Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
17 грудня 2025 р. № 520/22551/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4-й поверх, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 41430678) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не закінчення виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в сумі 34 грн. на підставі постанови № 13/34 від 16.05.2007, виданої Адміністративною комісією виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , (код НОМЕР_1 , ппаспорт НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.09.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 );
- зобов'язати Холодногірсько-Новобаварського відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 41430678; місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, 4-й поверх) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , (код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.09.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 69/08 від 24.03.2008 (АА № 144862/АА502653) запис внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на нерухоме майно, на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №10841, 24.03.2008 Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, державний виконавець Довгий Віктор Євгенійович;
- стягнути з Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 41430678; місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, 4-й поверх) на користь ОСОБА_1 , (код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.09.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 13 000,00 (тринадцять тисяч) грн.;
- установити судовий контроль за виконанням рішення у даній справи, шляхом зобов'язання Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовної заяви зазначено про протиправну бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна позивача з підстав того, що виконавче провадження знищене.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.
Від відповідача відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження до суду не надходили.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 69/08 від 24.03.2008 (АА № 144862/АА502653), винесеною державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Харківського МУЮ Довгим В.Є. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , в межах суми боргу, виконавчого збору та можливих витрат виконавчого провадження.
Відповідно до згаданої постанови, 16.05.2007 Адміністративною комісією виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради застосовано стягнення з ОСОБА_1 у вигляді штрафу на користь держави в сумі 34 грн. на підставі постанови № 13/34.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 11.08.2025 №438883045 підтверджується накладення арешту на все майно боржника.
Відповідно до платіжної інструкції №0.0.4419576747.1 від 19.06.2025 ОСОБА_1 здійснено сплату штрафу за постановою № 69/08 від 24.03.2008.
На запит представника позивача щодо закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна позивача, відповідачем листом від 18.07.2025 №36548 повідомлено, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 накладено арешт нерухоме майно про що внесений відповідний запис №6868835 від 26.03.2008. Зазначений запис внесено до Реєстру на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №10841, 24.03.2008 Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, державний виконавець Довгий Віктор Євгенійович. Відповідач зазначив, що надати інформацію про виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на майно боржника № 6868835 від 26.03.2008, не вбачається за можливе у зв'язку із тим, що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень («Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень») відсутня інформація по зазначеному повідомленню та виконавчому провадженню, в рамках якого воно винесено. У зв'язку із тим, що у записі про обтяження відсутня інформація, в рамках якого виконавчого провадження внесено запис, відсутні підстави для задоволення заяви.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
На час накладення арешту на майно позивача умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентувались Законом України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 11 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (частина перша, пункт 5 частини третьої).
Згідно з частиною другою статті 25 Закону №606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована статтею 57 Закону №606-XIV. Частинами першою та другою вказаної статті було передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-XIV підлягає примусовому виконанню.
Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Частинами першою, другою статті 50 Закону №606-XIV було обумовлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що арешт з майна знімається у разі закінчення виконавчого провадження (крім певних винятків), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. В інших випадках повернення виконавчого документа законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Як передбачено частинами першою, другою статті 59 Закону №1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
За приписами частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 59 Закону №1404-VIII).
За обставин цієї справи право власності на майно, на яке накладено арешт, не оспорюється та відсутні підстави для застосування механізму зняття арешту, встановленого частиною першою статті 59 Закону №1404-VIII.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на його майно арешту. Таким чином, відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність невиконаних зобов'язань позивача та які б підтверджували обґрунтованість існування арешту.
З огляду на пункт 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5 (далі - Порядок №2274/5) строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.
Згідно з пунктом 9.10 Порядку №2274/5 завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.
Отже, знищенню підлягають завершені виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився.
Таким чином, виконавче провадження, в межах якого на майно позивача накладено арешт, на виконанні у відповідача не перебуває, воно закінчено та знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання, враховуючи це, позовні вимоги в частині закриття виконавчого провадження задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , (код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.09.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) та зобов'язання Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 69/08 від 24.03.2008 (АА №144862/АА502653), запис внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на нерухоме майно, на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №10841, 24.03.2008 Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, державний виконавець Довгий Віктор Євгенійович.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
За правилами ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, приписами ст.382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу.
При цьому, встановлення зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом суду.
Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
У суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Таким чином, клопотання позивача щодо встановлення судового контролю не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.
Згідно з ч. 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору № 11/06-25/К від 11.06.2025, копією додаткової угоди № 1 від 11.06.2025, у якій сторони погодили вартість правової допомоги у фіксованому розмірі 13 000,00 грн., актом приймання-передачі правничої допомоги № 1 від 14.08.2025.
З наданого позивачем акту приймання-передачі правничої допомоги № 1 від 14.08.2025 вбачається, що адвокат надав позивачу правову допомогу щодо направлення адвокатського запиту, виготовлення проекту позовної заяви, отримання процесуальних документів.
Вартість наданих послуг за цим актом складає 13000,00 грн.
Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем надано незначну кількість письмових доказів.
Отже, заявляючи про вартість послуг з підготовки та подання позовної заяви у сумі 13000,00 грн. позивачем порушено принцип співмірності витрат на правничу допомогу з об'ємом наданих послуг.
З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, з частковим задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що 5000,00 грн. є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4-й поверх, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 41430678) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , (код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.09.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Зобов'язати Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 41430678; місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 46, 4-й поверх) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , (код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.09.1999, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 69/08 від 24.03.2008 (АА № 144862/АА502653), запис внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на нерухоме майно, на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження об'єктів нерухомого майна №10841, 24.03.2008 Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, державний виконавець Довгий Віктор Євгенійович.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4-й поверх, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 41430678) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова