17 грудня 2025 року справа №200/4433/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Геращенко І.В., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 200/4433/25 (суддя в І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якій просила суд: визнати протиправними дії і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.06.2025 року № 914260828350 щодо визначення позивачу ОСОБА_1 з 01.06.2025 року і довічно за загальним процентом розрахунку 80 % з надбавкою за особливі заслуги перед Україною в сумі 472, 20 грн.. розміру суддівської винагороди позивача 47641,08 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.06.2025 року № 91426082850 про відмову позивачу ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 56 % від суддівської винагороди на підставі довідки Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року № 565/25 з 01.01.2025 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яке виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. 19 травня 2025 року Перший апеляційний адміністративний суд видав позивачу довідку за № 565/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2025 року, яка відповідає кошторису Першого апеляційного адміністративного суду на 2025 рік, затвердженого ДСА України. Видатки на оплату праці, у т. ч. суддівської винагороди, обраховані виходячи із розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у сумі 2102,00 грн. за ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік». 26 травня 2025 року позивач звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі довідки від 19.05.2025 року № 565/25, в якій розмір суддівської винагороди зазначений в сумі 196537,00 грн. В порядку екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області. Рішенням від 03.06.2025 року № 91426082850 позивачу в перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці пенсійним органом було відмовлено. Підставою такої відмови у рішенні вказано наступне (цитуємо): “За даними ЕПС з 01.01.2020 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці згідно заяви від 20.01.2020 з урахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 20.01.2020 № 04-29/1464/2 станом на 01.01.2020, видану Першим апеляційним адміністративним судом м. Краматорськ. Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 200/4433/25 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.06.2025 року № 91426082850 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року № 565/25. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового на підставі довідки Першого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року № 565/25 з 01.01.2025 року.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до вимог частини 3 статті 135 Закону № 1402 базовий розмір посадового окладу судді становить, що судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн. Слід зауважити, що статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460- IX “Про державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн., тобто на рівні 2020 року. Отже зміни розміру складових суддівської винагороди суддів, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося.
У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді, що не є спірною обставиною між сторонами.
Першим апеляційним адміністративним судом 12.05.2025 року було видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 565/25, розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді станом на 01 січня 2025 року складає 196 537,00 грн.
26 травня 2025 року позивач звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі довідки від 19.05.2025 року № 565/25, в якій розмір суддівської винагороди зазначений в сумі 196537,00 грн.
Вказана заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було прийнято рішення від 03.06.2025 № 914260828350 про відмову щодо перерахунку щомісячного довічного грошового суддів у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» на підставі заяви від 26.05.2025 № 10088 ОСОБА_1 .
В рішенні зокрема зазначено, що за даними ЕПС з 01.01.2020 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці згідно заяви від 20.01.2020 з урахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 20.01.2020 № 04-29/1464/2 станом на 01.01.2020, видану Першим апеляційним адміністративним судом м. Краматорськ.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн. Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України» на 2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у порівнянні з 2020 роком залишено без змін - у розмірі 2102,00 грн. Таким чином, оскільки після 2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди, яка працює на відповідній посаді, не відбулося, підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII згідно заяви від 26.05.2025 року № 10088 з урахуванням довідки від 19.05.2025 № 565/25, виданих Першим апеляційним адміністративним судом м. Краматорськ, відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 15.08.2025 вих. №2600-0308-7/146736 повідомило суд про те, що згідно даних електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 15.05.2013 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус судів». Надати рішення про призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання суддів у відставці немає можливості, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, пенсійна справа була взята на облік з електронної пенсійної справи. Протокол призначення довічного грошового утримання в пенсійній справі відсутній. З 01.01.2020 розмір щомісячного довічного грошового утримання розрахований відповідно до довідки про суддівську винагороду №04-29/1464/2 від 20.01.2020, виданої Першим апеляційним адміністративним судом з урахуванням 20 років стажу роботи судді згідно заяви ОСОБА_1 від 20.01.2020 за №770. Розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , розрахований як 80% від суми суддівської винагороди 58961,10 грн., зазначеній у вищевказаній довідці, відповідно до пункту 25 розділу XII Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ із змінами.
Першим апеляційним адміністративним судом 20.01.2020 року було видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-29/1464/2, розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді станом на 01 січня 2020 року складає 58 961,10 грн.
20.01.2020 року Позивач звернулася до територіального органу ПФУ із заявою №770 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №04-29/1464/2 від 20.01.2020, виданої Першим апеляційним адміністративним судом.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Краматорськ) рішенням № 914260828350 від 24.01.2020 здійснило перерахунок пенсії Позивачу. Дата перерахунку - 20.01.2020. Вид перерахунку - у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01.01.2020. Заг. процент розрах. пенсії від заробітку - 80.00 %. З 01.01.2020 - 30.06.2020: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 47168.8800. Місяць підвищення розміру пенсії - 01.01.2020. Пенсія за особливі заслуги перед Україною ПУНКТ 7 ст. 1 ЗУ (ДЕПУТАТИ ЧОТИРЬОХ СКЛИКАНЬ ОБЛАСНИХ РАД)(20% від 1638 грн.) - 327.60. Розмір пенсії з надбавками 47496.48.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) рішенням № 914260828350 від 02.06.2025 здійснило перерахунок пенсії. Вид перерахунку: у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01.06.2025. Підстава: заява від 23.05.2025 №9954. Заг. процент розрах. пенсії від заробітку - 80.00%. З 01.06.2025 - довічно: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 47168.8800. Місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2024. Пенсія за особливі заслуги перед Україною ПУНКТ 7 ст. 1 ЗУ (ДЕПУТАТИ ЧОТИРЬОХ СКЛИКАНЬ ОБЛАСНИХ РАД)(20% від 2361 грн.) - 472.20. Розмір пенсії з надбавками - 47641.08.
26 травня 2025 року позивач звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі довідки від 19.05.2025 року № 565/25. ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення від 03.06.2025 №914260828350 про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Не погоджуючись з рішенням від 03.06.2025 № 914260828350, позивач звернулась до суду.
Задовольняючи позов, окружний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII).
Відповідно до положень статті 4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами 4 та 5 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 1 статті 135 Закону № 1402-VІІІ визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частинами 2 та 3 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Таким чином, Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Водночас, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 року № 966-XIV “Про прожитковий мінімум» (далі Закон № 966-XIV).
Статтею 1 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті передбачено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Зі змісту вказаної норми Закону № 966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Положеннями статті 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відтак, Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Слід зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів»; зміна Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів, а тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 грн. При цьому, довідка про суддівську винагороду, на підставі якої позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання, містить відомості про посадовий оклад судді, для визначення якого застосовувався показник прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн.
Як вже було зазначено судом, відповідно до частин 4 та 5 статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Питання щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, врегульовано розділом IV зазначеного Порядку.
Відповідно до пунктів 1 5 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України “Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Отже, підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є зміна розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Підставою для вчинення органом Пенсійного фонду України дій, спрямованих на такий перерахунок, може бути як відповідна заява судді у відставці та додані до неї документи, так і надіслана відповідним органом (після відповідної взаємодії відповідних суб'єктів владних повноважень між собою) до органу Пенсійного фонду України довідка про суддівську винагороду.
При цьому відсутність взаємодії відповідних суб'єктів владних повноважень між собою, яка була б спрямована на проведення такого перерахунку, не позбавляє суддю у відставці права подати заяву про перерахунок разом з оновленою довідкою про суддівську винагороду.
Судом встановлено, що Першим апеляційним адміністративним судом 12.05.2025 року було видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 565/25, розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді станом на 01 січня 2025 року складає 196 537,00 грн.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі заяви позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та доданої до неї оновленої довідки про суддівську винагороду.
В поданій до органу Пенсійного фонду України, із заявою про перерахунок, оновленій довідці № 565/25 розмір складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді (на відміну від попередньої довідки №04-29/1464/2 від 20.01.2020, на підставі якої колись було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці) збільшився.
З огляду на це Відповідач зобов'язаний був провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці.
Відмовою в проведенні такого перерахунку оскарженим рішенням Відповідач порушив право позивача на належне довічне грошове утримання судді у відставці.
Таким чином, позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2025 року на підставі оновленої довідки Першого апеляційного адміністративного суду №565/25 від 12.05.2025 з сумою суддівської винагороди, що відповідає приписам Закону № 1402-VIII.
Суд зазначає, що законодавство прямо не передбачає спеціального порядку перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з протиправністю первинного оформлення необхідних документів. Отже, з урахуванням дії принципу верховенства права, застосуванню підлягають наявні положення Порядку № 3-1. Згідно з положеннями Порядку № 3-1, підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є відповідна заява судді та довідка суду про суддівську винагороду.
Разом із цим суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір та суму щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а здійснюють його нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.06.2025 року № 91426082850 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Так, згідно із частиною другою статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
За змістом частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI з урахуванням Рішення Конституційного Суду від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018 посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом.
Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2017 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законами України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня:
- у 2021 році у розмірі 2270 гривень;
- у 2022 році у розмірі 2481 гривня;
- у 2023 році у розмірі 2684 гривні;
- у 2024 році у розмірі 3028 гривні.
В той же час, Законом про бюджет на 2021 рік (як і на 2022, 2023 та 2024 роки) встановлено прожитковий мінімум для деяких категорій працездатних осіб:
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Отже, окремими приписами законів України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
У цьому аспекті апеляційний суд зауважує, що наведені приписи вказаних законів України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивача, відповідач діяв на законних підставах.
Водночас викладений у цій справі висновок апеляційного суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Однак, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2025 року в справі № 240/9028/24 не погодилась з наведеними висновками з таких міркувань.
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду нагадала, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Отже, позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з відмовою позивачеві в задоволенні позовних вимог, понесені ним судові витрати йому не відшкодовуються. Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 200/4433/25 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 200/4433/25 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повне судове рішення - 17 грудня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів А.А. Блохін
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв