17 грудня 2025 року справа №200/4521/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі № 200/4521/25 (головуючий суддя І у інстанції - Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періодів роботи з 09.11.2021 по 31.12.2022, з 01.01.2022 по 19.05.2024 у ВП шахта "Центральна" ДП «Торецьквугілля» у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» в якості електрослюсаря підземного 4 р. до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 202, а також незастосування ст. 8 Закону України № 345 від 02.09.2008 “Про престижність шахтарської праці» при визначенні розміру пенсії та дії, які полягають у включенні в розрахунковий період середньої заробітної плати періодів заробітної плати з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024 нульовим значенням;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо врахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати за період з серпня 1981 року по серпень 1991 року на підставі довідок про заробітну плату № 16/574-1 та № 16/572-2 від 30.04.2024, які видані ДП «Шахта «Нова» Міністерства вугільної промисловості України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2024, зарахувавши періоди роботи з 09.11.2021 по 31.12.2022, з 01.01.2022 по 19.05.2024 до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 202, що дає право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України № 345 від 02.09.2008 “Про престижність шахтарської праці» та врахувати при обчислені розміру пенсії заробітну плати за період з серпня 1981 року по серпень 1991 року на підставі довідок про заробітну плату № 16/574-1 та № 16/572-2 від 30.04.2024, які видані ДП «Шахта «Нова» Міністерства вугільної промисловості України.
В обґрунтування позову зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 200/3843/24 йому призначено пенсію. Проте при розрахунку пенсії не зараховано спірні періоди роботи пільгового стажу по Списку № 1 - шахтарі відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 202 та не враховано заробітну плату до 01.07.2000 згідно із довідками № 16/574-1 та № 16/572-2 від 30.04.2024. Крім того, за нульовим значенням враховано періоди отримання позивачем заробітної плати з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024. Позивач наголошує, що ним було надано до пенсійного органу всі необхідні документи, а тому розрахунок пенсії вважає протиправним. Крім того позивач зазначає, що має більше 15 років пільгового стажу, а тому має право на розрахунок пенсії з урахуванням приписів ст. 8 Закону України № 345 від 02.09.2008 “Про престижність шахтарської праці».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 09.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 19.05.2024 до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202, незастосування ст. 8 Закону України від 02.09.2008 № 345 “Про престижність шахтарської праці» при визначенні розміру пенсії, а також дії, які полягають у включенні в розрахунковий період середньої заробітної плати ОСОБА_1 періодів заробітної плати з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024 нульовим значенням.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з серпня 1981 року по серпень 1991 року на підставі довідок про заробітну плату № 16/574-1 та № 16/574-2 від 30.04.2024, які видані ДП «Шахта «Нова» Міністерства вугільної промисловості України.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2024, зарахувавши періоди його роботи з 09.11.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 19.05.2024 до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202, а також із застосуванням ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці» та врахувати при обчислені розміру пенсії заробітну плати за період з серпня 1981 року по серпень 1991 року на підставі довідок про заробітну плату № 16/574-1 та № 16/574-2 від 30.04.2024, які видані ДП «Шахта «Нова» Міністерства вугільної промисловості України та заробітну плату за період з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968, 96 грн.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Страховий стаж позивача після виконання рішення суду, врахований по 26.04.2024 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону № 1058 , складає 26 років 15 днів, в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 10 років. Пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058, - 15 років 03 місяці 11 днів. Розмір пенсії складає 2361,00 грн.
В рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі № 200/3843/24 відсутні зобов'язання Головного управління щодо врахування: заробітної плати до 01.07.2000 згідно із вище зазначеними довідками; обчислення пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону №345; врахування заробітної плати за періоди роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024 згідно із даними персоніфікованого обліку.
Періоди роботи з 09.11.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 26.04.2024, які зараховані за рішенням Суду як «Список № 1» та «ст. 14 пост. 202 підземні інші», не дають право на обчислення пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону № 345 оскільки жодним чином не підтверджені.
Позивач разом з документами на призначення пенсії надав довідки про заробітну плату від 30.04.2024 № 16/574-1, № 16/574-2 про заробітну плату за періоди роботи з серпня 1981 року по жовтень 1983 року та з січня 1986 року по серпень 1991 року.
Первинні документи, на підставі яких видані зазначені довідки, позивачем не надавались, тому довідки про заробітну плату можуть бути враховані після здійснення перевірки достовірності їх видачі.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування періодів роботи позивача; зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2024, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі відповідно ПКМУ № 202 період його роботи з 01.01.2022 по 19.05.2024 у ВП шахта "Центральна" ДП Торецьквугілля, до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1978 по 16.08.1981 в професійно-технічному училищі № 89 м. Артемово Донецької області та період проходження ним військової строкової служби з 10.11.1983 по 29.11.1985, до страхового стажу роботи період роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 у ТОВ “ОП шахта ім. Св. Матрони Московської» у якості сторожа та до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі відповідно ПКМУ № 202 період роботи з 09.11.2021 по 31.12.2022 у ВП шахта Центральна ДП Торецьквугілля в якості електрослюсаря підземного 4 розряду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року по справі № 200/3843/24 задоволено позовні вимоги, а саме суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 . Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2024, з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу період роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 у ТОВ “ОП шахта ім. Св. Матрони Московської» та до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.01.2022 по 26.04.2024 у ВП шахта "Центральна" ДП “Торецьквугілля».
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що згідно з протоколом розрахунку пенсії від 27.05.2024, відповідно до рішення № 051330003731 від 28.05.2024 за результатом розгляду заяви від 19.05.2024 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 19.05.2024. Страховий стаж позивача становить 20 років 01 місяць 26 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 12 років 11 місяців 15 днів.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року по справі № 200/3843/24 залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року.
Вказані обставини встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому не потребують доведення, відповідно до ст. 78 КАС України.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06 травня 2025 року на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 від 19.05.2024 та зараховано до страхового стажу період роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 та до страхового і пільгового стажу період роботи з 01.01.2022 по 26.04.2024. Страховий стаж після виконання рішення суду, врахований по 26.04.2024 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону № 1058 , складає 26 років 15 днів, в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 10 років. Пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, - 15 років 03 місяці 11 днів.
Суд зазначає, що у період роботи з 09.11.2021 по 26.04.2024 позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 21.08.1981.
Як вбачається з розрахунку стажу позивача, період з 09.11.2021 по 31.12.2021 зараховано позивачу за Списком № 1, період з 01.01.2022 по 26.04.2024 зараховано позивачу за Ст. 14, пост .202, підземні, інші.
На звернення позивача від 09.05.2025 із заявою про перерахунок пенсії, відповідач листом від 06.06.2025 повідомив позивача, що в рішенні суду відсутні зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо врахування: заробітної плати до 01.07.2000 згідно із довідками; обчислення пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; врахування заробітної плати за періоди роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024 згідно із даними персоніфікованого обліку. В свою чергу, періоди роботи з 09.11.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 26.04.2024, які зараховані як «Список № 1» та «ст. 14 пост. 202 підземні інші», не дають право на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 19.05.2024 позивач разом з документами на призначення пенсії надав довідки про заробітну плату від 30.04.2024 № 16/574-1, № 16/574-2 за періоди роботи з серпня 1981 року по жовтень 1983 року та з січня 1986 року по серпень 1991 року, проте рішення про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати до 01.07.2000 буде прийнято після надходження акту за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідок про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії. Періоди заробітної плати з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024 також враховані нульовим значенням, оскільки в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо врахування заробітної плати за даними персоніфікованого обліку для обчислення пенсії.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач має пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, - 15 років 03 місяці 11 дні, а тому має право на застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при визначенні розміру пенсії.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з серпня 1981 року по серпень 1991 року на підставі довідок про заробітну плату № 16/574-1 та № 16/572-2 від 30.04.2024, які видані ДП «Шахта «Нова» Міністерства вугільної промисловості України, суд першої інстанції зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо вимог про визнання дій протиправними в частині включення в розрахунковий період середньої заробітної плати ОСОБА_1 періодів заробітної плати з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024 нульовим значенням, суд зазначає наступне.
Періоди заробітної плати з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 26.04.2024 враховані нульовим значенням, оскільки в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо врахування заробітної плати за даними персоніфікованого обліку для обчислення пенсії.
Суд зазначає, що відсутність зобов'язання пенсійного органу врахувати заробітну плату в рішенні суду жодним чином не скасовує обов'язок пенсійного органу діяти відповідно до вимог законодавства.
Так, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форми ОК-5) підтверджено, що у період з серпня 2019 року по березень 2020 року та з січня 2022 по березень 2024 року позивачу нараховувалась заробітна плата, проте страхові внески не сплачувались.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058-IV).
Статтею 15 Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за працівника (позивача) покладений на роботодавця, який має нести відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків. Працівник (позивач) не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством-роботодавцем, на якому він працює.
З огляду на викладене, заробітна плата за вказаний період має бути врахована при обчисленні пенсії.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з серпня 1981 року по серпень 1991 року на підставі довідок про заробітну плату від 30.04.2024, які видані ДП «Шахта «Нова» Міністерства вугільної промисловості України, суд зазначає наступне.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 19 червня 2020 року у справі № 376/848/17-а.
Суд зазначає, що проведення перевірки відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату, є забезпеченим правом відповідача та перекладення на особу тягара доведення правдивості чи достовірності даних у первинних документах щодо нарахування заробітної плати на конкретній посаді, яку обіймав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві, та неможливості підтвердження даних довідки первинними документами з огляду на введення воєнного стану та окупації території на якій знаходиться архівна установа, якою видано таку довідку, не може спричиняти негативні наслідки для пенсіонера та позбавляти його конституційного права на належне соціальне забезпечення.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Позивач, як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 31 січня 2019 року у справі № 233/1181/17.
Суд зазначає, що подані позивачем довідки про заробітну плату містять конкретні відомості щодо періодів роботи позивача та відповідні суми отриманої заробітної плати помісячно з розшифруванням, посилання на підстави видачі довідок, виконані уповноваженими особами та засвідчені їх підписами та відповідною печаткою підприємств.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку, що неможливість позивача та органу пенсійного фонду підтвердити відомості, що зазначені в довідці про заробітну плату первинними документами, на підставі яких вона видана, не може бути підставою для неврахування вказаних довідок та відмови у здійсненні перерахунку пенсії.
Суд зазначає, що пенсійний орган не надав доказів надсилання запиту щодо проведення перевірки довідок. При цьому суд звертає увагу, що довідки були надані позивачем ще в травні 2024 року, а станом на серпень 2025 року, на момент розгляду справи, у відповідача відсутній акт перевірки. Відсутність акта перевірки свідчить про те, що пенсійний орган не вжив необхідних заходів для підтвердження або спростування наданих довідок.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345-VI (далі Закон № 345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
На підставі статті 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Як визначено абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, до працівників, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці належать тільки ті, які зазначені у Списку № 1, як зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.
Стаття 1 Закону № 345 для застосування положень цього закону вимагає дотримання певних умов, а саме:
- робота за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;
- віднесення професії до Списку № 1;
- робота на підземних роботах повний робочий день.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 має пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, - 15 років 03 місяці 11 дні, а тому має право на застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при визначенні розміру пенсії.
Суд звертає увагу відповідача, що норма статті 8 Закону № 345 імперативно визначає, що при додержанні пенсіонером певних умов (робота, зокрема, за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля; віднесення професії до Списку № 1; робота на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років) мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону № 345, а пенсійний орган, з врахуванням стажу та характеру роботи, зобов'язаний самостійно при розрахунку розміру пенсії застосувати положення Закону № 345 за наявності відповідних підстав.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі № 200/4521/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі № 200/4521/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 17 грудня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко