Справа № 369/17841/25
Провадження № 2/362/5046/25
про повернення позовної заяви
18.12.2025
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Попович О.В. перевірив на предмет відповідності вимогам закону матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами й
встановив:
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області, в якій просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договорами № 555163457158 від 28.12.2021 р., № 3461450 від 08.12.2021 р. та № 87279 від 21.10.2021 р. у загальному розмірі 54 341,46 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд прийшов висновку про необхідність повернення такої заяви, виходячи з такого.
У силу вимог частини першої та другої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Однак, кредитні договори, за якими позивач просить суд стягнути борги є окремими і не пов'язаними між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами за кожним окремо договором. Правильність вирішення позовних вимог за одним із договорів не залежить від правильності вирішення позовних вимог за іншим договором і навпаки.
Отже, позивачем були порушені правила об'єднання позовних вимог.
Згідно з частиною шостою статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Роз'єднання позовних вимог це право суду, а не обов'язок, тоді як дотримання правил об'єднання позовних вимог це обов'язок позивача, а не право.
При подачі позову до суду позивачем визначено ціну позову загальною сумою боргу за двома кредитними договорами (54 341,46 грн.) та сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн., тобто за мінімальною ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір» для позовів майнового характеру, яка подана юридичною особою.
За яким конкретно договором сплачений судовий збір у позовній заяві не вказано.
Суд не вправі самостійно визначати за яким конкретно із договорів позивачем сплачено судовий збір, оскільки визначення цієї пріоритетності є виключним правом позивача, що, своєю чергою, позбавляє суд можливості з власної ініціативи роз'єднати позовні вимоги, виділивши об'єднані вимоги за різними та невзаємопов'язаними між собою договорами в самостійні провадження.
Разом з тим, у силу вимог частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Оскільки позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог та сплачено судовий збір, виходячи з загальної суми позову, а після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується, то у даному випадку застосування судом положень частини шостої статті 188 ЦПК України і роз'єднання позовних вимог не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства та призведе до безпідставного зменшення судових витрат позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву належить повернути позивачу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 188, 260, 261, 263 ЦПК України, суддя
постановив:
повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Київського апеляційного суду.
Суддя О.В. Попович