Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 грудня 2025 р. № 520/24145/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" до Одеської митниці, як відокремного підрозділу Державної митної служби України про скасування рішення та відмови в прийнятті митної декларації,-
Приватне Підприємство "Видавничий Будинок Перлина" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати Рішення щодо класифікації товарів № 25UA50008000045-КТ від 17.06.2025;
- скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500080/2025/000145;
- скасувати Рішення про коригування митної вартості № UA500080/2025/000046/1 від 26.06.2025;
- скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000148.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що товар № 1 - машина для тиснення ANG15, нова, серійний номер 749890X, максимальний формат 1500х1050мм, максимальна довжина біговальних елементів 45 м., швидкість роботи 15 такт/хв., споживча потужність 7,5 кВт. в жодному разі не може підпадати під класифікацію за кодом 8440109000, оскільки, така класифікація абсолютно не відповідає ані опису цього обладнання, ані принципам його роботи, у зв'язку з чим відповідачем було помилково віднесено це обладнання до коду 8440109000. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не мав законних підстав для здійснення коригування митної вартості товару - машина для тиснення ANG15, оскільки подані позивачем під час митного оформлення документи не містили розбіжностей та не викликали сумніву щодо можливості визначення митної вартості товару за основним методом, тобто за контрактною вартістю. Враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000145 та № UA500080/2025/000148, вмотивовані прийняттям митним органом рішення щодо класифікації товарів № 25UA50008000045-КТ від 17.06.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2025/000046/1 від 26.06.2025, які є неправомірними, тому картки відмови також є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що саме митними органами здійснюється ведення УКТ ЗЕД та контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Класифікація товарів здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації товарів. Згідно специфікації виробника товару від 02.04.2025 № 25009/2 на «машину для тиснення ANG15», ця машина для тиснення застосовується в оздоблювальних процесах для тиснення паперу, картону тощо. Що дозволяє виконувати широкий спектр малюнків. Враховуючи викладене, з урахуванням пояснень до УКТЗЕД та наданих технічних характеристик, відділом контролю класифікації товарів управління контролю та адміністрування митних платежів Одеської митниці прийнято рішення щодо класифікації товарів від 17.06.2025 № 25UA50008000045-КТ (КТ-UA500000-0045-2025) - «машина для тиснення ANG15», відноситься до товарної підкатегорії 8440109000 у відповідності до вимог УКТЗЕД. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача скористався своїм правом та подав до суду відповідь на відзив, зазначивши, що відповідач фактично не навів жодних нових аргументів на підтвердження законності оскаржуваних рішень та спростування аргументів позивача викладених в позовній заяві.
Представником відповідача було подано до Харківського окружного адміністративного суду заперечення, в яких відповідач вказав, що не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив Одеської митниці.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справа розглянута в межах встановлених строків та з урахуванням перебуванням судді на лікарняному та у відпустці.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що між Приватним Підприємством "Видавничий Будинок Перлина" та фірмою NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP. (Китай) було укладено Контракт № 23 від 21.03.2025 на поставку обладнання - Машина для тиснення ANG15.
Для митного оформлення товару уповноваженим представником Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" було подано до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України електронну митну декларацію № 25UA500080006536U3 із зазначенням наступних відомостей: «Машина для тиснення ANG15 - 1шт., сер.ном.749890X, в комплекті з рамкою та додатковим притискним пристроєм (талер), макс. формат - 1500х1050мм, споживана потужність 7.5кВт, макс. довжина біговальних елементів 45 м, швидкість роботи 15 такт/хв, застосовується в оздоблювальних процесах для тиснення продукції з паперу, картону, мікрогофрокартону, а саме упаковок для цукерок, захисних видавлених елементів на медичних коробках, листівках, візитівках та ін., призначена для пресувальних робіт, використовується для видавлювання, створення неглибоких об'ємних випуклостей(холодне конгревне тиснення), формовки, бігування. На рухому частину оператор кладе необхідну заготовку, на нерухому частину закріпляється матриця, при стисненні двох частин, заготовці надається необхідна форма, не містять ножів, без функції друку. У частково розібраному стані на час транспортування. Нова. 3 вантажних місць. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP.
В графі 33 "Код товару" ЕМД № 25UA500080006536U3 вказано - 8441800000.
За результатами розгляду поданої позивачем ЕМД № 25UA500080006536U3 та доданих до неї документів відповідачем було прийнято Рішення щодо класифікації товарів № 25UA50008000045-КТ від 17.06.2025, відповідно до якого правильним є зазначення коду УКТ ЗЕД 8440109000.
Також, відповідачем було прийнято Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000145.
Крім того, відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA500080/2025/000046/1 від 26.06.2025 за "резервним методом", відповідно до положень ст. 64 МК України.
Відповідачем також було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000148.
У зв'язку з неможливістю перебування товару під митним контролем, позивач був вимушений здійснити митне оформлення товару відповідно до вимог, визначених оскаржуваними рішеннями та картками відмови та подав нову електронну митну декларацію № 25UA500080007273U6 і сплатив відповідні платежі.
Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення митного органу, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (надалі за текстом - МК України).
Згідно з пунктами 20, 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України:
митна декларація це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів;
митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями частини 7 статті 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з частиною 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД.
За змістом частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Щодо позовних вимог в частині скасування Рішення щодо класифікації товарів № 25UA50008000045-КТ від 17.06.2025, суд зазначає наступне.
Як вбачається з Картки відмови № UA500080/2025/000145 причиною відмови у прийнятті ЕМД № 25UA500080006536U3 зазначено: " «Відповідно до ст. ст. 257, 264 МКУ, виявлене порушення митних правил, згідно до ст. 485 МКУ, складено протокол про порушення митних правил, відт24.06.2025№000420/UA500000/2025, а також винесено класифікаційне рішення, щодо коду товару від 17.06.2019 № КТ-UA500000-0045-2025".
Відповідно до статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
За змістом частин 1-4 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов'язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Положеннями частини 7 статті 69 МК України передбачено, що рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 МК України.
Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 № 2697-IX, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
З вищезазначеного вбачається, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції необхідно виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Відповідно до статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 МК України для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 МК України.
Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність рішення щодо класифікації товарів і картки відмови та доводам відповідача, покладеним в основу спірного рішення, та які були окремо зазначені у відзиві, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було задекларовано нову машину для тиснення ANG15 - 1шт., сер.ном.749890X, в комплекті з рамкою та додатковим притискним пристроєм (талер), макс. формат - 1500х1050мм, споживана потужність 7.5кВт, макс. довжина біговальних елементів 45 м, швидкість роботи 15 такт/хв, застосовується в оздоблювальних процесах для тиснення продукції з паперу, картону, мікрогофрокартону, а саме упаковок для цукерок, захисних видавлених елементів на медичних коробках, листівках, візитівках та ін., призначена для пресувальних робіт, використовується для видавлювання, створення неглибоких об'ємних випуклостей(холодне конгревне тиснення), формовки, бігування. На рухому частину оператор кладе необхідну заготовку, на нерухому частину закріпляється матриця, при стисненні двох частин, заготовці надається необхідна форма, не містять ножів, без функції друку. У частково розібраному стані на час транспортування. Нова. 3 вантажних місць. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP.
В графі 33 "Код товару" ЕМД № 25UA500080006536U3 позивач вказав код УКТ ЗЕД 8441800000.
З Рішення № 25UA50008000045-КТ від 17.06.2025 вбачається, що відповідач виходячи з положень статті 69 МК України визначив код товар УКТ ЗЕД 8440109000.
Разом з тим, відповідно до наказу Держмитслужби від 14.07.2020 № 256 "Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" встановлено, що до товарної позиції 8440 УКТЗЕД позиції включаються машини, використовувані у виробництві книжкової продукції (включаючи книги в паперовому оправленні, брошури, періодичні видання, рукописи і т.п.). До цієї товарної позиції включаються (серед інших): (14) Машини для тиснення або золотіння написів чи малюнків на палітурках, а іноді й на інших виробах (наприклад, на виробах зі шкіри), але крім універсальних пресів (товарна позиція 8479) та друкарських машин, в яких використовуються замінні знаки, що набираються в блоки (товарна позиція 8443).
При цьому, згідно інформації наведеної в Керівництві з експлуатації Машин для
тиснення серії ANG (моделі 7.5, 8.0, 9.3, 10.4, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 20): «Машина для тиснення ANG належить до серії машин, структура яких практично однакова за винятком розміру столу. Ця машина була спеціально розроблена для тиснення з різними видами картону, шкір, пластмас і т.д. Головним чином машину використовують для операцій пресувальних робіт та біговки картонних виробів, також для створення неглибоких об'ємних опуклостей (холодне конгревне тиснення). Серія машин ANG має стіл великого розміру, високий тиск, стійкість, легка в експлуатації, має швидке і чутливе гальмо.»
Відповідно до Інформаційного листа виробника № 12-06/3 від 12.06.2025): «Принцип роботи Машини для тиснення ANG15 складається з таких послідовних етапів:
1. Ручне укладання заготовки та встановлення форми: заготовка (наприклад, аркуші картону або кришки майбутніх коробок) укладається оператором вручну (по одній за раз) в робочу зону (нижню плиту); оператор орієнтує її точно по настановних упорах або лініях (щоб не було зсуву); на верхню плиту преса закріплюється форма для бігування або тиснення: для бігування - це тупі металеві лінії (не ріжучі), для тиснення - магнієві, латунні або сталеві кліше (матриці) з рельєфом. Під заготовку на нижню плиту кладуть м'яку підкладку (гуму або картон), яка допомагає формувати згин або тиск без пробивання. Перевіряє, щоб форма й заготовка не перекривалися некоректно.
2. Запуск циклу: маховик приводить у дію ексцентриковий механізм > плита опускається.
3. Бігування або тиснення: верхня плита притискає форму до заготовки з великим зусиллям (~т 150- 170); форма втискається у матеріал, залишаючи: лінії згину (бігування); рельєфне зображення або текст (тиснення).
4. Утримання під тиском: прес тримає форму.
5. Повернення плити: після завершення циклу верхня плита автоматично підіймається; оператор виймає готовий виріб вручну.
6. Повторення циклу: оператор одразу кладе наступну заготовку, і процес повторюється.»
Відповідно до інформації зазначеної в Специфікації № 25009/2 від 02.04.2025: «Машина для тиснення застосовується в оздоблювальних процесах для тиснення продукції з паперу, картону, мікрогофрокартону, а саме упаковок для цукерок, захисних видавлених елементів на медичних коробках, листівках, візитівках, дитячих настільних іграх та ін. Призначена для пресувальних робіт, використовується для видавлювання, створення неглибоких об'ємних випуклостей (холодне конгревне тиснення),формовки, бігування.
На рухому частину оператор кладе необхідну заготовку із позиціонуванням відповідно до встановлених опорів. На нерухому частину закріпляється матриця за допомогою клею, двосторонньої липкої стрічки або рамки. При стисненні рухомої та нерухомої частини, заготовці надається необхідна форма. Матриця може бути виконана в різних конфігураціях, що дозволяє виконувати широкий спектр малюнків. Не містить ножів, без функції друку. У частково розібраному стані на час транспортування.».
Отже, машина для тиснення ANG15 не передбачає виконання палітурних операцій; не має механізмів для зшивання або скріплення книжкових блоків; не має ножів та функція друку; за технологічними можливостями не відповідає функціональним вимогам до палітурного обладнання.
Також з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог позивач разом з позовною заявою надав висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 25/07/2025 від 29.08.2025, з якого вбачається, що на вирішення експертизи було поставлене таке питання: «Яким характеристикам відповідає товар - Машина для тиснення ANG15 - 1шт., сер.ном.749890X, країна виробництва: CN, виробник: NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP. згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?»"
За змістом частин 1-2 статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Положення частини 3 статті 101 КАС України передбачають, що висновок експерта може бути наданий, зокрема, на замовлення учасника справи.
Відповідно до частин 6-7 статті 101 КАС України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Норми частини 6 статті 104 КАС України визначають, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Висновок складений для подання до Харківського окружного адміністративного суду судовим експертом Гавриловою К.В., яка має відповідне Свідоцтво та відомості про яку містяться в Реєстрі атестованих судових експертів, а також відповідає вимогам ст. 101 та ст. 104 КАС України, а експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 та 385 КК України.
Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 25/07/2025 від 29.08.2025: «Наданому на дослідження товару - «Машина для тиснення ANG15 - 1 шт., серійний номер 749890X, країна виробництва: CN, виробник: NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP.», згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, відповідають наступні товарні характеристики: «Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу: -інше обладнання» товарної підкатегорії « 8441 80 00 00».
Суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для відводу експерта, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього митний орган не надав.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що позивач здійснив декларування імпортованого товару відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі, щодо визначення коду УКТ ЗЕД. Водночас митний орган не підтвердив належними та допустити доказами наявність підстав для зміни вказаного позивачем коду товару УКТ ЗЕД, що свідчить про протиправність Рішення № 25UA50008000045-КТ від 17.06.2025, а тому воно підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині скасування Рішення про коригування митної вартості Рішення про коригування митної вартості № UA500080/2025/000046/1 від 26.06.2025, суд зазначає наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи,
якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі № 815/143/17, від 09.04.2019 по справі № 825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Як вже було зазначено вище, між позивачем та фірмою NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP. (Китай) було укладено Контракт № 23 від 21.03.2025 на поставку обладнання - Машина для тиснення ANG15 (далі - Товар).
Відповідно до п. 1.1. та п. 2.1. Контракту Продавець зобов'язаний поставити Покупцю на умовах CIF Чорноморськ (Україна) Товар - Машину для тиснення ANG15 вартістю 14 400,00 доларів США.
До вказаного Контракту був оформлений Інвойс BMED25009 від 02.04.2025, в якому вказана вартість Товару - Машини для тиснення ANG15 в розмірі 14 400,00 доларів США.
Позивачем було перераховано на користь фірми NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP. (Китай) вартість Товару - Машини для тиснення ANG15, що підтверджується банківськими виписками від 08.04.2025, 17.04.2025, 20.05.2025, 21.05.2025, 20.08.2025, а також платіжними інструкціями в іноземній валюті: № 9 від 08.04.2025 на суму 7 800,00 доларів США; № 10 від 17.04.2025 на суму 19 000,00 доларів США; № 11 від 20.05.2025 на суму 10 000,00 доларів США; № 12 від 21.05.2025 на суму 15 660,00 доларів США; № 14 від 20.08.2025 на суму 4 360,00 доларів США.
Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару разом з митною декларацією ІМ 40 АА від 11.06.2025 № 25UA500080006536U3 подано наступні документи: специфікація виробника товару № 25009/2 від 02.04.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23 від 21.03.2025; пакувальний лист від 02.04.2025 № бн; Рахунок-фактура від 02.04.2025 № BMED25009; коносамент від 10.04.2025 № UTRUST25040420; Автотранспортна накладна від 09.06.2025 № 19153; сертифiкат про походження товару від 10.04.2025 № 25C3302A0705/00016; банківський платіжний документ, що стосується товару від 08.04.2025 № 9; банківський платіжний документ, що стосується товару від 17.04.2025 № 10; банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.05.2025 № 11; банківський платіжний документ, що стосується товару від 21.05.2025 № 12; документ, що підтверджує вартість страхування від 09.04.2025 № 300245466.25/2; страховий поліс від 09.04.2025 № 30700100006453/3; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.03.2025 № 1; Договір (контракт) про перевезення від 20.01.2025 № 20.01.2025/1455 ОД; договір (контракт) про перевезення від 17.12.2024 № UA00200591; договір (контракт) про перевезення від 01.01.2021 № б/н; договір (контракт) про перевезення від 01.01.2015 № 6; копія митної декларації країни відправлення від 07.04.2025 № 310120250518583651.
Мотивуючи своє Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2025/000046/1 від 26.06.2025, відповідач зазначив, що оцінювана партія товару декларується на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP. (Китай) який є відправником товару. Згідно Правил Інкотермс, впроваджених Міжнародною торговельною палатою, - за умовами поставки CIF саме продавець платить за перевезення товару до зазначеного пункту призначення. В той же час, у поданому коносаменті у якості агента зазначено українську транспортно експедиторську компанію ТОВ ТАНІТ ГРУП, з якою у імпортера укладено договір транспортного експедирування 20.01.2025/1455 ОД, і якою, в свою чергу, укладено договір на перевезення вантажу морським транспортом №UA00200591 з компанією Maersk (Данія) ,- що означає що морський фрахт міг бути сплачений покупцем, а це має протиріччя з заявленими умовами поставки CIF і даними коносамента. Отже, наразі неможливо з'ясувати чи фактично включено морський фрахт до складових заявленої митної вартості. За заявленими умовами поставки CIF Chornomorsk продавець несе всі витрати на шляху морського перевезення до порту призначення. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі - SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна). Також, в наряді від 06.06.2025 №TG019153 на контейнер MRSU3824670 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні A. OBELIX рейс 020, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно JEBEL ALI 515W. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов'язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів.
Щодо твердження відповідача про зазначення в коносаменті в якості агента ТОВ «ТАНІТ ГРУП» суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТАНІТ ГРУП» надавало послуги з бронювання місця в контейнері безпосередньо продавцю товару, відповідно до договору № UA00200591 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та компанією Maersk A/S.
При цьому, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не надавало Позивачу послуги з морського фрахту, що підтверджується змістом наданих до митного оформлення документів:
- копії договору транспортного експедирування від 20.01.2025;
- копії заявки № 3 від 30.05.2025;
- копії рахунку № TG090625002 від 09.06.2025.
Так, в пункті 12 Заявки № 3 від 30.05.2025 на надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ «ТАНІТ ГРУП» зазначено, що судноплавна лінія: MAERSK 950 доларів США/40HQ (локальні витрати в порту, документальне оформлення, експедирування в порту, автодоставка).
Крім того, з рахунку № TG090625002 від 09.06.2025 вбачається, що ТОВ «ТАНІТ ГРУП» було надано наступні послуги: транспортно-експедиторське обслуговування, організація перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи, документальне оформлення на території України; експедиторська винагорода на території України.
Відповідно до листа-повідомлення ТОВ «ТАНІТ ГРУП» № 610/25 від 16.10.2025 вбачається: «Між Приватним Підприємством "Видавничий Будинок Перлина" (далі за текстом - «Клієнт») та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (далі за текстом - «Експедитор») укладено Договір транспортного експедирування № 20.01.2025/1455 ОД від 20.01.2025 року (далі за текстом - «Договір»), згідно якого сторони взяли на себе взаємні обов'язки.
Між Сторонами була підписана заява № 3 від 30.05.2025 року (контейнер № MRSU3824670), в якій були погодженні наступні послуги:
- Локальні витрати в порту;
- Документальне оформлення вантажу;
- Експедирування в порту;
- Автодоставка.
За наданні послуги по заявці № 3 від 30.05.2025 року, експедитором був виставлений рахунок № TG090625002 від 09.06.2025 року на суму 39 331,70 грн (тридцять дев'ять тисяч триста тридцять одна гривня 70 копійок), за транспортно-експедиторське обслуговування, організація перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи, документальне оформлення на території України та Експедиторська винагорода на території України.
Виходячи з вищевикладеного повідомляємо, що ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не надавало послуги з морського фрахту для Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" по контейнеру № MRSU3824670.».
Таким чином, посилання відповідача на те, що ТОВ «ТАНІТ ГРУП» надавало позивачу послуги з морського фрахту спростовані вищевказаними документами.
Щодо зауважень відповідача про наявність в коносаменті відмінностей між портом видачі Товару - SHENZHEN (Китай) та маршруту прямування NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна).
Так, в графі коносаменту «Place and date of issue» (Місце та дата видачі) вказується не порт видачі Товару, а місце та дата складання (видачі) безпосередньо самого коносаменту.
При цьому, місце складання (видачі) коносаменту і порт відправлення не обов'язково мають співпадати та частіше за все відрізняються.
Таким чином, вказана обставина не є порушенням або недоліком коносаменту та не свідчить про наявність розбіжностей у цифрових значеннях митної вартості товару.
Щодо зауважень відповідача про перевантаження контейнера з Товаром з одного судна на інше слід зазначити наступне.
З порту Китаю вантаж вирушив на судні - JEBEL ALI 515W. Разом з тим, на шляху свого прямування в одному з проміжних портів Європи, контейнер з вантажем було перевантажено на інше судно - A. OBELIX рейс 020.
Доставка товару була завчасно узгодженою та відповідно контрактна вартість Товару (14 400,00 доларів США) вже включала в себе всі вказані витрати на перевантаження, що підтверджується заявкою № 3 від 30.05.2025 на надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ «ТАНІТ ГРУП», в п. 13 якої зазначено обидва судна, якими доставлявся контейнер з Товаром.
Транспортування контейнеру здійснювалось відповідно до коносаменту, який підтверджує маршрут руху контейнера морем, і був наданий при митному оформленні. При цьому, з наданих до митного оформлення документів вбачається, що додаткових витрат, пов'язаних із перевантаженням контейнеру не було.
Відповідно до Інформаційний лист № 14-10 від 14.10.2025 компанії постачальника Товару - NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP., вказана компанія додатково підтвердила наступні обставини:
«Цим листом інформуємо Вас, що вартість морського перевезення (фрахту) згідно Контракту № 23 від 21.03.2025 з порту Нінгбо (Китай) до порту Чорноморськ (Україна) на умовах CIF була включена у контрактну вартість (14 400,00 доларів США) Товару - Машини для тиснення ANG15.
У зв'язку з цим, вартість послуг з морського перевезення (фрахту) було сплачено нашою компанією безпосередньо на користь представників (агентів) компанії - ТОВ «Таніт Груп» які знаходяться в Китаї згідно квитанції № 0115238480 від 05.06.2025.
Також повідомляємо, що у зв'язку з перевантаженням контейнеру з Товаром з одного судна JEBEL ALI (515W) на інше A OBELIX (519N) додаткових витрат не виникло, оскільки це перевантаження входило у вартість морського перевезення (фрахту) і було узгоджено заздалегідь. Таким чином, вказана обставина не призвела до зміни (збільшення) контрактної вартості Товару.»
В даному випадку умови поставки товару узгоджені сторонами в контракті № 23 від 21.03.2025 та витрати на транспортування вже включені у вартість товару.
Отже, наданими позивачем документами підтверджується, що у наданих до митного оформлення коносаменті, інвойсі, пакувальному листі, експортній митній декларації вказані необхідні відомості щодо товару, за якими він ідентифікується. Щодо кількості, якості, вартості товару розбіжності у даних документах відсутні.
При цьому, лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.
В свою чергу, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів як підтвердження митної вартості товарів. Натомість, наведені в рішенні відповідача аргументи не впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару.
Такі висновки викладені в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верхонвого суду від 20.06.2023 по справі № 380/1221/20.
Рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення убачається, що таке рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/1670/17.
У разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. (постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).
Застосування митним органом відомостей спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України є необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів.
Спрацювання АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В свою чергу, відповідач в рішенні про коригування митної вартості посилається на обставини, які не стосуються числового значення заявленої митної вартості.
Верховний Суд (постанова від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17) зазначає, що наявність вищої вартості в базі даних не є підставою для відмови від основного методу без обґрунтування. Отже, посилання митного органу на неподання декларантом додаткових документів не відповідають фактичним обставинам справи, а заявлена позивачем митна вартість товарів підтверджується наданими до митного оформлення документами.
З огляду на викладене вище суд прийшов до переконання про те, що позивачем подано відповідачу необхідні документи, а останнім не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі № 803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."
Враховуючи наведене вище, провівши аналіз поданих доказів, як окремо кожен так і в їх сукупності, суд прийшов переконання про те, що жодних розбіжностей, наявності ознак підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари не встановлено, адже усі дії щодо ціни підтверджено належними доказами, які містяться у матеріалах справи та надавались для відома митному органу. Дії позивача з цього питання були послідовним, жодних ознак які б свідчили про їх невідповідність між собою не установлено. Відповідачем не підтверджено належними доводами неправильність визначення митної вартості позивачем за основним методом та таке відповідачем не спростовано, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Крім того, судом встановлено, що позивачем було надано до матеріалів справи Експертний висновок за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 25/07/2025 від 29.08.2025: «Вартість наданого на дослідження товару «Машина для тиснення ANG15 - 1 шт., серійний номер 749890X, країна виробництва: CN, виробник: NINGBO MINMETALS & MACHINERY IMP. & EXP. CORP.» при перетині митного кордону України станом на 26.06.2025 складає 14 400,00 доларів США.».
Заперечень чи доказів на спростування вказаного висновку відповідачем до матеріалів справи надано не було.
Таким чином, суд приймає вказаний висновок як належний і допустимий доказ до уваги, оскільки підстав для його відхилення не встановлено.
Щодо позовних вимог в частині скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2025/000145 та № UA500080/2025/000148, суд зазначає наступне.
Відповідачем складено дві картки відмови № UA500080/2025/000145 (у зв'язку з визначенням коду УКТ ЗЕД) та № UA500080/2025/000148 (у зв'язку з коригуванням митної вартості).
Згідно ст. 256 МК України відмова у митному оформленні є письмовим вмотивованим рішенням органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення через невиконання декларантом умов.
Рішення повинне містити причини відмови та вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких дозволить здійснити митне оформлення.
Аналізуючи відомості, які містяться в оспорюваних картках відмови, то останні на переконання суду не є вмотивованими, оскільки не містить обґрунтування причин відмови.
Суд повторно відмічає, що позивачем доведено належними, допустимими доказами як правильність обраного коду УКТ ЗЕД, так і митну вартість товару та відомості щодо ціни, що була сплачена за цей товар, а відтак у відповідача були відсутні підстави для прийняття карток відмови.
З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що картки відмови слід визнати протиправними, у зв'язку із чим такі підлягають скасуванню.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на оплату судової товарознавчої, суд зазначає наступне.
Як було зазначено вище, на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог позивач разом з позовною заявою надав Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 25/07/2025 від 29.08.2025 щодо підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частин 5-6 статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Частиною першою статті 138 КАС України передбачено встановлення судом розміру витрат, пов'язаних, зокрема, з підготовкою справи до розгляду, на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Зі змісту частин 7, 9 статті 139 КАС України вбачається, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на проведення експертизи підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підтвердження витрат на проведення експертизи у розмірі 21000,00 грн. позивачем було надано копії таких документів:
- договір про надання послуг № 250711-01 від 11.07.2025;
- рахунку на оплату № 20 від 11.07.2025;
- акт надання послуг № 22 від 03.09.2025;
- платіжну інструкцію № 81 від 24.07.2025 на суму 21 000,00 грн.
З огляду на те, що наведені висновки були предметом дослідження у суді під час розгляду справи, факти надання таких висновків підтверджуються відповідними доказами, стосувалися предмету спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на їх підготовку.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.01.2022 по справі № 640/9076/21.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд зазначає, що до суду не було надано документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з яких встановлюється обсяг наданих послуг та визначається розмір витрат на правничу допомогу.
Також, позивачем зазначено, що орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правову (правничу) допомогу адвоката, які позивач вже поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає 16 000,00 гривень. В разі задоволення позовних вимог (повного, часткового), докази на підтвердження зазначених витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на викладене, суд не вирішує питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 34018010) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Лип Івана та Юрія, б.21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про скасування рішення та відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.
Скасувати Рішення щодо класифікації товарів № 25UA50008000045-КТ від 17.06.2025.
Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500080/2025/000145.
Скасувати Рішення про коригування митної вартості № UA500080/2025/000046/1 від 26.06.2025.
Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000148.
Стягнути на користь Приватного Підприємства "Видавничий Будинок Перлина" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 12, кв. 49, код ЄДРПОУ 34018010) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Лип Івана та Юрія, б.21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) сплачену суму судового збору у розмірі 10852 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн 70 коп. та витрати на оплату судової товарознавчої експертизи у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Світлана Чудних