Справа № 709/454/25 Суддя (судді) першої інстанції: Романова О.Г.
17 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року (с-ще Чорнобай, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 19 березня 2025 року серії АВ № 00005411.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка вважає вказані постанови такими, що на сертифікованих вагах у пункті завантаження та розвантаження підтверджено відповідність ваги транспортного засобу нормативним ваговим параметрам в загальному і по осях; позивачем перевозився сипучий вантаж, який за законами фізики на горизонтальній поверхні розподіляється рівномірною вагою по всіх осях, а тому при заповненому доверху причепі збільшення ваги на другу вісь більш як утричі ніж на сусідні осі є фізично неможливим, що, в свою чергу підтверджує факт несправності габаритно-вагового обладнання. Так, позивач, під час свого руху проїжджав три автоматичні вагові комплекси, проте порушення було зафіксовано лише на одному з них. Крім цього, позивач звертає увагу, що керуючись нормами КУпАП, при наявності спірних моментів, відповідач повинен був провести розгляд справи про адміністративне правопорушення за участі позивача ОСОБА_1 , щоб надати можливість надавати додаткові пояснення, докази. Також відповідачем не було виконано обов'язку уточнити у позивача, як власника транспортного засобу, необхідні відомості щодо транспортного засобу, який передбачений п. 6 Інструкції № 512.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при перевезенні автомобілями, що належать позивачу, було допущено порушення вагових норм, які зафіксовані технічними приладами та винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і дана постанова у повній мірі відповідає вимогам закону.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясовано усіх обставин у справі, що мають значення для справи. Наголошує, що на сертифікованих вагах у пункті завантаження та розвантаження підтверджено відповідність ваги транспортного засобу нормативним ваговим параметрам в загальному і по осях; позивачем перевозився сипучий вантаж, який за законами фізики на горизонтальній поверхні розподіляється рівномірною вагою по всіх осях, а тому при заповненому доверху причепі збільшення ваги на другу вісь більш як утричі ніж на сусідні осі є фізично неможливим, що, в свою чергу підтверджує факт несправності габаритно-вагового обладнання. Так, позивач, під час свого руху проїжджав три автоматичні вагові комплекси, проте порушення було зафіксовано лише на одному з них.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія АВ № 00005411, 23.02.2025 о 18 год. 37 хв. за адресою Н-15, км 232+365, Миколаївська область відповідальна особа ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 14,313 % (1,646 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. За дане правопорушення на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн.
У вказаній постанові зазначені результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Так виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу : навантаження на одиночну вісь - 13146 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3590 мм, 2-3: 5710 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1310 мм, навантаження на вісь 1 - 7500 кг, 2 - 15650 кг, 3 - 5400 кг, 4 - 5550 кг, 5 - 5450 кг, загальна маса - 39550 кг. Технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення WIМ 24, Q-Free HI - TRAC TMU4 WIM, зав. № 10026, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк його дії - № 228 до 07.03.2025, № 669 до 25.03.2025.
Також у оскаржуваної постанові міститься посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 152 від 23.02.2025, транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом/напівпричепом ГКБ 8350, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював перевезення кукурудзи 3 класу врожаю 2024 року масою брутто 36,075 тон, масою нетто 20,475 тон, тара 15,600 тон за маршрутом з с. Красенівка, Золотоніського району Черкаської області до пгт Нові Біляри, Одеський район, Одеська область, під керуванням водія ОСОБА_1 . Вид пакування - насипом.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «MAN», модель «TGX 18.480», тип - спеціалізований вантажний сідловини тягач, державний номерний знак НОМЕР_1 , повна маса 20500 кг, маса без навантаження 7750 кг, об'єм двигуна 12419, а також транспортного засобу - «BENALU», модель «OPTILINER», тип - спеціалізований напівпричіп Н/ПР - Самоскид - Е, державний номерний знак НОМЕР_3 , повна маса 38000 кг, маса без навантаження 7850 кг, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені докази свідчать про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що доводить вчинення позивачем вищевказаного порушення, передбаченого пунктом 22.5 ПДР України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, тощо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП (в редакції Закону № 1582-IX від 29.06.2021) визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідачем до матеріалів справи надано фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення; сертифікат відповідності №UA.TR. 001 35 362-21 від 01.09.2021; сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 62 - 21 від 17.06.2021; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 867 від 21.02.2025, чинне до 21.02.2026, відповідно до якого прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-Free HI - TRAC TMU4 WIM, у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю на дві смуги руху, зав. № 10026, виробник: Q-Free, Норвегія, відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь, місце встановлення системи - автомобільна дорога загального користування Н-14, Олександрівка - Кропивницький - Миколаїв, Миколаївська область, км 232+365, 1 смуга у прямому напрямку та 1 смуга у зворотному; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 96 від 21.02.2025, чинне до 21.02.2026, відповідно до якого підсистема контролю габаритів та швидкості системи автоматичного контролю маси та швидкості дорожніх транспортних засобів WIM-Q-Free, зав. № WIM24, виробник: Q-Free, Норвегія, відповідає вимогам ТУ та ДСТУ 8809:2018, місце встановлення системи - автомобільна дорога загального користування Н-14, Олександрівка - Кропивницький - Миколаїв, Миколаївська область, км 232+365, 1 смуга у прямому напрямку та 1 смуга у зворотному.
Тобто, фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM24, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94, що підтверджено зазначеними документами.
Також, у постанові зазначено посилання в інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/ (номер постанови).
Крім того, у постанові зазначена формула розрахунку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:
- *% перевищення + ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%
- Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр)
- Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до п.22.5 ПДР
Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 помножена на Хфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр) (а.с.13-22).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фіксація правопорушення відбулась у визначений законодавством спосіб за допомогою використання Автоматизованої системи зважування ТЗ в русі, яким зафіксовано перевищення вагових обмежень, що свідчить про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Та обставина, що належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП.
Вказані докази містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет, які зазначені в оскаржуваній постанові, є у вільному доступі, за посиланнями вказаними в оскаржуваній постанові.
Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, зокрема в оскаржуваних постановах зазначено, що вищевказані порушення зафіксовані технічним засобом WIM24.
У зв'язку з цим, уповноваженими посадовими особами відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті прийнято відповідні рішення та вищевказаними постановами позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до п. п. 2, 16 Порядку № 1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з п. 11-12 Порядку № 1174 автоматичні пункти, якими правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу.
Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Разом із тим, оскаржувана постанова містять відомості про адресу веб-сайту Укртрансбезпеки у мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Колегія суддів вказує, що зміст вищевказаної оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача, що в даних постановах відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку №1174, а також ст. 283 КУпАП.
Крім того, відсутність певного обсягу інформації у спірній постанові жодним чином не спростовує докази, якими підтверджено вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження відсутності з його боку вчинення адміністративного правопорушення.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідачем разом із відзивом на апеляційну скаргу було надано детальний розрахунок формули відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, який позивачем спростовано не було.
З наданого розрахунку чітко вбачаються усі показники, які були враховані суб'єктом владних повноважень при винесенні оскаржуваних постанов, такі показники є повними та достатніми.
За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що є доведеними вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 22.5 ПДР України та наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Колегія суддів не погоджується із твердженням позивача про те, що його не винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП підтверджується товарно-транспортною накладною № 152 від 23.02.2025, оскільки остання не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Отже, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача.
Твердження позивача, щодо опломбування завантаженого причепу матеріалами справи не підтверджується, а приєднані позивачем до матеріалів справи копії протоколів перевірки технічного транспортного засобу MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 та причепу BENALU OPTILINER д.н.з. НОМЕР_3 свідчать лише про технічну справність вказаних транспортних засобів та не спростовують відомостей зазначених в оскаржуваній постанові.
При цьому, здійснюючи перевезення вантажу, перевізником повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересування вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати не тільки загального, а і осьового перевантаження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.08.2023 по справі №П/320/513/20.
Крім того, вищевказаними нормами передбачено обов'язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху. Зміщення вантажу, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, в даному випадку навантаження на одиночну вісь транспортного засобу є порушенням.
При цьому, чинним законодавством не передбачено особливих умов зважування транспортних засобів, які навантажені будь-якими сипучими вантажами.
Доводи апелянта на те, що ним здійснювалось перевезення сипучого вантажу, а саме: кукурудзи, тому під час руху по дорозі можливе переміщення вантажу по всім осям транспортного засобу, а також те, що нормативно-допустиму масу автомобіля перевищено не було, колегія суддів оцінює критично, оскільки перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу, в даному випадку, на одиночну вісь більше 11 т.
Крім того, вищевказаними правовими нормами не передбачено можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 17.12.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова