_26 та щось йому тихо сказав, після цього відійшов до свого автомобіля. Далі, ОСОБА_21 повернувся, та сказав «Є!», але що є, ОСОБА_22 не зрозумів. Далі, ОСОБА_21 взяв бруківку, та наніс ОСОБА_26 два удари бруківкою в область голови з правої сторони, в цей час ОСОБА_26 лежав у зігнутій позиції на правому боці. Далі, ОСОБА_21 сказав, що ОСОБА_26 не дихає, ОСОБА_22 підійшов до ОСОБА_26 , поклав йому руку на живіт та зрозумів, що ОСОБА_26 дійсно перестав дихати, після цього ОСОБА_21 сказав що потрібно щось робити із тілом, бо якщо подзвонити в поліцію або викликати швидку медичну допомогу, то вони можуть бути покарані до довічного позбавлення волі, а тому він ( ОСОБА_22 ) має йому допомогти сховати тіло ОСОБА_26 . ОСОБА_22 зазначив, що дуже сильно злякався цієї ситуації, та оскільки перед цим ОСОБА_21 вдарив і його, то ОСОБА_22 вважав, що його життю зі сторони ОСОБА_21 також загрожує небезпека, а тому виконував вказівки ОСОБА_21 . Після цього, ОСОБА_21 підігнав належний йому автомобіль Фольксваген Кадді, який знаходився поза межами домоволодіння, до місця, де знаходилося тіло ОСОБА_26 , та відкрив багажник, в той час на тому місці був лише фундамент паркану, самого паркану не було. ОСОБА_22 взяв тіло ОСОБА_26 під руки, а ОСОБА_21 взяв тіло ОСОБА_26 за ноги, після чого, вони поклали тіло ОСОБА_26 в багажник автомобіля, головою в ліву сторону, а ногами в праву сторону, при цьому, підігнувши ноги ОСОБА_26 для того, щоб помістилось тіло, при цьому, з голови ОСОБА_26 текла кров. Після цього, ОСОБА_21 сів за кермо автомобіля, ОСОБА_22 сів на пасажирське сидіння, та вони поїхали в напрямку з міста Буча. Виїхавши за місто Бучу, ОСОБА_21 зупинив автомобіль біля поля, після чого вони вийшли з автомобіля та витягли з багажника тіло ОСОБА_26 і поклали у канаву, далі, ОСОБА_21 поклав на тіло ОСОБА_26 шину, яка лежала неподалік та облив бензином, каністру з яким взяв у багажнику свого автомобіля. Далі, ОСОБА_21 сказав ОСОБА_22 , щоб той підпалив тіло. Після цього, ОСОБА_22 взяв сірники та підпалив тіло ОСОБА_26 , тіло почало горіти, вони почекали приблизно п'ять хвилин, поки тіло обгоріло, далі ОСОБА_21 пішов до автомобіля, взяв лопату з багажника та почав копати яму неподалік. В цей час ОСОБА_22 стало зле, він відійшов за автомобіль та його знудило, він почав рвати. Далі, через деякий час до нього підійшов ОСОБА_21 , вони сіли в автомобіль та поїхали в місто Бучу на об'єкт будівництва. Коли вони повернулися на будівництво, ОСОБА_21 сказав ОСОБА_22 нічого нікому не говорити. Також, після того як ОСОБА_22 з ОСОБА_21 повернулися на об'єкт будівництва, ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_22 про те, що знайшов свій гаманець у автомобілі під килимком під водійським сидінням. Також, у дворі на бруківці залишилися плями крові та ОСОБА_21 після повернення їх відмивав із миючими засобами, а ОСОБА_22 пішов спати.

При цьому, ОСОБА_22 зазначив, що в цьому ж домоволодінні, з іншої сторони двору, метрів за 30-40 від цього місця, стояв вагончик, в якому жили четверо робітників, однак до них за допомогою він не звернувся, оскільки боявся залишити місце події, так як не знав, яка буде реакція у ОСОБА_21 . Також, ОСОБА_22 зазначив, що будь-якої зброї у ОСОБА_21 не було.

Також, ОСОБА_22 зазначив, що через тиждень після цих подій близько 09 год. ранку до них на будівництво прийшли працівники поліції, одягнули кайданки на нього та на ОСОБА_21 та повезли у відділ поліції. У день затримання автомобіль ОСОБА_21 стояв на ділянці, де вони працювали, а коли він виходив вдень з райвідділу, то побачив автомобіль ОСОБА_21 біля райвідділу поліції, яким чином автомобіль опинився біля райвідділу поліції, ОСОБА_22 не відомо.

Обвинувачений ОСОБА_22 визнав, що наніс два удари ОСОБА_26 та що допоміг приховати тіло, однак не визнав інкриміновану стороною обвинувачення попередню змову із ОСОБА_21 . Також зазначив, що шкодує про вчинене та частково відшкодував заподіяну потерпілій шкоду.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_21 у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, винуватість обвинувачених у вчинені злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом в судовому засіданні.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_36 , будучи допитаною у судовому засіданні, надала показання про те, що сама виростила та виховала свого єдиного сина - ОСОБА_26 , він був веселим, мав багато друзів, ніколи не обманював, був неконфлікний, неагресивний. ОСОБА_26 працював на будівництві в АДРЕСА_4 , робота розпочалася за тиждень до цих подій, разом із ОСОБА_21 , який забрав його з дому на своєму автомобілі та вони поїхали разом в м. Буча 22.07.2019 о 10 годині ранку. 22 липня 2019 року близько 22 години вечора ОСОБА_36 розмовляла по телефону із ОСОБА_26 , та останній повідомив, що вони повечеряли і йдуть лягати спати, із ким саме він вечеряв, не повідомляв, перебував у тверезому стані. На наступний день зранку потерпіла вже не могла додзвонитися до сина, телефон був вимкнений, а тому одразу розпочала його пошуки разом із друзями сина, написали заяву в поліцію. Також, вони обдзвонювали морги, лікарні, по Бучі розклеїли оголошення про зникнення людини, також вона приїздила в Бучу на об'єкт будівництва, де працював її син, але ОСОБА_21 та ОСОБА_22 робили вигляд, що нічого не трапилося. Потерпіла зазначила, що ОСОБА_21 привіз їй речі сина, та сказав, що ОСОБА_26 поїхав у місто Дніпро. Також зазначила, що поліція прийняла заяву про зникнення сина, однак його розшуком займалася вона з друзями сина. Коли вона з друзями сина повторно прибули на об'єкт будівництва, то виявили кров на бруківці, від крові стояв запах, після чого викликали поліцію, а на наступний день ОСОБА_21 та ОСОБА_22 були затримані. Також зазначила, що ОСОБА_21 до цих подій не бачила, оскільки він забирав її сина, коли вона була на роботі. Пізніше вони у власника домоволодіння отримали записи з камер відеоспостереження, розташованих на об'єкті будівництва, і таким чином з'ясувалася причетність обвинувачених до зникнення її сина. Також, потерпіла зазначила, що 25 липня 2019 року ОСОБА_21 привіз їй речі сина та сказав, що ОСОБА_26 поїхав у місто Дніпро, а речі залишив, та віддав меншу частину речей, які брав її син у м. Бучу. Додала, що номеру телефона ОСОБА_21 у неї не було, а контактний номер ОСОБА_21 вона дізналася від друзів. Потерпіла просила призначити обвинуваченим найсуворіше покарання та цивільний позов підтримала і просила задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 надав показання про те, що у 2019 році він почав будувати будинок за адресою: АДРЕСА_4 , та для облаштування покрівлі він запросив ОСОБА_21 , який здійснював монтаж даху, і він взяв собі в помічники ОСОБА_43 . Точної кількості людей, які працювали на будівництві станом на 22.07.2019 він не знає, однак точно працювали там ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , а також штукатури - 3 або 4 людини. 23 липня 2019 року приблизно о 10 годині ранку йому подзвонив ОСОБА_21 та сказав, що ОСОБА_26 працювати більше не буде, так як у них виникла якась суперечка щодо грошей, та він поїхав, та запитав чи можна йому взяти в напарники ОСОБА_22 , який був підсобним робочим і на будівництві виконував дрібні роботи, на що ОСОБА_42 не заперечував. Також, 25 чи 26 липня 2019 року до ОСОБА_44 подзвонив ОСОБА_21 та повідомив, що приїжджала мати ОСОБА_45 та питала де її син, на що він їй сказав, що вони посварились з ним через гроші і він поїхав кудись. Крім того, свідок ОСОБА_28 повідомив, що у п'ятницю 26 липня 2019 року коли він приїхав на будівництво, то на задньому дворі біля тераси, де клали бруківку він побачив краплі крові на бордюрі. Свідок ОСОБА_42 запитав у ОСОБА_22 «Що це таке?», на що ОСОБА_22 відповів, що це він посварився із ОСОБА_21 через якісь гроші чи гаманець, точно свідок не пам'ятає, та що його ОСОБА_21 ударив по обличчю і що це кров ОСОБА_22 , свідок помітив, що ОСОБА_22 був в цей момент знервований. При цьому, жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_22 він не пам'ятає, оскільки перепитував у нього та придивлявся, і якби вони були, то свідок би помітив і запам'ятав, також, свідок не пам'ятає, чи були тілесні ушкодження у ОСОБА_21 . Потім йому зателефонувала адвокат матері ОСОБА_26 та попросила у нього записи з камер відеоспостереження, і свідок ОСОБА_42 надав їй контакти людей, які встановлювали ці камери та могли надати відеозаписи. Свідок зазначив, що також зі свого телефону передивився записи з камер відеоспостереження за ту ніч та на відеозаписах було видно, як тієї ночі після дванадцятої ночі вийшов із-за будинку і зайшов за будинок ОСОБА_46 , а потім машина Фольксваген, яка була там одна, від'їхала і через деякий час приїхала. Свідок повідомив, що камери відеоспостереження були розташовані на стовпі електромереж, яка знімала фасад будинку та сусідній двір, заднього двору не було видно. Свідок ОСОБА_42 зазначив, що ОСОБА_21 завжди приїжджав на автомобілі Фольксваген Кадді світлого кольору, свідок не бачив, щоб хтось інший їздив на цьому автомобілі. Також, свідок зазначив, що 23.07.2019 ОСОБА_21 запитував у його заступника контакти автомайстерні, оскільки він пошкодив картер у автомобілі. Після цього в понеділок 29.07.2019 коли свідок ОСОБА_42 приїхав на будівництво, там уже була поліція та його повідомили, що ОСОБА_26 знайшли вбитим, і що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 заарештовані. ОСОБА_21 свідок може охарактеризувати як спокійну людину. Також, свідок ОСОБА_42 підтвердив, що передавав відеозаписи з камер відеоспостереження, які розташовані на території домоволодіння в АДРЕСА_4 , слідчому, згідно із заявою (т.2, а.с. 64), та у судовому засіданні підтвердив, що в цій заяві міститься його підпис, а саме зазначив, що попросив людину, яка обслуговувала ці відеокамери, зробити записи, щоб передати слідчому, оскільки камери записували відео на відеореєстратор, який знаходився у вагончику поруч з територією домоволодіння, віддалений доступ до якого мали особи, які обслуговували ці відеокамери. Свідок ОСОБА_42 зазначив, що дата у камерах була виставлена правильна, однак, можливо не переводився час із зимового на літній.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 надав показання про те, що на початку липня 2019 року йому зателефонував знайомий та запропонував підробіток, свідок погодився і вони з бригадою, в яку входило троє людей - він, ОСОБА_48 і ОСОБА_49 , поїхали працювати штукатурами в АДРЕСА_4 , номер ділянки не пам'ятає, з 16 липня 2019 року. На об'єкті будівництва вони працювали не самі - там було ще декілька бригад, а саме: бригада кровельщиків, в складі якої було троє людей віком 20, 25, 35 років, яких свідок впізнав у судовому засіданні, а саме ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , та ОСОБА_21 , які ночували в будинку, а саме в окремій кімнаті проживали ОСОБА_21 та ОСОБА_26 , також свідок уточнив, що ОСОБА_22 безпосередньо до бригади кровельщиків не входив, оскільки проживав в тому будинку, в іншій кімнаті, однак допомагав кровельщикам, та працював поруч з ними, а тому свідок вважав, що ОСОБА_22 також входить до бригади кровельщиків, а також на об'єкті будівництва працювала бригада людей, які клали бруківку на території цієї ділянки, кількість людей у цій бригаді свідок не пам'ятає, їх було більше трьох, які ночували у вагончику за територією домоволодіння, який був розташований за 1-2 метри від паркану. Свідок зазначив, що бригада штукатурів, до якої входив він, а також іще двоє чоловіків, також ночували в будинку. 22 липня 2019 року близько 19 години вони сіли вечеряти у себе в кімнаті. Також, десь о 19 годині бригада кровельщиків, а саме ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_26 , сіли вечеряти біля будинку на вулиці, вони були там лише втрьох, нікого іншого з ними не було. Того разу свідок бачив ОСОБА_26 востаннє. Свідок не бачив, чи вживали кровельщики в той вечір спиртні напої. Повечерявши, лягли відпочивати, а їхній напарник ОСОБА_50 сказав, що піде до хлопців поспілкується. Через деякий час їхній ОСОБА_49 прийшов, свідок допоміг йому лягти спати, а також сам ліг спати. Свідок вночі проснувся від того, що був якийсь шум усередині будинку, який доносився з коридору, свідок чув як між кровельщиками відбувався якийсь конфлікт з приводу грошей та гаманця, але між ким саме з них відбувався конфлікт, свідку невідомо. Свідок вирішив що конфлікт відбувається саме між кровельщиками, оскільки на той момент пам'ятав їхні голоси. Так як вони заважали відпочивати, то свідок зробив їм зауваження, крикнувши з кімнати та не виходячи в коридор, після чого вони почали говорити тихіше і свідок далі заснув. Також, свідок зазначив, що в цей період поблизу території будівництва перебував автомобіль сірого кольору марки Фольксваген Кадді, який належав ОСОБА_21 , свідок не бачив, щоб інші особи користувалися цим автомобілем. На наступний день свідок прокинувся та продовжив працювати, однак на об'єкті будівництва бачив лише двох кровельщиків - ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , свідок не цікавився, де подівся третій кровельщик. Після цього їхня бригада штукатурів ще попрацювала декілька днів та 25 липня 2019 року поїхали додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_51 надав показання про те, що він працював на об'єкті будівництва в м. Бучі, в кінці липня 5 років тому, його на роботу запросив товариш, та вони працювали бригадою з трьох чоловік, а саме свідок, ОСОБА_52 та ОСОБА_53 , які виконували штукатурні роботи, також свідок вказав, що їхня бригада проживала в будинку. Свідок зазначив, що на вказаному будівництві ще працювала бригада яка робила дах, а саме один чоловік до 40 років, а інші два до 30 років, які також проживали в будинку. Також, свідок зазначив, що на будівництві працювали і інші бригади, але скільки точно загалом було людей, свідок не пам'ятає. Свідок ОСОБА_51 зазначив, що ввечері 22 липня 2019 року він прийшов до бригади кровельщиків, їх було троє, які вечеряли на задньому двору, та вживав з ними спиртні напої, більше ніхто інший до них не підходив, конфліктів не було, після чого свідок пішов відпочивати, о котрій годині не пам'ятає, а три кровельщика залишилися на вулиці на задньому дворі будинку. Свідок ОСОБА_51 зазначив, що на наступний ранок він бачив двох кровельщиків, а саме одного старшого та одного молодшого, а третього більше не бачив, свідок не цікавився, де подівся третій кровельщик.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_54 надав показання про те, що в липні 2019 року він поїхав працювати в м. Буча на об'єкт будівництва, бригада, до якої входив свідок, клала бруківку на подвір'ї, до складу його бригади входило четверо чоловіків, а саме - він, ОСОБА_55 , ОСОБА_56 та ОСОБА_57 . Як зазначив свідок, на цьому об'єкті працювало сім людей, також були працівники, які робили внутрішні роботи у будинку, але, ці працівники, наскільки свідку відомо, ввечері від'їжджали, однак в будинку він не був і точно сказати не може з приводу цих працівників. Ввечері 22 липня 2019 року свідок ОСОБА_54 йшов у душ десь о 20-21 годині та побачив, що бригада кровельщиків, а саме ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та третій хлопець - ОСОБА_58 , вечеряли та розпивали спиртні напої. Він зі своєю бригадою помилися, повечеряли та лягли спати. Свідок та його бригада ночували у вагончику, який стояв поруч із територією будівництва біля дороги. Бригада кровельщиків жили у будинку. Серед ночі свідок прокинувся та почув, що проїхала машина сірий Фольксваген Кадді , яка належала ОСОБА_21 , і зупинилася біля входу у домоволодіння, десь за 15 метрів до їхнього вагончика, після чого з машини вийшли ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Свідок почув, як у ОСОБА_22 була дуже сильна істерика - він плакав і дуже сильно кричав, а ОСОБА_21 його заспокоював, та говорив що їх можуть почути у вагончику, говорив що «ми спалимся». Далі ОСОБА_22 зайшов до них у вагончик ніби-то шукати свій телефон, але як свідок зрозумів, він перевіряв, чи вони сплять, чи проснулися, оскільки до цього ОСОБА_22 до них взагалі не заходив та речей ОСОБА_22 у них не було, при цьому ОСОБА_22 був у стані сильного алкогольного сп'яніння, а саме свідок відчув запах алкоголю, була порушена координація рухів та вимова. Далі, на наступний день, прокинувшись вдосвіта, він вийшов на вулицю та побачив ОСОБА_21 на дорозі і помітив, що в нього на кросівках світлого кольору була кров. Свідок ОСОБА_54 зазначив, що через декілька днів після цього вдень приїхала поліція, свідок пам'ятає, що в той день зранку біля будинку стояв автомобіль ОСОБА_21 . Фольксваген Кадді, однак, в подальшому свідок не слідкував за вказаним автомобілем.

Вказані показання потерпілої та свідків, являються логічними та послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі, в судовому засіданні було встановлено, що підстав оговорювати обвинувачених у потерпілої та свідків немає, за таких підстав суд не вбачає підстав для визнання даних показань недостовірними та неправдивими.

Також, у судовому засіданні 17 березня 2025 року прокурором було долучено до матеріалів справи та оголошено протокол допиту під час досудового розслідування від 21 листопада 2019 року свідка ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказаний свідок не був безпосередньо допитаний у судовому засіданні, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Черняхівським відділом ДРАЦС у Житомирському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) , актовий запис №311 від 17.10.2024.

Із показань свідка ОСОБА_60 , які він надав в ході допиту під час досудового розслідування 21.11.2019, встановлено, що 22.07.2019 року після закінчення робочого дня, на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , приблизно о 22-23 годині свідок разом із ОСОБА_61 , ОСОБА_62 та ОСОБА_63 направлялися до вагончику, для того щоб відпочити та побачили що на задньому дворі (за будинком) сиділи ОСОБА_64 , ОСОБА_65 та ОСОБА_66 , які розпивали горілку, на той час, крім вищезазначених трьох осіб, на подвір'ї більше нікого не було. Цього ж дня, приблизно з 23.00 до 24.00 години свідок почув крики, а саме чув, як ОСОБА_66 кричав у бік ОСОБА_67 про те, що останній не заплатив йому 600 доларів. Приблизно о 02.00 годині 23.07.2019 свідок побачив ОСОБА_67 коли той рухався по території подвір'я та тримав у руках лопату, через декілька хвилин після цього він почув, як повз вагончик проїхав автомобіль. Свідок зауважив, що крім автомобіля ОСОБА_67 , більше ніхто там не міг проїхати. Надалі, цього ж дня, близько о 03 годині, я знову почув, що приїхав автомобіль та побачив ОСОБА_68 . Через декілька хвилин після цього, до нашого вагончика, знову зайшов ОСОБА_65 та почав шукати свій телефон, в цей час ОСОБА_65 поводив себе нервово. Із цього часу і близько до 04 години ранку, свідок чув, що ОСОБА_65 перебуваючи поблизу будинку, почав поводити себе неадекватно, а саме майже на протязі години він істерично плакав, кричав та при цьому задихався. Однак близько 04 години крики ОСОБА_69 стихли та свідок заснув. Цього ж дня, близько 06 години, коли він та інші хлопці з його бригади прокинулися та вийшли на вулицю, то побачили ОСОБА_67 (в той момент вони здивувалися, так як останній ніколи не прокидався так рано), який вже на той час сидів поблизу того місця де вони ввечері відпочивали та відмивав підлогу, при цьому застосовував порошок та відтирав тряпкою. Підійшовши ближче, вони побачили, що ОСОБА_64 відмивав пляму крові. Відразу в цей час вони запитали у останнього де подівся ОСОБА_66 , на що ОСОБА_64 повідомив, що ОСОБА_66 поїхав на інший об'єкт. Також, свідок зауважив, що кросівки ОСОБА_21 також були у крові.

