16 грудня 2025 року справа № 640/3700/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу № 640/3700/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інридан ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інридан ЛТД» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 12.11.2019 № 000865509, № 000866509.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 000865509, № 000866509 є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на таке. Позивач, заперечуючи викладені в акті обставини, вказує, що кальян не був придбаний перевіряючими, щоб можливо було стверджувати, що платником податку було порушено норми чинного законодавства України щодо обігу безакцизного товару. Також вказує, що немає жодного доказу, що в кальяні, який може реалізуватися ТОВ «Інридан ЛТД» в ресторані, міститься тютюн кальянний, а тому, на думку позивача, виявлена суміш в особистих речах працівника ТОВ «Інридан ЛТД» не є саме таким тютюном. Крім того вважає хибним припущення перевіряючих, що ТОВ «Інридан ЛТД» реалізує та зберігає тютюнові вироби без наявності марок акцизного податку, оскільки для віднесення певної речовини до категорії «тютюн для кальяну» така речовина обов'язково має містити в собі тютюн, адже в іншому випадку така речовина є продуктом для куріння, що відповідно до пояснення до категорії 2403 99 90 групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну», яка включає, зокрема, продукт для куріння (наприклад, «тютюн для кальяну»), складається повністю із замінників тютюну та речовин, відмінних від тютюну. За захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
15.04.2020 представник ГУ ДПС у Київській області подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що на пачку сигар має бути наклеєна акцизна марка у такий спосіб, щоб вона обов'язково розривалась під час відкривання і зберігання тютюнових виробів маркованих з порушенням вимог законодавства України з метою їх продажу забороняється. У випадку вчинення такого порушення до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». З поданих фотоматеріалів вбачається, що на пачках «тютюну кальянного» відсутня марка акцизного податку, тобто позивач, який, в тому числі, здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами на підставі ліцензії від 23.08.2019 №26500311201903385, фактично зберігав з метою подальшої реалізації тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка. Щодо твердження позивача, що працівники контролюючого органу самостійно визначили вищевказану суміш як «тютюн кальянний», відповідач вказав, що в поясненнях ОСОБА_1 знайдену суміш відносить саме до «тютюну кальянного». Також головний бухгалтер ОСОБА_2 у поясненнях відносить таку суміш до «тютюну кальянного». Під час проведення фактичної перевірки та виявлення 8-ми пачок «тютюну кальянного» було зроблено фото, на яких чітко видно виробника та назви виробу «ТОВАСО». Окрім цього, знайдені пачки «тютюну кальянного» були не відкриті, що не дає можливості стверджувати, що суміш з упаковок була замінена. Щодо встановлення ціни на залишки продукції без марок акцизного податку, то відповідач зазначив, що сума 12 852,00 грн за 8 позицій «тютюну кальянного» було розрахована з меню ресторану, де здійснює свою діяльність ТОВ «Інридан ЛТД», з урахуванням кількості та ємкості кожної знайденої позиції «тютюну кальянного». Крім того, щодо посилання позивача, що «тютюн кальянний» знайдений нібито в особистих речах ОСОБА_1 , призначений для особистого користування останнім, відповідач вказав, що «тютюн кальянний» був знайдений саме в підсобному приміщенні ресторану, де здійснює свою діяльність ТОВ «Інридан ЛТД». У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 24.02.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду. Справа передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В. В.
Ухвалою від 14.01.2025 суддя Гаращенко В. В. прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи № 640/3700/20 та вирішив розгляд справи проводити спочатку у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Ухвалою від 27.11.2025 суд замінив відповідача у справі № 640/3700/20 Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код ВП 44116011).
Дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Інридан ЛТД» (код ЄДРПОУ 40864876) зареєстровано як юридична особа 30.09.2016. Основний вид діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Інші види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 56.30 Обслуговування напоями.
ГУ ДПС у м. Києві 21.10.2019 на підставі наказу від 30.09.2019 № 1339 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень від 08.10.2019 № 1314/26-15-05-09- 02, № 1315/26-15-05-09-02 проведена фактична перевірка ресторану ТОВ «Інридан ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 74, прим. 233, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної фактичної перевірки відповідач склав акт про результати фактичної перевірки від 25.10.2019 № 0451/26/15/14/40864876, відповідно до якого встановлено порушення:
п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР;
ч. 1, абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР;
п. 11 р. II Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.
В акті перевірки встановлено, що в ресторані, де здійснює діяльність ТОВ «Інридан ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 74, прим. 233, здійснюється реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів та готових страв за готівкові кошти та по безготівковому розрахунку з використанням спеціального платіжного засобу (платіжного терміналу) через належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО).
Перевіркою встановлено факт реалізації та зберігання тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: відсутні марки акцизного податку на тютюн для кальяну, згідно з додатком від 21.10.2019 до акта перевірки.
Також перевіркою встановлено, що на момент перевірки в ресторані ТОВ «Інридан ЛТД» за вказаною адресою не ведеться в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснюється продаж товарів, що не відображені в такому обліку.
В реалізації знаходяться тютюн для кальяну, на які відсутні накладні та/або будь-які інші документи, що підтверджують находження товару згідно опису фактичних залишків товарів № 1 від 25.10.2019 на загальну суму 12 852,00 грн.
У касовій книзі підприємства неоприбутковані готівкові кошти на загальну суму 6 425,00 грн згідно реєстру сум від 25.10.2019.
На директора ТОВ «Інридан ЛТД» Мігулю Богдана Олександровича складено 1 (один) токол про адміністративне правопорушення.
На головного бухгалтера ТОВ «Інридан ЛТД» Новохацьку Тетяну Миколаївну складено 1 (один) протокол про адміністративне правопорушення.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло:
податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 000865509 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 704,00 грн за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР;
податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 000866509 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 704,00 грн за порушення ч. 1, абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР.
28.11.2019 позивач в адміністративному порядку подав скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
ДПС Україна, розглянувши скаргу позивача, прийняла рішення від 20.01.2020 № 2310/6/99-00-08-05-05-06, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно із підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що проведення фактичної перевірки для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, може бути проведено за відсутності суб'єкта господарювання, за умови вручення уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу на проведення перевірки та відповідного направлення.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Стаття 1 зазначеного Закону передбачає, що тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно ст. 17 Закону № № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятор виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень у разі здійснення виробництва, зберігання, транспортування, реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Згідно з пунктами 226.1, 226.2, статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Пункт 228.2 статті 228 Податкового кодексу України передбачає, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України, контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального та спирту етилового здійснюють відповідні контролюючі органи.
Відповідно до п. 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.
Пунктом 24 наведеного Положення передбачено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218 (чинні, на час виникнення спірних правовідносин, втрата чинності 23.04.2021), визначається порядок роздрібної торгівлі сигаретами, цигарками, сигарами, сигарилами, тютюном люльковим, нюхальним, смоктальним, жувальним та іншими виробами з тютюну і його замінниками (далі - тютюнові вироби), вони спрямовані на додержання прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.
Згідно з п. 8 зазначених Правил тютюнові вироби, що надходять до продажу, повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством.
Відповідно до п. 12 Правил пакування, маркування, приймання, зберігання, продаж тютюнових виробів та наклеювання марок акцизного збору здійснюються відповідно до вимог, передбачених законодавством України.
З наведеного слідує, що на пачку сигар має бути наклеєна акцизна марка у такий спосіб, щоб вона обов'язково розривалась під час відкривання. Зберігання та продаж тютюнових виробів із порушенням цієї вимоги заборонено. За такі порушення до суб'єктів господарювання застосовуються штрафи згідно із Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до акта перевірки від 25.10.2019 № 0451/26/15/14/40864876 встановлено порушення, зокрема, факт реалізації та зберігання тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: відсутні марки акцизного податку на тютюн для кальяну, згідно з додатком від 21.10.2019 до акта перевірки (8 пачок тютюну для кальяну на загальну суму 12 852,00 грн) (а. с. 65).
З матеріалів справи вбачається, що надані відповідачем до відзиву фотографії свідчать про те, що на пачках кальянного тютюну відсутні акцизні марки. Це означає, що позивач, який має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами (від 23.08.2019 № 26500311201903385), фактично зберігав цей тютюн з метою подальшого продажу без використання акцизних марок встановленого зразка, що є порушенням законодавства.
Ураховуючи зазначене порушення позивачем податкового законодавства, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до останнього штрафні санкції у сумі 25 704,00 грн (12 852,00 грн х 200%) за зберігання з метою реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, застосовані податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 12.11.2019 № 000866509.
Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 000865509, то суд зазначає наступне.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Таким чином, суб'єкти господарювання відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Статтею 9 Закону № 996-XIV, зокрема, визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Відповідно до положень статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пункт 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.
Так, відповідно до зазначеного акта перевірки встановлено, що на момент перевірки в ресторані позивача не ведеться в порядку встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснюється продаж товарів, що не відображені в такому обліку. В реалізації знаходиться тютюн для кальяну, на який відсутні накладні та/або будь-які інші документи, що підтверджують походження товару згідно опису фактичних, залишків товару №1 від 25.10.2019 на загальну суму 12 852,00 грн.
При цьому, належних та допустимих доказів на спростування встановленого контролюючим органом порушення ТОВ «Інридан ЛТД п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР позивач до суду не надав.
Щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві, суд зазначає наступне.
Так, щодо твердження позивача про те, що працівники контролюючого органу самостійно визначили вказану суміш як «тютюн кальянний», посилаючись на те, що для віднесення знайденої суміші до позиції «тютюн кальянний» потрібні спеціальні знання, то суд відхиляє такі аргументи позивача з огляду на таке.
Судом взято до уваги показання кваліфікованого персоналу. Так, з письмових пояснень ОСОБА_1 , який працює кальянником в ресторані позивача і, відповідно, за посадовими обов'язками володіє спеціальними знаннями про тютюнові вироби (а. с. 64), слідує, що виявлену суміш він ідентифікував як табак Fumari та Serbetli. При цьому, табак Fumari та ОСОБА_3 є загальновідомими брендами табака для кальяна.
Також головний бухгалтер ТОВ «Інридан ЛТД» Новохацька Тетяна Миколаївна у своїх поясненнях (а. с. 63) класифікувала зазначену суміш як «тютюн кальянний», що свідчить про загальне розуміння характеру товару на підприємстві.
Крім того, суд врахував, що під час перевірки було виявлено 8 пачок «тютюну кальянного», що зафіксовано на фотографіях (а. с. 68-70). На знімках чітко видно комерційну назву та виробника товару - «TOBACCO», що є загальновідомим маркуванням кальянного тютюну.
Суд звертає увагу, що пачки були невідкритими, на одному з фото видно захисну плівку. Це унеможливлює припущення про те, що оригінальний вміст упаковок міг бути замінений на іншу суміш.
Таким чином, наявні докази, включаючи визнання власних співробітників позивача та візуальну ідентифікацію товару в заводській упаковці, підтверджують правомірність дій контролюючого органу щодо класифікації вилученого товару.
Щодо твердження позивача про те, що не зрозуміло з яких підстав перевіряючі встановили ціну на виявлену в особистих речах суміш, то суд вважає, що посилання позивача на незрозумілість визначення ціни виявленої суміші є безпідставним з огляду на таке.
При складанні опису залишків продукції без акцизних марок, знайденої в ресторані ТОВ «Інридан ЛТД», було зафіксовано вісім позицій «тютюну кальянного» на загальну суму 12 852,00 грн.
Зазначена вартість була розрахована перевіряючими на підставі діючого меню ресторану ТОВ «Інридан ЛТД», із застосуванням цін, вказаних у ньому для кожної виявленої позиції, з урахуванням її кількості та об'єму (ємності), про що зазначив відповідач у відзиві.
Позивач не надав суду належних доказів, які б спростовували зазначені вище фактичні обставини у цій справі.
Також під час перевірки позивачу було надіслано запит на надання документів (накладних, тощо), які б пояснювали законність походження знайденого тютюну (а. с. 62). Однак позивач не надав жодних товарних накладних чи інших первинних документів, що свідчить про нелегальність придбання та зберігання продукції.
Таким чином, суд вважає, що виявлений тютюн призначався для використання в господарській діяльності ресторану з метою подальшого продажу, а не для особистого користування працівника.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення від 12.11.2019 № 000865509 та № 000866509 прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідач довів правомірності прийнятих оскаржуваних рішень, які прийняті з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з викладеного та системного аналізу положень законодавства України, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інридан ЛТД» відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО