Рішення від 12.12.2025 по справі 580/11232/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025 року справа № 580/11232/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке оформлено протоколом від 11.09.2025 №33, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов'язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надати ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що він зайнятий постійним доглядом за хворим батьком, що підтверджено відповідним висновком МСЕК.

Водночас, комісія при РТЦК відмовила у наданні відстрочки, тому позивач вважає, що комісія діяла неправомірно, оскільки право на відстрочку з наведених підстав прямо передбачено положеннями абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ.

У відзиві на адміністративний позов відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) не погодився з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не є належним відповідачем у справі, оскільки питання про надання відстрочки від призову на військову службу приймає комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відзив у встановлений судом строк, відповідачем - комісією з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , до суду не подано, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем. Оскільки відзив до суду не подано, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову, розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 26.08.2025 в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду заяви позивача, комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_7 ухвалила рішення оформлене протоколом №33 від 11.09.2025, яким відмовила у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з тих підстав, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Фірма Ерідон», ЄДРПОУ 43106699, що унеможливлює здійснення постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , 1945 р.н.

Вважаючи відмову в наданні відстрочки протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Не погоджуючись із правомірністю наведеної в листі відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та на час розгляду справи триває.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

У відповідності до положень пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

З аналізу наведених законодавчих приписів слідує висновок, що Закон №3543-ХІІ передбачає альтернативу для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом надання висновку медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я для осіб, які потребують постійного догляду.

Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).

Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно Додатку 5 до Порядку №560 (в редакції, чинній на дату ухвалення рішення комісією) затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, необхідно надати:

для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

З наведеного правового регулювання вбачається, що нормами Порядку №560 для отримання відстрочки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону передбачено надання висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №120/1909/23, суд зазначає про недосконалість та неузгодженість термінів та понять в нормативно-правових актах стосовно питання, яким документом підтверджується необхідність здійснення постійного догляду та який орган має право видавати цей документ.

Щодо осіб, які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання суду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров'я, які мають право приймати відповідні висновки.

Отже, наведене вище вказує на те, що висновок про наявність порушення функцій організму, з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг, може бути доказом того, що особа, яка за станом здоров'я не здатна до самообслуговування і потребує постійно стороннього догляду.

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, позивач разом із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надав довідку ЛКК №557 від 19.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за наявним діагнозом потребує постійного стороннього догляду.

При цьому, суд не надає оцінки правомірності видачі зазначеної довідки, оскільки такі дії не є предметом судового спору та знаходяться поза межами предмету доказування у даній справі.

Викладені в оскарженому рішенні твердження щодо перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Фірма Ерідон», є необґрунтованими, оскільки в додатках до заяви позивача міститься акт встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 03.06.2025, за формою згідно з додатком 8 до Порядку №560, який містить усі необхідні реквізити та засвідчує саме факт здійснення особою постійного догляду.

За наведених фактичних обставин у справі, суд дійшов висновку, що позивач надав необхідні документи для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому відмова в наданні відстрочки з цих підстав є незаконною, а оскаржене рішення підлягає скасуванню. При цьому, посилання представника відповідача у відзиві щодо інших недоліків поданих позивачем документів судом відхиляються, оскільки ці недоліки відсутні в оскарженому протокольному рішенні комісії.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що звернувшись до суду з позовом, позивачем не сплачено судовий збір за подачу позовної заяви, оскільки подана позивачем квитанція ID: 9378-2116-2586-6032 від 26.09.2025 використана для сплати судового збору у справі №580/10872/25. Отже, із позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України судовий збір.

Частиною 2 статті 4 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленому на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2024 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028 грн.

Позивачем заявлено немайнові вимоги тому сума судового збору, яка підлягає сплаті за подачу позову складає 1211,20 грн. (3028х0,4=1211,20).

Своєю чергою, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 №33 від 11.09.2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Зобов'язати комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні та повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО

Попередній документ
132699862
Наступний документ
132699864
Інформація про рішення:
№ рішення: 132699863
№ справи: 580/11232/25
Дата рішення: 12.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.12.2025)
Дата надходження: 08.10.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ВАЛЕНТИН ГАРАЩЕНКО