Справа № 240/15123/20
Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
17 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/15123/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії.
За наслідками розгляду вказаної справи судом прийнято рішення від 17.11.2020, яким позов задоволено.
До суду звернувся представник заявників, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поданою в порядку статті 379 КАС України, в якій вказав, що позивач у справі №240/15123/20, помер, а вони є його донькою та дружиною та спадкоємцями. У зв'язку з цим заявник просив замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Апелянт, не погодившись з вказаною ухвалою, подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву та замінити стягувача ОСОБА_2 на правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні її заяви, дійшов помилкового висновку вказавши на відсутність підтвердження спадкування прав та обов'язків позивача у справі.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з її безпідставності та відсутності доказів на підтвердження того, що після смерті позивача заявниці прийняли спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину.
Долучена довідка приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області від 07.04.2023 №211/02-14 свідчить про те, що заявниці лише подали заяву про прийняття спадщини за законом.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №240/15123/20 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 89 до 70 відсотків грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2018 року із збереженням основного розміру пенсії - 89 відсотків сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2022, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частин першої, четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).
Статтею 1219 Цивільного кодексу України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з ч.1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім'ї спадкодавця. Водночас сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
Таким чином, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім'ї спадкодавця.
При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 року у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 року у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 року у справі № 673/393/19, від 27.08.2020 року у справі №804/536/18.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області від 07.04.2023 №211/02-14 (а.с.41) згідно наявних даних заведеної спадкової справи №29/2022 від 21.02.2022 року, спадкоємцями за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , являються: дочка - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємці мають право прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном.
Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
При цьому, обов'язок спадкоємця отримати свідоцтво про право на спадщину у відповідності до статті 1297 ЦК України настає у випадках, якщо у складі спадщини є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація.
З аналізу наведених норм слідує, що отримання свідоцтва про право на спадщину, за загальним правилом, є правом спадкоємця, і лише якщо у складі спадщини є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, для спадкоємця настає обов'язок отримати таке свідоцтво.
Колегія суддів враховує, що суми пенсії, які рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №240/15123/20, присуджені ОСОБА_2 , не є майном, що обтяжене та таким, щодо якого має здійснюватись державна реєстрація, а тому відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину при прийнятті спадщини в частині суми пенсії, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі № 2-а-3938/11.
Таким чином, оскільки заявники ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є дочкою та дружиною померлого ОСОБА_2 , які є спадкоємцями, відповідно до спадкової справи №29/2022, то у відповідності до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", набули право на отримання суми пенсії згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №240/15123/20.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладених в постанові по справі № 2-а/2508/7209/2011 від 15 березня 2023 року.
Виходячи з наведеного у сукупності та враховуючи, що виконання рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість поданої заяви та вказує про правові підстави для заміни на цій стадії судового процесу стягувача його правонаступником .
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №240/15123/20 з ОСОБА_2 на його правонаступників ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 .
Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадження - задовольнити.
Замінити у виконавчому провадженні з виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справ №240/15123/20 стягувача ОСОБА_2 на правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.