28 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/2157/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.)
в адміністративній справі №280/2157/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 24.03.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив:
визнати протиправним та скасувати рішення від 05.03.2025 №083950023459 (вих. №181/03-16 від 05.03.2025) про відмову в перерахунку пенсії позивачу;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу починаючи з 25.02.2025, із зарахуванням до стажу роботи за Списком № 1 та врахуванням при обчисленні розміру пенсії із розрахунку один рік роботи за два роки періодів з 11.01.2017 по 15.03.2022, з 16.03.2022 по 22.10.2024 у повному обсязі, а також за період з 08.08.2002 по 03.08.2015 - 10 місяців роботи, за період з 04.08.2015 по 10.01.2017 - 11 місяців 11 днів роботи, та із зарахуванням до страхового стажу 9 додаткових років стажу, за 9 повних років роботи за Списком № 1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В період з 08.08.2002 по теперішній час позивач працював у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», з 16.03.2022 був призваний на військову службу. Згідно протоколу перерахунку пенсії від 23.12.2024, наданого відповідачем, загальна тривалість стажу позивача складає 30 років 00 місяців 06 днів, з них: страховий стаж до 01.01.2004 - 04 роки 02 місяці 14 днів; страховий стаж після 01.01.2004 року - 20 років 09 місяців 22 дні; додаткові роки за Список №1 - 05 років 00 місяців 00 днів; робота за Списком № 1 - 07 років 09 місяців 12 днів. До пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 відповідачем було зараховано 05 років 03 місяці 00 днів за період з 11.01.2017 по 15.03.2022. Водночас, відповідачем не було зараховано до стажу роботи позивача та не враховано при обчисленні розміру пенсії наступні періоди: а період з 08.08.2002 по 03.08.2015 фактично 10 місяців (304 календарні дні), робоче місце 080016; за період з 04.08.2015 року по 10.01.2017 фактично 11 місяців 11 днів (346 календарних днів), робоче місце 030081; за період з 16.03.2022 по 22.10.2024 - 02 роки 07 місяців 07 днів, робоче місце 030076 (атестовано по Списку № 1, копія наказу про атестацію робочого місця додається). Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України через ВЕБ-портал ПФУ із заявою про перерахунок пенсії «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» від 25.02.2025. Однак, рішенням від 05.03.2025 № 083950023459 (вих. №181/03-16 від 05.03.2025) позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства, у зв'язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.03.2025 №083950023459.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 25.02.2025, із зарахуванням до стажу роботи за Списком №1 та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 11.01.2017 по 15.03.2022, за період з 08.08.2002 по 03.08.2015 - 10 місяців (згідно довідки №52 від 16.01.2025), за період з 04.08.2015 по 10.01.2017 - 11 місяців 11 днів (згідно довідки №52 від 16.01.2025), а також періоду проходження військової служби з 16.03.2022 по 22.10.2024, із додатковим зарахуванням по одному року до страхового стажу за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, відповідно до абзацу десятого частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що у відповідача були у наявності всі необхідні документи для зарахування спірних періодів роботи позивача та проходження військової служби до страхового стажу на пільгових умовах за Списком №1.
Разом з тим, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку із зарахуванням до страхового стажу 9 додаткових років стажу, за 9 повних років роботи за Списком № 1 задоволенню не підлягають, оскільки здійснення обрахунку стажу відноситься до виключних повноважень пенсійного органу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що 5.02.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» до заяви позивачем була додана довідка №52 від 16.01.2025, видана ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. За результатами розгляду заяви позивача від 25.02.2025 та на основі наданих документів відповідачем було прийнято рішення від 05.03.2025 № 083950023459 (вих. №181/03-16 від 05.03.2025) про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в зв'язку з відсутністю підстав, оскільки згідно даних електронної пенсійної справи позивача періоди згідно наданої до заяви про перерахунок пенсії довідки № 52 вже були враховані. Таким чином, періоди роботи та військової служби зазначені у довідці №52 від 16.01.2025, виданої ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вже було враховано відповідачем до стажу позивача. Щодо зарахування періоду проходження військової служби зазначає, що Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_1 з 16.03.2022 був призваний на військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Таким чином, з моменту призову на військову службу позивач фактично не працював за професією не менше 80 відсотків робочого часу, як встановлено пунктом 2 Порядку №383, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Отже, відсутні підстави зарахування періоду військової служби з 16.03.2022 по 22.10.2024 до пільгового стажу, натомість даний період зараховано до страхового стажу.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.10.2024.
25.02.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» до заяви позивачем була додана довідка №52 від 16.01.2025, видана ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №083950023459 від 05.03.2025 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та зазначено, що оскільки згідно електронної пенсійної справи враховані періоди згідно наданої довідки прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в зв'язку з відсутністю підстав (а.с.21).
Позивач вважає рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії за віком протиправним.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, яким визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №1058-ІV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV).
Згідно з приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.
Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Водночас, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 10.07.2002 (а.с.47-49) містяться наступні записи про його роботу у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», зокрема:
з 08.08.2002 по 03.08.2015 - на посаді машиніста крану металургійного виробництва третього та четвертого розряду в цеху холодної прокатки №3 (записи № № 3-4);
з 04.08.2015 по 10.01.2017 - на посаді машиніста крану металургійного виробництва третього розряду в мартенівському цеху (записи № № 5-8);
з 11.01.2017 по 11.09.2021 - на посаді машиніста крану металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт п'ятого та шостого розряду в мартенівському цеху (записи № № 8-10);
З 12.09.2021 по теперішній час - на посаді машиніста завалювальної машини сьомого розряду мартенівського цеху (запис №10).
Разом з цим, Довідкою ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.01.2025 №52 підтверджується, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на комбінаті «Запоріжсталь» та всі періоди виконував роботу у виробництві чорної металургії.
Згідно із табелями обліку робочого часу, позивач працював у наступні періоди:
з 08.08.2002 по 03.08.2015 фактично 10 місяців (304 календарні дні) виконував роботу за посадою машиніст крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт цеху холодного прокату № 3, зайнятий у технологічному процесі виробництва, робоче місце 080016;
за той же самий період з 08.08.2002 по 03.08.2015 фактично 12 років 01 місяць 23 дні (4436 календарних дні) виконував роботу за посадою машиніст крана металургійного виробництва цеху холодного прокату № 3, зайнятий у технологічному процесі виробництва, робоче місце 080086, 080058;
з 04.08.2015 по 10.01.2017 фактично 11 місяців 11 днів (346 календарних днів) за професією машиніст крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт мартенівського цеху, зайнятий у технологічному процесі виробництва, робоче місце 030081;
за той же самий період з 04.08.2015 по 10.01.2017 фактично 05 місяців 27 днів (180 календарних днів) за професією машиніст крана металургійного виробництва мартенівського цеху, зайнятий у технологічному процесі виробництва, робоче місце 030013;
з 11.01.2017 по 11.09.2021 фактично 04 роки 08 місяців 01 день (1705 календарних днів) за професією машиніст крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт мартенівського цеху, зайнятий у технологічному процесі виробництва, робоче місце 030127;
з 12.09.2021 по 22.10.2024 фактично 03 роки 01 місяць 11 днів (1137 календарних днів) за професією машиніст завалювальної машини мартенівського цеху, робоче місце 030076.
Робота на зазначених посадах дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови наявності стажу роботи на зазначених посадах тривалістю 25 років. Зазначені посади передбачені розділом V постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_1 з 16.03.2022 призваний на військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно з наказами про результати атестації робочих місць: від 06.04.2001 № 160, від 20.03.2006 № 151, від 17.03.2011 № 131, від 29.02.2016 № 307, від 01.03.2021 № 221.
Робочі місця №080016, № 030081, № 030127 атестовано по Списку № 1; робочі місця № 080086, № 080058, № 030013 атестовано по Списку № 2.
Зазначена довідка містить інформацію про перейменування підприємства.
Зазначена довідка видана на підставі первинних документів підприємства (особова картка, штатний розклад, особовий рахунок, табель обліку робочого часу).
З форми РС-право встановлено, що роботу позивача за період з 11.01.2017 по 15.03.2022, за період з 08.08.2002 по 03.08.2015 - 10 місяців роботи, за період з 04.08.2015 по 10.01.2017 - 11 місяців 11 днів роботи, атестованих по Списку №1 та період з 16.03.2022 по 22.10.2024 (період проходження військової служби) не зараховано відповідачем до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1.
Оскільки, у період з 11.01.2017 по 15.03.2022, за період з 08.08.2002 по 03.08.2015 - 10 місяців, за період з 04.08.2015 по 10.01.2017 - 11 місяців 11 днів, позивач працював на роботах з повним робочим днем, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_2 від 10.07.2002 та Довідкою ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.01.2025 №52, відповідачем не обґрунтовано не зараховано зазначені періоди роботи позивача до страхового стажу на пільгових умовах за Списком №1.
Разом з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на момент призову на військову службу позивач працював у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на посаді машиніста завалювальної машини сьомого розряду мартенівського цеху, передбаченій Списком №1, отже період військової служби з 16.03.2022 по 22.10.2024 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1, з урахуванням положень ч.3 ст. 24 Закону №1058-ІV.
Як наслідок, у відповідача були у наявності всі необхідні документи для зарахування спірних періодів роботи позивача та проходження військової служби до страхового стажу на пільгових умовах за Списком №1.
Отже, рішення відповідача від 05.03.2025 №083950023459 про відмову в перерахунку позивачу пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.03.2025 №083950023459 про відмову у перерахунку пенсії за віком та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 25.02.2025, із зарахуванням до стажу роботи за Списком №1 та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 11.01.2017 по 15.03.2022, за період з 08.08.2002 по 03.08.2015 - 10 місяців (згідно довідки №52 від 16.01.2025), за період з 04.08.2015 по 10.01.2017 - 11 місяців 11 днів (згідно довідки №52 від 16.01.2025), а також періоду проходження військової служби з 16.03.2022 по 22.10.2024, із додатковим зарахуванням по одному року до страхового стажу за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, відповідно до абзацу десятого частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 28.11.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова