Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 грудня 2025 року № 520/2407/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марини Лук'яненко,
за участю секретаря судового засідання - Дениса Гузя,
представника відповідача - Рустама Ісмайлова,
розглянувши у судовому засіданні з повідомленням сторін заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 01.02.2025 року у фіксованій величині 3172,99 грн. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3172,99 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 01.02.2025 року відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 20.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 30.01.2020 по 20.05.2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
12.06.2025 вказане рішення суду набрало законної сили.
09.09.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку ст. 382 КАС України з проханням встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року по справі № 520/2407/25 шляхом зобов'язання військову частину НОМЕР_1 протягом 10 днів з дня постановляння цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року по справі № 520/2407/25.
Ухвалою суду від 22.09.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року по справі № 520/2407/25.
05.12.2025 від представника Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення, у зв'язку з існуванням обставин, що істотно ускладнюють завершення виконання рішення, а саме: тривалою відсутністю фінансування на виконання рішень судів з моменту неодноразового замовлення коштів на виконання рішення суду у справі № 520/2407/25.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, про розгляд поданої заяви повідомлявся належним чином, надав до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якій просив врахувати при розгляді справи лист Державної казначейської служби України від 08.12.2025 №220/13/28114.
Згідно з ч.2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд встановив наступне.
У відповідності до частини першої статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
З метою забезпечення належного виконання судового рішення в публічно-правових спорах адміністративні суди можуть здійснювати відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну чи встановлення способу та порядку виконання (стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Вказані процесуальні засоби адміністративні суди можуть застосовувати у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
Приписами частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини четвертої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом з цим, суд зауважує, що підстави для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, які регулюють загальні підстави відстрочення чи розстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу, не є вичерпними й мають застосовуватись в сукупності з нормами матеріального права.
При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом з цим, наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи заборгованості.
Суд зазначає, що наведена відповідачем така підстава для відстрочення виконання судового рішення як відсутність коштів не є обставиною, з якою закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Інших підстав для відстрочення виконання судового рішення по даній справі відповідачем не зазначено.
Окрім того, суд зазначає, що ухвалою суду від 22.09.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року по справі №520/2407/25.
Станом на час розгляду поданої заяви Військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року по справі №520/2407/25 до суду не надано.
Отже, на теперішній час неможливо встановити ступень виконання рішення суду у даній справі, зокрема, суму нарахованого, проте, не виплаченого, грошового забезпечення позивачу.
Отже, з огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для відстрочення відповідачу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року по справі № 520/2407/25.
Положеннями частини восьмої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 4, 205, 248, 256, 372, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Марина Лук'яненко