01 грудня 2025 року справа № 580/10810/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити дії,
25.09.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в призначенні пенсії № 230750003866 від 18.07.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Умовах крайньої Півночі з 10.06.1992 до 23.01.1999 в розрахунку один рік за півтора;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 та періоди участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 28.12.2022 до 26.02.2023; 25.07.2023 до 10.08.2023; 08.03.2024 до 30.05.2024; 01.06.2024 до 06.08.2024; 11.11.2014 до 21.09.2015 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2025 про призначення пенсії, як учаснику бойових дій на підставі п. 4 ч. 1 ст.115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення про призначення пенсії.
В обґрунтування позивач вказує, що під час розгляду документів позивача щодо призначення пенсії, протиправно не враховано до страхового стажу вищевказані періоди служби у кратному обчислення (1 міс. за 3 міс.) та роботи у районах Крайньої Півночі (1 рік за 1,5 роки), у зв'язку із чим відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, відтак спір з позивачем відсутній.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що за доданими документами згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.01.1991, до страхового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 10.06.1992 по 23.01.1999, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Щодо вимоги позивача зарахувати періоди проходження військової служби до трудового стажу для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці, то відповідно до ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцями. Особи, які були призначені під час мобілізації на військову службу на особливий період не віднесені до категорії осіб, які мають право на пільгове обчислення стажу при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 6 Постанови КМУ «Про порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» № 637 від 12 серпня 1999 року, військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісарів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2). Згідно додатку довідка видається військовим комісаріатом за підписом військового комісара. В довідці повинно бути вказано, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
11.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ст.1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 17.07.2025 №230750003866 позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Необхідний стаж 25 років. Страховий стаж позивача становить 12 років 2 місяці 22 дні.
За доданими документами згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.01.1991, до страхового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 10.06.1992 по 23.01.1999, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд зазначає, що спірним у межах цієї справи є зарахування до страхового стажу періодів роботи в умовах Крайньої Півночі з 10.06.1992 до 23.01.1999 в розрахунку один рік за півтора та періоди участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 28.12.2022 до 26.02.2023; 25.07.2023 до 10.08.2023; 08.03.2024 до 30.05.2024; 01.06.2024 до 06.08.2024; 11.11.2014 до 21.09.2015 в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
Щодо періодів роботи в умовах Крайньої Півночі з 10.06.1992 до 23.01.1999.
Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час застосування норм права.
Суд встановив, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.01.1991, позивач працював в районі Крайньої Півночі Ямало-Ненецького автономного округу, ПСМО «Арктикнефтегазстрой» СУ №15 у період з 10.06.1992 до 23.01.1999 машиністом бульдозера.
Суд врахував, що в трудовій книжці є посилання на підставу внесення записів про прийняття на роботу та звільнення, вони скріплені штампами підприємства, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі Пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
Суд врахував викладені у постанові від 28.05.2019 у справі №127/12236/17 висновки Верховного Суду щодо призначення пенсії, які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Верховний Суд у цьому рішенні вказав, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
За наслідками перегляду у касаційному порядку рішення судів нижчих інстанцій ВС у наведеній постанові підтвердив право особи на зарахування набутого на території рф трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах в Україні.
Постановою КМУ від 29 листопада 2022 року №1328 Уряд України вирішив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.
Оскільки позивач набув стаж на території рф до часу виходу України з вищевказаної Угоди, суд дійшов висновку, що вищевказаний стаж з 10.06.1992 до 23.01.1999 підлягає зарахуванню позивачу у його страховий стаж.
Оцінюючи доводи позивача щодо зарахування у пільговому обчисленні 1 рік за 1,5 року вказаного стажу у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Згідно з п.3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
З аналізу викладених норм слідує, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані один з документів: трудова книжка, письмовий трудовий договір, довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
Отже, з огляду на наведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 року у справі № 352/1612/15а, від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 07 листопада 2019 року у справі №341/1327/17, які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
За встановлених обставин, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у відповідних довідках, то спірний період роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.
Крім того, у пункті 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Отже, вищевказаний стаж в районі Крайньої Півночі Ямало-Ненецького автономного округу, ПСМО «Арктикнефтегазстрой» СУ №15 у період з 10.06.1992 до 23.01.1999 підлягає пільговому обчисленню з розрахунку 1 рік роботи за 1,5 року страхового стажу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави прийняття спірного рішення щодо незарахування вказаного періоду роботи позивача, суд вважає необґрунтованими, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 17.07.2025 №230750003866 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду участі в бойових діях в розрахунку один місяць служби за три місяці служби з 28.12.2022 до 26.02.2023; 25.07.2023 до 10.08.2023; 08.03.2024 до 30.05.2024; 01.06.2024 до 06.08.2024; 11.11.2014 до 21.09.2015.
Суд встановив, що спірним рішенням відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в районі Крайньої Півночі з 10.06.1992 до 23.01.1999
Питання зарахування до страхового стажу періоду служби у пільговому обчисленні 1 місяць за 3 місяці з 28.12.2022 до 26.02.2023; 25.07.2023 до 10.08.2023; 08.03.2024 до 30.05.2024; 01.06.2024 до 06.08.2024; 11.11.2014 до 21.09.2015 під час прийняття спірного рішення не досліджувалось і відповідач у такому зарахуванні не відмовляв.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, поновленню підлягають порушені права позивача.
Оскільки відповідач питання зарахування вищевказаного періоду служби у пільговому обчисленні не досліджував та не відмовляв позивачу такому зарахуванні, відповідна вимога направлена на захист прав позивача, що не були порушені. Тому вона є передчасною та не підлягає задоволенню.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в районі Крайньої Півночі з 10.06.1992 до 23.01.1999 у пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік роботи за 1,5 року страхового стажу, а також повторно розглянути заяву від 11.07.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 17.07.2025 №230750003866 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи в районі Крайньої Півночі з 10.06.1992 до 23.01.1999 у пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік роботи за 1,5 року страхового стажу, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