02 грудня 2025 року м.Дніпросправа № 186/282/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року у справі №186/282/25 (суддя Демиденко С.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 28.01.2025 року №34, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Так, суд не надав належної оцінки її доводам про те, що постанова відповідача носить поверхневий і загальний характер, а саме: акт перевірки стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку складено по виконавчому комітету Першотравенської міської ради, а у фабулі вказаної постанови зазначено про перевірку у Шахтарській міській раді. Відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та відсутні безперечні докази, що позивачем особисто вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Позивач наполягає, що вона не є особою, відповідальною за ведення військового обліку у виконавчому комітеті Першотравенської міської ради.
Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Синельниківської районної державної адміністрації №Р-7/0/115-25 від 10.01.2025 року утворено комісію з контролю за станом здійснення виконавчим комітетом Першотравенської міської ради делегованих повноважень органів виконавчої влади, в галузі оборонної роботи та стану виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Вказаним рішенням затверджено склад комісії з контролю за станом здійснення виконавчим комітетом Першотравенської міської ради делегованих повноважень органів виконавчої влади в галузі оборонної роботи та стану виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до якого серед інших включено ОСОБА_3 - начальник відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 - начальник групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З акту перевірки стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку у Виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Синельниківського району м. Шахтарське від 21 січня 2025 року вбачається, що перевіркою встановленні порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. №1487 (зі змінами): п.8; п.10; пп.2 п.9, п.11; п.13; абз. 3 п.12; п.20; п.33; абз.2, 8, 16, 17 п.34; п.40; п.43; п.45; абз.2 п,46; абз.4 п.72; п.88. За критеріями оцінки з питань організації і ведення військового обліку та забезпечення функціонування системи військового обліку оцінка стану ведення військового обліку - не відповідає вимогам керівних документів. За критеріями оцінки рівнів мобілізаційної готовності національної економіки, органів державної влада, інших, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.03.2019 №19-дск “Про затвердження показників критеріїв оцінок рівнів мобілізаційної готовності - національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційне завдання (замовлення), адміністративно-територіальних одиниць України», зареєстрований у Мін'юсті 04.04.2019 №354/33325 оцінка стану військового обліку та бронювання - "негативна".
21 січня 2025 року начальник групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_3 склав протокол № 34 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1
28 січня 2025 року начальник (керівник) ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 виніс постанову№ 34, якою притягнув ОСОБА_1 , як посадову особу, до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та наклав на неї стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн.
За фабулою постанови, 21.01.2025р. о 16 год. 30 хв. під час перевірки військового обліку у Шахтарській міській раді комісією було встановлено факт порушення законодавства щодо організації та ведення військового обліку міським головою - головою виконавчого комітету Шахтарської міської ради ОСОБА_1 , а саме: порушено вимоги п.10, абз.3 п.,12; 13, п.20; п,24: п.26; п.30; п.31: п.33; абз.8, 17 п.34; п.40; п.45; абз.3 п.46; абз.2, 4 п.72; п.88 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487, вимоги абз.12 ст.18; абз.13 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.3 ст.15; абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про оборону України».
Позивач, вважаючи постанову протиправною, звернулася до суду з позовом про її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, вказав, що факт вчинення позивачем правопорушення доведено належними та допустимим доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 09 травня 2024 року №3696-IX (далі - Закон № 3696-ІХ), який набув чинності 19 травня 2024 року, стаття 210-1 КУпАП викладені в такій редакції:
"Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлено Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XIІ (далі - Закон № 3543-ХІI), який також визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно із ч.1 ст. 18 Закону №3543-XII виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, зокрема:
планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів;
здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України;
забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Абзацом 7 частини 1 статті 21 Закону №3543-XII встановлено, що підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За приписами частини 1 статті 26 Закону №3543-XII відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом (частина 2 статті 26 Закону №3543-XII).
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентовано приписами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР).
Згідно пункту 2 абзацу 1 статті 36 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, зокрема, забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення персонально первинного військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Повноваження міського голови визначені статтею 42 вказаного Закону. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, серед іншого: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (ч. 5 ст. 42 цього ж Закону).
Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (ч.1 ст. 51 Закону №280/97-ВР).
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. (частина 3 статті 51 Закону №280/97-ВР).
Згідно із положеннями частини 5 статті 51 Закону №280/97-ВР, очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.
Відповідно до частини 2 статті 54 Закону №280/97-ВР відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
В спірному випадку саме міський/селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади, який очолює виконавчий комітет відповідної ради, а також і виконавчий апарат ради, організовує роботу ради та її виконавчого комітету, звітує про їх діяльність та несе персоналу відповідальність за здійснення наданих повноважень.
Отже, саме позивач, як голова міської ради є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Створення спеціального відділу оборонної та мобілізаційної роботи виконавчого комітету не звільняє позивача, як голову міської ради, від виконання покладених на неї чинним законодавством обов'язків.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно із абзацом 11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Частиною 1 ст. 210-1 передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
При цьому, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є складовою мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначається Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2022 року № 1487 (Далі за текстом постанови КМУ №1487).
Згідно пункту 8 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок) організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників. Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу, обов'язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації. Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.
Відповідно до пункту 13 постанови КМУ №1487 Державні органи (крім СБУ, розвідувальних органів), органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення (увільнення) керівників та інших осіб зазначених органів, підприємств, установ та організацій, відповідальних за організацію та ведення військового обліку, повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (додаток 1).
Підпунктом 4 пункту 24 постанови КМУ №1487 визначено, з метою забезпечення персонально-первинного військового обліку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють, зокрема, ведення карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 3), які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці.
Щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку та відомості оперативного обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку, та реєструються в установленому порядку в службі діловодства таких органів, підприємств, установ, організацій.
Згідно пункту 45 постанови КМУ №1487, звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого керівниками відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня проведення звіряння вносять до списків персонального військового обліку зміни облікових даних, виявлені під час їх звіряння, та надсилають щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлення про зміну облікових даних (у разі наявності).
Відповідно до частини 13 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), забезпечується керівником відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій. Порядок здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 87 постанови КМУ №1487, посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.
Відтак, Закон № 3543-XII та Порядок розрізняють та розділяють ролі та функції: керівників як організаторів ведення військового обліку та служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік.
Протокол №34 від 21.01.2025 р. та постанова №34 від 28.01.2025 року складені відносно позивача як відповідальної посадової особи, за порушення абз.12 ст.18; абз.13 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.3 ст.15; абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про оборону України», які були складені на підставі Акту від 21.01.2025 року, згідно якого було встановлено ряд порушень, серед іншого за порушення пункту 13 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, а саме: повідомлення про призначення відповідального за організацію та ведення військового обліку (додаток 1 до Порядку) до ІНФОРМАЦІЯ_2 не відправлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, що з огляду на повноваження, якими наділений міський голова відповідно до наведених вище норм Закону №280/97-ВР, та передбачену у цьому нормативному акті персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, позивачем допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки не забезпечено організації та функціонування системи військового обліку, що визначена «Порядком організації та ведення військовогообліку призовників, військовозобов'язанихта резервістів», затвердженим постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р..
Позивач не надала суду доказів на спростування виявлених та зафіксованих в Акті від 21.01.2025 року порушень законодавчих норм, а отже, постанова, яка грунтується саме на висновках такого акту, та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за такі порушення є правомірними.
На думку колегії суддів, відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів у апеляційній скарзі про відсутність у відповідача належних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Позивач обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, як і в акті перевірки стану оргнізації та ведення військового обліку від 21.01.2025р., не спростувала. При цьому, позивачем не спростовується, що їй було роз'яснено права та обов'язки, суть вчиненого порушення, оголошено та вручено примірник протоколу, про що містяться її підписи у відповідних графах протоколу (а.с.83).
Доводи позивача, наведені нею обставини, не виключають в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Підстави для скасування оскарженої позивачем постанови відсутні.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ч.3 ст.272, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року у справі №186/282/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак