Справа № 158/3385/25
Провадження № 3/0158/1024/25
18 грудня 2025 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Костюкевич О.К., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №494272 від 26.10.2025, ОСОБА_1 о 00 год. 46 хв. 26 жовтня 2025 року на А/Д Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 127км 700м, керувала транспортним засобом марки «Шкода Кадіак», д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, Виражене тремтіння пальців рук. В установленому законом порядку від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.п. 2.5 ПДР України.
Представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
З системного аналізу вказаної норми вбачається, що на працівників поліції, як посадових осіб, уповноважених на складання протоколу, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається відповідною Інструкцією, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп'яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави для висновку, що нормами чинного законодавства України визначено чіткий, послідовний та узгоджений між собою порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, фактичне встановлення такого стану або ж фіксації відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан вказаного виду сп'яніння.
Однак, матеріали про адміністративне правопорушення за невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, оформлені з порушенням Інструкції та норм КУпАП, і не можуть бути взятими до уваги при доведеності вини особи за диспозицією ст. 130 КУпАП.
Положення норм чинного законодавства у своєму системному взаємозв'язку встановлюють, що підставою для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння є наявність у них ознак алкогольного сп'яніння саме на момент керування транспортними засобами, тобто умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця.
Як вбачається з відеозаписів працівниками поліції не зафіксовано моменту зупинки транспортного засобу, однак при спілкуванні із працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує факт керування транспортним засобом.
Крім цього, протокол серії ЕРП1 № 494272 складено на фактично неіснуючу особу, зокрема вказано прізвище, ім'я та по-батькові ОСОБА_1 .. З 23 серпня 2018 року вказана особа, у зв'язку з одруженням, носить прізвище ОСОБА_2 , що вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . У даному випадку працівники поліції не витребували паспорт громадянина України, обмежившись перевіркою посвідчення водія, яке не містить повних ідентифікаційних даних (зокрема, відомостей про зміну прізвища).
Водночас, жодним чином не було зафіксовано відмову ОСОБА_3 від проходження медичного огляду, працівник поліції на власний розсуд вказав про відмову, ігноруючи те, що ОСОБА_4 неодноразово було вказано, що вона пройде цей огляд після того як отримає правову допомогу, про зазначене нею було вказано і в самому протоколі.
Під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння особа має право викликати адвоката, аби той зміг проконтролювати правильність процесу, забезпечити дотримання прав особи під час проведення огляду, а також зафіксувати всі етапи процедури, що кореспондується ст. 59 КУ, ст. 268 КУпАП, ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Працівники поліції відмовили у праві скористатися адвокатом, вказуючи, що це є не обов'язковим, незважаючи на те, що ОСОБА_3 про це клопотала, що є порушенням права на захист, передбаченим ст. 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Проаналізувавши відеозаписи з бодікамер поліцейських, можна встановити, що у ОСОБА_3 не спостерігалася жодного тремтіння пальців рук, її поведінка спокійна та врівноважена, відтак жодна з ознак алкогольного сп'яніння не була підтверджена, а тому були відсутні підстави для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, підтвердженням того, що ОСОБА_3 не перебувала у стані алкогольного сп'яніння є висновок щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який був пройдений ОСОБА_3 відразу після того як був вручений протокол в медичному закладі КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» РОР (квитанція з алкотестера та відео, де ОСОБА_3 проходить процедуру освідчення).
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів наявності вини ОСОБА_1 .
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич