Справа № 320/21922/24 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
17 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Сови Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетасіст" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетасіст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетассіст" до Кабінету Міністрів України, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку про визнання недійсним та скасування розпорядження, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нетасіст" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нетассіст" звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, КМУ), за участю третьої особи- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку в якому просили: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 за №574-р "Про погодження рішення про виключення суб'єктів господарювання з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетасіст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетассіст".
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, ним до матеріалів справи надавались докази виконання розпоряджень, що виключало можливість для відповідача погоджувати рішення про виключення позивачів з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж. Проте, в оскаржуваному судовому рішенні таким обставинам справи судом першої інстанції не надано оцінки взагалі, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 242 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Нетасіст" та ТОВ "Нетассіст" є підприємствами, що здійснюють господарську діяльність у сфері надання послуг телекомунікації, електронних комунікаційних мереж, будівництва споруд електропостачання та телекомунікацій й іншої діяльності у сфері електрозв'язку.
Рішеннями Національної комісії № 25 від 30.03.2022 та № 26 від 30.03.2022 ТОВ "Нетасіст" та ТОВ "Нетассіст", відповідно, виключено з Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.
27.05.2022 набрав чинності Закон України від 03.05.2022 № 2240-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективної організації роботи постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах воєнного стану». Вказаним Законом передбачено, що під час воєнного стану на підставі звернення Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (далі - НЦУ) регуляторний орган може прийняти за погодженням з Кабінетом Міністрів України рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг тих постачальників, які не виконали розпорядження НЦУ.
У зв'язку з цим 01.06.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку було прийнято рішення № 59 "Про внесення змін до деяких рішень НКЕК", яким рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 30.03.2022 № 25, 26 були приведені у відповідність до цього Закону, а саме, передбачено, що вони застосовуються одночасно з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення, передбаченого ч. 8 ст. 32 Закону України "Про електронні комунікації".
07.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження за № 574 - р "Про погодження рішення про виключення суб'єктів господарювання з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг", яким Уряд погодився з рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку про виключення з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ТОВ "Нетасіст" та ТОВ "Нетассіст".
Не погоджуючись з розпорядженням Кабінету Міністрів України, позивачі звернулись з адміністративним позов до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За приписами статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно з приписами статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Аналогічні положення стосовно основних завдань Кабінету Міністрів України також містить у собі частина перша статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", де зазначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.
Згідно статті 2 Закону України "Про електронні комунікації" оператор електронних комунікацій (оператор) - це суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про електронні комунікації" господарська діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється на засадах загальної авторизації, крім передбачених цим Законом випадків користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації.
Суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій. Подальше здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій без подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій забороняється.
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про електронні комунікації" Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою. Реєстр містить такі відомості:
1) дата надходження повідомлення відповідно до статті 16 цього Закону;
2) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону;
3) інші наявні в регуляторного органу відомості, передбачені формою такого реєстру.
Отже єдиною підставою для набуття права на провадження діяльності у сфері електронних комунікацій є подання відповідного повідомлення до регуляторного органу.
27 травня 2022 року набули чинності зміни, внесені у статтю 32 Закону України "Про електронні комунікації" Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективності організації роботи постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах воєнного стану» від 03 травня 2022 р. № 2240-IX.
Відповідно до цих змін, Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану видає розпорядження щодо оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами, які є обов'язковими для виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
Під час дії воєнного стану на підставі звернення національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України регуляторний орган може прийняти за погодженням з Кабінетом Міністрів України рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг тих постачальників, які не виконали розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України.
У такому разі припиняється обмін інформацією з мережами суб'єкта господарювання, якого виключено з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Судом встановлено, що рішеннями Національної комісії № 25 від 30.03.2022 та № 26 від 30.03.2022 ТОВ "Нетасіст" та ТОВ "Нетассіст", відповідно, виключено з Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.
В подальшому у зв'язку з внесеними змінами, Національною комісією прийнято рішення № 59 "Про внесення змін до деяких рішень НКЕК", за змістом якого рішення № 25 від 30.03.2022, № 26 від 30.03.2022 застосовуються одночасно з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення, передбаченого частиною 8 статті 32 Закону України "Про електронні комунікації".
Слід зазначити, що законність вказаних рішень підтверджена рішенням суду у справі № 640/6748/22 від 08.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023.
Керуючись ч. 8 ст. 32 Закону України "Про електронні комунікації" розпорядженням Кабінету Міністрів України № 574-р погоджено рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв?язку про виключення з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг позивачів.
Спірне розпорядження прийнято Урядом в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проект Акта погоджено без зауважень Міністерством цифрової трансформації, Адміністрацією державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України.
За результатами правової експертизи проекту акта Міністерством юстиції України надано висновок «відповідний» (без зауважень).
Відповідні докази наявні у матеріалах справи.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, ним до матеріалів справи надавались докази виконання розпоряджень, що виключало можливість для відповідача погоджувати рішення про виключення позивачів з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж.
Проте колегія суддів не приймає до уваги вказані твердження позивача, оскільки відповідачем фактично вчинялись дії щодо погодження рішення про виключення суб'єктів господарювання з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетасіст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетассіст", а не розгляду питання щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття рішення про виключення суб'єктів господарювання з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Такими повноваженнями наділена саме Національна комісія.
Беручи до уваги кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетасіст" - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 17.12.2025.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю.Коротких