Так, надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_60 , суд враховує, що однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст. 23 КПК України).

Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження, тобто вона виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту статей 23 та 86 КПК України, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими та враховані під час постановлення судового рішення судом, крім випадків, передбачених КПК України.

Безпосередність у дослідженні судом показань вбачається в тому, що він у ході судового розгляду особисто сприймає відомості щодо обставин кримінального провадження, які відомі обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експерту та мають значення для цього кримінального провадження.

Деталізація засад безпосередності, за змістом КПК України, передбачає, імперативну заборону використання судом показань особи без їх безпосереднього сприйняття судом (слідчим суддею). Так, ч. 4 ст. 95 КПК України встановлено, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Тобто кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише в разі коли вказані особи були допитані слідчим суддею в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК України.

Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з'ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. Це право забезпечується стороні захисту також п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо якого Європейський суд з прав людини зазначав, що, до того як визнати особу винуватою, усі докази проти неї мають зазвичай бути представлені в її присутності під час публічного розгляду з метою надати можливість для спростування. Винятки із цього принципу є можливими, але не можуть порушувати права захисту, які, як правило, вимагають, щоб обвинуваченому було надано адекватну та відповідну можливість викликати й допитати свідка проти нього або коли свідок надає показання, або на наступних етапах провадження.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom» стосовно використання показань, наданих поліції під час досудового розслідування свідком, який на час судового розгляду справи помер, визнав, що за таких обставин і за умови додержання певних гарантій сторони захисту, використання таких показань не порушує вимог ч. 1 та п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом з тим у вказаному рішенні ЄСПЛ зауважив, що для оцінки допустимості показань відсутнього свідка потрібно дослідити:

- чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказу;

- чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого;

- чи існували достатні врівноважувальні фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу, та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим.

Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 6 січня 2025 року по справі № 317/3658/20 зазначила, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах.

Питання, щодо використання показань свідка, допитаного під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні у якості доказу, у зв'язку з неможливістю його безпосереднього допиту судом, неодноразово вирішувалось Верховним Судом, який зазначив, що якщо на час судового розгляду свідок помер, через що його показання не могли безпосередньо сприйматися у судовому засіданні, але висновок про винуватість особи зроблено на підставі інших безпосередньо досліджених доказів, то принципу безпосередності дослідження доказів судом не порушено.

Такі висновки містять Постанови ККС ВС від 10.09.2020 у справі №766/19891/17, від 17.01.2023 у справі №753/13113/18 та від 17.10.2023 у справі №638/18452/17.

Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_60 , суд враховує, що під час допиту свідка було попереджено слідчим про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.

Суд приймає показання свідка ОСОБА_60 , оскільки існує вагома причина для неявки особи, а саме смерть, показання вказаного свідка не є єдиним або визначальним доказом обвинувачення, існують достатні врівноважуючі фактори для компенсації невигідного становища сторони захисту.

Також, суд враховує, що показання свідка ОСОБА_60 узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_70 , який був допитаний в судовому засіданні, та з яким вони разом перебували у будівельному вагончику в ніч з 22.07.2019 на 23.07.2019, а також працювали вранці 23.07.2019 в одній бригаді.

Так, аналізуючи зміст показань свідка ОСОБА_60 суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими.

На підставі наведеного, суд визнає показання потерпілої та свідків достовірними, належними та допустимими, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, зокрема, коло осіб, які були присутні на місці події, місце й дату вчинення злочину, наявність конфлікту між обвинуваченими та загиблим, поведінку обвинувачених після вчинення злочину, отримані у порядку встановленому КПК України, не суперечать фактичним обставинам, встановленим під час проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_22 , та дослідженим письмовим доказам.

Допитаний в судовому засіданні в порядку ст. 356 КПК України судово-медичний експерт Ірпінського відділення КЗ КОР « КОБСМЕ » ОСОБА_71 підтримав складені ним: висновок експертного дослідження №417 від 29.11.2019, висновок експерта №58/417 від 03.12.2019, висновок експерта №59/417 від 02.12.2019, висновок експерта №74/417 від 18.12.2019, та зазначив, що слідчим було надано експерту достатньо відомостей, на підставі яких готувалися висновки, висновки є достовірними, під час складання висновків експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, також, експерт зазначив, що відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ №6 від 17.01.1995, під час проведення судово-медичного дослідження травм та смерті передбачено направлення зразків без погодження зі слідчим, а тому зразки для проведення експертних досліджень №150-мк та №1115, а саме клапоть шкіри та гістологічні препарати були ним відібрані без погодження зі слідчим, що не суперечить чинному законодавству, опечатування та маркування цих зразків проводилось лаборантом, при цьому, експерти, які проводили вказані дослідження попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України своїми посадовими обов'язками. Щодо висновку експерта 58/417 експерт зазначив, що в межах цього висновку безпосереднє судово-медичне дослідження тіла не проводилось, так як взято за основу дослідження №417, при цьому, експерт підтвердив, що був присутній під час слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_22 та мав змогу сприймати безпосередньо зазначені ним обставини щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень, на підставі чого в подальшому склав висновок. Також, експерт зазначив, що під час складення висновків він покладався на свої професійні знання, фахові здібності та спеціальну судово-медичну літературу, спеціальних методик у даному випадку не використовувалось, а тому про них і не зазначено у висновку. Експерт вказав, що у складеному ним висновку №59/417 не зазначено приблизний час та дату смерті ОСОБА_26 , оскільки враховуючи ступінь розвитку трупних явищ, умов перебування тіла та фізичних чинників, які діяли на тіло в момент його захоронення після смерті, дію паливно-мастильних матеріалів, дію високої температури, ентомофауни, встановити точну дату як зазначено в питанні і приблизний час не представляється можливим, при цьому, не виключено, що смерть могла настати у термін, який зазначений у матеріалах справи. Враховуючи судово-гістологічні дані дослідження, об'єм травми, смерть могла настати за короткий проміжок часу, це лічені хвилини після отримання потерпілим тілесних ушкоджень. Експерт зазначив, що дата смерті ОСОБА_26 ним вказана у лікарському свідоцтві про смерть - це 23 липня 2019 року, для встановлення зазначеної дати смерті у експерта було достатньо відомостей. Також, експерт зазначив, що причину смерті ОСОБА_26 було встановлено на підставі судово-медичного дослідження, яке було почате 30.07.2019 о 11 год., а закінчується судово-медичне дослідження після отримання всіх результатів дослідження, а саме гістологічного та криміналістичного, при цьому, лікарське свідоцтво видається згідно наказів після проведення розтину або констатації смерті, а висновок формується після отримання результатів експертиз. Лікарське свідоцтво може змінюватися якщо буде спростована та чи інша причина смерті. Експерт зазначив, що тілесні ушкодження на тулубі ОСОБА_26 не були виявлені при судово-медичному дослідженні у зв'язку з вираженим гнильним процесом та термічною дією. При цьому, у експерта було достатньо відомостей, що дозволяли встановити тілесні ушкодження обличчя та голови ОСОБА_26 і підтвердити їх лабораторно. Також, експерт зазначив, що вихідні дані, які надавались слідчим були достатніми для проведення експертиз, дані, які були встановлені під час слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_22 не суперечать висновкам судово-медичної експертизи.

Проаналізувавши показання потерпілої та свідків, які є процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК України, а також показання експерта, суд дійшов висновку, що вони підтверджують обставини вчинення ОСОБА_21 та ОСОБА_22 злочину, викладеного у вироку суду, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Крім показань потерпілої та свідків, експерта, вина ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України підтверджується наступними доказами:

-відомостями із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 29.07.2019 о 13:56 слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_72 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12019110040001337, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального провадження зазначено, що 23.07.2019 приблизно о 02 год. 00 хв. (точний час не встановлено), між ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючим за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючим за адресою: АДРЕСА_6 з однієї сторони та ОСОБА_26 з іншої сторони, які перебували на будівництві, що розташоване неподалік вул. Києво-Мироцька, що в м. Буча, Київської області відбувся конфлікт, в ході якого у ОСОБА_21 та ОСОБА_22 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_26 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_21 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_22 , перебуваючи в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_26 та бажаючи їх настання, з метою заподіяння смерті останнього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, спричинили останньому численні тілесні ушкодження, внаслідок яких ОСОБА_26 помер. (т. 3, а.с. 1-2);

-відомостями із рапорту ЄО № 17779 від 28.07.2019 Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, відповідно до якого 28.07.2019 о 20:57 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.07.2019 о 20:56 за адресою: АДРЕСА_7 , заявниця повідомляє, що з'ясувалися нові подробиці про зниклого, ОСОБА_26 , 1993 року народження, який зник у вівторок при незрозумілих обставинах, з'ясувалося, що була бійка, просить направити СОГ для опитування нових свідків, на АДРЕСА_8 , заявник: ОСОБА_32 (т. 3, а.с. 3-4);

-фактичними даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 25.07.2019, згідно із яким інспектор Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області прийняв усну заяву від ОСОБА_73 , яка просила встановити місцезнаходження свого сина ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який 22.07.2019 року поїхав на роботу до міста Буча, вул. Києво-Мироцька (номер будинку не відомий) та по теперішній час не виходить на зв'язок (т. 3, а.с. 7);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 29 липня 2019 року, ілюстративній таблиці до нього, а також на відеозаписі, який міститься на додатку до протоколу проведення огляду місця події від 29.07.2019 - DVD-R диску, відповідно до якого слідчим за участю понятих та спеціалістів 29.07.2019 у період часу з 17 години 02 хвилин до 18 години 14 хвилин проведено огляд ділянки місцевості, що знаходиться на відстані 32 (тридцяти двох) метрів від стовпа ліній електропередач з позначкою № 41 в напрямку руху до с. Мироцьке, Бородянського району, Київської області та 7 (семи) метрів від гравійної дороги в напрямку с. Мироцьке, Бородянського району, Київської області, виявлено свіже скопування землі радіусом 2 на 2 (два на два) метра неправильної геометричної форми, зверху на якому наявні сліди горіння та залишки спалювання шини транспортного засобу. За допомогою двох осіб залучених до огляду місця події в якості спеціалістів, які за допомогою металевих лопат провели розкопування вказаного скопу земельної ділянки, було виявлено: труп в положенні на животі більше на правому боці в дні ями висотою 50 см, з сіро-коричневого піщаного ґрунту, труп, з ознаками обвуглення (прогорання) м'яких тканин, гниття, з ознаками ентомофауни (мухи, опариши, черв'яки), голова трупа нахилена дещо в право, на правому боку, ліва та права кінцівки зігнуті в ліктьових суглобах знаходяться під тулубом, ноги виправлені, стопи розвернуті в ліву сторону, на голові, тулубі та нижніх кінцівках залишки обвугленого одягу та тканин, при обмацуванні голови патологічної рухливості кісток склепіння черепа не відмічається, заклякання та трупні плями визначити не вдалось, у зв'язку з вище перерахованими гнильними змінами трупа, труп направлено на розтин до Ірпінського відділення Київського обласного бюро судового-медичних експертиз . Продовжуючи огляд місця події всі учасники перемістилися з місця виявлення трупа до дороги покритої гравійним покриттям, що веде в напрямку с. Мироцьке, Бородянського району, Київської області, де на відстані 150 метрів від адреси: АДРЕСА_7 , на відстані 50 см від узбіччя дороги в квадраті радіусом близько 2 на 4 (два на чотири) метра хаотично розміщені серветки, на яких присутня речовина бурого кольору в кількості близько 10 штук, на відстані близько 1-го метра від узбіччя дороги, на насипі, покритому трав'яним покривом, виявлено кросівок червоного кольору з маркуванням «etnies», по дорозі в напрямку з м. Буча на с. Мироцьке на відстані 1-го метра від узбіччя дороги та 3-х метрів від серветок, виявлено пляму подібну до овальної форми з речовиною паливно-мастильного походження, на відстані 2-х метрів від вказаної плями у напрямку м. Буча та 50-60 см від узбіччя виявлено пляму, подібну до овальної форми, з речовиною подібною на бурий колір. На місці викопування трупа, було виявлено та вилучено: зразок ґрунту поміщений до спец пакету № 7046912; продукти горіння з ґрунтом біля трупу, упаковані до спец пакету №7046911. Під час огляду місця події виявлено та вилучено: десять серветок з речовиною бурого кольору, упаковані в паперовий пакет згідно правил пакування речових доказів; камінці з паливно-мастильними матеріалами, упаковані в паперовий пакет згідно правил пакування речових доказів; камінці з речовиною бурого кольору, виявлені на узбіччі дороги, упаковані в паперовий пакет згідно правил пакування речових доказів; кросівок червоного кольору з написом «etnies», виявлений на узбіччі дороги, упакований згідно правил пакування речових доказів (т. 3, а.с. 7-28);

-направленням (про проведення дослідження трупу/попереднього судово-медичного огляду) від 29.07.2019, згідно з яким слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_74 , для проведення дослідження трупу / попереднього судово-медичного огляду направлено Судово-медичному експертові Ірпінського відділення КОБСМЕ труп ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (т. 3, а.с. 29);

-відомостями, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть № 417 від 30 липня 2019 року, виданому лікарем судово-медичним експертом Ірпінського відділення КЗ КОР « Київське обласне бюро судово-медичної експертизи » МОЗ України ОСОБА_75 , відповідно до якого ОСОБА_26 , у віці 26 років, помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , причина смерті - переломи кісток лицьового черепа, склепіння та основи, дата травми - 23 липня 2019 року (т. 3, а.с. 30);

-висновком експертного дослідження № 417 від 29.11.2019, складеного за наслідками проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до якого смерть ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , настала від отриманої черепно-лицевої травми, про що свідчать виявлені тілесні ушкодження: рана правої потилично-тім'яної ділянки, крововиливи в м'які тканини голови, переломи кістки лицевого скелета, склепіння та основи черепа. Ушкодження голови утворилися не менше від 2-х разової дії тупого(их) предмету(ів) (рана голови з переломом кісток склепіння та основи черепа утворилася від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо прямолінійного ребра; переломи кісток лицевого скелету утворилися від дії тупого(их) предмету(ів), без відображення травмуючої поверхні останнього), можливо в момент чи в короткий проміжок часу до настання смерті; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті. У померлого мали місце морфологічні ознаки дії високої температури у вигляді обвуглення тіла, вірогідно утворилися посмертно (т. 3, а.с. 35-36);

-висновком експертного дослідження № 150-мк від 18.09.2019, складеного за наслідками проведення судово-медичного криміналістичного дослідження клаптя шкіри з трупа гр-на ОСОБА_26 , 1993 року народження, відповідно до якого встановлено, що при судово-медичному криміналістичному дослідженні клаптя шкіри з трупа гр-на ОСОБА_26 , 1993 року народження, виявлено одне ушкодження з ознаками забитого, яке виникло від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключається дія прямолінійної форми ребра. На поверхні клаптя шкіри та на стінках ушкодження виявлено численні різної форми та розмірів прозорі аморфні частинки, схожі на піщинки. Металізації сполуками заліза не виявлено (т. 3, а.с. 37-38);

-висновком експертного дослідження № 1115 від 26.11.2019, складеного за наслідками проведення судово-медичного дослідження гістологічних препаратів гр. ОСОБА_26 , 1993 року народження, відповідно до якого на тлі гнильних змін та морфологічних ознак впливу високої температури, в об'єктах, промаркованих як «МТ з крововиливом з потиличної д-ки голови з проекції рани» та «МТ з крововиливом з ділянки перелому кісток носа» виявлені осередки зернистого буруватого забарвлення, схожі на крововиливи без видимих реактивних змін (т. 3, а.с. 39);

-висновком експерта № 58/417 від 03.12.2019, складеним за наслідками проведення судово-медичної експертизи за медичною документацією, відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні тіла померлого ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , могли утворитися за обставин, вказаних під час проведення слідчого експерименту від 31.07.2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_22 (т. 3, а.с. 44);

-висновком експерта № 59/417 від 02.12.2019, складеним за наслідками проведення судово-медичної експертизи за медичною документацією, відповідно до якого згідно, даних судово-медичного дослідження тіла, судово-гістологічного, судово-криміналістичного досліджень та відомих експерту обставин, смерть ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , настала від отриманої черепно-лицевої травми, про що свідчать виявлені тілесні ушкодження: рана правої потилично-тім'яної ділянки, крововиливи в м'які тканини голови, переломи кісток лицевого скелета, склепіння та основи черепа. Ушкодження голови утворилися не менше від 2-х разової дії тупого(их) предмету(ів) по механізму удару (рана голови з переломом кісток склепіння та основи черепа утворилася від одноразової дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо прямолінійного ребра тротуарної плитки; переломи кісток лицевого скелету утворилися від дії тупого(их) предмету(ів), без відображення травмуючої поверхні останнього), можливо за обставин Ухвали, в момент чи в короткий проміжок часу до настання смерті; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті. У померлого мали місце морфологічні ознаки дії високої температури у вигляді обвуглення тіла, вірогідно утворилися посмертно (т. 3, а.с. 45-46);

-висновком експерта № 74/417 від 18.12.2019, складеним за наслідками проведення судово-медичної експертизи за медичною документацією, відповідно до якого згідно даних судово-медичного дослідження трупа гр. ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та протоколу слідчого експерименту від 31.07.2019 року мали місце тілесні ушкодження: рана правої потилично-тім'яної ділянки голови, крововилив у м'які тканини, переломи кісток склепіння та основи черепа утворилися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, прямолінійного ребра бруківки; ??крововилив у м'які тканини обличчя, численні переломи кісток лицевого скелету утворилися від дії тупого(их) предмету(ів), травмуюча поверхня якого не відобразилася. Вище описані ушкодження, в сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні тіла померлого ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , могли утворитися за обставин та предметом, вказаних під час проведення слідчого експерименту від 31.07.2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_22 (т. 3, а.с. 47-48);

-висновком експерта № 10-1592 від 02.12.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого на наданих на дослідження об'єктах, а саме: на камінцях, позначених. як «4», «5», «7»-«10», «12», «14»-«16», «18» (об'єкти № № 23, 24, 26-29, 31, 33-35, 37) виявлено кров людини та клітини з ядрами, на камінцях позначених як «6», «11», «17» (об'єкти № № 25, 30, 36) виявлено клітини з ядрами, крові не виявлено, на камінцях позначених як «1»-«3» (об'єкти № № 20-22) виявлено кров людини та поодинокі клітини з ядрами, на камінці позначеному як «13» (об'єкт № 32) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено. На серветках, умовно позначених як «1» (об'єкти № № 1, 2), «2» (об'єкти № № 3, 4), «4» (об'єкт № 7), «6» (об'єкти № № 10, 11), «7» (об'єкт № 12), «8» (об'єкт № 14), «10» (об'єкт № 18) виявлено кров людини та клітини з ядрами, на серветках умовно позначених як «3» (об'єкти № № 5, 6), «4» (об'єкт № 8) виявлена кров людини та поодинокі клітини з ядрами, на серветках умовно позначених як «5» (об'єкт № 9), «7» (об'єкт № 13), «8» (об'єкт № 15), «9» (об'єкт № 17), «10» (об'єкт № 19) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветках, умовно позначених як «1» (об'єкти № № 1, 2), «2» (об'єкти № № 3, 4), «4» (об'єкт № 7), «6» (об'єкти № № 10, 11), «7» (об'єкт № 12), «8» (об'єкт № 14), «10» (об'єкт № 18), слідів крові та поодиноких клітини з ядрами на серветці, умовно позначеній як «3» (об'єкт № 6), слідів крові та клітин з ядрами виявлених на камінцях, позначених як «4», «5», «7»-«10», «12» (об'єкти № № 23, 24, 26-29, 31), «14»-«16», «18» (об'єкти № № 33-35, 37) та клітин з ядрами виявлених на камінці, позначеному як «6» (об'єкт № 25), камінці, позначеному як «11» (об'єкт № 30), камінці, позначеному як «17» (об'єкт № 36), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветках, умовно позначених як «1» (об'єкти № № 1, 2), «2» (об'єкти № № 3, 4), «4» (об'єкт № 7), «6» (об'єкти № № 10, 11), «7» (об'єкт № 12), «8» (об'єкт № 14), «10» (об'єкт № 18), слідів крові та поодиноких клітин з ядрами на серветці, умовно позначеній як «3» (об'єкт № 6), слідів крові та клітин з ядрами виявлених на камінцях, позначених як «4», «5», «7»-«10», «12» (об'єкти № № 23, 24, 26-29, 31), «14»-«16», «18» (об'єкти № № 33-35, 37) та клітин з ядрами виявлених на камінці, позначеному як «6» (об'єкт № 25), камінці, позначеному як «11» (об'єкт № 30), камінці, позначеному як «17» (об'єкт № 36) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветках, умовно позначених як «1» (об'єкти № № 1, 2), «2» (об'єкти № № 3, 4), «4» (об'єкт № 7), «6» (об'єкти № № 10, 11), «7» (об'єкт № 12), «8» (об'єкт № 14), «10» (об'єкт № 18), слідів крові та клітин з ядрами виявлених на камінцях, позначених як «4», «5», «7»-«10», «12» (об'єкти № № 23, 24, 26-29, 31), «14»-«16», «18» (об'єкти № № 33-35, 37) та клітин з ядрами виявлених на камінці, позначеному як «6» (об'єкт № 25), камінці, позначеному як «11» (об'єкт № 30), камінці, позначеному як «17» (об'єкт № 36) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 1,82 х 10 -32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 5,47 х 10 31 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветці, умовно позначеній як «4» (об'єкт № 7) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 8,13 х 10 -31. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,22 х 10 30 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветці, умовно позначеній як «6» (об'єкт № 10) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 2,01 х 10 -29. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,95 х 10 28 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветці, умовно позначеній як «7» (об'єкт № 12) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 8,02 х 10 -29. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,24 х 10 28 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветці, умовно позначеній як «1» (об'єкт № 2) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 6,18 х 10-25. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,61 х 1024 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветці, умовно позначеній як «8» (об'єкт № 14) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 1,11 х 10-21. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 9,00 х 1020 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на серветці, умовно позначеній як «1» (об'єкт № 1) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 3,11 х 10-15. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,20 х 1014 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та поодиноких клітин з ядрами виявлених на серветці, умовно позначеній як «3» (об'єкт № 6) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 2,20 х 10-14. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,53 х 1013 осіб. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_22 , виключається. Провести порівняльне дослідження слідів крові та клітин з ядрами на вищевказаних об'єктах зі зразком ОСОБА_21 не вбачається за можливе у зв'язку з тим, що зразок не був наданий на дослідження (т. 3, а.с. 55-78);

-відомостями, які містяться у заяві ОСОБА_76 старшому слідчому слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_77 , згідно з якою ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , дозволив працівникам поліції Ірпінського ВП провести огляд на території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (т. 3, а.с. 79);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 29 липня 2019 року та ілюстративній таблиці до нього, відповідно до якого слідчим за участю понятих та спеціаліста 29.07.2019 у період часу з 19 години 00 хвилин до 19 години 40 хвилин проведено огляд місця події, а саме домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , дане домоволодіння складається з будинку, господарської прибудови, туалету покритого плівкою та літнього душу. З правої сторони від недобудованого паркану, у трав'янистому ґрунтовому покриві, виявлено дві плями паливно-мастильного матеріалу чорного кольору овальної форми, на відстані близько 6,5 метра під № 2, на сипучій поверхні виявлено пляму речовини бурого кольору невизначеної форми. На відстані близько 50 см від недобудованого паркану, під № 3, на фрагменті бетону та частково ґрунті виявлено пляму речовини бурого кольору. На відстані 3,5 метри від тильного виходу з будинку знаходиться недобудова (літній будинок) розміром 5 на 3 (п'ять на три) метра, під поліетиленовим мішком, що знаходиться в середині недобудови, виявлено одяг, а саме: шорти червоного кольору з сірими вставками, які мають сліди пошкодження у вигляді обвуглених отворів, в правій внутрішній кишені виявлено пачка сірників з написом: «Коли темно … хаті паті», футболку чорного кольору, яка має сліди носіння та нашарування бруду, з правої лицьової сторони мається два пошкодження, на комірці наявна лейбла «Fila». Під час огляду виявлено та вилучено: футболку чорного кольору із написом «Fila», шорти червоно сірого кольору, які упаковано в спец пакет № INZ 4062998; зразок ґрунту з речовиною бурого кольору біля недобудованого паркану, упаковано в паперовий конверт; зразок ґрунту з мастильною речовиною, упаковано в паперовий пакет; зразок ґрунту з речовиною бурого кольору, упаковано в паперовий пакет; пачка з сірниками, упакована в паперовий пакет (т. 3, а.с. 80-94);

-висновком експерта № 10-1597 від 29.11.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого на наданих на дослідження об'єктах, а саме: зразках ґрунту з РБК (об'єкти № № 1, 2) та фрагменті бетону (об'єкт № 7) виявлено клітини з ядрами та кров людини, у зразках ґрунту з РБК (об'єкт № 3) та зразках ґрунту з РБК біля паркану (об'єкти № № 4-6) виявлено поодинокі клітини з ядрами та кров людини, на фрагменті бетону (об'єкт № 8) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами виявлених у зразку ґрунту з РБК (об'єкти № № 1, 2) та фрагменті бетону (об'єкт № 7) які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами виявлених у зразку ґрунту з РБК (об'єкти № № 1, 2) та на фрагменті бетону (об'єкт № 7) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених у зразку ґрунту з РБК (об'єкти № № 1, 2) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 1,82 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 5,47 х 1031 осіб; Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на фрагменті бетону (об'єкт № 7) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 2, 98 х 10-20. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,35 х 1019 осіб. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_22 , виключається (т. 3, а.с. 105-118);

-висновком експерта № 10-1595 від 27.11.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_22 (об'єкт № 1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) фрагмента ребра ОСОБА_26 (об'єкт № 2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) (т. 3, а.с. 123-133);

-висновком експерта № 10-2239 від 20.12.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого на наданих на дослідження об'єктах, а саме: футболці (об'єкт № № 3-5) крові не виявлено, на шортах (об'єкт № 10) виявлено кров людини, в об'єктах № № 6-9 крові не виявлено. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові виявлених на шортах (об'єкт № 10), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1). Генетичні ознаки слідів крові виявлених на шортах (об'єкт № 10) не збігаються з генетичними ознаками особи чоловічої генетичної статі фрагмента ребра ОСОБА_26 якого було встановлено у копії висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС від 27.11.2019 № 10-1595 і належить особі чоловічої генетичної статі. На наданих на дослідження об'єктах, а саме: внутрішній частині коміра футболки (об'єкт № 2) та внутрішній частині поясу шортів (об'єкт № 11) виявлено клітини з ядрами. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами виявлених на внутрішній частині коміра футболки (об'єкт № 2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1) та клітин з ядрами виявлених на внутрішній частині поясу шортів (об'єкт № 11), які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб і непридатні для ідентифікації. Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на внутрішній частині коміра футболки (об'єкт № 2) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 і не збігаються з генетичними ознаками особи чоловічої генетичної статі фрагмента ребра ОСОБА_26 якого було встановлено у копії висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС від 27.11.2019 № 10-1595. На наданій на дослідження зовнішній поверхні пачки сірників (об'єкт № 1) виявлено клітини з ядрами, крові не виявлено. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами виявлених на зовнішній поверхні пачки сірників (об'єкт № 1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1). Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на зовнішній поверхні пачки сірників (об'єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 і не збігаються з генетичними ознаками особи чоловічої генетичної статі фрагмента ребра ОСОБА_26 якого було встановлено у копії висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС від 27.11.2019 № 10-1595 і належить особі чоловічої генетичної статі. Провести порівняльне дослідження клітин з ядрами на вищевказаних об'єктах зі зразком ОСОБА_21 не вбачається за можливе у зв'язку з тим, що зразок не був наданий на дослідження (т. 3, а.с. 135-149);

-відомостями, які містяться у заяві ОСОБА_21 старшому слідчому слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_77 від 29.07.2019, згідно з якою ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дозволив працівникам поліції провести огляд автомобіля марки «Volkswagen Caddy», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого він являється (т. 3, а.с. 150);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 29 липня 2019 року та ілюстративній таблиці до нього, відповідно до якого слідчим за участю понятих та спеціаліста у період часу з 20 години 01 хвилина до 21 години 05 хвилин проведено огляд ділянки місцевості, що знаходиться на прибудинковій території по АДРЕСА_9 , де на відстані трьох метрів знаходиться автомобіль «Volkswagen Caddy», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 . При відкритті дверцят автомобіля, в вантажній секції автомобіля виявлено ящик чорного кольору з інструментами, пенал оранжевого кольору з написом «Foregta», кутова шліфувальна машинка з написом «Star Pro», інструмент упакований в коробку червоного кольору, штангенциркуль, безперебійник в картонній коробці «Vesta», ящик чорного кольору в середині якого знаходиться два мотки упаковки стрейч плівки, скотч, трійник, викрутки, поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться мотузка, альпіністське спорядження, пакет синього кольору з написом «BMW» в середині якого знаходиться куртка синього кольору. Знизу знаходиться гумовий килимок, при підсвітці за допомогою ультрафіолету на задній стойці багажного відділення було виявлено світіння чорним кольором, специфічне для крові. Під час огляду з автомобіля було виявлено та вилучено: гумовий килимок чорного кольору з багажного відділення, упакований у картонну коробку, яка опечатана згідно правил пакування речових доказів; п'ять змивів зроблені з внутрішніх частин дверей автомобіля, кожен змив упакований окремо, з відповідними написами та підписами учасників, згідно правил пакування речових доказів; частина обшивки салону автомобіля з багажного відділення автомобілю, а саме стойки на якій присутні плями речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверта, який упаковано згідно правил пакування речових доказів; частини обшивки салону автомобіля з багажного відділення, а саме підлоги автомобіля, на якій присутні плями речовини бурого кольору, які поміщені картонної коробки, яка упакована згідно правил пакування речових доказів; з багажного відділення вилучено фрагменти волосся, які поміщено до двох паперових конвертів; автомобіль «Volkswagen Caddy», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 (т. 3 а.с. 151-165);

-відомостями із відповіді Територіального сервісного центру № 3247 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області № 2011 від 14.12.2019 слідчому СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, лейтенанту поліції ОСОБА_79 , відповідно до якої станом на 14.12.2019 року автомобіль марки Volkswagen Caddy, зареєстрований за громадянином ОСОБА_21 (т. 3, а.с. 166);

-висновком експерта № 10-1594 від 09.12.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого на наданих на дослідження об'єктах, а саме: килимку з багажного відділення (об'єкти № № 23-27) виявлено клітини з ядрами, крові не виявлено, в об'єктах № № 20, 21, 22, 28 виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено; на частині обшивки (об'єкти № № 6, 7, 9, 12) виявлено кров людини та клітини з ядрами, в об'єктах № № 8, 10, 11 виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено; на частині вирізу обшивки (об'єкти № № 13, 16, 17) виявлено кров людини та поодинокі клітини з ядрами, в об'єкті № 19 виявлено клітини з ядрами, крові не виявлено, в об'єктах № № 14, 15, 18 виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено; у змиві з водійських дверей внутрішньої сторони (об'єкт № 1) виявлено клітини з ядрами, крові виявлено; у змиві з правих передніх пасажирських внутрішньої сторони (об'єкт № 2) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено; у змиві з дверей задніх внутрішньої сторони (об'єкт № 3) виявлено поодинокі клітини з ядрами; у змивах з внутрішньої сторони дверей задніх (об'єкт № 4) та правих задніх пасажирських дверей внутрішньої сторони (об'єкт № 5) виявлено клітини з ядрами, крові не виявлено. ??Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами виявлених у змивах з водійських дверей внутрішньої сторони (об'єкт № 1), з внутрішньої сторони дверей задніх (об'єкт № 4), правих задніх пасажирських дверей внутрішньої сторони (об'єкт № 5), слідів крові та клітин з ядрами виявлених на частині обшивки (об'єкти № № 6, 9, 12), клітин з ядрами виявлених на коврику з багажного відділення (об'єкти № № 23, 24), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) та генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами виявлених на частині обшивки (об'єкт № 7), клітин з ядрами на частині вирізу обшивки (об'єкт № 19), коврику з багажного відділення (об'єкти № № 25-27), які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб і непридатні для ідентифікації. Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами виявлених на частині обшивки (об'єкти № № 9, 12) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на частині обшивки (об'єкт № 9) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 3,19 х 10-31. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,13 х 1030 осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами виявлених на частині обшивки (об'єкт № 12) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 1,57 х 10-25. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 6,33 х 1024 осіб. Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених у змиві з водійських дверей внутрішньої сторони (об'єкт № 1) не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 та фрагмента ребра ОСОБА_26 і належить першій невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Походження вищевказаних клітин з ядрами, від ОСОБА_22 та ОСОБА_26 , виключається. Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених у змиві з внутрішньої сторони дверей задніх (об'єкт № 4) збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин з ядрами виявлених у змиві з внутрішньої сторони дверей задніх (об'єкт № 4) та фрагмента ребра ОСОБА_26 , складає 3,19 х 10-31. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,13 х 1030 осіб. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами виявлених у змиві з правих задніх пасажирських дверей внутрішньої сторони (об'єкт № 5) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_22 і не збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин з ядрами виявлених у змиві з правих задніх пасажирських дверей внутрішньої сторони (об'єкт № 5) та зразка букального епітелію ОСОБА_22 , складає 3,42 х 10-40. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,91 х 1039 осіб. Провести порівняльне дослідження слідів крові та клітин з ядрами на вищевказаних об'єктах зі зразком ОСОБА_21 не вбачається за можливе у зв'язку з тим, що зразок не був наданий на дослідження (т. 3, а.с. 179-206);

-висновком експерта №10-2237 від 20.12.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого встановлено, що надані на дослідження мікрооб'єкти (об'єкти №№ 1-16) є волоссям з голови людини; наявність в кореневих кінцях волосся цибулин із незначними залишками піхвових оболонок (об'єкти №№ 1-16) не виключає можливість проведення молекулярно - генетичного дослідження (аналізу ядерної ДНК); генетичні ознаки (ДНК-профілі) волосся (об'єкти №№ 1-16) не встановлені у зв'язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу (т.2, а.с. 3-15);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду трупа від 30 липня 2019 року, відповідно до якого слідчим за участю понятих 30.07.2019 в період часу з 12 години 00 хвилин до 12 години 40 хвилин в приміщенні моргу проведено огляд трупа чоловічої статі. Оглядом встановлено, що труп чоловічої статі виявлено з ознаками часткового скелетування, гниття та обвуглення з ентомофауною (личинками мух) з ушкодженням голови у вигляді горизонтальної рани волосистої частини голови, потилично - тім'яної ділянки праворуч, яка не проникає в порожнину черепа, м'які покриви обличчя та голови в стадії виражених гнильних змін та обвуглення, візуальному впізнанню не підлягають. При відвертанні шкірно-апоневротичного лоскуту виявлено локалізований лінійний перелом склепіння черепу в проекції вищеописаної рани, що переходить в підпотиличну ямку та на основу черепа до великого отвору. Також при відсепаровуванні м'яких тканин обличчя виявлено перелом кісток носа, які відходять з обох сторін та правої скроневої виличної дуги з утворенням дрібних уламків, а також перелом верхньої щелепи по типу "Ле Фор I». М'які тканини та внутрішні органи в стані різко виражених гнильних змін без видимих ушкоджень (т.2, а.с.16-17);

-відомостями, які містяться у заяві від 30.07.2019 ОСОБА_41 про залучення до участі в кримінальному провадженні в якості потерпілого (т.2, а.с.32);

-фактичними даними, які містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2019 року, відповідно до якого в присутності понятих потерпіла ОСОБА_36 на фото під № 3 впізнала чоловіка на ім'я ОСОБА_80 , який пропонував її сину ОСОБА_26 роботу на будівництві в м. Ірпінь та який забирав його з дому, а також після зникнення ОСОБА_81 привозив його речі (т.2, а.с. 33-35).

-висновком експерта №10-2236 від 20.12.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_41 , які наведено в таблиці результатів дослідження; ОСОБА_36 може бути біологічною матір'ю особи чоловічої генетичної статі ДНК-профіль фрагмента ребра якого було встановлено у копії висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС від 27.11.2019 № 10-1595. Ймовірність даної події складає 99, 99995931% (т.2, а.с. 40-50);

-копією паспорта громадянки України ОСОБА_73 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , серії НОМЕР_4 , а також копією паспорта громадянина України ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_5 (т.2, а.с. 51-53);

-згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 30.07.2019, ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 в м. Буча, Київської області, про що 30 липня 2019 року складено відповідний актовий запис №318 (т.2, а.с.55); вказане підтверджується також Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (т.2, а.с. 57);

-згідно із копією свідоцтва про народження серії ІНФОРМАЦІЯ_17 , виданого Житомирським міським відділом ЗАГС , відповідно до якого батьками ОСОБА_26 задокументовані: ОСОБА_82 - батько, ОСОБА_32 - мати (т.2, а.с. 56);

-фактичними даними, що містяться у довідці (до форми №106/о № 417) про причину смерті від 30 липня 2019 року, виданої лікарем ОСОБА_75 , відповідно до якої зафіксовано смерть ОСОБА_26 віком 26 років, причина смерті - перелом кісток лицьового черепа, склепіння та основи (т.2, а.с.58);

-фактичними даними, які містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 серпня 2019 року, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_42 на фото під №2 впізнав чоловіка, який виконував ремонтні роботи у нього на будівництві за адресою: АДРЕСА_4 (т.2, а.с. 59-63);

