Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2025 р. Справа № 520/32341/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, пунктів, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 17 квітня 2025 року № 42 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення без поважних причин на службу молодшого сержанта ОСОБА_1 »;
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21 лютого 2025 року № 60;
3. Визнати протиправним та скасувати пункти 4-5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21 лютого 2025 року № 82;
4. Судові витрати покласти на Відповідача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд зазначає, позивачем в позовній заяві оскаржуються наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 17 квітня 2025 року № 42 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення без поважних причин на службу молодшого сержанта ОСОБА_1 »; пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21 лютого 2025 року № 60; пункти 4-5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21 лютого 2025 року № 82, а отже позивач знав або повинен був про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів ще з 21.02.2025 року та 17.04.2025 року відповідно.
Водночас, суд зауважує, що ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
До суду з даним позовом за захистом свого права позивач звернувся лише 11.12.2025 року через підсистему "Електронний суд", тобто майже через дев'ять та сім місяців з моменту винесення оскаржуваних наказу та відповідних пунктів наказів.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Отже зазначена бездіяльність позивача свідчить про байдуже ставлення позивача до процесуальних строків.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний позов заявником подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 сформульовано правовий висновок, за яким на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску.
Отже, за сформульованим Верховним Судом правовим висновком саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин.
Суддя наголошує на тому, що строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами поважності причин пропуску цього строку, до суду не надано, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Дослідивши позовні вимоги позивача суд зазначає, що позивачем в якості відповідача зазначено Міністерство оборони України, однак позивачем не заявлено позовних вимог до Міністерства оборони України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів та визначити коло відповідачів чи зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, пунктів - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів та чіткого визначення кола відповідачів чи змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спірідонов М.О.