Вирок від 11.12.2025 по справі 355/1713/24

Справа № 355/1713/24

Кримінальне провадження № 1-кп/355/84/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2025 р. Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Баришівка кримінальне провадження № 12024116080000025 від 28 серня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не військовозобов'язаного,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

УСТАНОВИВ:

01.07.2024р. близько 19 години 30 хвилин між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які перебували за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раптових неприязних відносин, виник конфлікт.

В момент конфлікту у ОСОБА_11 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Відразу реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заподіяння фізичної шкоди здоров'ю ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, ОСОБА_11 наніс ОСОБА_9 один удар правою рукою в область обличчя, спричинивши останній, відповідно до висновку експерта, тілесне ушкодження у виді синця в надбрівній ділянці зліва з переходом на верхню та нижню повіки лівого ока, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_11 у судовому засіданні вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково, суду пояснив, що 01.07.2024р. він ставив забор на межі своєї земельної ділянки і будинку ОСОБА_13 . Коли він поставив каркас, приїхали ОСОБА_14 та його мати ОСОБА_15 . Вони почали сперечатись, наполягали щоб він ще більше відступив від їхнього будинку, хоча він і так зробив відступ 40 см. ОСОБА_15 почала кричати, бити ногами і руками по каркасу, трясти його. Син намагався її заспокоїти. У цей час до них підійшла його дружина ОСОБА_16 . ОСОБА_15 почала лаятись на неї нецензурною лайкою, махати руками перед обличчям і навіть бити по плечам і по голові. Він підскочив до ОСОБА_15 , відштовхнув її від дружини, вона трохи відійшла. У цей момент підбіг її син ОСОБА_14 та наніс йому удар кулаком в обличчя. Від отриманого удару його розвернуло, він похитнувся і вони разом з ОСОБА_15 впали на сходи. ОСОБА_14 продовжував наносити йому удари, наніс близько 4-5 ударів. На якийсь час він навіть втратив свідомість, а коли прийшов до тями, над ним стояла ОСОБА_15 і била його руками, а її син ОСОБА_14 у цей час наносив йому удари ногами. Через якийсь час ОСОБА_15 відійшла в сторону, ОСОБА_14 продовжував його бити. Потім він почув крик своєї дружини, вона трималась за голову, у неї на обличчі була кров. За його дружиною стояла ОСОБА_15 . Він відштовхнув двома ногами ОСОБА_14 , піднявся та побіг до дружини. У цей момент він почув як ОСОБА_17 крикнув : « ОСОБА_18 , бережись!» і відчув два удари цеглою в область голови. Ці удари йому наніс ОСОБА_14 . Потім вони вдвох побачили, що у його дружини ОСОБА_19 була кров на обличчі та розійшлись, припинивши бійку. Після цього викликали швидку та поліцію.

Він не наносив ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, не бив її, тільки відштовхнув за плече від своєї дружини. Яким чином ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження, йому не відомо, можливо « попала під удар» підчас його бійки з ОСОБА_14 . Він не наносив їй тілесних ушкоджень навмисно, однак, не виключає, що міг ненавмисно зачепити її , коли впав разом з нею на сходи або коли бився з її сином.

Попри часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_11 , його вина у пред'явленому обвинуваченні підтверджується сукупністю наступних доказів, встановлених та досліджених у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що 01.07.2024р. вона приїхала з сином ОСОБА_14 на дачу за адресою: АДРЕСА_1 . Вони відчинили двері і побачили, що на межі з їх ділянкою йде монтаж забору - ОСОБА_11 приварював листи на паркан. Це питання не було узгоджено з ними, монтаж відбувався у їх відсутність. Вона сказала, що цього не треба робити і руками намагалась повалити ці листи. ОСОБА_11 нічого не відповів, одразу підскочив та вдарив її кулаком в обличчя, в ліву сторону. Її син ОСОБА_14 у цей час стояв біля хвіртки. Вона закричала та впала спиною на сходи. Коли вона підняла голову, то побачила, що ОСОБА_11 дереться з її сином - вони штовхали один одного, ОСОБА_11 долав сина. Вона піднялась та намагалась відтягнути ОСОБА_11 за плечі. У цей час підбігла дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_20 та вдарила її по спині. Вона схопила ОСОБА_20 та штовхнула її на землю. ОСОБА_20 впала , кричала, що вдарилась. ОСОБА_20 - це сестра її покійного чоловіка. Раніше в них були хороші стосунки, однак 2-3 роки тому виник конфлікт через межі земельної ділянки.

Забор допомагав будувати їх сусід ОСОБА_21 . Коли почалась бійка, ОСОБА_22 одразу пішов додому.

Після цього з ОСОБА_11 та його родиною вона не спілкувалась, вибачення в неї ніхто не просив.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що 01.07.2024року вона була на городі, почула крик, підійшла і побачила, що її чоловік ОСОБА_24 сварився з ОСОБА_14 , вони спілкувались на підвищених тонах через те що вони неправильно вчинили, не правильно поставили забор. Вона разом з чоловіком у цей час знаходилась на території своєї земельної ділянки. ОСОБА_15 почала бити руками та ногами по металевому профілю. Вона зробила зауваження ОСОБА_9 . Остання почала висловлюватись на її адрес нецензурною лайкою, махати руками в її сторону, хватала її за руки. Вона почала відходити від ОСОБА_25 . Чоловік ОСОБА_24 побачив цю сварку, підбіг, почав їх розборонять, штовхнув ОСОБА_26 у плече. Вона продовжила стояти, не впала. Її чоловік не наносив ОСОБА_15 ніяких ударів в обличчя. У цей час ззаду підбіг ОСОБА_14 і вдарив її чоловіка кулаком в обличчя. Вони попадали на сходи. Коли її чоловік падав, позаду нього стояла ОСОБА_15 , яку він зачепив при падінні і вона також разом з ними впала на сходи. ОСОБА_14 почав бити її чоловіка кулаками в обличчя. Вона намагалась їх розборонить, але не змогла. ОСОБА_15 при цьому хватала її чоловіка за руки і він не міг чинити опір. Чоловіка сильно били в обличчя, він навіть не міг встати. Потім їй вдалося трохи відтягнути ОСОБА_14 за руки. В якийсь момент ОСОБА_15 встала зі сходів і коли вона відтягувала ОСОБА_14 від свого чоловіка, вона відчула удар по голові. Вона вважає, що цей удар їй нанесла ОСОБА_27 , бо інших людей поруч з нею у той момент не було. Їй стало гаряче, кров полилася на обличчя. Вона попросила ОСОБА_28 викликати швидку, бо їй розбили голову. ОСОБА_14 та її чоловік продовжували битись. ОСОБА_15 знаходилась поруч з нею. Вона в який момент трохи знепритомніла, присіла біля винограду, потягнувши за собою за руки на землю і ОСОБА_15 . ЇЇ чоловік та ОСОБА_14 перемістились до калитки, де продовжили бійку. Вона підійшла до них та побачила в руках у ОСОБА_14 цеглу. Він вдарив цією цеглою її чоловіка, погрожував його вбити. Побачивши в неї на голові кров, вони припинили сварку. Вона викликала швидку та поліцію.

ОСОБА_21 знаходився на їхній території, участі у бійці не приймав, розняти їх не намагався.

Вона не бачила, чи наносив хтось тілесні ушкодження ОСОБА_15 , будь-яких пошкоджень у ОСОБА_15 вона не бачила. Звідки у ОСОБА_15 з'явились тілесні ушкодження їй не відомо. Можливо, коли чоловіки бились, хтось з них попав їй кулаком в око. У її чоловіка була кров на руці.

З приводу отриманих тілесних ушкоджень вона їздила у м. Яготин на освідчування, потім зверталась до правоохоронних органів з відповідною заявою. Наразі наявне кримінальне провадження з приводу отриманих нею тілесних ушкоджень, по суті воно ще не розглянуто.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 01.07.2024р. вони разом з мамою ОСОБА_9 приїхали до свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 і побачили як ОСОБА_24 разом з ОСОБА_29 роблять паркан. Їх це обурило, бо кріплення під паркан прибивались до стіни їхнього будинку. Вони просили ОСОБА_30 трохи відступити від їх будинку, перенести забор. ОСОБА_24 не погодився. Його мати ОСОБА_9 штовхнула рукою один з металевих листів, лист впав. ОСОБА_24 перескочив на їх території та декілька разів вдарив його мати ОСОБА_9 кулаком в обличчя, мати впала на землю. Він підбіг, між ним і ОСОБА_11 почалась бійка - вони наносили хаотичні удари один одному. Підчас бійки була також присутня ОСОБА_31 . ОСОБА_21 втік як тільки почалась бійка. Вони з ОСОБА_32 бились близько 5 хвилин, їх ніхто не рознімав, вони самі припинили бійку. Він вдарив ОСОБА_30 , щоб захисти свою маму. Бійку між ОСОБА_33 та його матір'ю ОСОБА_9 він не бачив. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_34 або ОСОБА_35 він не бачив. Звідки у ОСОБА_35 з'явились травми голови, йому не відомо. Можливо, вона « попала під удар « підчас їхньої бійки з її чоловіком. У його мами - ОСОБА_15 було припухле око, потім там з'явився синець.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що 01.07.2024р. ОСОБА_24 подзвонив йому близько 18:30 г. та попросив допомогти поставити забор. Він прийшов близько 18:50 г. Потім приїхала ОСОБА_15 з сином ОСОБА_36 . ОСОБА_15 зробила зауваження ОСОБА_37 через встановлення цього паркану без узгодження з ними. Між ними почалась словесна сварка. Потім вони пішли за будинок, були відсутні близько 7 хвилин. ОСОБА_15 просила відступити від їх ділянки, почала бити по металевому профілю, нецензурно висловлюватись. ОСОБА_24 штовхнув ОСОБА_15 в плече, вона впала. ОСОБА_14 вдарив ОСОБА_30 кулаком в ліву частину обличчя. ОСОБА_18 впав на спину, почав відбиватись. ОСОБА_15 у цей час лежала на сходах, просила допомогти розняти бійку. Він вирішив не втручатись. Підчас сварки до паркану також вийшла ОСОБА_31 , вони почали сваритись та битись з ОСОБА_15 . У цей час ОСОБА_14 пішов за будинок, взяв цеглину і наніс два удари цією цеглиною по голові ОСОБА_38 . У ОСОБА_19 була розбита голова, на потилиці була кров. Конфлікт відбувався на території будинку ОСОБА_13 . Тілесних ушкоджень у ОСОБА_15 він не бачив. Всі подробиці цього конфлікту та бійки йому не відомі, бо він уходив і не всі події бачив.

З родиною ОСОБА_39 у нього дружні стосунки, вони знайомі з 2005 року. З родиною ОСОБА_13 теж нормальні, добрі стосунки.

Свідок ОСОБА_40 суду пояснив, що ОСОБА_24 та ОСОБА_14 є його сусідами, вони мають суміжні земельні ділянки. З родиною ОСОБА_13 у нього нормальні, дружні відносини. З ОСОБА_24 наразі він не підтримує ніяких стосунків, бо він агресивно поводиться, любить застосовувати силу. Раніше був конфлікт з ОСОБА_32 , він навіть звертався з відповідною заявою до правоохоронних органів з цього приводу у жовтні 2022р.

Про події 01.07.2024р. йому нічого не відомо, очевидцем цього конфлікту він не був.

Окрім показань потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , які є послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою , вина ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого діяння також підтверджуються іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема :

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_9 від 12.08.2024р. (а.с. 92-97).

- Висновком експерта № 21-Д від 16.08.2024р., згідно

підсумків якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 98-99)

-фотографіями потерпілої ОСОБА_9 від з зафіксованими тілесними ушкодженнями ( а.с.108)

Суд вважає, що зібрані та дослідженні у провадженні докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми, які у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

До пояснень обвинуваченого ОСОБА_11 щодо можливого, але ненавмисного спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 , суд ставиться критично, позицію обвинуваченого ОСОБА_11 в частині часткового визнання своєї провини суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене. Поряд з цим, суд зауважує, що згідно сталої практики Верховного Суду , яка цілком узгоджується із практикою ЕСПЛ, невизнання обвинуваченим своєї провини не є підставою, яка обтяжує покарання, та не є, відповідно, підставою для призначення більш суворого покарання.

Аналіз вищенаведених показань обвинуваченого, потерпілої, свідка та досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду зробити висновок про те, що доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_11 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_9 , випливає із сукупності вищевстановлених ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченого у судовому засіданні у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю

Дії обвинуваченого ОСОБА_11 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він заподіяв умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_9 .

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до кримінального проступку.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, його вік, наявність міцних соціальних зв'язків - перебування у шлюбі, відсутність скарг за місцем проживання; ОСОБА_11 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, до адміністративної відповідальності не притягувався, відомості про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні.

Обставини, що пом'якшують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 судом не встановлені.

До обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину

Враховуючи наведені вище обставин, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_11 покарання за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.

Суд вважає, що це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої поведінки обвинуваченого.

Запобіжний захід до ОСОБА_11 в межах даного кримінального провадження не обирався, підстав для його застосування до набрання вироком чинності суд не вбачає.

Цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме - 850 (вісімсот п'ятдесяти) грн. 00 коп. з перерахуванням на рахунок (Населений пункт: Баришівська селищна ТГ, Отримувач: ГУК у Київ.обл/ Баришівська сел 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) МФО 899998, Номер рахунку (IBAN) UA648999980313060106000010742, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Запобіжний захід не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 обчислювати з моменту набуття вироком чинності.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та його захиснику, прокурору, потерпілим.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_44

Попередній документ
132705081
Наступний документ
132705083
Інформація про рішення:
№ рішення: 132705082
№ справи: 355/1713/24
Дата рішення: 11.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Баришівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.01.2026)
Дата надходження: 30.08.2024
Розклад засідань:
10.09.2024 11:20 Баришівський районний суд Київської області
22.10.2024 11:00 Баришівський районний суд Київської області
03.12.2024 11:30 Баришівський районний суд Київської області
30.01.2025 11:00 Баришівський районний суд Київської області
13.02.2025 11:00 Баришівський районний суд Київської області
12.03.2025 15:30 Баришівський районний суд Київської області
13.03.2025 11:00 Баришівський районний суд Київської області
15.04.2025 11:00 Баришівський районний суд Київської області
08.05.2025 10:00 Баришівський районний суд Київської області
05.06.2025 11:00 Баришівський районний суд Київської області
19.08.2025 11:00 Баришівський районний суд Київської області
30.09.2025 11:30 Баришівський районний суд Київської області
04.11.2025 10:00 Баришівський районний суд Київської області
04.12.2025 11:30 Баришівський районний суд Київської області
11.12.2025 11:30 Баришівський районний суд Київської області