Справа № 182/6170/25
Провадження № 2/0182/4052/2025
Іменем України
18.12.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини, -
25.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на час навчання повнолітньої дитини.
Свої вимоги мотивує тим, що з 22.08.2007 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 року було розірвано. Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_4 досяг повноліття, але він продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», за державним замовленням, на 1 курсі денної форми навчання, очікуваний термін навчання до 30.06.2029 року. Дитина потребує матеріальної допомоги на харчування, лікування, придбання одягу та взуття, учбового приладдя, канцелярських товарів, тощо. Позивачці важко самостійно забезпечувати всі потреби сина, однак відповідач в добровільному порядку фінансової допомоги на період навчання дитини не надає, хоча і є працевлаштованим та отримає стабільний дохід. Інших аліментних зобов'язань відповідач не має.
Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на період навчання їх повнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення навчання.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 року відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву (а.с.15-16).
До позову долучено заяву позивачки про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.2).
17.11.2025 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачка разом з сином виїхали за кордон, де перебувають і на зараз, та обоє працюють. Навчання в коледжі на період воєнного стану здійснюється в онлайн формі. Відповідач зазначає, що він підтримує зв'язок із сином, бажає надавати йому допомогу, але не його матері. Також зауважив, що працює в ТОВ «АТБ Маркет», його середня заробітна плата складає близько 12 000 грн. на місяць. З урахуванням його матеріального становища згоден сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1/10 частини від його доходів (а.с.26-28).
Третя особа ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштовий конверт (а.с.44), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою. Письмових пояснень щодо позовних вимог на адресу суду не направив.
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 4). Батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 року (а.с.5-6). Син залишився проживати з матір'ю. Після розірвання шлюбу позивачка залишила дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досяг повноліття, але він продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», за державним замовленням, на 1 курсі денної форми навчання, очікуваний термін навчання до 30.06.2029 року. На підтвердження даного факту позивачкою надана довідка ВСП «Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» №520 від 11.09.2025 року (а.с. 7).
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що їй важко самостійно забезпечити всі потреби сина, оскільки він навчається та потребує матеріальної допомоги на придбання їжі, взуття, одягу, тощо. Відповідач усунувся від будь-яких витрат на утримання дитини, в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатись після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку який перевищує 18 років, але є меншим за 23 роки; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги батька, суд приходить до висновку, що існують правові підстави для задоволення позову, однак суд не погоджується з обраним позивачкою розміром аліментів. Оскільки ОСОБА_4 навчається дистанційно, на теперішній час разом з матір'ю перебуває за кордоном, де обоє працевлаштовані та отримують дохід, і дані доводи позивачем не спростовані, суд виснує про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/8 частини. При цьому суд враховує матеріальне становище відповідача та зазначає, що визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а законні права та інтереси відповідача не порушуються.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти стягуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1.ч.1 ст.430 ЦПК України стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 10-13,76-81,141,258,263,265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на час його навчання у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, починаючи з 25.09.2025 року і до закінчення навчання, а саме до 30.06.2029 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) на користь держави.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева