17 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13004/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року (суддя Боженко Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.03.2025 року №046050023973, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.12.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2022 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 28.03.2023, з 24.04.2023 по 10.08.2023, з 17.11.2023 по 01.02.2024, з 02.02.2024 по 03.03.2024, з 28.06.2024 по 02.10.2024, з 03.10.2024 по 15.11.2024 у трикратному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з 06.03.2025 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не було враховано, що статтею 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV не передбачено зарахування спірних періодів у трикратному розмірі.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням відповідача від 14.03.2025 року №046050023973 позивачу відмовлено в призначенні пенсії та зазначено, наступне: вік позивача становить 42 роки; робота підземні, професії за пост.№ 202 (25) становить: 23 роки 02 місяці 12 днів; робота підземні, провідні професії (20) становить: 18 років 08 місяців 04 дні, пільговий стаж заявника (за списком № 1) становить: 19 років 05 місяців 06 днів; пільговий стаж заявника (за списком № 2) становить: 21 рік 02 місяці 24 дні; страховий стаж заявника становить: 39 років 07 місяців 12 дні (з урахуванням пільгового стажу). До пільгового стажу роботи позивача зараховано всі періоди роботи. До загального страхового стажу не зараховано період роботи згідно наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.2000, з 01.09.2000 по 16.06.2001, так як на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 та постанов Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 (далі- постанова № 794), від 08.06.1998 № 832 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998 2000 років. Починаючи з 01.07.2000 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку (пункт 3 постанови № 794). Звертаємо увагу, що у позивача відсутні дані про сплату страхових внесків згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії: ОСОБА_1 , відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку, та відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку. Право на пенсію позивач набуде з 17.01.2033.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до військового квитка позивача від 07.05.2001 року серії НОМЕР_2 позивача 20.03.2022 призвано у Збройні Сили України за мобілізацією, позивач безперервно проходить військову службу до теперішнього часу.
У формі РС-право позивача відображено проходження військової служби з 20.03.2022 року по 31.01.2025 року.
Позивач позовні вимоги заявив за період з 20.03.2022 по 30.12.2024.
Відповідно до п. «в» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно ст. 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач вірно обліковує цей стаж саме як період проходження військової служби, без переводу в конкретний різновид пільгового стажу (за Списком №1 або за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV), оскільки в силу зазначених положень законодавства період проходження військової служби має універсальний характер та враховуватиметься при призначенні пенсії будь-якого виду.
Судом також було встановлено згідно довідки Військової частини НОМЕР_3 від 06.12.2024 року №4226 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Йдеться про 9 періодів, а саме: з 23.12.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2022 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 28.03.2023, з 24.04.2023 по 10.08.2023, з 17.11.2023 по 01.02.2024, з 02.02.2024 по 03.03.2024, з 28.06.2024 по 02.10.2024, з 03.10.2024 по 15.11.2024.
17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 року №393.
За п. 3 Порядку №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці:
- участь у бойових діях у воєнний час;
- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530.
Згідно п. 2.3. Положення №530 при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.
Судом обґрунтовано зазначено, щ норми ч. 1 ст. 8 Закону №2011-ХІІ та ч. 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ передбачає право на зарахування військової служби до стажу особи, що в юридичній ситуації позивача наявне, адже у формі РС-право позивача відображено спірний період проходження військової служби, він обліковується саме як військова служба і обчислюється як універсальний (враховується при обчисленні будь-якого виду стажу). Ці норми не передбачають жодних правил щодо кратності такого обчислення.
Приписи Положення №530, так і Порядку №393 передбачають кратність як спосіб обчислення не до проходження військової служби як такої, а саме для безпосередньої участі у бойових діях під час проходження військової служби.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно форми РС-право позивача періоди безпосередньої участі у бойових діях не виокремлено, кратність до них не застосовано, що свідчить про порушення прав позивача в цій частині.
Суд вірно зазначив, що зарахуванню в трикратному розмірі підлягають не лише повні місяці, а весь відповідний період, оскільки йдеться про пільгу для осіб, які брали підвищений ризик для себе, виконуючи службові обов'язки, в зв'язку з чим пільгове обчислення лише повних місяців відповідного періоду служби суперечило б меті правового регулювання спірних правовідносин та порушувало б права таких осіб.
Відповідач у своєму рішенні вказує, що пільговий стаж позивача за провідними професіями складає 18 років 08 місяців 04 дні (при необхідному стажі 20 років), а на підземних роботах - 23 роки 02 місяці 12 днів (при необхідному стажі 25 років).
У формі РС-право відображено, що для обчислення стажу за провідними професіями враховано в т.ч. проходження військової служби в особливий період. Тобто, військова служба в цілому належним чином обчислюється відповідачем і враховується при визначенні пільгового стажу позивача.
Суд вірно в становив, що порушення прав позивача допущено виключно в аспекті незастосування кратності до періодів безпосередньої участі у бойових діях, а при застосуванні кратності до таких періодів позивач є таким, що відповідає умовам для призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 17 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш