Справа № 283/3148/25
провадження №1-кс/283/650/2025
18 грудня 2025 року слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши
клопотання слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_4
в кримінальному провадженні, внесеному 05 грудня 2025 року в Єдиний державний реєстр досудового розслідування за №12025060510000350 за ст.185 ч.4 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,
18 грудня 2025 року слідчий СВ ВП №1 Коростенського РУП за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 на 30 діб по всій території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан. Указом Президента України від 20.10.2025 №4643 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб, тобто до 03.02.2026.
Так, 04.12.2025 близько 13 год 05 хв ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину «Квартал», що розташований за адресою: вул. Огієнка, 65, м. Малин Житомирської області, помітив на торговельному столі мобільний телефон марки «ОРРО» моделі «А74 (СРН 2219)» 4/128 Гб, вартістю 3201 грн 33 коп, який перебував у силіконовому чохлі накладці вартістю 200 грн, належний ОСОБА_6 , після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне умисне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у цьому ж місці та в цей час, діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав з торговельного столу мобільний телефон марки «ОРРО» моделі «А74 (СРН 2219)» 4/128 Гб вартістю 3201 грн 33 коп, який перебував у силіконовому чохлі накладці вартістю 200 грн, належний ОСОБА_6 , після чого з викраденим мобільним телефоном залишив приміщення магазину та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 3401 грн 33 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Малин Житомирської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, з середньою освітою, не одруженому, пенсіонеру, на утриманні осіб не має, особі без інвалідності, не судимому, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Будучи допитаним під час досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_5 свою вину визнав у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий СВ клопоче про обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні ОСОБА_5 з приводу клопотання слідчого не заперечив.
Прокурор та слідчий СВ клопотання підтримали та просили задовольнити.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Також існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни наданих ними показань та надання недостовірних показань.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О'Хара проти Сполученого Королівства» доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що саме особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення «Мююрей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). У справі «Ілійков проти Болгарії від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Згідно зі змістом статей 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження які застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В силу частини 1 статті 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Статтею 179 КПК України передбачено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та доведення прокурором та слідчим обставин, які свідчать про існування ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного найбільш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. 179,184,193,194,196 КПК України,
Застосувати запобіжний захід - особисте зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, особі без інвалідності, не судимому,
на строк з 18 грудня 2025 року по 17 лютого 2026 року.
Покласти на підозрюваного виконання наступних обов'язків:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме, з м. Малин Житомирської області.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя