195/1744/25
2/195/693/25
іменем України
17.12.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.
02.12.2025 року на адресу суду від представника відповідача, адвоката Смірнової А.О. надійшло клопотання про зупинення провадження по справі у звязку з тим, що на момент розгляду справи відповідач проходить військову службу за призивом під час мобілізації та безпосередньо бере участь в заходах із забезпечення оборони держави, у тому числі виконуючи бойові завдання в зоні бойових дій
Від представника позивача до суду надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження, у звязку з тим, що стороною відповідача не надано доказів, що військова частина НОМЕР_1 в якій проходить службу ОСОБА_1 переведена на воєєний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони.
Суд, дослідивши клопотання з додатками, проходжу до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача, адвокат Смірнова А.О. надала до суду копії військового квитка серія НОМЕР_2 ; посвідчення УБД серія НОМЕР_3 та довідки форми 5 № 1848/7/27277 від 13.11.2025 року, згідно якої старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того суд зауважує на тому, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За приписом пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не з самою обставиною введення воєнного стану, а з фактом перебування сторони в справі в складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження в справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Суд звертає увагу на зміст норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка носить імперативний характер та покладає на суд саме обов'язок, а не право зупинити провадження у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.07.2024 по справі №852/2а-2/24.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду своєю ухвалою від 04.06.2025 № 754/947/22 (провадження № 61-5906 св 23) передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення порядку користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , поданою її представником ОСОБА_8 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 06.03.2023.
При цьому, Верховний Суд в ухвалі зазначив наступне:
«…115. Вище наведені норми Закону про правовий режим воєнного стану, Закону про оборону, Закону про ЗСУ, Закону про військовий обов'язок та службу, Закону про мобілізацію з точки зору їх взаємозв'язку вказують на те, що введення на території всієї України Указом воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період під час якого, у тому числі здійснюється мобілізація, що має забезпечувати готовність, у тому числі всього складу ЗСУ, до ефективного здійснення цього завдання. У зв'язку з цим відповідно до прямого змісту наведених норм ЗСУ з оголошенням Указом воєнного стану на всій території України починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу. Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.
114. Залучення військовослужбовця, який проходить військову службу у лавах ЗСУ, до бойових дій у певному районі таких дій є результатом виконання зазначеної функції ЗСУ та наслідком введення воєнного стану, запровадження особливого періоду та результатів мобілізації. Однак воно не визначає переведення ані військовослужбовця, ані частини, у якій він служить, ЗСУ загалом на організацію і штат воєнного часу, на воєнний стан, бо є наслідком, а не першопричиною у цьому контексті.
115. Відповідно до пункту 252 розділу XIV Порядку військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка не задіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не означає, що він з метою виконання завдань оборони України не може бути оперативно відряджений до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. В цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду, що є наслідком запровадження воєнного стану на території всієї України. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій (дивитись пункт 263 Положення).
116. Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан, а не про перебування у районі воєнних (бойових) дій та участі у цих діях відповідної особи. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об'єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання відповідним військовослужбовцем свого права, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, залежить від його власної совісті. Це не позбавляє суд права, на підставі наданих йому доказів, оцінювати ці дії з точки зору добросовісності учасника процесу, зокрема як це передбачено частиною третьою статті 141 ЦПК України.
117. Враховуючи зазначене та повноваження командира військової частини, які випливають, наприклад, з абзацу першого частини першої статті 3 Закону про правовий режим воєнного стану, він наділений повноваженнями видавати довідки за формою N 5, передбаченою Інструкцією з діловодства ЗСУ, про проходження військовослужбовцем військової служби у ЗСУ. А факт дії введеного Указом воєнного стану та пов'язаного з ним особливого періоду вказує на те, що у цей період ця довідка є достатнім, допустимим та належним доказом перебування цього військовослужбовця у складі ЗСУ, які переведені на воєнний стан. Водночас ця довідка за формою N 5 не може бути єдиним можливим відповідним доказом, оскільки довідки, надані у справі N 461/5209/19 також жодним чином не протирічать підтвердженню факту перебування відповідного військовослужбовця у складі ЗСУ, переведених на воєнний стан.
118. Суди попередніх інстанцій у цій справі не встановили, а її учасники не довели, що надана судам довідка за формою N 5 не відповідає вимогам Інструкції з діловодства ЗСУ, зокрема її додатку N 24.
119. Зміст пункту 2 частини першої статті 251 у взаємозв'язку із статтею 254 ЦПК України вказує на те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі, зокрема можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі ЗСУ (у певній військовій частині) або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження/збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.
127. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової плати Касаційного цивільного суду задля розвитку судової практики вважає за необхідне, з урахуванням зазначеного вище, відступити від правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) з приводу того, що доведення підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України, пункту 5 частини першої статті 236 КАС України можливе лише на підставі доказів залучення відповідної особи, військової частини, у якій вона проходить військову службу, до воєнних (бойових) дій у відповідному районі, а довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, запровадженого Указом, складена відповідно до чинної інструкції з діловодства ЗСУ, зокрема за формою № 5, не є належним або достатнім доказом підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.».
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 № 793/2025 воєнний стан в Україні продовжено до 3 лютого 2026 року включно.
Із довідки форми 5 № 1848/7/27277 від 13.11.2025 року, вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_1 .
Факт дії введеного Указом воєнного стану та пов'язаного з ним особливого періоду вказує на те, що у цей період ця довідка є достатнім, допустимим та належним доказом перебування цього військовослужбовця у складі ЗСУ, які переведені на воєнний стан.
Перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_1 не спростовує тієї обставини, що він проходить військову службу в складі Збройних Сил України.
Доводи позивача про те, що матеріали справи не містять доказів переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини, в якій відповідач проходить військову службу, не заслуговують на увагу, оскільки військовослужбовець може перебувати у військовій частині Збройних Сил України, яка не задіяна до ведення бойових дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях.
Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд наголошує, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України єдиною умовою для зупинення провадження в справі є перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Оскільки доведення військовослужбовцем факту залучення його до участі в бойових діях або інших фактів для зупинення провадження в справі законом не передбачено, суд не знаходить можливим свавільно тлумачити імперативну процесуальну норму закону та виходити за межі її логічної конструкції і зобов'язаний провадження в справі зупинити до припинення перебування відповідача в складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Суд мав би право вимагати від військовослужбовця доведення факту залучення його до участі в бойових діях для зупинення провадження в справі, якщо б зазначена підстава для зупинення містилася в статті 252 ЦПК України, якою передбачено право, а не обов'язок, суду зупиняти провадження в справі.
Із огляду на викладене, суд уважає клопотання представника відповідача обґрунтованим та таким, що належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючисьстаттями 53, 258-261, 274, 277, 353 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у цивільній справі № 195/1744/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_1 повідомити Томаківський районний суд Дніпропетровської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.
Ухвалу направити для виконання відповідачу та його представнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали..
Суддя: М.В. Омеко