ЄУН 193/1331/25
Провадження 2/193/569/25
іменем України
17 грудня 2025 року с-ще Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кравченко Н.О.,
при секретарі: Ратушній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивачки ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради, треті особи без самостійних вимог на боці відповідача - Софіївське відділення КП «Криворізьке РБТІ» «ДОР», ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
09.09.2025 позивач ОСОБА_2 звернулась до суду через свого представника ОСОБА_1 з вказаним позовом до відповідача Софіївської селищної ради, треті особи без самостійних вимог на боці відповідача - Софіївське відділення КП «Криворізьке РБТІ» «ДОР», ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності. В обґрунтування якого вказала, що 24 травня 1984 року розпочала трудову діяльність з чоловіком в колгоспі «Побєда» та користувалися колгоспним будинком за адресою АДРЕСА_1 за наділом колгоспу, який 03.02.1992 року на засіданні правління колгоспу було вирішено продати чоловіку ОСОБА_4 , який мав родину з позивачем та дітей ОСОБА_5 , 1981 року народження та ОСОБА_6 , 1985 року народження (помер). Після сплати коштів за будинок, він був оформлений на голову господарства - чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що вона є єдиним користувачем будинку та зареєстрована в ньому, сплачує комунальні платежі. Будинок ніколи не був зареєстрований ОСОБА_5 . Складається домоволодіння АДРЕСА_1 згідно технічного паспорту з житлового будинку, загальною площею 44,9 кв.м (житлова 27,9кв.м), господарських споруд: котельна площею 4,9 кв.м, погріб площею 6,0 кв.м, сарай площею 25,2 кв.м, гараж площею 41,1 кв.м., вбиральня, площею 1,3 кв.м, криниця, огорожа, ворота. Житловий будинок АДРЕСА_1 . З лютого 1992 року по теперішній час, тобто на протязі часу, що перевищує десять років, позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіла вказаним домоволодінням, що відповідно до положення ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України свідчить про набуття нею права власності на цей об'єкт нерухомості, за набувальною давністю. Посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_2 відкрито, добросовісно та безперервно з 1992 року володіє вищевказаним житловим будинком, представник позивача просив суд визнати за нею право власності на цей будинок за набувальною давністю.
У судове засідання позивач та представник не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідач, Софіївська селищна рада, подала до суду лист про розгляд справи за відсутності відповідача, позовні вимоги підтримують повному обсязі, заперечень до позову не мають.
Представник третьої особи Софіївське відділення КП «Криворізьке РБТІ» «ДОР» в судове засідання не з'явився, прохав розгляд справи провести у їхню відсутність, проти задоволення вимог не заперечували (а.с.78)
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'яивилась, причини неявки суду не повідомила, клопотань не подано.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено, що з 24 травня 1984 року ОСОБА_2 розпочала трудову діяльність з чоловіком в колгоспі «Побєда» згідно копії трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 (а.с.10)
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 19 липня 1980 року уклали шлюб, актовий запис № 20 (а.с.11)
Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петрове Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 12).
Відповідно довідки, виданої Софіївське відділення КП «Криворізьке РБТІ» «ДОР» 21.08.2025 року № 275/1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано станом на 31.12.2012 року (а.с.14)
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 23.07.2025 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.15)
Згідно технічного паспорту ФОП ОСОБА_8 домоволодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ А, площею 44,9 кв.м (житлова 27,9 кв.м), господарських споруд: котельна літ Б, площею 4,9 кв.м, погріб літ.Вп/д площею 6,0 кв.м, сарай літ.Г, площею 25,2 кв.м, гараж літ Д, площею 41,1 кв.м., вбиральня літ.Е, площею 1,3 кв.м, криниця літ І, огорожа №1, ворота №2. (а.с.16-20).
Згідно архівного витягу Софіївського архівного відділу, протоколу №1 засідання правління колгоспу «Побєда» від 03.02.1992 року вирішено продати ОСОБА_4 , житловий будинок у приватну власність (а.с.21,22)
Згідно архівної довідки Софіївського архівного відділу від 29.08.2025 року колгосп «Побєда» реорганізований у КСП «Побєда», перетворений ТОВ «Перемога» та ліквідований 18.09.2007 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області, справа № Б26/63-07 (а.с.23,24-25)
Згідно архівного витягу Софіївського архівного відділу від 06.08.2025 року з 1991 року по 1998 рік склад сім'ї: голова родини ОСОБА_4 , серпень 1958 року народження, дружина ОСОБА_2 , грудень 1962 року народження, донька ОСОБА_5 , 1981 року народження та син ОСОБА_6 , 1985 року народження, який помер (а.с.13) (а.с.26), що відповідає даним книги домогосподарства (а.с.27-29)
Згідно звіту про оцінку майна від 27.08.2025 року ФОП ОСОБА_9 , вартість домоволодіння АДРЕСА_1 складає 181500 грн.(а.с.30-51)
Заявлені свідки до суду не з'явились.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
-володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
-володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
-володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).
Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦКпро те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, щоЦКнабрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому, суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).
Згідно ч. 2 ст. 344 ЦК України Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
З наведеного, враховуючи, що позивач є користувачем з лютого 1992 року будинку АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позивач на підставі положень ч. 2 ст. 344 ЦК України, більше 15 років відкрито, безперервно володіє вищевказаним нерухомим майном, а тому набула право власності за набувальною давністю на домоволодінням АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1,2 ст. 5 ЦПК України 1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч. 3 ст. 344 ЦК України якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.
Таким чином, суд вважає до застосування в даних правовідносинах як підставу ч. 3 ст. 344 ЦК України та задоволення позову.
Вимогу про стягнення з відповідача судового збору, який позивачка понесла при зверненні до суду з цим позовом, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15, 16, 344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 197-198, 206, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивачки ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради, треті особи без самостійних вимог на боці відповідача - Софіївське відділення КП «Криворізьке РБТІ» «ДОР», ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності, в порядку набувальної давності, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, загальною площею 44,9 кв.м (житлова 27,9кв.м), господарських споруд: котельна, площею 4,9 кв.м.; погріб, площею 6,0 кв.м.; сарай, площею 25,2 кв.м; гараж, площею 41,1 кв.м.; вбиральня, площею 1,3 кв.м.; криниця; огорожа; ворота.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно до вимог п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: ОСОБА_1 , ордер адвоката серії АЕ № 1423017 від 09.09.2025 р.;
відповідач: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, ЄРДПОУ 04339669, бульвар Шевченка, 19, сел. Софіївка, Криворізький район, Дніпропетровська область;
третя особа: Софіївське відділенні КП "Криворізьке районне БТІ" ДОР, ЄРДПОУ 03341799, вул. Больнична,78/8, сел. Софіївка, Криворізький район, Дніпропетровської області;
третя особа: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 17 грудня 2025 року.
Суддя Н.О.Кравченко