17 грудня 2025 року справа №200/8531/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 р. у справі № 200/8531/24 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.10.2024 року № 056650010868 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи періоди роботи відповідно до записів трудових книжок періоди роботи: - з 04.09.1995 по 06.12.1995, з 11.11.1997 по 05.12.1997, з 20.04.1998 по 08.05.1998, з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004, з 18.11.2004 по 17.01.2005, з 09.03.2005 по 15.03.2005, з 22.08.2005 по 20.02.2006, з 06.03.2006 по 07.12.2006, з 24.04.2014 по 15.05.2019 за Списком робіт затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202, - з 07.10.2003 по 18.09.2004, з 16.03.2005 по 03.06.2005, з 07.12.2006 по 11.06.2007, з 06.07.2007 по 26.07.2008, з 19.08.2008 по 04.09.2008, з 25 15.10.2008 по 23.06.2009, з 05.10.2009 по 18.06.2010, з 10.08.2010 по 12.06.2013, з 16.11.2013 по 24.04.2014, з 15.05.2019 по 15.10.2024 на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з кратністю відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15.10.2024 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.10.2024 № 056650010868 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1, Постановою КМУ від 31.03.1994 N 202 періоди роботи з 11.11.1997 по 05.12.1997, з 20.04.1998 по 08.05.1998, з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004, з 18.11.2004 по 17.01.2005, з 22.08.2005 по 20.02.2006, з 06.03.2006 по 06.12.2006, з 24.04.2014 по 25.04.2014, з 17.10.2016 по 18.10.2016 та до пільгового стажу за провідними професіями періоди роботи з 09.03.2005 по 03.06.2005. з 07.12.2006 по 11.06.2007, 19.08.2008 по 04.09.2008, з 05.10.2009 по 18.06.2010, з 02.08.2010 по 31.08.2010, з 06.11.2013 по 23.04.2014, з 15.05.2019 по 15.10.2024.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що суд відмовив оскаржуваним рішенням у зарахуванні періодів роботи до підземного стажу:
-з 04.09.1995 по 06.12.1995 посилаючись на відсутність в трудовій книжці інформації про роботу у вказаний вище період в шахті повний робочий день,
-з 06.07.2007 по 26.07.2008, з 15.10.2008 по 23.06.2009, з 26.04.2014 по 16.10.2016, з 19.10.2016 по 14.05.2019 через те що, згідно з розрахунком стажу, такий період вже зарахований відповідачем до пільгового стажу,
-період роботи з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004 та з 18.11.2004 по 17.01.2005 суд вважає що потрібно зарахувати за Списком №1 за кодом обліку спец-стажу, а не за Списком №202.
Суд послався на те, що матеріалами справи не підтверджено робота позивача у період з 01.09.2010 по 12.06.2013, ані записами трудової книжки (оскільки внесено подвійний запис про звільнення без зазначення помилкового запису, уточнююча довідка не надана, форма ОК-5 не містить відомостей).
Крім того суд відмовив у задоволенні частини вимог про зарахування стажу роботи відповідно до записів трудових книжок без будь яких обґрунтувань, зокрема, в частині зарахування стажу з кратністю відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Суд зазначив, що позивачем не конкретизовані позовні вимоги щодо яких саме періодів він просить зарахувати із кратністю відповідно до вказаного роз'яснення, з якою кратністю тощо.
Також суд зазначив, що Суд не може власний розсуд уточнювати (змінювати) заявлені позивачем позовні вимоги.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачеві, суд послався на дискреційні повноваження відповідача.
Скаржник щодо періоду роботи з 04.09.1995 по 06.12.1995 зазначив, що суд, посилаючись на відсутність в трудовій книжці інформації про роботу у вказаний вище період в шахті повний робочий день, не зазначив які докази вказують на зворотне, а саме що позивач працював не повний робочий день та не шахті. Таких доказів не було надано і відповідачем.
Так з записів трудової книжки серії НОМЕР_2 : №5, з 04.09.1995, прийнятий учнем гірничо робочим підземним, №8, 26.10.1995, переведений гірничо робочим підземним, №9, по 06.12.1995, звільнений за власним бажанням, вбачається характер виконуваної роботи підземний.
Трудова книжка не містить відомостей про умови праці не повний робочий день.
Суд не встановив обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, щодо повної зайнятості протягом повного робочого дня під землею у період роботи з 04.09.1995 по 06.12.1995 , а тому в цій частині судове рішення першої інстанції не ґрунтується на засадах верховенства права, не законне та не обґрунтоване.
Щодо відмови у зарахуванні періодів роботи з 06.07.2007 по 26.07.2008, з 15.10.2008 по 23.06.2009, з 26.04.2014 по 16.10.2016, з 19.10.2016 по 14.05.2019 через те що, згідно з розрахунком стажу, такий період вже зарахований відповідачем до пільгового стажу, скаржник зазначає, що наявність стажу була підтверджена позивачем належними, допустимими та достовірними доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та є достатніми у розумінні ст.76 КАС України.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір з приводу зарахування періодів роботи з 06.07.2007 по 26.07.2008, з 15.10.2008 по 23.06.2009, з 26.04.2014 по 16.10.2016, з 19.10.2016 по 14.05.2019, послався на розрахунок стажу(форма РС-право), що наданий відповідачем на вимоги ухвали суду.
Проте, з наведеного розрахунку не зрозуміло, хто цей розрахунок склав (який орган, яка посадова особа), не зрозуміло з яких документів які підтверджують відповідно до закону трудову діяльність зроблено такий розрахунок, вказаний розрахунок не містить жодного підпису за формою його створення не відноситься не до письмових доказів (документів), так і не до електронних доказів (документів).
При цьому, наданий відповідачем на вимоги ухвали суду розрахунок не є доказом у розумінні ст.94, ст.99 КАС України.
Суд в цій частині також допустив порушення норм процесуального права та не з'ясував обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, щодо зарахування відповідачем саме за записами трудових книжок, та відомостями реєстру застрахованих осіб стаж роботи в підземних умовах, а тому в цій частині судове рішення першої інстанції також не ґрунтується на засадах верховенства права, не законне та не обґрунтоване.
Щодо періоду роботи з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004 та з 18.11.2004 по 17.01.2005, який суд вважає що потрібно зарахувати за Списком №1 за кодом обліку спец-стажу, а не за Списком №202, скаржник зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою №202 затвердив Список, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію, так зокрема у розділі І зазначено, що правом на пенсію при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах користуються усі робітники.
Як вбачається із записів трудової книжки серії НОМЕР_3 , а саме записи: №6, з 20.04.1998, прийнятий гірничо робочим підземним 2 розряду з повним підземним робочим днем в шахті; №7, по 08.05.1998, звільнений; №8 з 12.05.1998, прийнятий учнем гірничо робочого з ремонту гірничих виробіток підземним; №9, з 18.12.1998, переведений гірничо робочого з ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті; №12, з 25.10.2004 по 16.11.2004, заняття в учбовому пункті; №13, з 18.11.2004, прийнятий гірничо робочим з ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті; №14, по 17.01.2005, звільнений за закінченням строку договору.
З наведеного слідує, що періоди роботи з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004 та з 18.11.2004 по 17.01.2005, повинні бути враховані до стажу роботи за СПИСКОМ № 202 так як у вказані періоди позивач безпосередньо був зайнятий протягом повного робочого дня на підземних роботах в незалежності від зазначеного коду обліку спец-стажу в реєстрі застрахованих осіб.
Суд першої інстанції прийшовши до висновку про необхідність врахування вказаного періоду до стажу роботи за Списком № 1 фактично вийшов за межі позовних вимог чим погіршив становище позивача, не обґрунтувавши своє рішення в частині виходу за межі вимог позову.
Зобов'язуючи відповідача зарахувати періоди роботи з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004 та з 18.11.2004 по 17.01.2005, за Списком № 1 робіт, який не дає право на призначення пенсії за ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції не зазначив в чому ефективність такого захисту, якщо за списком робіт № 1 право на пенсію виникає з 50 років, а не незалежно від віку як претендує позивач.
Щодо посилання Суду на те, що матеріалами справи не підтверджено робота позивача у період з 01.09.2010 по 12.06.2013, записами трудової книжки (оскільки внесено подвійний запис про звільнення без зазначення помилкового запису, уточнююча довідка не надана, форма ОК-5 не містить відомостей), скаржник зазначає, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 : №35 з 10.08.2010, прийнятий прохідником підземним 5 розряду, з повним робочим днем в шахті; №36 12.06.2013, звільнений за власним бажанням.
Відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб станом на 05.12.2024 вбачаються наступні записи:
№ 66 33504964 ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТАХАНОВА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ" 02.08.2010 Прийнято на роботу (основне місце роботи);
№ 67 33504964 ВП Шахта Стаханова 09.08.2010 навчання ;
№ 68 33504964 ВП Шахта Стаханова 10.08.2010 принят проходчиком 5 р. Приказ 177к від 09.08.2010
№ 69 33504964 ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТАХАНОВА";
ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ" 31.08.2010 Звільнено з роботи (основне місце роботи);
№ 70 33504964 ВП Шахта Стаханова 12.06.2013 Уволить по собственному желанию ст.38 ч.1 КЗоТ Украины ст.38 КЗоТ Украины Приказ 274к від 12.06.2013.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення першої інстанції, суд не досліджував під час розгляду справи наданий позивачем до адміністративного позову доказ «витяг з РЗО».
Так при дослідженні витягу з РЗО - відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб вбачається, що підприємство на якому працював позивач подавало звітності до реєстру про працевлаштування/звільнення позивача на підприємстві на основному та не основному місці роботи.
Щодо відмови суду про задоволення вимоги, про зобов'язання розрахувати стаж роботи на провідних посадах з кратністю відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 через те, що позивачем не конкретизовані позовні вимоги щодо яких саме періодів він просить зарахувати із кратністю відповідно до вказаного роз'яснення, з якою кратністю тощо, скаржник зазначає, що позивач у позові обґрунтовує в цій частині вимоги тим, що позивач працював на провідних посадах «прохідником», та «гірником очисного вибою» - 12 років 10 місяців 20 днів за, що має право на зарахування додатково за стаж на провідній посаді відповідно до Роз'яснення № 8 - 3 роки.
При цьому у позові посилається на відповідну позицію Верховного Суду, викладеної у Постанові від 18 листопада 2024 року по справі № 200/1009/24.
У вимогах адміністративного позову позивач зазначає періоди які підлягають розрахунку із кратністю за роботу на ПРОВІДНІЙ професії, а саме позивач просив суд:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровськиій області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи періоди роботи відповідно до записів трудових книжок періоди роботи:
- з 07.10.2003 по 18.09.2004, з 16.03.2005 по 03.06.2005, з 07.12.2006 по 11.06.2007, з 06.07.2007 по 26.07.2008, з 19.08.2008 по 04.09.2008, з 15.10.2008 по 23.06.2009, з 05.10.2009 по 18.06.2010, з 10.08.2010 по 12.06.2013, з 16.11.2013 по 24.04.2014, з 15.05.2019 по 15.10.2024 на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з кратністю відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Тобто позивач конкретно перерахував періоди роботи на провідних професіях, за кожний повний рік на яких до підземного стажу роботи відповідач повинен донарахувати по три місяці підземного стажу роботи в даному випадку за 12 повних років додатково 3 роки.
Скаржник наголошує, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалене судом першої інстанції рішення, безпосередньо не призводять до необхідних змін в обсязі прав позивача та не відповідає змісту ефективного захисту, що свідчить про неправильне вирішення справи судом першої інстанції.
Також зазначає, що під час вирішення питання щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів його відповідної трудової діяльності передбачає в тому числі обов'язок суб'єкта владних повноважень обчислити вказаний стаж роботи в пільгових розмірах що передбачено ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що рішення за наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, на теперішній час, загальний стаж позивача склав 22 роки 11місяців 29 днів.
Згідно вищезазначеного рішення, пільговий стаж за ч.3 ст. 114 Закону складає, а саме провідні професії з урахуванням кратності ст.14 (20) - 01 рік 09 місяців 00 днів та ст.14 (25) по пост.№202 непровідні професії - 12 років 08 місяців 03 дня, що недостатньо для призначення пенсії. Право на призначення пенсії згідно Списку 1 заявник матиме після досягнення 50- річного віку, з 12.04.2027.
Згідно вищезазначеного рішення, за наданими документами робота що дає право на призначення пенсії за вислугу років (так в заяві) не прослідковується.
Отже, згідно вищезазначеного рішення позивачу в призначенні пенсії за вислугу років згідно наданої заяви від 15.10.2024 відмовлено, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу позивача в якому просив залишити скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
15.10.2024 позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Заяву позивача, за екстериторіальністю, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.10.2024 №056650010868 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (25 років).
Згідно з вказаним рішенням: вік заявника - 47 років 06 місяців, за наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, загальний стаж склав 22 роки 11місяців 29 днів.
Також зазначено, що частиною 3 статті 115 Закону визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємно зарахування періодів. Пільговий стаж за ч.3 ст. 114 Закону складає, а саме провідні професії з урахуванням кратності ст.14 (20) - 01 рік 09 місяців 00 днів та ст.14 (25) по пост.№202 непровідні професії - 12 років 08 місяців 03 дня, що недостатньо для призначення пенсії. Право на призначення пенсії згідно Списку 1 заявник матиме після досягнення 50- річного віку, з 12.04.2027.
При цьому спірне рішення не містить інформації про не зараховані періоди роботи позивача.
Згідно з розрахунком стажу(форма РС-право), що наданий відповідачем на вимоги ухвали суду, до пільгового стажу за провідними професіями зараховано періоди роботи: з 06.07.2007 по 26.07.2008, з 15.10.2008 по 23.06.2009, за постановою №202: з 26.04.2014 по 16.10.2016, з 19.10.2016 по 14.05.2019, з 17.05.2019 по 08.10.2024.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Для осіб, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, період позбавлення особистої свободи зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Колегія суддів зазначає, що відповідні періоди роботи особи за своїми характеристиками та умовами можуть відноситись як до Списку № 202 так і до Списку № 1.
Так, згідно із записами копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у спірні періоди працював: Держвуглепром України ВО “Красноармійськвугілля» шахта “Центральна»: 04.09.1995 прийнятий учнем гірничо робочим підземним (запис №5); 11.09.1995 направлений на курси гірників підземних з відривом від виробництва (запис №6); 05.10.1995 виробнича практика учнем гірничого підземного (запис №7); 26.10.1995 переведений гірничим робітником підземним (запис №9); 06.12.1995 звільнений за власним бажання (запис №10).
Трудова книжка позивача не містить інформацію про роботу у вказаний вище період в шахті повний робочий день,
З урахуванням відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів підтвердження, що позивач у спірний період працював повний робочий день, суд позбавлений можливості зарахувати вказані період роботи позивача до пільгового стажу.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог в цій частині.
Згідно із записами копії трудової книжки:
ДХК “Селидіввугілля» шахта ім. Г.М. Димитрова позивач з 11.11.1997 по 05.12.1997 працював гірничим робітником ІІ розряду, з повним робочим днем в шахті (записи №11, 12).
Тобто записи в трудовій книжці свідчать про його зайнятість повний робочий день в шахті.
Отже, враховуючи, що позивач працював за вказаною професією повний робочий день в шахті, яка входить до переліку професій, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи з 11.11.1997 по 05.12.1997.
Вказаний період роботи необхідно зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, Постановою №202.
Відповідно до записів трудової книжки позивач працював: ДХК “Краснолиманська»: з 20.04.1998 по 08.05.1998 працював гірничим робітником підземним 2 розряду з повним підземним робочим днем в шахті (записи №6, 7).
Ураховуючи, що позивач працював за вказаною професією повний робочий день в шахті, яка входить до переліку професій, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи з 20.04.1998 по 08.05.1998.
Вказаний період роботи необхідно зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, Постановою №202.
Відповідно до записів трудової книжки позивач працював: ДХК “Краснолиманська»: 12.05.1998 прийнятий учнем гірничо робочого з ремонту гірничих виробіток підземним (запис №8); 18.12.1998 переведений гірничим робітником по ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті (запис №9); 07.10.2003 переведений учнем гірничого робітника очисного вибою підземним з повним робочим днем в шахті (запис №10); 18.09.2004 звільнений за власним бажанням (запис №11).
За спірний період з 12.05.1998 по 07.10.2003 містить інформацію про навчання за професією та про його роботу повний робочий день в шахті.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж позивача за періоди роботи з 12.05.1998 по 07.10.2003 за кодом підстави “ЗП3013А1».
Також трудова книжка містить записи: ВАТ “Вугільна компанія “Шахта “Краснолиманська-Західна №1»: з 25.10.2004 по 16.11.2004 заняття в учбовому пункті (запис №12); з 18.11.2004 по 17.01.2005 працював гірничим робітником по ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті (запис №13, 14).
Записи трудової книжки містять інформацію про повний робочий день в шахті, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж позивача за періоди роботи з 25.10.2004 по 16.11.2004 та з 18.11.2004 по 17.01.2005 за кодом підстави “ЗП3013А1», отже вказаний період повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави “ЗПЗ013А1» з 05.11.1991 проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже, на думку суду вказаний період роботи протиправно не зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.
Суд вважає, що обґрунтування суду першої інстанції, які стали підставою відмови у позовних вимог щодо зарахування вказаного періоду до пільгового стажу за Списком № 202 оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу щодо стажу зазначено код підстави, що відповідає зайнятості працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1, є помилковим огляду на те, що відповідний період роботи особи як вже зазначалось за своїми характеристиками та умовами може відноситись як до Списку № 202 так і до Списку № 1.
Як зазначалось, у спірні періоди з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004 та з 18.11.2004 по 17.01.2005 позивач працював за професіями які відносяться як до Списку № 1 та і до Списку робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, що обумовлює зміну рішення суду в цій частині.
Також трудова книжка містить записи про працю позивача: ДП “Донецька вугільна компанія» ВП “Шахта ім. О.Г. Стаханова»: з 09.03.2005 по 15.03.2005 заняття в учбовому пункті (запис №15); з 16.03.2005 по 03.06.2005 працював гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті (запис 16, 17).
Трудова книжка містить відомості про повний робочий день в шахті, професія гірничий робітник очисного вибою віднесена до провідних професій постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, яка затверджує Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці.
Згідно з постановою №202 гірничі робітники очисного вибою, мають право на пенсію незалежно від віку за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Отже, період роботи з 09.03.2005 по 03.06.2005 слід зарахувати до провідних професій.
Також у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу, а саме: ТОВ “Краснолиманське»: з 22.08.2005 по 20.02.2006 працював гірничим робітником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (записи № 18, 19); ДП “ВК “Краснолиманська»: з 06.03.2006 по 06.12.2006 працював гірничим робітником по ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним підземним робочим днем (записи №20,21); з 07.12.2006 по 11.06.2007 працював гірничим робітником очисного вибою 4 розряду з повним підземним робочим днем (записи № 21, 22).
Відомості форми ОК-5, за період роботи з 22.08.2005 по 20.02.2006 містять інформацію про спеціальний стаж позивача за кодом підстави “ЗП3014А2», за період з 06.03.2006 по 06.12.2006 за кодом підстави “ЗП3013А1», за період з 07.12.2006 по 11.06.2007 за кодом підстави “ЗП3014А2».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави “ЗПЗ013А1» з 05.11.1991 проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
код підстави “ЗП3014А1» з 05.11.1991 проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років:
код підстави “ЗП3014А2» з 05.11.1991 проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Отже, період роботи з 22.08.2005 по 20.02.2006, з 06.03.2006 по 06.12.2006 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1, постановою №202, при цьому період роботи з 07.12.2006 по 11.06.2007 до пільгового стажу за провідними професіями.
Також у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу, а саме: ТОВ “Ремшахтабуд» у період з 19.08.2008 по 04.09.2008 прохідником підземним з повним робочим днем в шахті (записи трудової книжки №26, 27).
Отже, період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу за провідними професіями.
Також у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу, а саме: ДП “ВК “Краснолиманська»: 05.10.2009 прийнятий гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті (запис №30); 27.10.2009 переведений прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №31); 08.12.2009 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №32); 18.06.2010 звільнений за власним бажанням (запис №33).
Отже, період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Також у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу, а саме: у ДП “Красноармійськвугілля» ВП “Шахта “Стаханова»: з 02.08.2010 по 09.08.2010 навчання в учбовому пункті (запис №34); з 10.08.2010 по 31.08.2010 прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (записи № 35, 36).
Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи з 02.08.2010 по 31.08.2010 за кодом підстави обліку “ЗПЗ014А2», тобто за провідними професіями.
Отже, позивач має право на зарахування періоду роботи з 02.08.2010 по 31.08.2010 до спеціального (пільгового) стажу за провідними професіями.
Також у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу, а саме:
ТОВ “Донвуглепоставка»: 06.07.2007 прийнятий учнем прохідника підземного, з повним робочим днем в шахті (запис №23); з 01.09.2007 по 26.07.2008 працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (записи № 24, 25);
та про роботу позивача у ТОВ “Донвуглепоставка» з 15.10.2008 по 23.06.2009 прохідником підземним з повним робочим днем під землею.
Проте, згідно з розрахунком стажу, період роботи зарахований відповідачем до пільгового стажу за провідними професіями.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо зарахування періоду роботи позивача з 01.09.2010 по 12.06.2013, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджено робота позивача у цей період , зокрема записами трудової книжки.
Так, трудова книжка містить запис: №35, з 10.08.2010, прийнятий прохідником підземним 5 розряду, з повним робочим днем в шахті.; №36 31.08.2010 звільнений за власним бажанням, з посиланням на наказ № 274к від 30.08.2010.
При цьому, трудова книжка містить допис під тим же номером, а саме № 36 від 12.06.2013 про звільнення за власним бажанням, дата наказу 12.06.2013.
По між іншого відповідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб станом на 05.12.2024 вбачаються наступні записи:
№ 66 33504964 ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТАХАНОВА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ" 02.08.2010 Прийнято на роботу (основне місце роботи);
№ 67 33504964 ВП Шахта Стаханова 09.08.2010 навчання;
№ 68 33504964 ВП Шахта Стаханова 10.08.2010 принят проходчиком 5 р. Приказ 177к від 09.08.2010;
№ 69 33504964 ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТАХАНОВА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ" 31.08.2010 Звільнено з роботи (основне місце роботи);
№ 70 33504964 ВП Шахта Стаханова 12.06.2013 Уволить по собственному желанию ст.38 ч.1 КЗоТ Украины ст.38 КЗоТ Украины Приказ 274к від 12.06.2013.
З огляду на дані витягу, вбачається, що підприємство на якому працював позивач подавало звітність до реєстру про працевлаштування/звільнення позивача на підприємстві на основному та не основному місці роботи.
Отже, внесені подвійні записи про звільнення за ідентичним номером.
При цьому, витяг з реєстру та трудова книжка не містять відомостей про характер роботи з 01.09.2010 по 12.06.2013. Уточнююча довідка не надана.
Матеріали справи свідчать, що позивача 31.08.2010 звільнено з роботи за основним місцем роботи. Відомостей щодо характеру роботи не на основному місці роботи матеріали справи не містять.
Отже, підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.09.2010 по 12.06.2013 відсутні.
Також у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу, а саме: ДП “Красноармійськвугілля» ВП “Шахта “Центральна»: з 06.11.2013 по 15.11.2013 навчання в учбовому пункті (запис №37); 16.11.2013 прийнятий гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №38); 24.04.2014 переведений гірничим робітником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №39); 17.10.2016 переведений гірником з ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем в шахті (запис №41); 15.05.2019 переведений гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №42). Запис про звільнення трудова книжка не містить.
Матеріали справи містять довідку ДП “Мирноградвугілля» ВП “Шахта “Центральна» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії №313 від 08.10.2024, відповідно до якої позивач у період з 06.11.2013 по 15.11.2013 виконував гірничі роботи по видобутку вугілля, навчання в навчальному пункті за професією гірник очисного забою підземний з оплатою за тарифною ставкою гірника очисного забою підземного 1 розряду, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461; з 16.11.2013 по 23.04.2014 виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією гірник очисного забою підземний дільниці №1, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461; з 24.04.2014 по 25.04.2014 виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією навчання за професією гірник підзмний з оплатою тарифної ставки гірника підземного 1 розряду, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461; з 26.04.2014 по 16.10.2016 виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією гірник підземний дільниці №1, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461; з 17.10.2016 по 18.10.2016 виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією навчання в навчальному пункті за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний з оплатою за тарифною ставкою гірника з ремонту гірничих виробок підземного 1 розряду, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461; з 19.10.2016 по 14.05.2019 виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний дільниці №1, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461; з 15.05.2019 по 16.05.2019 виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією навчання в навчальному пункті за професією гірник очисного забою підземний з оплатою за тарифною ставкою гірника очисного забою підземного 1 розряду, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461; з 17.05.2019 по теперішній час (дата видачі довідки 08.10.2024) виконував гірничі роботи по видобутку вугілля за професією гірник очисного забою підземний дільниці №1, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461.
Згідно з розрахунком стажу, період з 06.11.2013 по 15.11.2013 зарахований як навчання за фахом, з 16.11.2013 по 23.04.2014 зарахований за Списком №1, постановою №202, з 24.04.2014 по 25.04.2014 - навчання за фахом, з 26.04.2014 по 16.10.2016 зарахований за Списком №1, постановою №202, з 17.10.2016 по 18.10.2016 - навчання за фахом, з 19.10.2019 по 16.05.2019 - навчання за фахом, з 17.05.2019 по 08.10.2024 - зарахований за Списком №1, постановою №202.
Отже, оскільки позивач надав уточнюючу довідку, відповідач зарахував вказані вище періоди з урахуванням інформацію у поданій довідці.
Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи з 06.11.2013 по 23.04.2014, з 15.05.2019 по 30.06.2024 за кодом підстави обліку “ЗПЗ014А2», тобто за провідними професіями, з 24.04.2014 по 14.05.2019 за кодом підстави обліку “ЗП3014А1»
Отже, позивач має право на зарахування періоду роботи з 06.11.2013 по 23.04.2014 та з 15.05.2019 по 15.10.2024 до спеціального (пільгового) стажу за провідними професіями, а період з 24.04.2014 по 14.05.2019 до пільгового стажу за Списком №1, постановою №202 (25).
З розрахунку стажу (форма РС-право) вбачається, що період роботи позивача з 24.04.2014 по 14.05.2019 зарахований до пільгового стажу ст. 14 пост 202 частково (за виключенням періоду навчання: з 24.04.2014 по 25.04.2014, з 17.10.2016 по 18.10.2016, 15.05.2019 по 16.05.2019).
Отже, зарахуванню підлягає до пільгового стажу за Списком №1, постановою №202 (25) періоди з 24.04.2014 по 25.04.2014, з 17.10.2016 по 18.10.2016. Періоди роботи з 06.11.2013 по 23.04.2014 та з 15.05.2019 по 15.10.2024 слід зарахувати до пільгового стажу за провідними професіями.
При цьому, оскільки періоди роботи з 26.04.2014 по 16.10.2016, з 19.10.2016 по 14.05.2019 зараховані відповідачем, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо застосування до спірних правовідносин роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992, суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова КМУ №81 від 22.02.1992 є чинною.
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення»».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Колегія суддів зазначає, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Таким чином у даному випадку, підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 та Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справа № 200/1009/24, від 09 квітня 2025 року у справі №200/6443/23.
Щодо посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не конкретизовані позовні вимоги щодо яких саме періодів він просить зарахувати із кратністю відповідно до вказаного роз'яснення, з якою кратністю тощо, колегія суддів зазначає, що у вказаному випадку спірним питанням було саме відмова відповідача у застосуванні Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Отже, спірне рішення від 23.10.2024 року № 056650010868 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За частиною 4, 5 статті 45 Закону, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Відповідно до п. 4.1, 4.3 Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).
Відповідно до пункту 4.7, 4.9 Порядку № 22-1, Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається відповідно до Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення (перерахунок) пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19.
Суд зазначає, що ПФУ, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, пенсійний орган за результатом розгляду заяви особи про перерахунок пенсії має прийняти відповідне рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії з урахуванням документів які містять інформацію необхідну для здійснення призначення пенсії, яка була прийнята та зареєстрована відповідачем.
Указана заява розглянута відповідачем.
Рішенням відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії. Відмова у призначенні пенсії мотивована тим, що позивач не має достатнього стажу.
При цьому, відповідач за приписами Закону № 1058 та Порядку № 22-1 має можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу з 04.09.1995 по 06.12.1995 для отримання пенсії.
Суд зазначає, що після отримання заяви позивача про призначення пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду роботи позивача.
Отже, матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачем належного рішення за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії щодо спірних періодів.
Пенсійний Фонд України, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, рішення пенсійного органу не містить у собі жодної обґрунтованої конкретизації щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача та наявності необхідного стажу, посилання на норми діючого законодавства, які стали підставою для не зарахування певних періодів роботи до загального та пільгового стажу, крім того, відсутній аналіз причин зарахування чи відмови у зарахуванні спірних періодів роботи, отже, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, має бути чітким та зрозумілим.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12 листопада 2019 року у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. 311, 315, ч. 3, 4 ст. 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 р. у справі № 200/8531/24 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 р. у справі № 200/8531/24 викласти у наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 та пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 періоди роботи з 11.11.1997 по 05.12.1997, з 20.04.1998 по 08.05.1998, з 12.05.1998 по 07.10.2003, з 25.10.2004 по 16.11.2004, з 18.11.2004 по 17.01.2005, з 22.08.2005 по 20.02.2006, з 06.03.2006 по 06.12.2006, з 24.04.2014 по 25.04.2014, з 17.10.2016 по 18.10.2016 та до пільгового стажу за провідними професіями періоди роботи з 09.03.2005 по 03.06.2005. з 07.12.2006 по 11.06.2007, 19.08.2008 по 04.09.2008, з 05.10.2009 по 18.06.2010, з 02.08.2010 по 31.08.2010, з 06.11.2013 по 23.04.2014, з 15.05.2019 по 15.10.2024, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 р. у справі № 200/8531/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано 17 грудня 2025 року
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.Д. Компанієць
А.В. Гайдар