Справа № 199/4593/25
(8/199/9/25)
18.12.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суду міста Дніпра у складі судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О, розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 , про захист прав споживача шляхом припинення бездіяльності, визнання недійсним та скасування акту інвентаризації, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, треті особи: Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Дніпрогаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз Україна» -
ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд судового рішення від 08 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом припинення бездіяльності, визнання недійсним та скасування акту інвентаризації, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, в якій зазначає, що у вказаній справі наявні нововиявлені обставини, які мають істотне значення, що не були відомі на час ухвалення судом рішення.
У своїй заяві зазначає, що відповідач Дніпровська філія Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 45087207) не наділена цивільною правоздатністю, не може бути відповідачем у суді. Враховуючи, що статус неналежного відповідача був виявлений після ухвалення рішення судом першої інстанції, проси суд скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 08 травня 2025 року по справі №199/4593/25, провадження № 2/199/3222/25 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 про захист прав споживача.
Ухвалою судді від 10 грудня 2025 року відкрито провадження за заявою.
Дослідивши заяву за нововиявленими обставинами, матеріали справи суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі №726/938/18).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №9901/819/18).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не можна розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v.Moldova № 2), заява №19960/04, п. 46), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Заявником не надано належних доказів, що обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, не були або не могли бути відомі йому на час розгляду справи, оскільки позивачу достеменно було відомо про статус відповідача як філії юридичної особи.
Таким чином посилання заявника на докази, які на його думку є нововиявленими, в розумінні ст. 423 ЦПК України такими не є, оскільки були відомі на час розгляду справи позивачу.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Так, з огляду на вище наведене та враховуючи обставини на які посилаються заявники, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд вважає, що наведені ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими у розумінні вище наведених роз'яснень та положень ст. 423 ЦПК України, оскільки зводяться до переоцінки доказів та у зв'язку з цим ухвалення нового рішення у справі, а відтак суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, тому у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Керуючись п.1 ч.1 ст.258, ст.260,ч.4ст.273ч.1,п.1ч.2,ч.3ст.423 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 08 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом припинення бездіяльності, визнання недійсним та скасування акту інвентаризації, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, треті особи: Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Дніпрогаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз Україна».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Руденко