17 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 383/1120/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2025 року (суддя Адаменко І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття справи про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2025 року серії БАА № 991569, як незаконну та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Як було встановлено судом першої інстанції, 16 серпня 2025 року поліцейським відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП в Кіровоградській області сержантом поліції Цициліним Антоном Володимировичем була розглянута адміністративна справа у зв'язку із скоєнням водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 та ст.125 КУпАП, про що інспектором складена відповідна постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №991569 (а.с.4) де зазначено, що 16серпня 2025 року о 14 год. 40 хв. в м.Бобринець по вулиці Незалежності, 113, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIACARENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому не виконав на вимогу дорожнього знаку 2.2 - «Проїзд без зупинки заборонено», та на вимогу працівників поліції не ввімкнув аварійно - світлові показники, чим порушив п.8.4.б, п. 9.9.б ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 та ст.125 КУпАП, та відносно ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 та ст.125 КУпАП, крім того позивач взагалі в позовній заяві не навів жодних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, а також не надав будь яких обґрунтованих пояснень, якими заперечував би зазначені факти. Крім того, у оскаржуваній постанові містить підпис позивача але жодних пояснень та заперечень у вказаній постанові позивачем не надано.
За висновками суду першої інстанції, постанова серії БАА № 991569 від 16.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 та ст.125 КУпАП була винесена обґрунтовано з дотриманням законодавства, та дії поліцейського СРПП ВП №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП в Кіровоградській області сержанта поліції Цициліним Антоном Володимировичем були правомірними та відповідали вимогам закону, а тому підстави для її скасування відсутні.
Колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 125 КУпАП Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення визначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт не виконання вимоги дорожнього знаку 2.2 - «Проїзд без зупинки заборонено», та вимогу працівників поліції увімкнути аварійно - світлові показники встановлені, які встановлені Правилами дорожнього руху.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими.
В матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про скасування оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, оскільки докази, на які посилався відповідач, не підтверджують постановленого позивачу у провину адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття справи про адміністративне правопорушення скасувати.
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2025 року серії БАА № 991569 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області витрати по сплаті судового збору в сумі 1514 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш