про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2025 року справа № 580/13724/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
12.12.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивачка) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 19.07.2022 до 17.11.2025 з урахуванням абз.4,6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Постанова КМУ №1078);
зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 19.07.2022 до 17.11.2025 з урахуванням абз.4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Додатково просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Обґрунтовуючи зазначили, що відповідач безпідставно обмежив розмір нарахування індексації на грошове забезпечення за період з 19.07.2022 до 17.11.2025.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС Українидля звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Однак Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-р/2025 від 11.12.2025 у справі № 1-7/2024(337/24) визнав такою, що не відповідає Конституції України ( є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Суд вказав, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, за умов визнання неконституційною ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України та втрати її чинності суд використовує до спірних правовідносин загальний строк, що визначений КАС України, а саме місячний строк для звернення.
З огляду на зміст ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Отримуючи заробітну плату (грошове забезпечення) за спірний період, протягом кожного наступного місяця з дати отримання позивач мав право звернутися з позовом щодо невірного її розрахунку.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коли дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 07.11.2025, заявлені з порушенням процесуального строк, адже стосуються платежів, про розмір яких йому відомо з дати їх щомісячного отримання. Позовні вимоги щодо періоду з 08.11.2025 до 17.11.2025 заявлені з дотриманням строку звернення до суду. Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду зі вказаними вище позовними вимогами, позовна заява не містить.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки відповідна заява відсутня, суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивачку надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили їй своєчасно звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами, або подати заяву про зменшення позовних вимог, вказавши їх в межах дотриманого стркоу звернення до суду.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії і зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
СуддяАнжеліка БАБИЧ