09 грудня 2025 року м.Дніпросправа № 340/1751/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 340/1751/25 (суддя Кравчук О.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач-2) від 28.02.2025 № 935250824784 щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Господарського суду Кіровоградської області №39 від 11.02.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач-1) провести ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №39 від 11.02.2025, із урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці. Зазначає, що 21.02.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 №39. Водночас, рішенням від 28.02.2025 № 935250824784 відповідач-2 відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку з посиланням на те, що суддівська винагорода судді, який працює на відповідній посаді, не збільшувалася, тому відсутні підстави для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Позивач вказує на те, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня календарного року, тому відповідач-2 протиправно відмовив позивачу в здійсненні перерахунку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.02.2025 № 935250824784 щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №39 від 11.02.2025;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №39 від 11.02.2025, із урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції невірно застосував положення статей 135, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX. Вважає, що прожитковий мінімум, який є основою для розрахунку посадового окладу судді, у 2024 році не змінився і залишився на рівні 2 102 грн, а тому не вбачає наявність законодавчих підстав для збільшення суддівської винагороди і для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач та відповідач-1 правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористались.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, яка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №340/5249/24 Господарським судом Кіровоградської області позивачу видана довідка від 11.02.2025 № 39 станом на 01 січня 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
21.02.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області № 39 від 11.02.2025.
В зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 28.02.2025 № 935250824784.
Вказаним рішенням відповідач-2 відмовив позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 № 39 з тих підстав, що суддівська винагорода судді, який працює на відповідній посаді, не збільшувалася.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2 102 гривень) є протиправною.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що спірні правовідносини склались між сторонами внаслідок відмови пенсійного органу здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідки, виданої Господарським судом Кіровоградської області від 11.02.2025 №39, виходячи з розміру суддівської винагороди 169 870,8 грн. з .01.01.2024.
Ключовим питанням для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність законних підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 №39, виданої з урахуванням поточного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Суть спору полягає у визначенні, який саме прожитковий мінімум, установлений цим Законом, підлягає застосуванню при обчисленні суддівської винагороди для цілей перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці - загальний прожитковий мінімум для працездатних осіб чи спеціальний, передбачений для визначення базового розміру посадового окладу судді, а також у з'ясуванні, чи є інформація, зазначена в довідці про суддівську винагороду, визначальною для встановлення відповідного прожиткового мінімуму при здійсненні перерахунку.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно частиною 2 статті 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з частиною п'ятою статті 135 Закону №1402-VIII, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 2 розділу І цього Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).
Пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1).
Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1, для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів.
Відповідно до пункту 8 розділу ІV Порядку № 3-1, орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відтак, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни розміру грошового утримання або складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Такий перерахунок є похідним від законодавчо визначених умов оплати праці діючих суддів і має здійснюватися лише у разі нормативного перегляду елементів суддівської винагороди.
Як вбачається з положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, який є базовою складовою суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене обумовлює необхідність визначення, який саме прожитковий мінімум підлягає застосуванню - загальний чи спеціальний, передбачений для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі № 966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону № 3460-ІХ встановлено, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень. При цьому, для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено прожитковий мінімум у розмірі 2 102 гривні.
Отже, відповідно до Закону № 3460-ІХ з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Так, з 01 січня 2024 року положення статті 7 Закону №3460-ІХ встановили окрім прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн, спеціальний прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн..
Відповідно, зміни розміру складових суддівської винагороди діючих суддів з 01 січня 2024 року не відбулося, оскільки величина, що використовується для обчислення посадового окладу суддів, залишилась незмінною.
Таким чином, підстави для підвищення суддівської винагороди працюючого судді, а отже, і для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні.
Слід зазначити, що питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Держбюджет станом на 01 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 24 квітня 2025 року по справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:
«Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, у 2024 році для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону №3460-IX, а саме: 2 102 грн..
Разом з тим, у довідці, виданій Господарським судом Кіровоградської області від 11.02.2025 №39 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн., що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.
Зважаючи на те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону №3460-IX у розмірі 2 102 грн., та те, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 №39.
Беручи до уваги зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави вважати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.02.2025 № 935250824784 протиправним.
Колегія суддів додатково вказує, що довідка про суддівську винагороду, видана Господарським судом Кіровоградської області від 11.02.2025 №39, є виконанням судового рішення у справі № 340/5249/24, яке має преюдиційне значення лише щодо встановлення факту обов'язку суду видати таку довідку. Однак, воно не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України від обов'язку перевіряти відповідність зазначених у довідці даних вимогам чинного законодавства на момент здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Довідка про суддівську винагороду не є безумовною підставою для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначений у ній розмір суддівської винагороди може бути врахований лише за умови, що він визначений відповідно до вимог чинного на момент здійснення перерахунку законодавства, у тому числі з урахуванням установленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Якщо ж сума, зазначена у довідці, не відповідає нормативно визначеним критеріям обчислення суддівської винагороди, вона не може слугувати підставою для перерахунку, а сам факт видачі довідки не створює для органу Пенсійного фонду обов'язку здійснювати перерахунок довічного грошового утримання з урахуванням такого розміру.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача-2 та вважає наявними підстави для задоволення апеляційної скарги, відповідно, рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 340/1751/25 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак