17 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11333/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерста юстиції щодо не внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26 серпня 2025 року;
- зобов'язати Менський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерста юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Каланчацького районного управління юстиції у Херсонській області, в частині внесення відомостей про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженець с. Киселівка Менського району Чернігівської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Менським РВ УМВС України в Чернігівській області 05.02.2007 року), відповідно до заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26 серпня 2025 року, видати нове свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначені відповідачем підстави відмови суперечать Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану», адже зміни вносяться у випадках, передбачених законом, і такий випадок прямо передбачений статтею 133 Сімейного кодексу України, а відповідач перевищив свої повноваження, фактично вирішивши спір про батьківство, взявши на себе повноваження суду.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ім'я та по батькові якого відмінне від імені та по батькові батька у спірному актовому записі про народження дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на сьогодні бажає визнати себе батьком дитини, протягом життя дитини не скористався наданим йому законним правом визнати батьківство щодо цієї дитини, тобто протягом 9 років від дня народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказує, що неможливість бути записаним батьком дитини в порядку, передбаченому статтею 125 Сімейного кодексу України, не позбавляє особу, яка бажає встановити батьківські правовідносини з дитиною, права на реалізацію свого наміру, а лише передбачає інший її спосіб, як-то визнання батьківства за рішенням суду, або шляхом усиновлення.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що жодна норма вказаного Закону не наділяє органи ДРАЦС повноваженнями: перевіряти мотиви, наміри або «моральність» подання заяви про визнання батьківства; оцінювати достовірність походження дитини чи встановлювати факти батьківства. Такі дії належать до виключної компетенції суду відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України. Тому відмова відповідача у внесенні змін з мотивів, що «особа не довела біологічне батьківство» або що «заява має інші цілі», є виходом за межі повноважень, передбачених статтею 19 Конституції України.
Відповідачем було подано заперечення, в яких вказав, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів, орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.08.2025 звернулись до Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про визнання батьківства, згідно якої ОСОБА_1 визнає себе батьком ОСОБА_3 та одночасно просили внести відомості про батька до актового запису про народження дитини, вказати по батькові дитини за іменем батька ОСОБА_4 , а також присвоїти їй прізвище батька ОСОБА_5 , виправити дошлюбне прізвище матері з ОСОБА_6 на шлюбне прізвище ОСОБА_5 , яке обране при державній реєстрації шлюбу з батьком дитини, та повторно видати нове свідоцтво про народження дитини (а.с. 88).
Менський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 17.09.2025 № 20/33.2-104/25 було повідомлено позивача, що подання спільної заяви про визнання батьківства не передбачає проведення генетичної експертизи, отже є тільки одним із способів встановлення батьківства, який передбачає добровільне визнання батьківства, виключає сумніви та суперечки щодо її походження. При підписанні такої заяви чоловік стверджує, що він є біологічним батьком дитини і набуває прав та обов'язків щодо дитини, а мати це підтверджує. Водночас фіктивне визнання батьківства, тобто визнання батьківства без наміру виконання батьківських обов'язків, порушує права дитини суперечити нормам національного та міжнародного законодавства. З метою захисту прав дитини та враховуючи положення статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у внесенні змін до актового запису про народження на підставі заяви про визнання батьківства та пред'явлених документів необхідно відмовити, оскільки вбачається спір про право та необхідність доказування даного факту в судовому порядку (а.с. 100-101).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно до частини першої статі 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України, Закону України "Про адміністративну процедуру" та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану (частина друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» закріплено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Частинами першою-третьою, шостою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально. Право на подання заяви про поновлення актового запису цивільного стану мають особи, зазначені в частині другій статті 22 цього Закону. Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. На підставі поновленого актового запису цивільного стану повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Положеннями частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Частиною другою, третьою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:
особи, щодо якої складено актовий запис;
одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи;
спадкоємців померлого;
представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Суд зазначає, що приписи статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відносно необхідності складення висновку за наслідками перевірки зібраних документів щодо внесення змін до актового запису цивільного стану, є чіткими та передбачуваними.
При цьому, порядок внесення змін до актових записів цивільного стану визначений Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (далі - Правила).
Згідно із пунктом 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Пунктом 1.15 Правил передбачено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Відповідно до п. 2.12 Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Таким чином, суд зазначає, що з метою внесення відповідних змін до актових записів цивільного стану зацікавлена особа подає до уповноваженого органу заяву, а відповідний орган має скласти обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Проте, відповідачем, в порушення вищевказаних вимог, за результатами розгляду заяви позивача про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дітей не складено обґрунтованого висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову у внесенні таких змін.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дітей, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідні управлінські рішення - розглянути питання про складення висновку або направити заяву за належністю, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.
Отже, відповідач діяв у спосіб, що не відповідає положенням чинного законодавства, якими визначено порядок дій, форму рішення (висновку) за результатами розгляду заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану.
За наведених обставин відповідно до наведених вище вимог законодавства у відповідача виник обов'язок щодо розгляду по суті заяви, із прийняттям одного з рішень - висновку про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому, чого останнім вчинено не було, що свідчить про його протиправну бездіяльність.
Лист відповідача від 17.09.2025 № 20/33.2-104/25 в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» не є тією формою рішення (висновку), який приймається органом реєстрації актів цивільного стану за результатами розгляду заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану та перевірки зібраних документів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Як визначено частиною четвертою цієї ж статті, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Разом з тим без прийняття уповноваженим органом відповідного рішення відсутні підстави для висновків щодо належної перевірки виконання усіх умов, визначених законом.
Оскільки за обставин цієї справи відсутнє рішення відповідача, яке він має прийняти за законом, при цьому відсутній висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, то без прийняття відповідного рішення суд не може перебирати на себе функції з розгляду такої заяви, оскільки повноваження суду полягають в перевірці прийнятого рішення, вчиненої дії чи допущеної бездіяльності на предмет відповідності Конституції та законам України.
Таким чином, з огляду на те, що відповідач у встановленому порядку та спосіб не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.08.2025 з прийняттям обґрунтованого висновку, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття обґрунтованого рішення у встановленій законом формі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.08.2025 про визнання батьківства та внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини, видачу свідоцтва про народження; зобов'язання відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.08.2025 про визнання батьківства та внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини, видачу свідоцтва про народження та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв АТО, 20, м. Мена, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15600, код ЄДРПОУ 21400531), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неприйняття обґрунтованого рішення у встановленій законом формі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.08.2025 про визнання батьківства та внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини, видачу свідоцтва про народження.
Зобов'язати Менський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.08.2025 про визнання батьківства та внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини, видачу свідоцтва про народження та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.12.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА