Справа № 197/1233/25
Провадження № 2/197/915/25
18 грудня 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фі нпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник ТОВ "Фінпром маркет" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71885374 від 08.06.2025 у розмірі 16500 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 08.06.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 71885374, згідно якого позичальнику надано кредит в розмірі 5000 грн строком на 30 днів (з 08.06.2025 по 07.07.2025 ), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.5 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 750 грн. У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
16 жовтня 2025 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром маркет" уклали Договір факторингу № 16/10/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71885374 від 08.06.2025 р.
Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "Фінпром маркет" за кредитним договором № 71885374 від 08.06.2025 в сумі 16500 грн, з яких 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 750 грн - сума заборгованості за відсотками, 750 грн - сума заборгованості за комісією, 10000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. 24 листопада 2025 року надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. 25 листопада 2025 року від нього до суду надійшла заява, згідно з якою просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю та просить стягнути з нього 50 % судового збору.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 08 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 71885374, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 5000 грн строком на 30 днів (з 08.06.2025 по 07.07.2025 ), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.500 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 750 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором 73324.
Згідно довідки за вих. № КД-000065114 від 20.10.2025 наданої ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" 08 червня 2025 року на картку номер НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 5000 грн. Номер платежу 84c3a428-bfca-49a8-b8b0-1508f4e2eb39.
На підставі договору факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" первісний кредитор відступив право вимоги в тому числі за кредитним договором № 71885374 від 08.06.2025 укладеним з ОСОБА_1 .
Таким чином, та відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "Фінпром маркет" за кредитним договором № 71885374 у розмірі 16500 грн, з яких 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 750 грн - сума заборгованості за відсотками, 750 грн - сума заборгованості за комісією, 10000 грн - сума заборгованості за пенею.
Згідно з розрахунком суми заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінпром маркет" за кредитним договором № 71885374 від 08.06.2025 за період з 15.10.2025 по 04.11.2025 становить 16500 грн, з яких 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 750 грн - сума заборгованості за відсотками, 750 грн - сума заборгованості за комісією, 10000 грн - сума заборгованості за пенею. Станом на 04.11.2025 року заборгованість за договором позики № 71885374 від 08.06.2025 р. не погашена, залишок заборгованості складає 16500 грн.
Як вбачається з відповіді АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-251127/83324-БТ від 05.12.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Та згідно виписки по рахунку за період з 08.06.2025 по 11.06.2025, на рахунок № НОМЕР_2 , 08 червня 2025 року було здійснено зарахування у сумі 5000 грн.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, під час підписання кредитних договорів, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення таких Договорів на таких умовах шляхом підписання Договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання".
Згідно з вищевказаним розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінпром маркет" за кредитним договором № 71885374 від 08.06.2025 становить 16500 грн, з яких 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 750 грн - сума заборгованості за відсотками, 750 грн - сума заборгованості за комісією, 10000 грн - сума заборгованості за пенею.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав, а визнав позов у повному обсязі. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором, не заявлялось.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі, про що подав письмову заяву (а.с.41), не оспорював вірність розрахунку боргу, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12, 13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що понесені ТОВ "Фінпром маркет" витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн, підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025; актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; витягом з Акту №7ФП від 24.10.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50 % судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви, а саме 1211,20 грн, при цьому з державного бюджету підлягають поверненю для позивача інших 50% судового збору.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 141, 142, 263, 265 ЦПК України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" (місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ: 43311346) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" заборгованість за кредитним договором № 71885374 від 08 червня 2025 року у розмірі 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" витрати на правову допомогу у розмірі 4500 гривень та 50 % судового збору, що становить 1211,20 гривень, а в загальному 5711 (п'ять тисяч сімсот одинадцять) гривень 20 копійок.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" з державного бюджету 50 % сплаченого ним судового збору, а саме 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 18.12.2025.
Суддя М.В. Панчук