15 грудня 2025 року справа № 580/10496/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.08.2025 № 2300-0209-8/61371 та від 10.09.2025 №2300-0209-8/70591 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у зарахуванні до періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю періоду проживання з 1983 року по 01.01.1993 року на підставі наданих документів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області повторно розглянути заяву від 28.07.2025 року з урахуванням висновків суду та прийняти рішення про призначення мені пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 5 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з дати звернення за пенсією;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду згідно з положеннями ст.382 КАС України.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки досягнув необхідного віку та має необхідний стаж роботи, проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відмовлено у зарахуванні до періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю періоду проживання з 1983 року по 01.01.1993 року на підставі наданих документів. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що належать скасуванню, тому звернувся до суду за захистом свого майнового права.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив, в якому позов не визнав та зазначив, що на підставі поданих Позивачем документів встановлено, що вік Позивача на день звернення 55 років, страховий стаж становить 32р.06міс.15д. Особам, які проживали або працювали в зоні гарантованого добровільного відселення, пенсія призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058-IV, за наявності відповідного стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку (30-6=24 років), але не менше 15 років страхового стажу. За результатом розгляду заяви та додаткових документів поданих до заяви було встановлено: До страхового стажу не зараховано періоди роботи архівної довідки 142 від 20.08.2025, оскільки відсутній наказ про звільнення. До періодів проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано: - періоди навчання в середній школі згідно довідки 75 від 18.07.2025 з 26.04.1986 по 16.06.1988, оскільки відсутня довідка про періоди постійного проживання за вказаний період. Періоди роботи з 20.02.1991 по 05.05.1991, оскільки згідно з записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.02.1991 року в цей період позивач працював у Ватутінському транспортному підприємстві, територія якого не відноситься до забрудненої зони; період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю згідно акту від 19.08.2025 з 1986 по 29.11.1988, оскільки п.7 р.2.1 Порядку 22-1 необхідно надати довідку про періоди проживання (робота) у зоні посиленого радіологічного контролю, видану органами місцевого самоврядування. Враховуючи вищезазначене прийнято рішення 231050005642 від 03.09.2025 про відмову у призначені пенсії зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4).
Позивач 28.07.2025 та повторно 26.08.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заяву позивача, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та листами від 06.08.2025 та 10.09.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю.
Позивач з рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон 796).
Пунктом 4 частини першої статті 14 Закону 796 передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, категорія 4.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону 796, згідно з пунктом 2 частини першої якої потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону 796 призначення та виплата пенсій означеним категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і Закону 796.
Частиною першою статті 65 Закону 796 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 3, 4 статті 65 Закону 796 посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок 51).
Пунктом 2 Порядку 51 передбачалося, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 10 Порядку 51 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Окрім того, суд зазначає, що документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року 13-1) (далі - Порядок 22-1).
Пунктом 2.1 Порядку 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається і документ, який засвідчує особливий статус особи, зокрема посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З наведених норм вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом 796-XII, є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі 599/564/17, від 27.02.2018 у справі 344/9789/17 та від 21.11.2019 у справі 572/47/17.
Таким чином, посвідчення громадянина, який потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 , надає право користування пільгами, встановленими Законом 796, у тому числі на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для призначення пенсії, суд оцінює критично, адже основним документом що підтверджує статус громадянина, який є потерпілий від Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом 796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є посвідчення громадянина, який потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 .
Разом з тим відповідачем не надано суду доказів того, що видане позивачу посвідчення визнане недійсним, а раніше присвоєний статус скасований.
Таким чином, відмова позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та таким, що належить скасувати.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб'єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб'єкта. Рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки Верховного Суду у справі 380/13558/21).
З урахуванням повноважень суду відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на широкий спектр повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обставин розгляду поданої заяви позивача про призначення пенсії за віком, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту права позивача на пенсійне забезпечення з огляду на принципи належного врядування належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 28.07.2025 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, що стосується вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду згідно з положеннями ст.382 КАС України, суд зазначає наступне.
Суд врахував частину 1 статті 382 КАС України, якою встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, що може використовуватись залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Однак, позивачем не наведено аргументованих доводів та не надано доказів того, що рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконане, у зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права, а тому у задоволенні цієї вимоги позивача належить відмовити, як передчасної.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позов задоволений частково, позивачем сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, належить стягнути пропорційно витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.08.2025 № 2300-0209-8/61371 та від 10.09.2025 №2300-0209-8/70591 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області (адреса: вул. Смілянська 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 28.07.2025 року про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (адреса: вул. Смілянська 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