-відомостями, які містяться у заяві ОСОБА_44 про добровільну видачу працівникам поліції записів знятих з камер відеоспостереження, розташованих на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (т.2, а.с. 64);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду відеозапису від 11 грудня 2019 року, відповідно до якого слідчим Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_83 , у приміщенні кабінету № 404 Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, що в м. Ірпінь по вул. Мінеральна, 7-А Київської області розглянувши матеріали кримінального провадження №12019110040001337, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудового розслідувань 29.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбачено п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, з метою перевірки та уточнення відомостей, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, в період часу з 08 години 30 хвилин до 21 години 00 хвилин, було здійснено перегляд цифрового носія інформації на якому містяться відеозаписи. В протоколі огляду відеозапису вказано, що 21.11.2019 в ході додаткового допиту свідок ОСОБА_42 (власник будинку по АДРЕСА_4 ) надав працівникам поліції цифровий носій інформації, а саме флеш-карту «Kingston 32 GB micro SD», на якому містилися відеозаписи із камер відеоспостереження, що розташовані на території вказаного домогосподарства. Об'єктом огляду являється флеш-карта «Kingston 32 GB micro SD», на якій знаходяться 31 відеозапис формату «MP4», та які за допомогою відеопрогравача оглянуто та встановлено, зокрема, наступне: Першим відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_2019022211627_20190722215553_1605425» (розміром НОМЕР_7 КБ), в ході огляду якого встановлено, що на камері відеоспостереження зафіксовано події, які починаються із 21:16:28 год. 22.07.2019 (камера відеоспостереження направлена на гараж та фасад головного входу до будинку, що розташований за вищевказаною адресою); Другим відеофайлом являється файл із назвою « ІР Camera1_Bucha_Bucha _20190722215553_20190722223519_1755746 » (розміром 1040608 КБ), в ході огляду якого встановлено, що о 22 год. 03 хв. на територію подвір'я входять дві особи чоловічої статі, один з яких при цьому тримає невідомий предмет у руках, які проходять за будинок та зникають з поля зору камер відеоспостереження. Третім відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190722223519_20190722231443_1919297» (розміром 1040256 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 23 год. 08 хв. у лівому дальньому куті будинку, з'являються 2 силуети (схожі на людські). Крім цього, в ході перегляду встановлено, що один із силуетів, впав на підлогу, в той час як інший намагається його підняти. При їхньому переміщенні, Особа 1 (особа, що розташована праворуч, вища за зріст) тримає Особу 2 (особа ліворуч, нижча за зріст) та надалі вони проходять до приміщення гаража. О 23 год. 13 хв. невідома особа, яка схожа на вищевказану Особа 2, виходить із головного входу до будинку та направляється за будинок. П'ятим відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190722235409_20190723003338_2263568» розміром 1040709 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 23 год. 54 хв. до подвір'я будинку входять 3 особи, які направляються за будинок. Шостим відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190723003339_20190723011309_2431448» розміром 1040490 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 00 год. 36 хв. 55 сек. із за будинку, одна за одною, виходять дві особи, які направляють до входу в будинок, після чого зникають з поля зору камер спостереження, а через декілька секунд знову з'являються в полі зору та направляються за будинок. Надалі, в ході перегляду відеозапису встановлено, що автомобіль, який знаходиться на сусідній земельній ділянці, від'їзджає та направляється в бік вулиці (судячи із світла фар, автомобіль проїзджає повз будинок). Після чого о 03 год. 57 хв. 45 сек. автомобіль повертається на місце паркування. Одинадцятим відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190723035057_20190723043009_3359363» розміром 1040463 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 03 год. 57 хв.30сек. із за будинку виходить особа чоловічої статі (за зовнішніми ознаками схожа на підозрюваного ОСОБА_22 (одягнена у футболку чорного кольору, чорні штани із білими вертикальними полосами, та чорне взуття із білими вертикальними полосами), яка направляється за межі подвір'я, а саме на проїзджу частину вулиці. Крім цього, на відеозаписі видніється, що в той час коли вищевказана особа виходить за межі подвір'я, невідома особа стоїть поблизу багажного відділення вищезазначеного автомобіля. Дванадцятим відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190723043009_20190723050639_3538295» розміром 1039629 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 04 год. 30 хв. 35 сек. в полі зору камери спостереження, з'являється вищевказаний автомобіль, який направляється та зупиняється на вищевказаному місці свого паркування. Надалі, о 04 год. 36 хв. 20 сек. із за будинку виходять (один за одним) вищевказана особа чоловічої статі (ззовні схожа на ОСОБА_22 ) та особа чоловічої статі, одягнена в картуз синього кольору, темну футболку, темну кофту, чорні штани та темні штани (особа за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_21 ), які проходять до головного входу до будинку та зникають з поля зору камер спостереження. Тринадцятим відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190723050639_20190723054334_3712082» розміром 1040217 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 05 год. 29 хв. 10 сек. від головного входу будинку виходить вищевказаний чоловік (який схожий на ОСОБА_21 ) та направляється за будинок. Чотирнадцятим відеофайлом являється файл із назвою «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190723054334_20190723062007_3875695» розміром 1040140 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 05 год. 47 хв. 30 сек. із за будинку виходить вищевказаний чоловік (схожий на ОСОБА_21 ,), який проходить до головного входу будинку, при цьому останній тримає у руках невідомий предмет. Після чого вказаний чоловік виходить із будинку та знову направляється за будинок, при цьому тримаючи у руках невідомий предмет. Після чого, о 05 год. 51 хв. 40 сек. проглядається, як невідома особа відчиняє двері багажного відділення автомобіля та здійснює якісь дії. Після чого, через декілька секунд, чоловік зовні схожий на ОСОБА_21 повертається до головного входу будинку. Після чого, чоловік схожий на ОСОБА_21 виходить із будинку та направляється за будинок, при цьому тримаючи у правій руці предмет зовні схожий на мотузку. Після цього, о 05 год. 55 хв. 50 сек. автомобіль починає рух та направляється в напрямку вулиці. Після чого, вищевказаний чоловік (зовні схожий на ОСОБА_21 ) повертається до будинку. Через декілька секунд, із будинку виходить чоловік схожий на ОСОБА_22 та чоловік схожий на ОСОБА_21 , які виходять із подвір'я. Надалі о 06 год. 08 хв. 15 сек. вищевказаний автомобіль повертається на місце свого паркування, при цьому на подвір'ї працюють два робітника. Після чого, о 06 год. 14 хв. 55 сек. чоловік зовні схожий на ОСОБА_21 виходить від головного входу в будинок, при цьому тримаючи у правій руці предмет зовні схожий на лопату та направляється за будинок. Після чого, о 06 год. 18 хв. 15 сек. автомобіль знову від'їзджає з місця та направляється в бік вулиці. Крім цього, в ході перегляду останніх відеозаписів, встановлено, що вказаний автомобіль, за своєю формою, дійсно може являтися автомобілем марки «Volkswagen Caddy» сірого кольору. Шістнадцятим відеофайлом являється файл «ІР Camera1_Bucha_Bucha_20190723065723_20190723073506_4154089» розміром 1040225 КБ ), в ході огляду якого встановлено, що о 07 год. 05 хв. 40 сек. вищевказаний автомобіль повертається на місце свого первинного паркування (т.2, а.с.78-135);

-фактичними даними, які містяться у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.07.2019, відповідно до якого слідчим СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області 29 липня 2019 року о 18 годині 50 хвилин затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України ОСОБА_22 як особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Слідчий СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_84 , на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, у присутності понятих здійснив обшук затриманого ОСОБА_22 , в ході якого у останнього було вилучено кросівки чорного кольору з білими вставками та кофту чорного кольору з білими вставками, які поміщено до спец пакету № INZ 3014191 та мобільний телефон марки «Хіаomi Redmi 7» в корпусі чорного кольору поміщено до спец пакету № INZ 3014192 (т.2, а.с.136-139);

-висновком експерта №10-1593 від 28.11.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого на наданих на дослідження фрагментах зрізів нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_22 (об'єкт № 1) виявлено клітини з ядрами та кров людини; на наданих на дослідження фрагментах зрізів нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_22 (об'єкт № 2) виявлено клітини з ядрами та кров людини; встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами виявлених на фрагментах зрізів нігтьових пластин з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук ОСОБА_22 ; генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами виявлених на фрагментах зрізів нігтьових пластин з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук ОСОБА_22 збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 і належать особі чоловічої генетичної статі; походження вищевказаних слідів крові та клітин з ядрами від ОСОБА_26 , виключається (т.2, а.с. 145-155);

-фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 31.07.2019 року, та долученому до нього відеозаписі вказаної слідчої дії, відповідно до якого в період часу з 13 години 06 хвилин до 14 години 47 хвилин, в м. Буча Київської області, старшим слідчим СВ Ірпінського ВП ГУПН в Київський області, за участю підозрюваного ОСОБА_22 та спеціалістів, у присутності понятих із застосуванням відеокамери «Sony» проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_22 на місці події відтворив обставини події та зазначив, що в ніч на 23.07.2019 року вони перебували на будівництві по АДРЕСА_4 , де він перебував разом з ОСОБА_85 та хлопцем на ім'я ОСОБА_33 , з яким ОСОБА_80 вживав спиртні напої. До них він приєднався та випив 50 г. горілки. У цей час ОСОБА_80 звинуватив ОСОБА_22 в крадіжці грошових коштів, при цьому наніс два удари кулаками в область носа та губи, від чого у ОСОБА_22 почала йти кров з носа. Всі події відбувалися на задньому дворі домогосподарства. Після чого ОСОБА_33 продовжував сидіти, спираючись спиною на двері. До нього підійшов ОСОБА_80 , задав питання про те, де подівся його гаманець, на що ОСОБА_33 повідомив, що не брав гаманця, після чого ОСОБА_80 наніс удар кулаком в область обличчя. Після цього ОСОБА_33 піднявся та відійшов від нього. ОСОБА_80 підійшов та наніс два удари в обличчя, від яких ОСОБА_86 зігнувся. В цей час ОСОБА_80 двічі наніс удари в область обличчя ОСОБА_87 , від чого ОСОБА_86 впав. ОСОБА_80 запитав у ОСОБА_87 , де його гаманець, на що ОСОБА_86 сказав, що гаманець знаходиться в його автомобілі «Volkswagen Caddy» під першим пасажирським сидінням, де ОСОБА_80 знайшов його та повернувся до ОСОБА_87 , став над ним та почав наносити удари кулаками по голові ОСОБА_87 . В цей час до ОСОБА_87 , що лежав на землі, підійшов ОСОБА_22 та наніс два удари ногою в область спини. Після цього ОСОБА_80 взяв в руки половину бруківки та наніс два -три удари зверху по голові ОСОБА_87 . ОСОБА_22 перевірив, після ударів він не дихав, та повідомив ОСОБА_88 , що він його вбив, на що ОСОБА_80 сказав, що треба сховати тіло. ОСОБА_80 скомандував, що треба загрузити тіло ОСОБА_87 до автомобіля. ОСОБА_22 та ОСОБА_80 загрузили тіло ОСОБА_87 в автомобіль та вивезли його за територію м. Буча. Через деякий час вони повернулися та, обливши бензином, підпалили тіло ОСОБА_87 , яке через деякий час закопали. О 13 годині 18 хвилин слідчий експеримент було зупинено для технічного переміщення всіх учасників події. О 14 годині 08 хвилин слідчий експеримент відновлюється де підозрюваний ОСОБА_22 вказав на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , як на те місце, де відбулося вбивство ОСОБА_87 . Безпосередньо на місці ОСОБА_22 показав місцезнаходження всіх учасників, а саме: ОСОБА_87 , ОСОБА_88 та себе. Підозрюваний ОСОБА_22 поставив статиста в положення сидячи на блоці, імітуючи місцезнаходження ОСОБА_81 в момент конфлікту. Після цього ОСОБА_22 підніс кулак до лівої сторони обличчя статиста, імітуючи удар, який наніс ОСОБА_89 . Підозрюваний ОСОБА_22 поставив статиста в положення навпроти себе стоячи та, імітуючи удар, підніс кулак правої руки до підборіддя статиста зліва, показуючи, як ОСОБА_80 наніс удар. Продовжуючи експеримент на земельній ділянці перед домогосподарством, ОСОБА_22 поставив статиста навпроти себе та наніс один удар (зімітував) кулаком в область вісочної частини голови. За цим ОСОБА_22 зігнув (поставив вполовину) статиста та зімітував два удари знизу коліном в обличчя статиста, показуючи, як ОСОБА_80 наносив удари ОСОБА_90 . ОСОБА_22 поставив статиста в положення лежачи на правому боці та показав (зімітував) два удари ногами в область спини статиста, показуючи, як він наніс удари ОСОБА_90 . Після цього ОСОБА_22 зімітував для статиста, що лежав на землі, три-чотири удари рукою по голові та спині в районі ребер, показуючи, як ОСОБА_80 наносив удари ОСОБА_90 . Після цього ОСОБА_22 підніс ногу до потиличної ділянки голови статиста, імітуючи удар і показуючи, як ОСОБА_80 наносив удари ОСОБА_90 . Після цього ОСОБА_22 підніс половину бруківки до потиличної та тім'яної ділянки голови статиста, що лежав на правому боці, показуючи, як ОСОБА_80 наносив удари ОСОБА_90 . О 14 годині 25 хвилин слідчий експеримент зупинено для механічного переміщення осіб. О 14 годині 40 хвилин слідчий експеримент відновлено, всі учасники переміщені. ОСОБА_22 вказав на місце на відстані 150 метрів від вул. Києво-Мироцька в м. Буча, в напрямку с. Мироцьке Бородянського району, де на відстані 7 метрів від грунтової дороги вказав на яму, в якій, з його слів, спалили та закопали тіло ОСОБА_81 (т.4, а.с. 2-5);

-висновком судово-психіатричного експерта № 506 від 17.12.2019, складеним за наслідками проведення судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_22 , відповідно до якого встановлено, що процес проведення слідчого експерименту 31.07.2019 із застосування відеозапису за участю ОСОБА_22 має наступні індивідуально-психологічні особливості: увага активна протягом всієї процедури допиту та слідчого експерименту. Емоційний фон загалом рівний, настрій суттєво не пригнічений. Зорового контакту не уникає. Наявна цілеспрямованість до співпраці. Комунікативна діяльність ОСОБА_22 характеризується психологічною конгруентністю, тобто такою, що свідчить про відсутність у нього під час слідчого експерименту період внутрішньо суперечливих моделей (схем мислення) власної поведінки стосовно пояснень ним особливостей обставин подій, про які він повідомляє. Вказані особливості є психологічною підставою, що дозволяє визнати поведінку ОСОБА_22 під час відтворення ним певних подій під час проведення за його участі слідчого експерименту від 31.07.2019 року як самостійну. Ознак психологічного впливу (чи тиску) на ОСОБА_22 з боку вербального (мовного) та невербального (інтонаційного, жестово-знакового) під час комунікативного процесу не визначено. Усі запитання, які були поставлені ОСОБА_22 мали переважно уточнюючий характер. Інтонації поставлених запитань були рівні, вони не містять емоційного залучення. Побудова слідчого експерименту давала можливість ОСОБА_22 відповідати у вільному темпі і довільній формі (т.4, а.с. 6-7);

-висновком судово-психіатричного експерта №476 від 27.11.2019, складеним за наслідками проведення судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_22 , відповідно до якого ОСОБА_22 : під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності; під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено; в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та у будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував (т.4, а.с.11-13).

-фактичними даними, які містяться у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.07.2019, відповідно до якого слідчим СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області 29 липня 2019 року о 19 годині 00 хвилин затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.1 ст.115 КК України, під час обшуку затриманої особи виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung Galaxy А5 (2016) SM-510F, IMEI 1: НОМЕР_17 , IMEI 2: НОМЕР_18 , SN: НОМЕР_19 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ « Київстар » НОМЕР_20 . Протокол складено за участю захисника ОСОБА_23 . Також, у протоколі ОСОБА_21 зазначено про те, що він був затриманий працівниками поліції та доставлений до відділення поліції близько 10 год. 00 хв. 29.07.2019 (т.4, а.с. 34-35);

-висновком експерта №10-2238 від 20.12.2019, складеним за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого у наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук ОСОБА_21 виявлені клітини з ядрами, крові не виявлено; встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами виявлених на зрізах нігтьових пластин з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук ОСОБА_21 ; генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на зрізах нігтьових пластин з правої (об'єкт № 1) та лівої (об'єкт № 2) рук ОСОБА_21 збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 якого було надано на дослідження і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі (т.4, а.с. 42-51);

-висновком судово-психіатричного експерта №477 від 27.11.2019, складеним за наслідками проведення судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_21 , відповідно до якого ОСОБА_21 : під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності; під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено; в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та у будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував (т.4, а.с.58-60).

Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Ці досліджені безпосередньо судом письмові та речові докази суд оцінює кожен окремо та в їх сукупності за критеріями належності та допустимості.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_11 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 не визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та повністю заперечував свою причетність до вбивства ОСОБА_26 , зазначивши про те, що близько 24 год. 22.07.2019 пішов відпочивати у будинок, а ОСОБА_22 та ОСОБА_26 залишилися на подвір'ї домоволодіння, після чого вранці наступного дня, виявив зникнення ОСОБА_26 , та ОСОБА_22 йому повідомив, що ОСОБА_26 поїхав у м. Дніпро. О

Суд вважає вищевказані показання обвинуваченого надуманими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, та протирічать здобутим органом досудового розслідування і дослідженим судом доказам та спростовуються показаннями потерпілої та свідків, іншими дослідженими судом та зазначеними вище доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_36 , у своїх показаннях зазначила, що 22 липня 2019 року близько 10:00 години її син ОСОБА_26 поїхав на роботу в м. Буча разом із ОСОБА_21 , а 25 липня 2019 року ОСОБА_21 привіз речі її сина та сказав, що ОСОБА_26 поїхав у м. Дніпро, а речі залишив.

Свідок ОСОБА_42 зазначив, що 23.07.2019 близько 10:00 год. йому подзвонив ОСОБА_21 та повідомив, що ОСОБА_26 працювати більше не буде, оскільки він поїхав, так як в них виникла суперечка щодо грошей, та запитав дозволу взяти у напарники ОСОБА_22 . Також, свідок зазначив, що 23.07.2019 ОСОБА_21 брав контакти автомайстерні, оскільки пошкодив картер у автомобілі.

Свідок ОСОБА_47 зазначив, що в ніч з 22.07.2019 на 23.07.2019 він прокинувся та почув, що між чоловіками, які входили до бригади кровельщиків, а саме: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_26 в будинку виник конфлікт з приводу грошей та гаманця, шум від якого доносився з коридору, після чого він їм зробив зауваження та заснув, наступного дня ОСОБА_26 свідок вже не бачив.

Свідок ОСОБА_51 зазначив, що ввечері 22.07.2019 він вживав спиртні напої разом із бригадою кровельщиків, до якої входило троє осіб, після чого пішов відпочивати, а три кровельщика залишились на задньому дворі, наступного дня третього кровельщика свідок вже не бачив.

Свідок ОСОБА_54 зазначив, що 22.07.2019 близько 21 год. бачив, як ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_26 вечеряли, серед ночі свідок прокинувся та почув, що поруч з вагончиком, де він спав, приїхала та зупинилась машина сірий Фольксваген Кадді, що належала ОСОБА_21 , свідок почув що ОСОБА_22 плакав і кричав, а ОСОБА_21 заспокоював його та говорив що їх можуть викрити. Також, свідок ОСОБА_54 повідомив, що на наступний день вранці побачив ОСОБА_21 та помітив кров на його кросівках.

Згідно із протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_22 від 31.07.2019, останній детально відтворив механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_26 як ним, так і ОСОБА_21 , а також показав місце та обставини приховування тіла ОСОБА_26 . Обставини, викладені у протоколі слідчого експерименту, підтверджені висновком судово-психіатричного експерта №506 від 17.12.2019, а також висновками експерта №58/417 від 03.12.2019 та №74/417 від 02.12.2019. Крім того, обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені ОСОБА_22 під час слідчого експерименту, узгоджуються з іншими вказаними вище письмовими доказами та показаннями свідків.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.07.2019, за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено зразки ґрунту з речовиною бурого кольору та зразок грунту з мастильною речовиною. Також, згідно із протоколом огляду місця події від 29.07.2019, поруч з місцем виявлення трупу ОСОБА_26 на дорозі на відстані близько 1 метра від узбіччя дороги виявлено пляму овальної форми з паливо-мастильної речовини, на відстані 2 метрів від вказаної плями знаходиться пляма овальної форми з речовиною подібною на бурий колір.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_21 у своїх показаннях зазначав про те, що його автомобіль був пошкоджений за тиждень до 22.07.2019 та з нього витікало масло, а тому він 23.07.2019 в першій половині дня відвіз автомобіль на СТО, де його поремонтували.

Згідно із протоколом огляду автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_21 , під час огляду виявлено та вилучено, зокрема, змиви з внутрішньої частини задніх дверей автомобіля та частину обшивки салону автомобіля з багажного відділення, генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами на яких збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками фрагмента ребра ОСОБА_26 , згідно висновку експерта №10-1594 від 09.12.2019.

ОСОБА_21 у своїх показаннях зазначив про те, що сліди крові ОСОБА_26 могли з'явитися у багажному відділенні його автомобіля у зв'язку з тим, що в ОСОБА_26 сталася кровотеча з носа, в період з 01 по 15 липня 2019 року, коли він знаходився поруч із багажним відділенням автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_21 не заперечував ймовірності перебування крові ОСОБА_26 в багажному відділенні його автомобіля, однак стверджував про інші обставини появи крові ОСОБА_26 у своєму автомобілі.

У своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_21 зазначив про те, що в ніч з 22 на 23 липня 2019 року залишив автомобіль Фольксваген Кадді поряд з об'єктом будівництва та близько дванадцятої ночі пішов в будинок відпочивати, при цьому, ключі від свого автомобіля нікому не передавав, у подальшому, на наступний день прокинувся близько 06 години.

Однак, відповідно до протоколу огляду відеозапису від 11 грудня 2019 року з камер відеоспостереження, направленої на гараж та фасад головного входу до будинку, розташованого в АДРЕСА_4 , встановлено, що автомобіль, схожий на належний ОСОБА_21 автомобіль Фольксваген Кадді, який знаходився на земельній ділянці, яка розташована поруч із вказаним домоволодінням: 23.07.2019 о 03:17 год. виїхав та направився в бік вулиці, після чого о 03 год. 38 хв. повернувся на місце паркування, о 03 год. 40 хв. декілька разів відчинялися дверцята багажника автомобіля, після чого, о 03:58 год. знову виїхав з місця паркування, та направився у бік вулиці, після чого знову повернувся о 04 год. 30 хв. О 04 год. 36 хв. на відеозапису видно, як із-за будинку, з того місця, де припаркований автомобіль, виходять особи, схожі на ОСОБА_21 та ОСОБА_22 які проходять до входу в будинок, о 05:29 год. від головного входу будинку виходить особа, схожа на ОСОБА_21 яка направляється за будинок, в сторону, де припаркований автомобіль, після чого о 05 год. 51 хв. відчиняє двері багажного відділення автомобіля та здійснює якійсь дії, також, в подальшому о 06 год. 14 хв. чоловік, зовні схожий на ОСОБА_21 , виходить від головного входу в будинок, при цьому, тримаючи в правій руці предмет, зовні схожий на лопату, та направляється за будинок, о 06 год. 18 хв. автомобіль знову від'їжджає з місця та направляється в бік вулиці.

Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні підтвердив, що він особисто надав слідчому відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих на території належного йому домоволодіння, а також підтвердив, що дата на відеозаписах відповідає дійсності, з приводу часу, зазначив, що можливо не було переведено камери на літній час, тобто похибка може становити годину, але в решті час виставлений вірно.

При цьому, будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_21 підтвердив, що відповідають дійсності відеозаписи, де його автомобіль виїжджав до 12 години ночі 22 липня 2019 року, а також після 06 години ранку 23 липня 2019 року.

Посилання сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування даних, зафіксованих на зазначених носіях інформації, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові у справі № 585/1899/17 від 20 травня 2020 року, мають спиратися на об'єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів органами слуху, або переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі, чи обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі.

Однак суду таких даних обвинуваченим ОСОБА_21 та його захисником не наведено. Твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання та редагування відеозапису, не спираються на будь-які об'єктивні дані щодо таких припущень. Аудіо-, відеограма не містить ознак фальшування (підробки), які б сприймались органами слуху та зору. Ознаки монтажу не підтверджені будь-якими іншими доказами у справі, не обґрунтовуються відповідними технічними висновками спеціалістів. Об'єктивних даних про такі факти суду стороною захисту не надано.

Про направленість умислу обвинуваченого ОСОБА_21 на вбивство ОСОБА_26 переконливо свідчить саме характер поранення життєво важливого органу, яке призвело до смерті ОСОБА_26 , а саме рани правої потилично-тім'яної ділянки, крововиливів у м'які ділянки голови, переломів кісток лицевого скелета, склепіння та основи черепа.

Таким чином, за вказаних фактичних обставин, допустити інший розвиток подій, які призвели до смерті ОСОБА_26 , за участі інших осіб, часу та обставин суд вважає неможливим, оскільки такі фактичні обставини підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не викликають жодного сумніву в їх істинності.

Враховуючи викладене, суд надає критичну оцінку показанням обвинуваченого та визнає показання обвинуваченого ОСОБА_21 щодо непричетності до вбивства ОСОБА_26 , такими, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_22 у судовому засіданні визнав частково свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні за п.12 ч.2 ст.115 КК України, а саме зазначив про те, що під час побиття ОСОБА_21 ОСОБА_26 , будучи злим на ОСОБА_26 за те, що він його підставив, а саме що ОСОБА_21 запідозрив і ОСОБА_22 у викраденні гаманця, наніс ОСОБА_26 два удари ногою в область нижньої частини спини, а також в подальшому допоміг приховати тіло ОСОБА_26 за вказівкою ОСОБА_21 , оскільки боявся ОСОБА_21 , так як він також наніс йому удар в обличчя, підозрюючи у викраденні гаманця, а також ОСОБА_21 зазначив, що у разі їх викриття їм загрожує довічне позбавлення волі, а тому ОСОБА_22 погодився допомогти приховати тіло ОСОБА_26 . Обвинувачений ОСОБА_22 заперечив наявність попередньої змови між ним та ОСОБА_21 , а також умислу на вчинення вбивства ОСОБА_26 .

На переконання колегії суддів, показання обвинуваченого ОСОБА_22 щодо відсутності умислу та попередньої змови із ОСОБА_21 на вчинення вбивства ОСОБА_26 , не відповідають фактичним обставинам справи, та протирічать здобутим органом досудового розслідування і дослідженим судом доказам та спростовуються показаннями потерпілої та свідків, іншими дослідженими судом та зазначеними вище доказами.

Під час встановлення вини та її змісту в кожному конкретному випадку суд виходить з того, що вона об'єктивно існує в реальній дійсності, встановлює її на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів. Суд пізнає вину так, як він встановлює й пізнає інші факти об'єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю суддів. Ознаки суб'єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами відповідно до характеру вчиненого діяння та об'єктивно-предметних умов його вчинення, на підставі встановлених судом фактичних обставин вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК України, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Принцип суб'єктивного ставлення у провину в кримінальному праві має фундаментальне і основоположне значення для кваліфікації кримінального правопорушення. З урахуванням усталених підходів до кваліфікації кримінальних правопорушень проти життя і здоров'я питання про умисел під час такої кваліфікації вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_22 та його захисника про відсутність попередньої змови між обвинуваченими ОСОБА_22 та ОСОБА_21 на вчинення інкримінованого йому злочину є неспроможними, виходячи з наступного.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об'єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь - якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи.

Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів. У такого роду бажанні знаходить своє вираження вольова ознака умислу як його найважливіша і відмінна риса. Наявністю бажання настання злочинного наслідку при вчиненні злочину з матеріальним складом прямий умисел відрізняється від інших форм і видів вини. Бажання, як вольове начало, перебуває в нерозривній єдності із свідомістю особи, яка діяла з прямим умислом, і її здатністю передбачити наслідки свого діяння.

З досліджених в судовому засіданні доказів слідує, що обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 діяли, як співвиконавці, оскільки узгоджено та послідовно реалізовували кожен своїми діями об'єктивну сторону складу інкримінованого їм злочинів, тобто діяли за попередньою змовою між собою. Так, з сукупності наведених доказів слідує, що 23 липня 2019 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин (точний час не встановлено) між ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_26 , які виконували ремонтні роботи в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , та перебували на території подвір'я, розташованого за вказаною адресою, відбувся конфлікт з приводу викрадення гаманця з грошовими коштами ОСОБА_21 . У ході даного конфлікту ОСОБА_21 спочатку вказував на те, що його гаманець з грошовими коштами викрав ОСОБА_22 , однак, в подальшому, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 запідозрили у вчиненні крадіжки ОСОБА_26 . Тоді ж, ОСОБА_21 , вимагаючи повідомити про місцезнаходження свого гаманця з грошовими коштами, повалив ОСОБА_26 на землю. Після того, як ОСОБА_26 впав, він повідомив ОСОБА_21 та ОСОБА_22 місце, в якому заховано гаманець з грошовими коштами ОСОБА_21 , а саме позаду водійського сидіння в автомобілі «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_21 . В свою чергу, ОСОБА_21 підійшов до свого автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , де позаду водійського сидіння виявив власний гаманець з грошовими коштами. В цей момент у ОСОБА_21 та ОСОБА_22 виник спільний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_26 з мотивів помсти за крадіжку. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, 23 липня 2019 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин (точний час не встановлено) ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , перебуваючи на території подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_26 та бажаючи їх настання, з мотивів помсти за крадіжку, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_26 нанесли останньому удари руками та ногами по різним частинам тіла, а саме: ОСОБА_21 , знаходячись в положенні стоячи навпроти лежачого ОСОБА_26 , наніс йому три удари кулаками обох рук в область тулуба та два удари правою ногою в область шиї; ОСОБА_22 , знаходячись в положенні стоячи біля лежачого ОСОБА_26 , наніс останньому два удари правою ногою в область спини. В подальшому, ОСОБА_21 , реалізуючи спільний з ОСОБА_22 умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_26 , 23 липня 2019 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин (точний час не встановлено), перебуваючи на території подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_26 та бажаючи їх настання, з мотивів помсти за крадіжку, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_26 , підняв із землі на вказаному подвір'ї бетонну плитку, після чого, знаходячись в положенні стоячи навпроти лежачого ОСОБА_26 , тримаючи дану плитку в правій руці, наніс нею два удари в область потиличної частини голови останнього, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді рани правої потилично-тім'яної ділянки, крововиливів у м'які ділянки голови, переломів кісток лицевого скелета, склепіння та основи черепа, від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_26 помер на місці події. У подальшому, 23 липня 2019 року, в період часу з 02 години 05 хвилин по 02 годину 30 хвилин (точний час не встановлено), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, невідворотність покарання за протиправне заподіяння смерті ОСОБА_26 , ОСОБА_22 спільно із ОСОБА_21 , діючи узгоджено та спільно, з метою приховання слідів злочину та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, поклали тіло ОСОБА_26 в салон транспортного засобу «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває у власності ОСОБА_21 , та перевезли тіло на територію земельної ділянки на відстані 32 метри від стовпу лінії електропередач з позначкою №41 в напрямку руху до с. Мироцьке Бородянського району Київської області. Після прибуття на територію земельної ділянки, що знаходиться на відстані 32 метри від стовпу лінії електропередач з позначкою №41 в напрямку руху до с. Мироцьке Бородянського району Київської області, 23 липня 2019 року, приблизно о 02 годині 35 хвилин (точний час не встановлено) ОСОБА_22 спільно із ОСОБА_21 , з метою приховання слідів злочину та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а саме протиправне заподіяння смерті ОСОБА_26 , поклали тіло ОСОБА_26 на землю, облили паливно-мастильною речовиною та підпалили тіло померлого, після чого, переконавшись, що тіло ОСОБА_26 обвуглилося, з метою приховання слідів злочину, 23 липня 2019 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин (точний час не встановлено) ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , перебуваючи на території земельної ділянки, що знаходиться на відстані 32 метри від стовпу лінії електропередач з позначкою №41 в напрямку руху до с. Мироцьке Бородянського району Київської області, діючи спільно, закопали тіло ОСОБА_26 в землю, після чого покинули місце вчинення кримінального правопорушення.

Про направленість умислу обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_26 вказують наступні обставини: 1) характер та тяжкість тілесних ушкоджень, які прицільно наносилися переважно в життєво важливий орган людини - голову; 2) подальші дії обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які після заподіяння тілесних ушкоджень, не намагалися усунути негативні наслідки скоєного ними злочину - звернутися до сторонніх осіб, викликати швидку медичну допомогу, а навпаки, встановивши, що ОСОБА_26 перестав дихати, вирішили приховати його тіло шляхом його спалювання та закопування; 3) також, колегія суддів звертає увагу на те, що ані обстановка на місці події, ані дії потерпілого ОСОБА_26 , який не чинив опору обвинуваченим ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , та навіть не намагався захищатися, не давали будь - яких розумних підстав обвинуваченим ОСОБА_21 та ОСОБА_22 продовжувати заподіювати удари потерпілому ОСОБА_26 .

Крім того, умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і більше особи. Кожна з осіб, які з умислом на вбивство завдали потерпілому поранення, незалежно від того, яке з поранень виявилося безпосередньою причиною смерті потерпілого, повинні відповідати за умисел на вбивство як співвиконавці.

Судом було встановлено, що спричинення смерті потерпілому ОСОБА_26 відбувалось на задньому дворі домоволодіння, де кожен з обвинувачених мав змогу бачити та усвідомлювати дії один одного, погоджувався із ними та продовжував свої протиправні дії, направлені на позбавлення життя потерпілого.

І навіть якщо взяти до уваги позицію сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_22 не заподіював тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_26 , які призвели до його смерті, його дії всеодно охоплюються складом інкримінованого йому злочину, оскільки останній виконував частину «своєї роботи» в межах реалізації спільного умислу на заподіяння смерті ОСОБА_26 , так як знаходячись в положенні стоячи біля лежачого ОСОБА_26 , наніс останньому два удари правою ногою в область спини, чим висловив свою згоду з діями ОСОБА_21 та сприяв у подавленні волі потерпілого до здійснення опору. При цьому, у своїх показаннях ОСОБА_22 зазначив, що в цей час він був злий на потерпілого ОСОБА_26 , так як через нього ОСОБА_21 запідозрив і ОСОБА_22 у викраденні гаманця, тобто фактично ОСОБА_22 підтвердив викладений у обвинуваченні мотив вчинення злочину. На підтвердження вказаних доводів слід зазначити, що на місці злочину обвинувачений ОСОБА_22 перебував постійно, спостерігав за побиттям потерпілого ОСОБА_21 , сам взяв участь у його побитті, при цьому, жодних активних дієвих дій, спрямованих на припинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_26 з боку іншого співучасника ОСОБА_21 не здійснював, тобто своєю поведінкою фактично заохочував іншого співучасника до продовження протиправних дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_26 .

Судом також перевірено доводи ОСОБА_22 про те, що оскільки ОСОБА_21 на початку конфлікту вдарив і його в обличчя, запідозривши у викраденні гаманця, то в подальшому ОСОБА_22 боявся висловити незгоду з діями ОСОБА_21 , зупинити його дії або залишити місце події для того щоб покликати на допомогу сторонніх осіб, оскільки вважав, що ОСОБА_21 зробить з ним те ж саме, що і з ОСОБА_26 .

Зокрема, як встановлено під час судового розгляду, на території об'єкта будівництва, крім, обвинувачених та потерпілого, також перебували ще інші працівники, а саме ОСОБА_47 , ОСОБА_91 та ОСОБА_51 , які працювали штукатурами та ночували у будинку в безпосередній близькості від місця події, а також ОСОБА_54 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 та ОСОБА_94 , які виконували роботи з укладання бруківки та ночували у вагончику безпосередньо поруч з територією домоволодіння на відстані 30-40 метрів від місця події.

Обвинувачений ОСОБА_22 у своїх показаннях зазначив про те, що в обвинуваченого ОСОБА_21 на момент події будь-якої зброї не було, також, судом не встановлено значної переваги ОСОБА_21 над ОСОБА_22 за фізичними характеристиками.

Таким чином, суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_22 про те, що він не міг зупинити дії ОСОБА_21 по відношенню до ОСОБА_26 або звернутися за допомогою до інших осіб, через страх перед ОСОБА_21 , оскільки обвинуваченим не наведено переконливих обставин, які б перешкодили йому звернутися за допомогою до інших осіб, які перебували у безпосередній близькості від місця події, для того щоб зупинити дії ОСОБА_21 . Натомість, ОСОБА_22 підтримав дії ОСОБА_21 , також заподіявши удари потерпілому ОСОБА_26 , який лежав на землі та навіть не намагався захищатися.

Зміст досліджених судом фактичних обставин і доказів дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_22 , хоча й не вчинював дій, якими безпосередньо було заподіяно смерть потерпілому, однак діяв відповідно до відведеної йому ролі в ході вчинення злочину, був об'єднаний єдиним умислом з ОСОБА_21 , спрямованим на позбавлення життя потерпілого, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх наслідки і бажав їх настання.

Більше того, про наявність умислу в ОСОБА_22 на вбивство ОСОБА_26 свідчать його подальші дії після вчинення злочину, а саме те, що він разом із ОСОБА_21 , достовірно знаючи, що потерпілому заподіяно смертельні тілесні ушкодження, допомагав ОСОБА_21 позбутися трупа потерпілого.

Таким чином, встановлені судом вищевикладені обставини справи свідчать про наявність умислу у обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , спрямованого на умисне заподіяння смерті іншій людині, а саме: вбивство ОСОБА_26 вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, суд надає критичну оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_22 в частині відсутності умислу та попередньої змови із ОСОБА_21 на вчинення вбивства ОСОБА_26 , та визнає показання обвинуваченого ОСОБА_22 в цій частині такими, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Так, стороною обвинувачення було надано протокол огляду місця події від 26.11.2019 та відеозапис до нього, відповідно до якого слідчим за участю підозрюваного ОСОБА_21 та захисника ОСОБА_23 , в присутності понятих проведено огляд ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_4 , під час огляду території будь-яких предметів, що могли б становити слідчий інтерес, не виявлено, таким чином, вказаний доказ не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, у зв'язку із чим, суд визнає вказаний доказ неналежним.

Крім того, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.02.2023 надано захиснику обвинуваченого ОСОБА_21 - ОСОБА_23 у кримінальному провадженні № 12019110040001337 від 29 липня 2019 року, тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в оператора та провайдера телекомунікацій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА « ІНФОРМАЦІЯ_40 » (ЄДРПОУ: НОМЕР_21 , місцезнаходження: АДРЕСА_11 ) та містять інформацію щодо абонентських номерів мобільних телефонів НОМЕР_20 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , із наданням інформації про: зв'язок, абонентів, надання телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передання у період з 00 год. 00 хв. 22 липня 2019 року по 24 год. 00 хв. 29 липня 2019 року включно, із вказівкою дати, часу, тривалості з'єднань, без розкриття змісту вхідних та вихідних SMS-повідомлень, GPS та Інтернет-з'єднань базових станцій з прив'язкою до місцевості (із зазначенням азимутів, кутів, «лаків та сідів» та інших ідентифікаторів, що дають змогу визначити знаходження абонента на місцевості), в момент кожного вхідного та вихідного телефонного з'єднання номерів телефонів і абонентів, з якими здійснювались з'єднання.

Згідно наданої захисником обвинуваченого ОСОБА_21 - ОСОБА_23 відповіді ПрАТ « Київстар » від 16.03.2023 №3042/з, інформація про надані телекомунікаційні послуги ПрАТ « Київстар » зберігається протягом останнім 3-х років відповідно до ст.39 Закону України «Про телекомунікації» та ст. 257 ЦК України, враховуючи викладене, корпоративними документами ПрАТ « Київстар » врегульовано автоматичний процес видалення даних з інформаційних систем про надані телекомунікаційні послуги за період часу більше трьох років, на день виконання ухвали, 16.03.2023, інформація щодо надання послуг за номерами НОМЕР_20 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , у період часу з 00 год. 00 хв. 22 липня 2019 року по 24 год. 00 хв. 29 липня 2019 року була відсутня в інформаційних системах ПрАТ « Київстар ». Також, захисником ОСОБА_23 надано Опис речей і документів, які вилучені на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 20.02.2023 по справі №367/551/20, а саме інформацію у вигляді довідки ПрАТ « Київстар » вих. №3042/3 від 16.03.2023.

Таким чином, вказані докази не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, у зв'язку із чим, суд визнає неналежними доказами надані захисником ОСОБА_23 - Опис речей і документів та відповідь ПрАТ « Київстар » від 16.03.2023 №3042/з (т.7, а.с. 83-84).

Крім того, суд звертає увагу, що клопотання про надання тимчасового доступу подане стороною захисту через канцелярію суду 11 серпня 2022 року, тобто вже після спливу трирічного строку зберігання інформації про надані телекомунікаційні послуги в інформаційних системах.

Щодо клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_21 - адвоката ОСОБА_23 про визнання доказів недопустимими, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_21 - ОСОБА_23 заявив клопотання, в якому просив визнати недопустимими докази, що містяться у протоколі огляду місця події від 29 липня 2019 року щодо огляду земельної ділянки що проводився 32 м. від стовпу ліній електропередач з позначкою № 41 в напрямку руху до с. Мироцьке Бородянського району та DVD-R диску і ілюстрацій складених у якості додатків до нього, а також визнати недопустимими речові докази, що були виявлені та вилучені в результаті проведення вказаної слідчої дії, а саме: зразок грунту; продукти горіння; десять серветок з речовиною бурого кольору; камінці з паливно-мастильними матеріалами; камінці з речовиною бурого кольору; кросівок червоного кольору.

Захисник зазначає, що у порушення п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК, у протоколі огляду місця події від 29 липня 2019 року, слідчий не зазначив повністю свої дані, а саме не вказав своє ім'я та по батькові, під час зазначення інформації про спеціалістів слідчий вказав: « ОСОБА_95 , ОСОБА_71 », не зазначивши їх ім'я та по батькові, дати народження, місця проживання.

На переконання суду, зазначення ініціалів слідчого та спеціалістів, та не зазначення інших відомостей, а саме дати народження та місця проживання - не впливає на допустимість даного доказу.

Також, захисник зазначає, що у протоколі не зазначено та не відображено інформації про рішення керівника слідчого підрозділу про залучення будь-кого із спеціалістів до складу слідчо-оперативної групи для проведення огляду місця події, також подібне рішення відсутнє в матеріалах кримінального провадження. Крім того, в порушення КПК України, слідчим також не приймалося рішення у вигляді постанови про залучення спеціалістів.

Однак, всупереч доводам захисника, рішення слідчого про запрошення спеціаліста під час огляду місця події відповідно до ч.3 ст.237 КПК України, не потребує винесення окремого процесуального документа.

Захисник зазначає, що вказане у протоколі місце проведення процесуальної дії: «м. Буча» спростовується тим, що вказані в описовій частині дані дають підстави стверджувати, що огляд проводився за межами цього населеного пункту, що вбачається також із відеозапису. Зазначені порушення не дають можливості встановити місце проведення процесуальної дії. Також вказує, що опис розташування земельної ділянки, вказаний в протоколі, не дає можливості визначити де саме проводився цей огляд біля якої дороги (наприклад у напрямку із с. Блиставиця у с. Мироцьке, чи із смт. Немішаєво до с. Мироцьке, чи із м. Буча до с. Мироцьке). Із відеозапису вбачається, що земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. Крім того, жодних вимірів відстаней про які зазначено у протоколі фактично не здійснювалось, також відсутні відомості хто коли і за допомогою чого здійснив вимірювання як у письмовому протоколі та у відеозаписі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_22 , який був присутній під час огляду місця події, підтвердив, що вказана процесуальна дія відбувалася саме на тому місці, де було спалене та в подальшому закопане тіло ОСОБА_26 , при цьому, у протоколі чітко описане місце проведення слідчої дії, а саме 32 м. від стовпу ліній електропередач з позначкою № 41 в напрямку руху до с. Мироцьке Бородянського району Київської області, що спростовує твердження захисника.

Захисник зазначає, що у протоколі не відображено як, коли і ким були виявлені об'єкти слідової інформації не зафіксовано методів їх виявлення не вказано про їх огляд та фотографування, не зазначено в описі специфічних ознак предметів (вид та кількість виявлених слідів, їх локалізація, спосіб виявлення) відсутні відомості про упакування вилучених предметів за допомогою спеціаліста.

Посилання захисника спростовуються змістом протоколу огляду місця події від 29.07.2019, а також висновком експерта №10-1592 від 02.12.2019 та ілюстративною таблицею, в яких чітко описано специфічні ознаки виявлених предметів та трупа, та наявні відомості щодо їх упакування.

Захисник зазначає, що з протоколом слідчої дії не були ознайомлені та позбавлені права надати свої зауваження особи які брали участь та відомості про яких були зафіксовані відеозаписі. Зокрема не ознайомлювалися із протоколом та не підписували його «спеціаліст ОСОБА_96 », «спеціаліст ОСОБА_120», «судово-медичний експерт, який залучений в якості спеціаліста ОСОБА_97 ». Також відсутні відомості, щодо відмови від підписання протоколу згаданих осіб та наявність у них зауважень до протоколу та пояснень щодо відмови від підписання протоколу.

Судом встановлено, що з протоколу огляду місця події від 29.07.2019 видно, що його підписали слідчий, три спеціалісти, два поняті, які приймали участь у вказаній слідчій дії, а також ОСОБА_22 , вказана слідча дія фіксувалася за допомогою відеозапису. Захисником не зазначено, яким чином відсутність підписів осіб, які не вказані у протоколі огляду місця події, вплинула на допустимість цього доказу.

Захисник вказує, що у протоколі огляду місця події, вказано, що під час здійснення слідчої дії використовувалася відеокамера "Sony HD" та фотоапарат «Canon», проте не зазначено на який носій інформації здійснювався відеозапис слідчої дії.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Долучені до матеріалів провадження як речові докази відеофонограми були виготовлені у зв'язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді у виді файлів. Таким чином, записаний на носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа. Така позиція узгоджується із судовою практикою, де аналогічна правова позиції викладена в постанові Касаційного кримінального суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 677/2040/16-к (провадження № 51-5738км19).

Таким чином, долучений до протоколу огляду місця події від 29.07.2019 відеозапис є оригіналом електронного документа, який не має жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія, а тому незазначення у протоколі носія інформації, на який здійснювався його запис, не впливає на допустимість даного доказу.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_21 - ОСОБА_23 вказує, що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 були фактично затримані як особи підозрювані у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України близько 9 години 29 липня 2019 року, проте під час огляду місця події, який проводився з 17 години 07 хвилин по 18 годину 14 хвилин 29 липня 2019 року слідчий не вжив заходів щодо залучення захисника підозрюваному ОСОБА_22 на момент проведення даної процесуальної дії, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 52 КПК України.

Щодо доводів захисника в цій частині колегія суддів зазначає, що огляд місця події проведений 29.07.2019 в період часу з 17 год. 02 хв. по 18 год. 14 хв. Згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.07.2019, ОСОБА_22 був фактично затриманий о 18 годині 50 хвилин, після проведення огляду місця події та вилучення трупа ОСОБА_26 . Таким чином, перебування особи, яка може бути причетною до вчинення злочину, під час огляду місця події, не є підставою для визнання протоколу слідчої дії недопустимим. Так, відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. При цьому, 29.07.2019 в період часу з 17 год. 02 хв. по 18 год. 14 хв. ОСОБА_22 не був затриманим, також йому не було вручено повідомлення про підозру. До того ж, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_22 вказував, що дійсно був присутній під час цієї слідчої дії, однак ні обвинувачений ОСОБА_22 , ні захисник ОСОБА_25 не заявляли про порушення права на захист ОСОБА_22 .

Враховуючи викладене, відсутні підстави для визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 29.07.2019, відеозапису та ілюстративної таблиці до нього, а також речових доказів, здобутих під час цієї слідчої дії.

Крім того, у судовому засіданні захисник ОСОБА_23 заявив клопотання про визнання протоколу огляду місця події від 29 липня 2019 року, об'єктом огляду якого є домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , а також речових доказів, що були виявлені та вилучені в результаті вказаного огляду місця події недопустимими доказами, з наступних підстав.

Захисник зазначає, що із протоколу огляду місця події вбачається, що при проведенні слідчої дії не здійснювалось фіксації процесуальної дії за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, а отже дії та обставини проведення огляду місця події домоволодіння у тому числі щодо вилучення певних доказів не можуть бути внесені до протоколу, а у випадку їх внесення підлягають визнанню як недопустимі докази.

Надаючи оцінку вказаному доводу захисника, суд зазначає, що огляд місця події 29.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_4 , проведений слідчим на підставі заяви ОСОБА_44 та ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2019 у справі №367/6021/19, провадження №1-кс/367/1510/2019.

Відповідно до ч.2 ст.237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно із ч.10 ст. 236 КПК України, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Однак, у даному випадку огляд місця події проводився на підставі заяви фактичного володільця ОСОБА_44 , та після проведення вказаної слідчої дії слідчий звернувся із клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду, яке було задоволене та проведений огляд визнано законним ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2019 у справі №367/6021/19, провадження №1-кс/367/1510/2019.

Отже, законність проведеної слідчої дії була предметом судового контролю на стадії досудового розслідування.

У протоколі зазначено, що технічна фіксація вказаної слідчої дії здійснювалася фотокамерою «Canon» та до протоколу долучено ілюстративну таблицю, при цьому, під час огляду застосовувалася фотозйомка.

Відповідно до ч.2 ст.237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно із ч.10 ст.236 КПК України, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Разом із тим, ч. 10 ст. 236 КПК України регламентує, що такий порядок проведення обшуку (огляду) житла є обов'язковим лише у випадку здійснення його на підставі ухвали слідчого судді, тобто з дозволу, який надається слідчим суддею до початку цієї слідчої дії.

Таким чином, відеофіксація при проведенні огляду у невідкладному випадку не є обов'язковою.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі №214/5779/18.

Крім того, захисник зазначив, що в порушення вимог ч. 3 ст. 104 КПК України, в протоколі огляду місця події слідчий не зазначив повністю свої дані, а саме не вказав своє ім'я та по батькові, під час зазначення інформації про спеціалістів слідчий вказав: « ОСОБА_95 », не зазначивши ім'я та по батькові, дати народження, місця проживання.

На переконання суду, зазначення ініціалів слідчого та спеціаліста, та не зазначення інших відомостей, а саме дати народження та місця проживання - не впливає на допустимість даного доказу.

Також вказав, що в порушення вимог ч. 1 ст. 236 КПК України, слідчий при проведенні обшуку домоволодіння не вжив заходів щодо участі у процесуальній дії власника домоволодіння ОСОБА_44 , права та законні інтереси якого могли бути обмежені або порушені.

Відповідно до заяви (т.3, а.с. 79) ОСОБА_42 надав свій дозвіл працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння, тобто був обізнаний щодо проведення даної слідчої дії, та не реалізував своє право на участь у ній. Крім того, під час допиту в якості свідка в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 не зазначав щодо обмеження або порушення його прав та законних інтересів. Таким чином, вказана обставина не є підставою для визнання недопустимим протоколу огляду місця події та речових доказів, здобутих під час її проведення.

Крім цього, захисник зазначив, що у протоколі не відображено як, коли і ким були виявлені об'єкти слідової інформації не зафіксовано методів їх виявлення не вказано про їх огляд та фотографування, не зазначено в описі специфічних ознак предметів (вид та кількість виявлених слідів, їх локалізація, спосіб виявлення) відсутні відомості про упакування вилучених предметів за допомогою спеціаліста, не вказано номерів спеціальних пакетів для упакування.

Посилання захисника спростовуються змістом протоколу огляду місця події від 29.07.2019 та ілюстративною таблицею до нього, а також ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2019 у справі №367/6021/19, провадження №1-кс/367/1510/2019, висновком експерта №10-1597 від 29.11.2019 та ілюстративною таблицею до нього, висновком експерта №10-2239 від 20.12.2019 та ілюстративною таблицею до нього, в яких чітко описано специфічні ознаки виявлених предметів, та наявні відомості щодо їх упакування.

Також захисник вказав, що в матеріалах провадження як додаток до протоколу міститься ілюстрована таблиця із зображеннями домоволодіння та слідової інформації та містить підпис спеціаліста ОСОБА_95 , зокрема дана ілюстрована таблиця не містить підписів ні слідчого ні жодного іншого учасника процесуальної дії, що є грубим порушенням ч. 3 ст. 105 КПК України.

За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження.

Тобто мета огляду насамперед полягає у виявленні та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Даний протокол був підписаний слідчим, спеціалістом та понятими, доповнень та зауважень до протоколу від учасників не надходило. В протоколі також вказано, що огляд проводився за участі спеціаліста та з використанням фотокамери «Canon».

Так, суд звертає увагу на те, що обов'язковим способом фіксації доказової інформації під час проведення огляду є протоколювання, а протокол є основним засобом фіксації доказової інформації.

Приписами ч. 1 ст. 105 КПК України передбачено, що особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.

Згідно з ч. 3 ст. 105 КПК України додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Як вбачається з додатку до протоколу огляду місця події від 29.07.2019 року, а саме ілюстративної таблиці, вона була виготовлена та підписана спеціалістом ОСОБА_98 , який був зазначений в протоколі.

Суд зазначає, з врахуванням положень ч. 3 ст. 105 КПК України, ілюстративна таблиця була виготовлена спеціалістом та ним підписана у відповідності до чинного КПК України, а наявність підписів інших учасників процесуальної дії не є обов'язковою, оскільки даний додаток ними не виготовлявся.

Тобто закон не вимагає, щоб одразу всі перелічені суб'єкти засвідчували відповідні додатки своїми підписами, хоча й не виключає можливості засвідчення додатку кількома особами. Тому засвідчення додатку лише певними з перелічених осіб не вказує на їх недопустимість (постанови Верховного Суду в постанові від 01 листопада 2023 року в справі № 347/222/21, від 11 березня 2024 року в справі № 459/3664/18).

Так, суд дійшов висновку, що не підписання ілюстративної таблиці усіма учасниками слідчої дії у присутності яких проводилася фотозйомка, не призвело до отримання необ'єктивних результатів або ж наявності підстав для визнання даного протоколу з додатком доказом, який не відповідає вимогам ст. 87 КПК України.

Крім того, суд враховує, що сторона захисту не зверталася зі скаргами про порушення проведення огляду місця події під час досудового слідства, та в судовому засіданні, під час та після дослідження даного письмового доказу, стороною захисту не було заявлено клопотань щодо виклику до суду для уточнення та/або надання додаткових пояснень з приводу даного доказу, учасників даної слідчої дії, зокрема: слідчого, спеціаліста, понятих.

Таким чином, суд, вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_23 про недопустимість протоколу огляду місця події від 29.07.2019 року та ілюстративної таблиці до нього, а також речових доказів, здобутих під час цієї слідчої дії.

Крім того, у судовому засіданні захисник ОСОБА_23 заявив клопотання про визнання недопустимими доказів, що зафіксовані протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину щодо ОСОБА_21 від 29 липня 2019 року складеним старшим слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції ОСОБА_99 , а також визнати недопустимими речові докази, що були виявлені та вилучені у ОСОБА_21 під час складання старшим слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції ОСОБА_99 протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 липня 2019 року, а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 5» (2016) SM-510F, IMEI 1: НОМЕР_17 , IMEI 2: НОМЕР_18 , SN: НОМЕР_19 , в якому знаходиться сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ « Київстар » НОМЕР_20 .

Обґрунтовуючи клопотання зазначає, що стороною обвинувачення в якості письмового доказу подано протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_21 , однак дана процесуальна дія була здійснена у незаконний спосіб із численними грубими порушеннями кримінального процесуального законодавства, зокрема ст. 104, ст. 207, ст. 208, ст. 209, ст. 210, ст. 278 КПК України. Вказує, що за даними ЄРДР (номер кримінального провадження: 12019110040001337 від 29 липня 2019 року) дата вчинення кримінального правопорушення є 23 липня 2019 року, а ОСОБА_21 було затримано 29 липня 2019 року, тобто на сьомий день після настання смерті ОСОБА_26 , що не є безпосереднім затриманням особи після вчинення злочину, як особи, що щойно вчинила злочин. За таких обставин слідчим допущено порушення ст. 208 КПК України, в даному випадку слідчий був зобов'язаний керуватися ст. 207 КПК України та доставити ОСОБА_21 до суду для розгляду даного питання слідчим суддею із постановленням відповідної ухвали. Стверджує, що фактичний час затримання вказаний у протоколі - 19 година 00 хвилин 29 липня 2019 року не відповідає дійсності, оскільки зі слів ОСОБА_21 , він був затриманий на будівництві, що розташоване неподалік вулиці Києво-Мироцька у місті Буча Київської області та доставлений до Бучанського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області близько 10 години 29 липня 2019 року (про що ОСОБА_21 зазначив у протоколі).

З моменту затримання та до моменту вручення повідомлення про підозру ОСОБА_21 не було роз'яснено підстави затримання, його права та обов'язку. Зазначає, що із змісту протоколу не можливо встановити у вчиненні якого злочину затримано ОСОБА_21 , оскільки даний протокол не містить номеру кримінального провадження, у одній частині протоколу слідчим зазначається п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а у іншій п. 12 ч. 1 ст. 115 КК України. Вказує, що у протоколі зазначено: «.. про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: мобільний пристрій Apple Iphon 7….». Оскільки, процесуальна дія фіксується за допомогою технічного засобу фіксації слідчий зобов'язаний додати до протоколу носії інформації на які зафіксовано процесуальну дію. Звертає увагу, що до протоколу не додано жодного носія інформації, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 104 КПК України. Стверджує, що оскільки ОСОБА_21 був фактично затриманий 29 липня 2019 року близько 10 години 00 хвилин, однак в супереч вимог ст. 278 КПК України, останньому не було повідомлено про підозру протягом двадцяти чотирьох годин з моменту його фактичного затримання, ОСОБА_21 підлягав негайному звільненню близько 10 години 30 липня 2019 року, але вимога чинного законодавства виконані не були. Крім того, зазначає, що стороною захисту було подано 30 липня 2019 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області скаргу в порядку ст. 206 КПК України з вимогою постановити ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб (службових осіб відповідальних за перебування затриманих) ізолятора тимчасового тримання № 7 (м. Васильків) ГУ НП в Київської області під вартою якого тримається ОСОБА_21 , негайно звільнити ОСОБА_21 , затриманого на підставі протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 липня 2019 року складеного старшим слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції головного управління Національної поліції в Київської області капітаном поліції ОСОБА_100 , однак в порушення законодавства Васильківський міськрайонний суд Київської області не здійснив розгляд вказаної скарги вчасно, допустив злочинне зволікання та свідомо затримав розгляд до 31 липня 2019 року до поки ОСОБА_21 був переміщений до Ірпінського міського суду Київської області для обрання запобіжного заходу.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам захисника, колегія суддів зазначає, що згідно з практикою Верховного Суду (постанова ККС ВС від 13 червня 2023 року у справі 520/2703/17, провадження 51-1291км23), відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається обов'язково, оскільки це є гарантією забезпечення прав затримання особи. Тому протокол затримання не можна визнати недопустимим, оскільки це означало б, що факт затримання особи нічим не підтверджується. Суд звернув увагу на те, що оцінювати з погляду допустимості можна лише відомості (фактичні дані). Тому в разі, якщо протокол затримання містить відомості, які можуть бути використані як докази під час розгляду справи по суті, може постати питання щодо допустимості саме цих відомостей, а не протоколу затримання.

Відповідно до ч.1 ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України ; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

Як видно із витягу з ЄРДР, 29 липня 2019 року о 13 годині 56 хвилин Ірпінським ВП ГУНП в Київській області внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене п.12 ч.2 ст.115 КК України, номер кримінального провадження: 12019110040001337.

Як видно із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.07.2019 (т.4, а.с. 34-35), старший слідчий слідчого відділу Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_101 29 липня 2019 року о 21 годині 15 хвилин в приміщенні службового кабінету №10 Ірпінського ВП ГУНП в Київській області , в присутності захисника ОСОБА_23 склав протокол про затримання ОСОБА_21 як особу, підозрювану за п.12 ч.2 ст.115 КК України, час фактичного затримання - 29 липня 2019 року, 19:00 година, підстави затримання: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 липня 2019 року складений уповноваженою особою, її права затриманій особі роз'яснено, у тому числі передбачені ст. 63 Конституції України, вказана дія відбулася за участю захисника, обшук проведено за участю понятих, ОСОБА_21 у протоколі зазначено про те, що він був затриманий близько 10:00 год. 29 липня 2019 року та доставлений до Бучанського відділення поліції, інших зауважень під час складання протоколу від присутніх не надійшло та він підписаний усіма присутніми.

Як вбачається із протоколу огляду місця події від 29.07.2019, складеного старшим слідчим Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_102 , 29 липня 2019 року в період часу з 17 год. 02 хв. по 18 год. 14 хв. на земельній ділянці поблизу с. Мироцьке, Бородянського району, Київської області виявлено труп потерпілого ОСОБА_26 , під час огляду місця події був присутній ОСОБА_22 .

Таким чином, ОСОБА_21 був затриманий о 19:00 годині після завершення огляду місця події від 29.07.2019, під час якого виявлено труп ОСОБА_26 .

Тому колегія суддів вважає, що на момент затримання працівники поліції мали достатні підстави для затримання ОСОБА_21 .

Складовою частиною затримання особи в порядку ст. 208 КПК України є її особистий обшук, таким чином, законне затримання саме собою дає підстави для проведення особистого обшуку. Як убачається з протоколу затримання під час особистого обшуку слідчим у ОСОБА_21 в присутності захисника та понятих вилучено мобільний телефон марки Samsung Galaxy А5 (2016) SM-510F, IMEI 1: НОМЕР_17 , IMEI 2: НОМЕР_18 , SN: НОМЕР_19 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ « Київстар » НОМЕР_20 .

Відповідно до ч.5 ст.208 КПК України, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол.

При цьому, фото-відеофіксація під час складення протоколу затримання особи не є обов'язковою, а тому недолучення слідчим до протоколу результатів застосування технічних засобів фіксації не є підставою для визнання фактичних даних, зафіксованих у протоколі, недопустимими доказами.

Також, не є підставою для визнання фактичних даних, зафіксованих у протоколі затримання, недопустимими доказами, незазначення у протоколі номеру кримінального провадження, оскільки вказано, що ОСОБА_21 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, стороною обвинувачення надано оригінал вказаного протоколу, а тому відсутні підстави вважати, що вказаний доказ стосується іншого кримінального провадження.

Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав для визнання вказаних захисником доказів недопустимими.

Крім того, у судовому засіданні захисник ОСОБА_23 заявив клопотання про визнання недопустимими доказів, що зафіксовані протоколом огляду складеним старшим слідчим Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_103 29 липня 2019 при огляді автомобіля марки Volkswagen caddy, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_24 , і ілюстрацій складених у якості додатків до нього, а також визнати недопустимими речові докази, що були виявлені та вилучені в результаті огляду автомобіля марки Volkswagen caddy, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що складено старшим слідчим Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_103 протокол огляду від 29 липня 2019 року, а саме: автомобіль марки Volkswagen caddy, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_21 на праві власності; гумовий килимок; п'ять змивів; волосся.

Обґрунтовуючи клопотання зазначає, що із протоколу огляду вбачається, що при огляді (обшуку) автомобіля не здійснювалось фіксації процесуальної дії за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, а отже дії та обставини проведення обшуку автомобіля у тому числі щодо вилучення певних доказів не можуть бути внесені до протоколу, а у випадку їх внесення підлягають визнанню як недопустимі докази.

Надаючи оцінку вказаному доводу захисника, суд зазначає, що огляд автомобіля «Volkswagen Caddy», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , проведений слідчим за участю понятих та спеціаліста 29 липня 2019 року в період часу з 20 год. 01 хв. по 21 год. 05 хв. на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_9 , на підставі заяви ОСОБА_21 від 29.07.2019 щодо дозволу на проведення огляду належного йому автомобіля, а також на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2019 у справі №367/6021/19, провадження №1-кс/367/1509/2019.

При цьому, під час судового розгляду ОСОБА_21 не зазначав про те, що вказана заява від 29.07.2019 написана не ним, а також не вказував про написання цієї заяви під тиском працівників поліції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_21 29 липня 2019 року добровільно надав дозвіл на проведення огляду його автомобіля.

Відповідно до ч.2 ст.237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно із ч.10 ст. 236 КПК України, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Однак, у даному випадку огляд автомобіля проводився на підставі заяви його власника - ОСОБА_21 , та після проведення вказаної слідчої дії слідчий звернувся із клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду, яке було задоволене, та проведений огляд визнано законним ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2019 у справі №367/6021/19, провадження №1-кс/367/1509/2019.

Отже, законність проведеної слідчої дії була предметом судового контролю на стадії досудового розслідування.

У протоколі зазначено, що технічна фіксація вказаної слідчої дії здійснювалася фотокамерою «Canon» та до протоколу долучено ілюстративну таблицю, при цьому, під час огляду застосовувалась фотозйомка.

Відповідно до ч.2 ст.237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно із ч.10 ст.236 КПК України, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Разом із тим, ч. 10 ст. 236 КПК України регламентує, що такий порядок проведення обшуку (огляду) житла є обов'язковим лише у випадку здійснення його на підставі ухвали слідчого судді, тобто з дозволу, який надається слідчим суддею до початку цієї слідчої дії.

Таким чином, відеофіксація при проведенні огляду у невідкладному випадку не є обов'язковою.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі №214/5779/18.

Захисник зазначає, що у описовій частині вказаного протоколу слідчий не зазначив повністю свої дані, а саме не вказав ім'я та по-батькові, дати народження, місця проживання, що є порушенням ч. 3 ст. 104 КПК України.

На переконання суду, зазначення ініціалів слідчого та не зазначення інших відомостей, а саме дати народження та місця проживання - не впливає на допустимість даного доказу.

Захисник стверджує, що не забезпечення слідчим участі у обшуку автомобіля ОСОБА_21 та його захисника порушило право на захист останнього. Слідчий оглядаючи автомобіль за адресою: АДРЕСА_9 свідомо не допустив ОСОБА_21 до огляду, хоча в цей час ОСОБА_21 був фактично затриманий та перебував у відділенні поліції за тією ж адресою, також на момент початку вказаної слідчої дії ОСОБА_21 було призначено захисника за дорученням РЦНБВПД у Київській області від 29 липня 2019 року (час видачі доручення 20 година 00 хвилин 29 липня 2019 року), якого також не було повідомлено про проведення обшуку автомобіля, що унеможливило його участь у даній слідчій дії, з метою надання правової допомоги ОСОБА_21 під час її проведення.

Надаючи оцінку доводам захисника в цій частині, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.9 ч.3 ст. 42 КПК України, підозрюваний має право брати участь у проведенні процесуальних дій. А частиною третьою статті 223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Право підозрюваного брати участь у проведенні процесуальних дій не є абсолютним і не покладає обов'язку на слідчого чи прокурора залучати підозрюваного до участі у всіх чи деяких процесуальних діях, про участь у яких заявить клопотання підозрюваний. Необхідність залучення підозрюваного до певної процесуальної дії визначає слідчий або прокурор з урахуванням обраної тактики проведення досудового розслідування у певному кримінальному провадженні та необхідності забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

За таких обставин, незалучення до вказаної слідчої дії підозрюваного та захисника, не свідчить про порушення права на захист підозрюваного, який добровільно надав згоду на проведення такого огляду, та не є підставою для визнання вказаного доказу недопустимим.

Також, захисник зазначає, що жодних підстав для невідкладності проникнення до автомобіля не було, оскільки на час проведення обшуку автомобіль перебував біля відділку поліції.

Щодо цього твердження колегія суддів зазначає про те, що огляд автомобіля здійснений на підставі добровільної згоди ОСОБА_21 та законність вказаної слідчої дії була предметом судового контролю на стадії досудового розслідування.

Також, захисник зазначає, що у протоколі не відображено як, коли і ким були виявлені об'єкти, не зафіксовано методів їх виявлення, не вказано про їх огляд та фотографування, не зазначено в описі специфічних ознак предметів (вид та кількість виявлених слідів, їх локалізація, спосіб виявлення) відсутні відомості про упакування вилучених предметів за допомогою спеціаліста, не вказано номерів спеціальних пакетів для упакування.

Посилання захисника спростовуються змістом протоколу огляду від 29.07.2019 та ілюстративною таблицею до нього, копією ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 08.08.2019 у справі №367/6021/19, провадження №1-кс/367/1509/2019, де перераховані виявлені та вилучені предмети, а також висновком експерта №10-1594 від 09.12.2019 та ілюстративною таблицею, в яких чітко описано специфічні ознаки виявлених предметів, та наявні відомості щодо їх упакування.

Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав для визнання вказаних захисником доказів недопустимими.

Крім того, у судовому засіданні захисник ОСОБА_23 заявив клопотання про визнання недопустимими доказів, що містяться у висновку експертного дослідження № 417 від 29 листопада 2019 року, висновку експертного дослідження № 1115 від 26 листопада 2019 року, висновку експертного дослідження № 150-мк від 18 вересня 2019 року, висновку експерта № 58/417 від 03 грудня 2019 року, висновку експерта № 59/417 від 02 грудня 2019 року, висновку експерта № 74/417 від 18 грудня 2019 року.

Обґрунтовуючи клопотання зазначає, що стороною обвинувачення в якості письмових доказів подано висновок експертного дослідження № 417 від 29 листопада 2019 року, висновок експертного дослідження № 1115 від 26 листопада 2019 року, висновок експертного дослідження № 150-мк від 18 вересня 2019 року, дані процесуальні дії щодо призначення експертиз, їх проведення та оформлення результатів у формі висновків експертних досліджень було здійснено у незаконний спосіб із численними грубими порушеннями кримінального процесуального законодавства зокрема ст. 242, ст. 243, ст. 244 КПК України. Зазначає, що слідчим було грубо порушено вимоги ст. 242, ст. 243, ст. 244 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчий не мав повноважень залучати експерта для встановлення причин смерті ОСОБА_26 складаючи направлення трупа ОСОБА_26 без відповідної ухвали слідчого судді. Також, захисник зазначає, що у матеріалах справи відсутня ухвала слідчого судді про залучення експерта та для проведення вищевказаної експертизи, за таких обставин висновок експертного дослідження № 417 є недопустимим доказом, який не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень та на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення. Вказує, що у матеріалах кримінального провадження відсутній документ слідчого (направлення від 29 липня 2019 року) на призначення та проведення експертного дослідження із зазначенням питань які ставляться перед експертом, натомість у матеріалах кримінального провадження міститься направлення трупу ОСОБА_104 складене слідчим СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_105 від 29 липня 2019 року в якому не зазначено номеру кримінального провадження, не вказується де, коли і за яких обставин було виявлено труп, не йдеться про призначення чи проведення експертного дослідження не ставиться жодного питання експерту, а йдеться лише про дослідження трупу/попередній судово-медичний огляд. Вказані дії слідчого СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_105 є незаконними, оскільки слідчий приймає процесуальні рішення не у формі направлення, а у формі постанови, про що зазначає ст. 110 КПК України. Стверджує, що із висновку експертного дослідження вбачається, що судово-медичним експертом ОСОБА_106 було залучено до проведення дослідження інших фахівців. Результати досліджень інших фахівців викладені у висновку експертного дослідження № 150-мк виконаного судово-медичним експертом-криміналістом ОСОБА_107 та у висновку експертного дослідження № 1115 виконаного судово-медичним експертом ОСОБА_108 , які були залучені ОСОБА_109 самостійно без погодження із слідчим та проводилися на підставі направлень експерта ОСОБА_110 , що є грубим порушенням п. 2.10 Інструкції № 6. Вказує, що при цьому, експерт ОСОБА_71 у своєму висновку експертного дослідження жодним чином не згадує про спосіб виявлення, не зазначає жодного опису чи способу відібрання клаптя шкіри та кусочків тканин трупа, тобто об'єктів, що за своїм характером стали речовими доказами і предметом окремих судово-медичних та криміналістичних експертиз. В подальшому експерт ОСОБА_71 самостійно призначає судово-медичні дослідження цих об'єктів та передає їх для дослідження іншим судово-медичним експертам. Вказані самовільні дії експерта ОСОБА_111 є неприпустимими та незаконними, грубо порушують вимоги п. 2.12 Інструкції № 6. Зазначає, що експертами грубо порушено п. 3.2 Інструкції № 6 при оформленні висновку експертного дослідження № 417 від 29 листопада 2019 року, висновку експертного дослідження № 1115 від 26 листопада 2019 року та висновку експертного дослідження № 150-мк від 18 вересня 2019 року, а саме: висновки не містять посилання на номер кримінальної справи (провадження), як цього вимагає п. п. 3.2.5 Інструкції (тобто немає чіткого зазначення, що саме у даному кримінальному провадженні складалися висновки та їхні результати мають якесь відношення до даного кримінального провадження); поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, як цього вимагає п. п. 3.2.7 Інструкції № 6 та ч. 2 ст. 102 КПК України, оскільки експерти не були попереджені про кримінальну відповідальність підсумки їхніх експертиз не можуть бути достовірними та братися до уваги судом як доказ, або як основа для проведення подальших експертиз); ??висновок експертного дослідження № 1115 від 26 листопада 2019 року не містить переліку питань, поставлених на вирішення експертизи, як цього вимагає п. п. 3.2.8 Інструкції № 6 та п. 4 ч. 1 т. 102 КПК України (питання експертові не були поставлені, тобто не має чіткого визначення мети залучення експерта, які результати мав він надати у підсумку, що дослідити і з якою метою); ??дослідна частина висновків не містить докладного опису процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувались, в тому числі і тих, що реєстрували ушкодження, як цього вимагає п. 3.4 Інструкції № 6 та п. 6 ч. 1 ст. 102 КК України (тобто фактично експерти не здійснювали жодних досліджень, не застосовували будь-яких методик для проведення експертних досліджень, а підсумки їх «експертиз» є лише викладом їх суб'єктивної думки та не ґрунтується на результатах проведених дослідів і наукових знаннях); висновки не містять опису отриманих експертами матеріалів та які матеріали були використані експертом, як цього вимагає п. 5 ч. 1 ст. 102 КПК України. Крім того, вказує, що дослідні частини висновків № 58/417, № 59/417, № 74/417 не містить докладного опису процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувалися, в тому числі і тих, що реєстрували ушкодження, як цього вимагає п. 3.4 Інструкції № 6 та п. 6 ч. 1 ст. 102 КПК України (тобто фактично експерти не здійснювали жодних досліджень, не застосовували будь-яких методик для проведення експертних досліджень, а підсумки їх «експертиз» є лише викладом їх суб'єктивної думки та не ґрунтуються на результатах проведених дослідів і наукових знаннях), а також не містять опису отриманих експертами матеріалів кримінального провадження та вказівки які матеріали були використані експертом, як цього вимагали п. 5 ч. 1 ст. 102 КПК України.

Надаючи оцінку доводам захисника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Зміст оцінки цього джерела доказів полягає у визначенні його допустимості для використання у кримінальному провадженні, а також повноти і достовірності викладених у ньому відомостей.

Для оцінки висновку експерта суд має враховувати, зокрема обсяг та якість взятих до уваги фактів, наданих експерту або встановлених під час експертного дослідження, переконливість викладених експертом доводів, переконливість пояснень, чому неможлива інша інтерпретація тієї сукупності фактів, на підставі яких робився висновок, тощо.

За приписами кримінального процесуального закону висновок експерта не має наперед встановленої сили, не має переваг перед іншими доказами, виключної обов'язковості для суду й оцінюється разом з іншими доказами за правилами, передбаченими ст. 94 КПК України.

Дії слідчого щодо складання направлення про проведення дослідження трупу ОСОБА_26 від 29.07.2019 відповідають п. 5 діючого на той час Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини, затвердженого спільним наказом ІНФОРМАЦІЯ_30 , Міністерства охорони здоров'я України , ІНФОРМАЦІЯ_32 від 29.09.2017 № 807/1193/279, згідно з яким обов'язково направляють для проведення судово-медичної експертизи трупи (частини трупів) людей: з ознаками насильницької смерті або підозри на таку смерть; смерть яких настала раптово або при нез'ясованих обставинах; смерть яких настала поза місцем їхнього проживання; особу яких не встановлено.

Також, судом встановлено, що експертне дослідження №417 було розпочате судово-медичним експертом ОСОБА_75 30.07.2019, а закінчене 29.11.2019.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 16.08.2019 у справі №367/6021/19, провадження №1-кс/367/1541/2019, за клопотанням слідчого призначено у даному кримінальному провадженні судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Ірпінського міжрайонного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи , що знаходиться в Київській області, м. Буча вул. Польова 19 , попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України; на вирішення експертизи поставлені наступні запитання: яка причина настання смерті ОСОБА_26 приблизний час та дата смерті? чи є на тілі ОСОБА_26 тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, локалізація, механізм утворення? якщо є, то до якого ступеню тяжкості відносяться тілесні ушкодження? які виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_26 є прижиттєвими, а які посмертними? чи могли тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_26 , при обставинах, викладених у описовій частині? Який час, проміжок часу між заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_26 та настанням останнього смерті? Яка на тілі ОСОБА_112 кількість тілесних ушкоджень? Від скількох ударів вони могли утворитися? Які саме з них є в причинному зв'язку з настанням смерті? Чи настала смерть відразу після нанесення тілесних ушкоджень (ударів в голову), або якщо ні то через який проміжок часу? У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені у ОСОБА_26 тілесні ушкодження? які конструктивні властивості мав травмуючий чинник (предмет)? Чи могли виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_26 утворитися у результаті дії одного чинника (предмета) ? З якою силою прикладання було нанесено удари потерпілому ОСОБА_26 .? який був безпосередній механізм дії предмета (удар, стиснення, розтягнення, тертя) на тіло ОСОБА_26 .? В разі необхідності, під час проведення експертизи дозволено часткове використання, знищення або зміну об'єкта дослідження, роз'яснено експертам їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 69 КПК України.

Таким чином, експертне дослідження №417 від 29.11.2019 проведено на підставі ухвали слідчого судді.

Також, з огляду на питання, яке було поставлене експерту, а саме щодо причини настання смерті ОСОБА_26 , судово-медичний експерт відповідно до Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995року 6, мав право, без окремого дозволу слідчого, відібрати зразки для лабораторного дослідження.

Експертизи в цьому провадженні проведено згідно з вимогами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертами, що мають кваліфікацію судового експерта відповідно до виданих свідоцтв та уповноважені на проведення експертних досліджень. Експертів було повідомлено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді та під час провадження досудового розслідування, про що зазначено в ухвалах слідчих суддів, а також підтвердив під час допиту експерт ОСОБА_113 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки експертів та експертних досліджень, були надані у відповідності до вимог чинного законодавства України та є допустимими доказами в даному кримінальному провадженні.

Крім того, у судовому засіданні захисник ОСОБА_23 заявив клопотання про визнання недопустимими доказів, що містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2019 року, складеному слідчим Ірпінського ВП ОСОБА_74 за участю ОСОБА_41 у якості свідка.

Обґрунтовуючи свої доводи в цій частині, захисник зазначив, що слідчим було порушено порядок та послідовність проведення впізнання, а саме: у протоколі зазначено, що спочатку слідчий пред'явив чотири фотографії для впізнання, а потім опитував про обставини за яких свідок впізнає особу та про ознаки за якими впізнав особу, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 228 КПК України.

Надаючи оцінку доводам захисника, колегія суддів зазначає, що зі змісту протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2019 вбачається, що ОСОБА_36 була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, також у протоколі зазначено про те, що вона впізнала ОСОБА_21 за рисами та формою обличчя. Дана слідча дія була проведена за правилами встановленими чинним КПК України і, відповідно, даний протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками в повній мірі відповідає вимогам кримінально процесуального закону, а тому підстави для визнання фактичних даних, зафіксованим вказаним протоколом, недопустимим доказом, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.

Суд наголошує, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів.

У цьому кримінальному провадженні судом не встановлено таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи істотного порушення прав та свобод людини під час проведення слідчих чи інших процесуальних дій, які були б безумовними підставами для визнання отриманих доказів недопустимими.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень Європейського суду з прав людини означає, що сукупність обставин справи встановлена під час судового розгляду, виключає будь яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у вчиненні злочину, викладеного у вироку суду доведена та їх дії суд кваліфікує за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає як тяжкості скоєного кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості засудженого.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров'я.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує, що наслідки даного злочину є тяжкими та незворотними. Згідно із позицією, викладеною у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 (Справа № 439/397/17, провадження № 13-66кс18): «Позбавлення життя людини є наслідком, що має незворотний характер. Це також випливає з законодавчого визначення смерті відповідно до статті 52 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я», за якою моментом незворотної смерті людини є момент смерті її головного мозку або її біологічна смерть. У випадку вчинення кримінального правопорушення зі смертельними наслідками, потерпілого в кримінально-правовому розумінні на момент вирішення питання про відшкодування шкоди фізично вже не існує. Втрата життя людини, яке відповідно до статті 3 Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю та є особливим об'єктом кримінально-правової охорони, не підлягає відшкодуванню. Життя людини не може бути відновлене через незворотність смерті.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_21 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким умисним злочином проти життя людини, який посягнув на найвищу в Україні соціальну цінність, гарантовану ст. ст. 3, 27 Конституції України, тяжкість непоправних наслідків у вигляді смерті людини - ОСОБА_26 , дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, матір обвинуваченого є особою з інвалідністю другої групи, обвинувачений ОСОБА_21 має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується відповідними медичними документами, наявними у матеріалах справи.

Судом також враховуються наслідки вчиненого злочину, характер та ступінь участі кожного із співучасників злочину, поведінка під час та після вчинення злочинних дій, відсутність самокритики й співчуття до потерпілого, відсутність каяття, невизнання вини, обвинувачений не намагався відшкодувати завдану потерпілій шкоду та не попросив пробачення за вчинене.

Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_21 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_21 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.2 ст.115 КК України.

Призначене ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі на певний строк буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Згідно ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_21 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Суд ураховує, що стосовно обвинуваченого 27.01.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. А отже, до набрання вироком законної сили, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, вказаний запобіжний захід слід залишити без змін з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також, на підставі ч.7 ст.72 КК України, в строк призначеного судом покарання ОСОБА_21 слід зарахуватитермін його перебування під цілодобовим домашнім арештом у даному кримінальному провадженні з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_22 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким умисним злочином проти життя людини, який посягнув на найвищу в Україні соціальну цінність, гарантовану ст. ст. 3, 27 Конституції України, тяжкість непоправних наслідків у вигляді смерті людини - ОСОБА_26 , дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, не одружений, злочин вчинено у молодому віці - через місяць після досягнення повноліття.

Судом також враховуються наслідки вчиненого злочину, характер та ступінь участі кожного із співучасників злочину, поведінка під час та після вчинення злочинних дій, який під час досудового розслідування повідомив обставини вбивства ОСОБА_26 та обставини приховування його тіла, частково визнав винуватість у вчиненні злочину. Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_22 частково відшкодував завдану потерпілій матеріальну шкоду, у судовому засіданні зазначив, що шкодує про вчинене та попросив пробачення, що свідчить про негативне відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_22 , відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_22 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Колегія суддів враховує послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_22 частково визнав свою винуватість у інкримінованому злочині, судом не встановлено наявності підстав для визнання обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щирого каяття.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_22 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.2 ст.115 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_22 як того просили у судових дебатах прокурор, захисник та обвинувачений, оскільки для застосування ст. 69 КК України необхідно не лише встановити наявність двох і більше пом'якшуючих обставин, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Приписи ст. 69 КК України про призначення винуватій особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виняткових випадках. Тобто для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. У будь-якому разі встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винуватому навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.

Разом з тим, колегією суддів у даному кримінальному провадженні встановлено лише одну обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_22 , та не встановлено обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення.

Призначене ОСОБА_22 покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах, передбачених санкцією ч.2 ст.115 КК України, буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Згідно ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_22 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Суд ураховує, що стосовно обвинуваченого 27.01.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. А отже, до набрання вироком законної сили, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, вказаний запобіжний захід слід залишити без змін з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також, на підставі ч.7 ст.72 КК України, в строк призначеного судом покарання ОСОБА_22 слід зарахуватитермін його перебування під цілодобовим домашнім арештом у даному кримінальному провадженні з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Щодо заявленого цивільного позову колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК).

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК).

Отже, вирішуючи цивільний позов суду слід перевірити, чи пред'явлено позов до початку судового розгляду, чи відповідає форма та зміст позовної заяви вимогам, встановленим законом, та чи доведено підстави та розмір позову.

Потерпіла ОСОБА_114 подала цивільний позов у кримінальному провадженні, в якому просила стягнути із обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в солідарному порядку на її користь 22 071 (двадцять дві тисячі сімдесят одну) гривню заподіяної матеріальної шкоди та 2 000 000 (два мільйони) гривень моральної шкоди. Обґрунтовуючи позов, потерпіла зазначає, що за відкопування та транспортування тіла з місця вчинення злочину, а також на поховання та поминальні обіди нею було витрачено 22 071 гривню, що підтверджується долученими квитанціями. Також, потерпіла зазначає, що крім матеріальної шкоди їй була спричинена і моральна шкода, яка полягає у стражданнях та переживаннях, пов'язаних зі смертю єдиного сина, якого вона, як одинока матір, ростила, виховувала та навчала, покладала на нього свої надії, син був неконфліктним, здобув вищу освіту, грав на гітарі, мав безліч планів на майбутнє. Потерпіла вказує, що цілий тиждень розшукувала свого сина, натомість обвинувачені, знаючи що насправді трапилося та що вона розшукує сина, поводилися зухвало, намагалися уникнути покарання та не знайшли у собі й краплі совісті для того, щоб зізнатися їй у вчиненому. Потерпіла зазначає, що не має батьків, братів чи сестер, а тепер її цинічно позбавили і єдиного сина. Вказує, що така смерть сина стала для неї не те що страшним ударом, а фактично втратою майбутнього, вона ніколи не зможе оговтатися від втрати рідної людини, непоправність наслідків протиправних дій обвинувачених назавжди змінили її життя. У обґрунтування понесених матеріальних витрат потерпіла ОСОБА_36 надала документи, які підтверджують факт понесення матеріальних витрат, а саме:

-копію накладної №505 від 30.07.2019, відповідно до якої ОСОБА_36 сплатила ФОП ОСОБА_115 грошові кошти в сумі 6380 гривень за речі для поховання сина ОСОБА_26 ;

-копію товарного чека №508 від 30.07.2019, відповідно до якої ОСОБА_36 сплатила ФОП ОСОБА_115 грошові кошти в сумі 1070 гривень за речі для поховання;

-копію замовлення-меню №571 від 31.07.2019 та копію квитанції, відповідно до яких ОСОБА_36 сплатила ТОВ Кафе №7 за поминальний обід грошові кошти в сумі 10 116 гривень 40 копійок;

-копію квитанції ТОВ « Гастроном «Бердичівський » від 31.07.2019 на суму 285 гривень;

-копію договору-замовлення №1-14024 від 31.07.2019 на організацію та проведення поховання та копію квитанції, згідно яких ОСОБА_37 сплачено 2270 гривень 57 копійок;

-копію товарного чека від 30.07.2019, виданого ФОП ОСОБА_116 на суму 1950 гривень за доставку в морг.

Вказані докази були досліджені судом.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_36 підтвердила обставини, викладені в цивільному позові, просила задовольнити цивільний позов в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_21 заявлений потерпілою ОСОБА_37 цивільний позов не визнав, так як в цілому заперечував свою причетність до вбивства ОСОБА_26 .

Обвинувачений ОСОБА_22 заявлений потерпілою ОСОБА_37 цивільний позов визнав частково та долучив до матеріалів справи документ на підтвердження здійсненого поштового переказу на ім'я ОСОБА_41 в сумі 4999 гривень в якості відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю. Щодо відшкодування моральної шкоди, то розмір такого грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань потерпілої, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Потерпіла ОСОБА_36 просить у солідарному порядку стягнути із обвинувачених заподіяну матеріальну та моральну шкоду, разом з тим,відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_26 у частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки потерпілою надано належне документальне підтвердження понесених матеріальних витрат, разом з тим, суд враховує часткове відшкодування ОСОБА_22 заподіяної шкоди в сумі 4999 грн., а тому стягненню з ОСОБА_22 підлягає матеріальна шкода в розмірі 6036 грн. 50 коп., стягненню з ОСОБА_21 підлягає матеріальна шкода в розмірі 11 035 грн. 50 коп.

При визначенні розміру грошового стягнення в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди потерпілій ОСОБА_35 , суд ураховує характер і тривалість страждань потерпілої, яка втратила єдиного сина, тяжкість вимушених змін в її житті, керуючись принципом розумності та справедливості, вважає, що заявлений потерпілою ОСОБА_37 розмір моральної шкоди на суму 2 000 000 гривень відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому цивільний позов потерпілої ОСОБА_41 підлягає задоволенню в частині розміру заподіяної моральної шкоди.

Беручи до уваги викладене, доведений розмір матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вину ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у вчиненні злочину та, відповідно, у завданні шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправними діями обвинувачених та шкодою, відсутність підстав для солідарного обов'язку (відсутній договір чи норма закону про солідарний обов'язок), суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити частково, а саме стягнути на користь ОСОБА_41 з обвинувачених у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, грошові кошти в рівних частках.

Щодо долі речових доказів у даному кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Постановою старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_117 від 29.07.2019, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за № 12019110040001337, наступні речі, які були виявлені та вилучені 29.07.2019 у ході затримання ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , а саме: кросівки чорного кольору з білими вставками поміщені до спец пакету № INZ 3014191; спортивну кофту чорного кольору з білими вставками поміщені до спец пакету № INZ 3014191; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7» в корпусі чорного кольору поміщеного до спец пакету № INZ 3014192 (т. 2, а.с. 140).

Постановою слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_118 від 30.07.2019, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за № 12019110040001337, наступні речі, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події 29.07.2019 на території земельної ділянки, що знаходиться на відстані 32 (тридцяти двох) метрів від стовпу лінії електропередач з позначкою № 41 в напрямку руху до с. Мироцьке, Бородянського району, Київської області та 7 метрів від гравійної дороги в напрямку с. Мироцьке, Бородянського району, Київської області, та подальшим продовженням місця проведення огляду з місця виявлення трупа до дороги, покритої гравійним покриттям, що веде в напрямку с. Мироцьке, Бородянського району, Київської області, на відстані 180 м від адреси: АДРЕСА_7 , а саме: зразок ґрунту, поміщений до спец пакету № 7046912; продукти горіння з ґрунтом біля трупу, упаковані до спец пакету № 7046911; десять серветок з речовиною бурого кольору, упаковані в паперовий конверт; камінці з паливно-мастильними матеріалами, поміщені в паперовий конверт; камінці з речовиною бурого кольору виявлені на узбіччі дороги, поміщенні в паперовий пакет, кросівок червоного кольору з написом «etnies», виявлений на узбіччі дороги (т. 3, а.с. 49).

Постановою слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_118 від 30.07.2019, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за № 12019110040001337, наступні речі, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події 29.07.2019 на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: футболку чорного кольору, із написом «Filoi», шорти червоно сірого кольору, які упаковано в спец пакет № INZ 4062998; зразок ґрунту з речовиною бурого кольору біля недобудованого паркану, упакованого в паперовий пакет; зразок ґрунту з мастильною речовиною, упакованого в паперовий пакет; зразок ґрунту з речовиною бурого кольору, упакованого в спец пакет; пачку з сірниками, упаковану в паперовий пакет (т.3 а.с. 95).

Постановою слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_118 від 30.07.2019, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за № 12019110040001337, наступні речі, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події 29.07.2019 поряд із будинком за адресою: АДРЕСА_9 , безпосереднім об'єктом якого є автомобіль марки «Volkswagen» модель «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_25 , що належить ОСОБА_21 (що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_26 ), а саме: гумовий килимок, чорного кольору з багажного відділення упакований у картонну коробку; п'ять змивів, зроблені з внутрішньої частини дверей автомобіля, кожен змив упакований окремо; частина обшивки салону автомобіля з багажного відділення автомобілю з плямами речовини бурого кольору; частина обшивки салону автомобіля з багажного відділення, а саме підлоги автомобіля, на якій присутні плями речовини бурого кольору; фрагменти волосся з багажного відділення, які поміщено до двох паперових конвертів; автомобіль марки Volkswagen» модель «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_25 , що належить ОСОБА_21 (що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_26 ), вилучено до Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, в подальшому постановою про зміну місця зберігання речового доказу старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_117 від 19.08.2019 визначено місце зберігання автомобіля марки Volkswagen Caddy, номер шасі НОМЕР_27 , державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_21 , а саме на майданчику тимчасового тримання автотранспорту, що розташований за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Садова, 20 (т. 3, а.с. 167-168).

Постановою слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_105 від 29.07.2019, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за № 12019110040001337, наступні речі, які були виявлені та вилучені 29.07.2019 у ході затримання ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 5» (2016) SM-510F поміщений до спец пакету № 7046913 (т. 4, а.с. 36).

Відповідно до квитанції № 2912 від 27.12.2019, слідчий ОСОБА_72 на зберігання до камери схову речових доказів Ірпінського ВП ГУНП в Київській області передав речові докази у кримінальному провадженні № 12019110040001337, а саме: картонну коробку, в якій знаходиться гумовий килимок чорного кольору (з багажного відділення); картонну коробка, в якій знаходиться частини обшивки (з багажного відділення); спеціальний пакет № 0009658 в якому знаходиться зразок букального епітелію ОСОБА_41 ; спеціальний пакет № 0009657 в якому знаходиться зрізи з нігтьових пластин ОСОБА_21 ; спеціальний пакет № 0006429 в якому знаходиться волосся; спеціальний пакет № 0006428 в якому знаходиться волосся; спеціальний пакет № 3228242 в якому знаходиться футболка та шорти; спеціальний пакет № 0009659 в якому знаходиться пачка сірників; ??спеціальний пакет № 7046911 в якому знаходиться продукти горіння з ґрунтом; спеціальний пакет № 7046912 в якому знаходиться зразок ґрунту біля трупу; спеціальний пакет № INZ 3014191 в якому знаходиться кросівки; ??спеціальний пакет № 0006180 в якому знаходиться зрізи нігтьових пластин з рук ОСОБА_22 ; спеціальний пакет № 0006215 в якому знаходиться фрагмент ребра ОСОБА_26 ; спеціальний пакет № 0006190 в якому знаходиться первинні пакування від змивів; спеціальний пакет № 0006191 в якому знаходиться частина обшивки; ??спеціальний пакет № 0006181 в якому знаходиться десять серветок; ??спеціальний пакет № 0006182 в якому знаходиться вісімнадцять камінців; спеціальний пакет № 0006204 в якому знаходиться первинне пакування від зразків ґрунту; ??спеціальний пакет № 3267371 в якому знаходиться фрагменти бетону; ??спеціальний пакет № 7046913 в якому знаходиться мобільний телефон ОСОБА_21 (т. 3, а.с. 96).

У судовому засіданні прокурор повідомила про неможливість надання для дослідження речових доказів у зв'язку з їх знищенням в результаті повномасштабного вторгнення окупаційних військ рф на територію України, та долучила копію листа Відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 03.04.2025, та витяг з ЄРДР, з яких вбачається, що в результаті повномасштабного вторгнення окупаційних військ рф на територію України 24.02.2022 під час артилерійських обстрілів було пошкоджено інфраструктуру та адміністративну будівлю ВП№2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області , що призвело до знищення кімнати зберігання речових доказів.

Згідно із Витягом з ЄРДР, номер кримінального провадження 12022111040000420 від 03.06.2022, слідчим ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, а саме, що в період з 05.03.2022 по 01.04.2022 збройної агресії з боку військових РФ застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, було знищено кримінальні провадження та речові докази, які знаходились за адресою: Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-А .

Враховуючи, що речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: картонна коробка, в якій знаходиться гумовий килимок чорного кольору (з багажного відділення); картонна коробка, в якій знаходиться частини обшивки (з багажного відділення); спеціальний пакет № 0009658 в якому знаходиться зразок букального епітелію ОСОБА_41 ; спеціальний пакет № 0009657 в якому знаходиться зрізи з нігтьових пластин ОСОБА_21 ; спеціальний пакет № 0006429 в якому знаходиться волосся; спеціальний пакет № 0006428 в якому знаходиться волосся; спеціальний пакет № 3228242 в якому знаходиться футболка та шорти; спеціальний пакет № 0009659 в якому знаходиться пачка сірників; ??спеціальний пакет № 7046911 в якому знаходиться продукти горіння з ґрунтом; спеціальний пакет № 7046912 в якому знаходиться зразок ґрунту біля трупу; спеціальний пакет № INZ 3014191 в якому знаходиться кросівки; ??спеціальний пакет № 0006180 в якому знаходиться зрізи нігтьових пластин з рук ОСОБА_22 ; спеціальний пакет № 0006215 в якому знаходиться фрагмент ребра ОСОБА_26 ; спеціальний пакет № 0006190 в якому знаходиться первинні пакування від змивів; спеціальний пакет № 0006191 в якому знаходиться частина обшивки; ??спеціальний пакет № 0006181 в якому знаходиться десять серветок; ??спеціальний пакет № 0006182 в якому знаходиться вісімнадцять камінців; спеціальний пакет № 0006204 в якому знаходиться первинне пакування від зразків ґрунту; ??спеціальний пакет № 3267371 в якому знаходиться фрагменти бетону; ??спеціальний пакет № 7046913 в якому знаходиться мобільний телефон ОСОБА_21 , - були передані на зберігання до камери схову речових доказів Ірпінського ВП ГУНП в Київській області (нині - ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ) (т.3, а.с.96), та в подальшому були знищені в період з 05.03.2022 по 01.04.2022 під час повномасштабного військового вторгнення росії в Україну військовослужбовцями збройних сил та інших воєнізованих формувань російської федерації, суд не вирішує питання щодо вказаних речових доказів у зв'язку з їх знищенням.

Щодо інших доказів у кримінальному провадженні суд вирішує питання на підставі ст.100 КПК України.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ст.100 КПК України, слід застосувати спеціальну конфіскацію до автомобіля марки «Volkswagen Caddy», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_21 , який був використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до п.п. 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 373 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Згідно з п. 11 Постанови ПВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07.07.1995р., у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з рахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.

Таким чином, з обвинувачених, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні за проведення експертних досліджень № 10-2237 від 20.12.2019, № 10-2236 від 20.12.2019, № 10-1593 від 28.11.2019, № 10-1592 від 02.12 .2019, № 10-1597 від 29.11.2019, № 10-1595 від 27.11.2019, № 10-2239 від 20.12.2019, № 10-1594 від 09.12.2019, № 10-2238 від 20.12.2019.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_21 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту звернення вироку суду до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попереднього ув'язнення в період з 29 липня 2019 року по 27 січня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати в строк відбутого ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волістрок перебування під цілодобовим домашнім арештом у даному кримінальному провадженні з 28 січня 2025 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Житомирській області - по день набрання вироком законної сили залишити без змін.

Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_21 :

- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу на це суду або прокурора;

- залишити на зберіганні в уповноважених органах державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- з'являтись до суду, прокурора на першу вимогу.

Виконання вироку в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_21 покласти на Звягельський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області.

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_22 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту звернення вироку суду до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попереднього ув'язнення в період з 29 липня 2019 року по 27 січня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати в строк відбутого ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді позбавлення волістрок перебування під цілодобовим домашнім арештом у даному кримінальному провадженні з 28 січня 2025 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Житомирській області - по день набрання вироком законної сили залишити без змін.

Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_22 :

- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу на це суду або прокурора;

- залишити на зберіганні в уповноважених органах державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- з'являтись до суду, прокурора на першу вимогу.

Виконання вироку в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_22 покласти на Звягельський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області.

Цивільний позов ОСОБА_41 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_28 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_73 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП: НОМЕР_29 , проживає за адресою: АДРЕСА_13 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11 035 (одинадцять тисяч тридцять п'ять) грн. 50 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_39 , РНОКПП: НОМЕР_30 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_73 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП: НОМЕР_29 , проживає за адресою: АДРЕСА_13 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6036 (шість тисяч тридцять шість) грн. 50 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп.

У задоволенні цивільного позову в іншій частині - відмовити.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, зазначений у постанові слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_118 від 30.07.2019 (т. 3, а.с. 167), а саме: автомобіль марки «Volkswagen» модель «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі: НОМЕР_27 , що належить ОСОБА_21 , вилучений до Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, який в подальшому постановою про зміну місця зберігання речового доказу старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_117 від 19.08.2019 (т. 3, а.с. 168) поміщено на майданчик тимчасового тримання автотранспорту, що розташований за адресою: АДРЕСА_12 - на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, зазначений у постанові слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_119 від 21.11.2019 (т. 2, а.с. 65-66), а саме: флеш-карту «Kingston 32 GB micro SD», на якій містяться відеозаписи із камер відеоспостереження, що розташовані на території домогосподарства розташованого за адресою: АДРЕСА_4 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 90 301 (дев'яносто тисяч триста одну) гривню 64 копійки.

Стягнути із ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 90 301 (дев'яносто тисяч триста одну) гривню 64 копійки.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3