Справа №155/1878/25
Провадження №2/155/997/25
Заочне
18.12.2025 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сметани В.М.,
при участі секретаря судових засідань Воронюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач 18 листопада 2025 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов обґрунтовує, що 10 квітня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №10.04.2025-100000096.
Вказує, що відповідачу надано кредит в розмірі 13000,00 гривень, строком на 153 дні.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим у неї станом на дату подачі позовної заяви, утворилася заборгованість в розмірі 41990,00 гривень, з них: 13000,00 гривень - тіло кредиту, 19890,00 гривень - проценти, 2600,00 гривень - комісії (пов'язаної з наданням кредиту), 6500,00 гривень - неустойка.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача в свою користь заборгованість за кредитним договором №10.04.2025-100000096 від 10 квітня 2025 року у розмірі 41990,00 гривень та судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що згідно з пропозицією (офертою), яку ТОВ «Споживчий центр» розмістив на вебсайті http://sgroshi.com.ua/ua/, позивач пропонує укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір, крім цієї пропозиції, складається: із заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду). За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума кредиту, строк, на який він видається, проценти встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною оферти (а.с.24-30).
Відповідачка ОСОБА_1 10 квітня 2025 року ознайомилася із заявкою, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору та за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора підписала заявку на отримання кредиту у ТОВ «Споживчий центр» та підтвердила укладення кредитного договору шляхом прийняття пропозиції (акцепту). Відповідно до умов кредитного договору №10.04.2025-100000096 позичальнику надається кредит на наступних умовах. Сума кредиту - 13000,00 гривень. Строк, на який надається кредит - 153 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 09 вересня 2025 року. Процентна ставка - фіксована незміна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 2600,00 гривень. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,9%=(17922,5/13000)/153х100%. Заповнюючи заявку, ОСОБА_1 вказала номер банківської платіжної картки для перерахування коштів з початковими та кінцевими цифрами 4441-11ХХ-ХХХХ-9057 (а.с. 27, 28).
Відповідно до копії листа №126-1211 від 12 листопада 2025 року наданого ТОВ «Універсальні платіжні рішення», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 10 квітня 2025 року о 09:59:39 на суму 13000,00 гривень на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - НОМЕР_2 , призначення платежу: видача за договором кредиту №10.04.2025-100000096 (а.с.13).
З наданої позивачем довідки-розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 по кредиту №10.04.2025-100000096 від 10 квітня 2025 року складає 41990,00 гривень, з яких: 13000,00 гривень основний борг, 19890,00 гривень - проценти, що нараховані за період з 10 квітня 2025 року по 09 серпня 2025 року, 2600,00 гривень - комісія за надання, 6500,00 гривень - неустойка (а.с.14).
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вже було зазначено судом, матеріалами справи підтверджено, що відповідачу, як позичальнику, роз'яснено, що умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов'язувався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон).
За змістом ч.2 ст.9 Закону, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
В силу ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про споживче кредитування», законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
У підписаній сторонами вище зазначених документів, погодили всі умови надання кредитних коштів.
За таких обставин сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у формі відсотків за користування кредитом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені договором про надання кредиту належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги позивача в частині про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу та проценти підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимог про стягнення комісії.
Відповідно до п.7 заявки кредитного договору №10.04.2025-100000096 (кредитної лінії), Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 2600,00 гривень. Комісія розраховується шляхом множенням суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 2600,00 гривень.
Щодо вимог про стягнення неустойки.
Відповідно до п.15 заявки кредитного договору №10.04.2025-100000096 (кредитної лінії), неустойка: 130,00 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача 6500,00 неустойки відсутні.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором позики у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відтак, загальна сума заборгованості за кредитним договором №10.04.2025-100000096 від 10 квітня 2025 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 35490,00 гривень (13000,00 основний борг, відсотки 19890,00 гривень, комісія 2600,00).
Окрім того, частиною 1 статті 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 2047,41 гривень (35490,00грн./41990,00 грн. х 2422,40 грн. = 2047,41гривень).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий цент» заборгованість за кредитним договором №10.04.2025-100000096 від 10 квітня 2025 року в розмірі 35490,00 (тридцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий цент» 2047 (дві тисячі сорок сім) гривень 41 (сорок одну) копійку судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони у справі є:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий цент» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Дата складення повного тексту заочного рішення 18 грудня 2025 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана