17 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/535/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії щодо відмови в призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог частини другої статті 40 та пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії»);
- зобов'язати призначити пенсію за віком відповідно до частини другої статті 40 та пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії») із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленні як середній показник за 2021 та 2023 роки, починаючи з 26.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 30.06.2017 перебуває на пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 26.09.2024 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Вважає, що відповідач порушив право позивача на належний розмір пенсії за віком на підставі Закону №1058, яка призначена вперше, оскільки під час її обрахунку не використав показник середньої заробітної плати (доходу) в України за три роки, що передували призначенню пенсії за вислугу років.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, використовується лише при первинному призначенні пенсії, тому не поширюється на позивача. Оскільки позивач переводиться з одного виду пенсії на інший, то застосуванню підлягає показник середньої плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. При цьому не перераховується пенсія розмір пенсії обчислений відповідно до статті 28 Закону для пенсіонерів, які працюють або провадять діяльність, пов'язану з отримання доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з чим, при обчисленні пенсій працюючих осіб використовується прожитковий мінімум, встановлений на 31.12.2015.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 з 30.06.2017 отримує пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
26.09.2024 позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з цього часу йому було призначено пенсію за віком.
21.11.2024 не погоджаючись із сумою призначеної пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2021-2023 роки.
16.12.2024 відповідач листом №5233-4988/К-17/8-2400/24 повідомив позивача, що підстав для застосування середньої плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший немає. Вказує, що розрахунок пенсії за віком (як і пенсія за вислугу років) проводиться у відповідності до статей 27 та 28 Закону та залежить від тривалості страхового стажу особи та заробітної плати, з якої обчислюється пенсія. При цьому не перераховується пенсія розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 Закону для пенсіонерів, які працюють або провадять діяльність, пов'язану з отримання доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з чим, при обчисленні пенсій працюючих осіб використовується прожитковий мінімум, встановлений на 31.12.2015.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-ІV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Згідно зі статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати як пенсія за віком, по інвалідності і у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано питання переведення між цими видами пенсії.
Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом № 1058-ІV.
Згідно з пунктів 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Водночас, частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
З системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24, відповідно до якої у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, такий перехід не може вважатися «переведенням на інший вид пенсії» в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Це є призначенням нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.
Крім того, аналогічне спірне питання також було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 31.10.2018 по справі № 577/2576/17 вказала, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-ХІІ, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 зазначеного Закону, яка безпосередньо визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший вид пенсії. Крім того, Суд зауважив також, що статтею 9 Закону № 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії вперше або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, що фактично є призначенням такого виду пенсії вперше, що і мало місце у спірних правовідносинах.
Вищенаведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.02.2025 по справі № 380/4842/24.
З огляду на викладене вище, ураховуючи правову позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивачу призначено пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та таке відбулось вперше, а тому позивачу має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV.
Отже, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 в справі № 876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 в справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 в справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 в справі № 211/1898/17, від 19.01.2022 в справі № 528/639/17, від 10.06.2024 в справі №460/51067/22, від 28.01.2025 № 300/7637/23.
З огляду на викладене відповідач протиправно вчинив дії щодо застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а отже такі дії суд визнає протиправними.
Тому суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 26.09.2024 з урахуванням частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
Вказане, беручи до уваги положення статті 245 КАС України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи, є належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах.
Стосовно посилань відповідача на те, що не перераховується пенсія розмір пенсії обчислений відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для пенсіонерів, які працюють або провадять діяльність, пов'язану з отримання доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то суд його відхиляє з огляду на наступне.
Згідно частини третьої статті 42 Закону №1058-IV тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
З аналізу вказаної норми закону слідує, що вона стосується перерахунку пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний.
Водночас в межах даної справи судом надана оцінка діям відповідача стосовно обчислення розміру пенсійної виплати позивача.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій..
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи встановлено, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки, починаючи з 26.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки, починаючи з 26.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 40329345).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна