Справа № 362/2706/25
Провадження № 2/362/2273/25
18 грудня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення прізвища, розгляд справи, проведення заочного розгляду справи і ухвалення рішення та надсилання рішення,
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним і відповідачкою.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він з відповідачкою перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Зазначив, що вони припинили шлюбні відносини та збереження шлюбу є неможливим (а.с. 1 - 3).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Відповідачка, до того коли у встановленому законом порядку отримала від суду судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, надала суду заяву у якій не заперечила щодо задоволення позовних вимог (а.с. 21, 28, 30, 33, 34).
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
25 липня 2017 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано в Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1571, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 25 липня 2017 року (а.с. 13).
Позивач бажає розірвати шлюб.
Клопотань про надання строку для примирення не заявлено.
Норми частин 3 і 4 статті 56 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки із змісту позовної заяви встановлено, що шлюб між сторонами має формальний характер, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що має істотне значення.
Одночасно, суд вважає безпідставними, беззмістовними, юридично порожніми і необґрунтованими позовні вимоги пунктів третього, четвертого, п'ятого і шостого прохальної частини позову, оскільки такі вимоги не є позовними по своїй суті, позаяк вони не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки взагалі не є предметом спору між сторонами.
Вказані прохання не є способами захисту цивільних прав які використовуються при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
Зазначені у пунктах четвертому і п'ятому прохальної частини заяви прохання слід викладати у вигляді окремих процесуальних документах відповідно до положень ЦПК України.
Також, вирішення питання про розгляд справи та постановлення заочного рішення, про що позивач просить у пункті п'ятому прохальної частини заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.
Зазначене у пункті третьому прохальної частини заяви прохання є недоречним та юридично не грамотним, оскільки при розірванні шлюбу суд не змінює прізвища позивача якщо він про це не клопоче.
Тобто, якщо просить, суд змінює прізвище!
ОСОБА_3 , якщо не просить змінити, то суд не змінює, оскільки відсутнє прохання про це!
То ж, для чого просити щоб суд не робив того, чого суд і не зробить на власний розсуд без відповідного клопотання особи?!
При цьому, як вбачається із свідоцтва про шлюб, позивач не змінював своє прізвище внаслідок укладення шлюбу.
Як наслідок, неможливо змінити прізвище позивача в контексті розірвання шлюбу, оскільки він не змінював свого прізвища внаслідок укладення шлюбу із відповідачкою.
Також, не є предметом спору і не потребує заявлення як позовна вимога викладена у пункті шостому прохальної частини заяви клопотання про надсилання судового рішення до органу реєстрації, оскільки вказані дії здійснюються судом в порядку виконання судового рішення та не потребують додаткового роз'яснення чи спонукання з боку позивача!!!
Отже, позовними вимогами по суті є лише і тільки вимоги про розірвання шлюбу (суть спору!).
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню в обсязі визначеному судом.
Згідно із нормою частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За подачу даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 211 гривень 20 копійок, що підтверджується відповідною квитанцією від 10 квітня 2025 року (а.с. 3-а).
Тобто, на підставі статей 133, 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд враховує обставину часткового задоволення позовних вимог в обсязі 16,7 % (задоволено одну із шести позовних вимог) та вважає, що судові витрати позивача у вигляді сплати судового збору за вимогами немайнового характеру слід визначити відповідно до кількості пунктів задоволених позовних вимог вираженому у відсотках задоволеної частини позовних вимог, що становить 202 гривні 27 копійок.
Як наслідок, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати слід покласти на:
-позивача у розмірі 83,3 %, що становить 1 008 гривень 93 копійки;
-відповідача у розмірі 16,7 %, що становить 202 гривні 27 копійок.
У зв'язку із цим, слід стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 202 гривні 27 копійок.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110 - 112 СК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Частково задовольнити позов.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , який зареєстровано 25 липня 2017 року в Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1571.
Відмовити в задоволенні решти вимог позову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 202 (двісті дві) гривні 27 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 18 грудня 2025 року.