16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21315/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025р. у справі № 160/21315/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
22.07.2025р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та 28.07.2025р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/21315/25 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. позовна заява була залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків, а ухвалою від 06.10.2025р. позивачу поновлений строк на подачу позовної заяви та продовжений розгляд справи.
Позивач, в особі свого представника, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно відмовив у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, тому просив суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладену у листі від 04.07.2025р., що полягала у відмові в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018, 2019, 2020 роки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, починаючи з 21.09.2021р.; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 21.09.2021р., з урахуванням виплачених сум пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025р. у справі №160/21315/25 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 05.11.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/21315/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 06.10.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач та його представник, правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 з 24.11.2006р. перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», розмір якої обчислено відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21.09.2021р. позивача було переведено з пенсії по вислузі років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.
На письмове звернення позивача від 24.06.2025р., ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 04.07.2025р. повідомило, що оскільки пенсію за вислугу років позивача було перераховано у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) збільшеної на відповідні коефіцієнти збільшення 1,17; 1,11 та 1,11, то при проведені перерахунку пенсії (переведенні з одного виду пенсії на інший) з 21.09.2021р. пенсійним органом розмір пенсії обчислено із застосуванням зазначеного показника.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, представник позивача звернувся з цим позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у цій справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом №1058-ІV.
Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №876/5312/17.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2024р. у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11.02.2013р. було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а з 11.01.2023 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач протиправно при обчисленні розміру пенсії не застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення позивача із заявою за призначенням пенсії за віком, оскільки позивачу в 2006 році призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, а з 21.09.2021р. переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Таким чином, при переведенні позивача на пенсію за віком відповідача мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2018, 2019, 2020 роки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, починаючи з 21.09.2021р.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 21.09.2021р., з урахуванням виплачених сум пенсії.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.10.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025р. у справі №160/21315/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 16.12.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова