Справа № 560/18482/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
17 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт 2021» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області, щодо невжиття заходів для самостійного відновлення суб'єктом владних повноважень стану платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" до того стану, яке було порушено прийняттям протиправного рішення від 30.08.2024 №2086 про анулювання статусу платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021".
Визнано протиправною бездіяльність ДПС України щодо збільшення реєстраційного ліміту та неповернення коштів в СЕА ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" у сумі 1411000,21 грн.
Зобов'язано Державну податкову службу України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку ТОВ "ЗЕРНОПРОДУКТ 2021" (має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт) у розмірі 1411000,21 грн. відобразити відповідне відновлення/збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).
Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не прийняття та реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 надісланих ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 в ЄРПН датами їх фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено моніторинг платників, включених до реєстру платників ПДВ.
За результатами проведеного моніторингу встановлено, що у ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» за податкові періоди: з серпня 2023 року по липень 2024 року (включно), відсутності господарські операції з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» 28.08.2024 зареєстровано ПН від 28.06.2024 № 1 в ЄРПН на загальну суму 576 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 96 000,00 грн
На підставі п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».
З електронного рахунку ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» списано залишок коштів в сумі 124724,60.
Відновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, облік суми податку на додану вартість у СЕА ПДВ, здійснює ДПС України.
Між ПСГП «Ягільниця-В» (постачальник) та ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» (отримувач) проведена господарська операція на поставку ріпаку, про що складено ПН №47 від 28.08.2024 року на загальну суму 9873778,59 грн, в тому числі ПДВ на суму 1212569,30 грн. та ПН №49 від 29.08.2024р. на загальну суму 600179,92 грн, в тму числі ПДВ на суму 73706,31 грн., які були направлені на реєстрацію та 16.09.2024р. були зареєстровані в ЄРПН.
Однак, суми ПДВ даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних не зараховано до реєстраційного ліміту на рахунок в СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».
Між ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» та ТОВ «Х.АгроТранс» проведено господарську операцію на поставку ріпаку, про що складено ПН №1 від 28.08.2024р. та ПН №2 від 29.08.24 та подано на реєстрацію в ЄРПН в граничні терміни, визначені законодавством, однак, протиправно не прийнято їх на реєстрацію в ЄРПН.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.11.2024 року за №32982/6/99-00-06-03-03-06 скасоване рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».
Однак, відповідачем не вжито заходів щодо: - повернення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту розмірі, який обліковувався на рахунку СЕА ПДВ на день прийняття рішення про анулювання статусу платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» - врахування сум ПДВ відповідно до зареєстрованих в ЄРПН ПН №47 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024р - реєстрації ПН №1 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024 в ЄРПН.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
У відповідності до п. 200-1.4 та 200 1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Згідно пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-ІХ пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.
У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі Порядок № 569).
Відповідно до пункту 3 Порядку №569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.
Згідно з пунктом 7 Порядку №569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.
Згідно з пунктом 27 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов'язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.
Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.
Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов'язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.
Відповідно до пункту 43.4-1 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
З наведеного правового регулювання слідує, що згідно з приписами пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 7 Порядку №569 одним із наслідків анулювання свідоцтва платника податку є закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Така вимога є імперативною та підлягає виконанню саме контролюючим органом.
Пунктом 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 27 Порядку №569 передбачено, що кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов'язань. Залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов'язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України, за заявою платника податку.
При цьому, пунктом 7-1 Порядку № 569 ДПС передбачено, що протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми окремо за кожним її показником.
Перерахунок суми такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.
З аналізу наведених норм законодавства випливає, що відновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, облік суми податку на додану вартість у СЕА ПДВ, здійснює Державна податкова служба України.
Враховуючи викладене, на виконання рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.
Суд звертає увагу, що такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ та відображення реєстраційної суми, яка має бути перерахована за формулою, наведеною в п.200-1.3 ст.201-1 ПКУ, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов'язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №820/537/16, постанова від 09.08.2022, та від 06.12.2021р. по справі №520/8522/19.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 №2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021 скасоване рішенням ДПС України, то це зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Верховний Суд у справі №820/537/16 (постанова від 09.08.2022р.) зазначає, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а платник має право на поновлення реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування ПДВ. При цьому, у даному випадку, ефективним способом захисту прав позивача є поновлення стану розрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, що передувало анулюванню реєстрації платника ПДВ, яке згодом судовим рішенням визнано протиправним.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №820/8199/15, від 22.09.2021 у справі №810/881/17.
Враховуючи викладене, на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.
Стосовно сум, які були зараховані до бюджету із закритого електронного рахунка в рахунок сплати узгоджених податкових зобов'язань, суд зазначає, що такі суми, за наявності підстав вважати їх надмірно сплаченими згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України підлягають поверненню на електронний рахунок платника в СЕА ПДВ шляхом вчинення саме контролюючим органом відповідних дій, спрямованих на їх повернення.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Враховуючи викладене, на виконання рішення ДПС України про розгляд скарги щодо скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.
При цьому, такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми , яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункту 200-1.3 статті 201-1 Податкового кодексу України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов'язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Суд зазначає, щодо розмір реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ в сумі 124724,60 грн. то спір з контролюючим органом відсутній, оскільки ні ГУ ДПС у Хмельницькій області ні ДПС України не заперечують, що на час анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на рахунку останнього знаходилась сума саме в указаному розмірі.
З огляду на викладене, можна дійти висновку про наявність підстав для зобов'язання Державну податкову службу України відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернопродукт 2021" реєстраційного ліміту в розмірі 124724,60 грн (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі електронного адміністрування ПДВ.
Отже, скасування рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 № 2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» свідчить про протиправне перерахування залишку коштів з рахунку СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» та незаконного списання залишку коштів в сумі 124724,60 грн, а також про протиправну бездіяльність податкового органу щодо повернення коштів на рахунок СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».
Стосовно зарахування сум ПДВ до реєстраційного ліміту суд зазначає наступне.
Згідно п. 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569 (далі - Порядок №569), ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН.
Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Згідно із п. 200-1.3 ПКУ платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку, обчислену за відповідною формулою, що включає:
- загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН; - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до пп. 191.1.2 ПКУ оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником; - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку (далі - СЕА ПДВ), в тому числі рахунків у СЕА ПДВ - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у пп. «а» - «в» п. 200-1.2 ПКУ.
Під час розрахунку враховується сума коштів: а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у СЕА ПДВ відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку; б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в СЕА ПДВ враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Суд встановив, що між приватним сільськогосподарським підприємством «Ягільниця-В» як постачальником (покупцем) та ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» як отримувачем (покупцем) проведена господарська операція на поставку ріпаку, про що складено ПН №47 від 28.08.2024 року на загальну суму 9873778,59 грн, в тому числі ПДВ на суму 1212569,30 грн. та ПН №49 від 29.08.2024р. на загальну суму 600179,92 грн, в тму числі ПДВ на суму 73706,31 грн.
Вказані податкові накладні були направлені ПСГП «Ягільниця-В» на реєстрацію в ЄРПН та 16.09.2024р. були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями - реєстраційний номер 9271729067 та реєстраційний номер 9271828118.
Однак, як свідчать наявні у справі матеріали та встановлено судом першої інстанції, суми ПДВ даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних незаконно не зараховано до реєстраційного ліміту на рахунок в СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».
Після скасування рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024р. не вжито жодних заходів щодо самостійного відновлення стану ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» до того стану, яке передувало до винесення протиправного рішення про анулювання статусу платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПКУ єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п.10-11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:
- електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);
- електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до п.12-13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (згідно переліку, визначеного пунктом 12), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
У відповідності до п. 5-7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстровця.
Відповідно до абз. 2-5 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Відповідно до абз. 6,7, 9-12 п. 201.10 ст. 201 ПК України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Аналогічне міститься у п.10 Порядку. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
У пункті 9 Порядку зазначено виключний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме до них відноситься: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.
Аналогічне також передбачене у абз. 2 п.11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р. Тобто, вказаними нормами права на автора документа, у даному випадку позивача, покладається виключно обов'язок відправити електронний документ (податкову накладну) на реєстрацію та очікувати на квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у своїй постанові від 20.12.2019 року у справі № 826/13823/16 зазначив, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/ покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Суд встановив, що між ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» (постачальник) та ТОВ «Х.АгроТранс» (отримувач) проведена господарська операція на поставку ріпаку, про що складено ПН №1 від 28.08.2024р. на загальну суму 9967815,34 грн, в тому числі ПДВ на суму 1224117,67 грн. та ПН №2 від 29.08.24 на загальну суму 605895,96 грн, в тому числі ПДВ на суму 74408,28 грн.
Вказані податкові накладні в межах встановленого законом терміну були направлені на реєстрацію в ЄРПН. Проте, не були прийняті на реєстрацію в ЄРПН у зв'язку з відсутністю реєстраційного ліміту на рахунку ТОВ «ЗЕРНПРОДУКТ 2021» в СЕА ПДВ, що підтверджується відповідними квитанціями.
Вказані дії є наслідком неврахування сум ПДВ при реєстрації ПН №47 від 28.08.2024 та ПН №49 від 29.08.2024, зареєстрованих ПСГП «Ягільниця-В».
Суд зазначає, що позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства в частині складання та подання на реєстрацію ПН в ЄРПН, тому звернення із даним позовом до суду є належним способом захисту порушених прав позивача.
При цьому, Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.11.2024 року за №32982/6/99-00-06-03-03-06 скасоване рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 №2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021».
Отже, оскільки рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.08.2024 №2086 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021 скасоване рішенням ДПС України, то це зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Протиправність рішення суб'єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29 серпня 2019 року (справа №826/25699/15), від 2 жовтня 2018 року (справа №820/159/16), від 17 грудня 2020 року (справа №820/499/16), від 20 квітня 2021 року (справа №820/498/16).
Як вірно наголосив суд першої інстанції, скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов'язку із повернення платника податків у первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ, але, в тому числі, і відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.
Однак, ГУ ДПС у Хмельницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України, не вжито жодних заходів про повідомлення та/або звернення для відновлення порушеного становища ТОВ «ЗЕРПОНПРОДУКТ 2021» внаслідок анулювання статусу платника ПДВ, а також усунення негативних наслідків, до яких такі дії податкового органу призвели, а саме: списання реєстраційного ліміту в сумі 124724,60 грн., не зарахування до реєстраційного ліміту ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» сум ПДВ з ПН № 47 від 28.08.2024р. та ПН №49 від 29.08.2024р., в сумі 1286275,61 грн., складених ПСГП «Ягільниця-В» та як наслідок відсутність можливості зареєструвати в строки визначені законом ПН №1 від 28.08.2024 та ПН №2 від 29.08.2024р. в ЄРПН.
Враховуючи наведене вище колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо невжиття заходів для самостійного відновлення суб'єктом владних повноважень стану платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» до того стану, яке було порушено прийняттям протиправного рішення від 30.08.2024р №2086 про анулювання статусу платника ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021», а також щодо збільшення реєстраційного ліміту та неповернення коштів в СЕА ПДВ ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» у сумі 1411000,21 грн.
Крім того, суд вважає, що бездіяльність ДПС України щодо не прийняття та реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1 від 28.08.2024 та №2 від 29.08.2024 надісланих ТОВ «ЗЕРНОПРОДУКТ 2021» в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних, протиправною.
Викладені у апеляційних скаргах доводи відповідачів про порушення судом принципу офіційного з'ясування обставин справи і не дослідження зібраних у справі доказів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду. Апелянти не зазначили, які саме обставини залишилися не встановленими у цій справі, а які докази на їх підтвердження не дослідженими. Натомість, саме в межах встановлених судом обставин і зібраних ним доказів апелянти викладали свої доводи про неправильне застосування судом норм матеріального права, які також не знайшли свого підтвердження.
Положеннями податкового законодавства закріплено правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), яке покликано забезпечувати реалізацію однієї з ознак верховенства права - правової визначеності, а саме: можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій яке має фундаментальне значення для правильності його застосування.
Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
За змістом статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20.10.2011 ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Аналізуючи вищенаведені норми у сукупністю із обставинами даної справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.