Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2025 року № 520/16996/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Національної асоціації адвокатів України (пров. Короленка, 19, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 21 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 21.05.2025 Кваліфікаціно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області винесено рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік, на думку позивача дане рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав порушень норм матеріального та процесуального права.
Позивачкою зазначено, що 09.04.2025 нею заявлялося клопотання про відвід члена комісії КДКА ХО Ковтуновій Л.Ю., який не було розглянуто.
До того ж, позивачем зазначено, що КДКА ХО не дотримано кворуму, оскільки рішення від 21.05.2025 прийнято за участю ОСОБА_2 , якій було заявлено відвід. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення від 21.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік є законим та обґрунтованим та просив відмовити у задоволені позову.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
03.07.2019 Радою адвокатів Харківської області видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002358 Баклагіній-Болтєнковій Владлені Юріївні.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2025 до КДКА Харківської області надійшла скарга (вх. № 37/25 від19.02.2025р) від ОСОБА_3 , стосовно адвоката Баклагіної-Болтєнкової Владлени Юріївни.
25.02.2025 вих. № 33/25 на адресу адвоката направлено звернення члена дисциплінарної палати І.І. Перепелиці, яким запропоновано надати пояснення по зазначеній скарзі протягом 10 днів. Як зазначає відповідач, пояснення по скарзі ОСОБА_3 , позивачем не надано.
Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Перепелицею І.І., на підставі доручення № 37/25 від 20.02.2025 здійснено перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 відносно позивача.
За результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Перепелицею І.I. було складено довідку по суті порушених питань, згідно з якою, вона вважала, що в діях адвоката ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків.
27.03.2025, за результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_3 , дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи та призначене наступне засідання на 09.04.2025 року на 16.00.
09.04.2025 розгляд дисциплінарної справи відкладено у зв'язку з неявкою адвоката. Про час та місце слухання дисциплінарної справи адвокат ОСОБА_1 повідомлена належним чином.
09.04.2025 розгляд дисциплінарної справи відкладено на 24.04.2025.
23.04.2025 до КДК ХО звернулась член дисциплінарної палати Ковтунова Л.Ю. із заявою про самовідвід, оскільки нею надавалась правнича допомога ОСОБА_3 , в межах справи №643/4202/25.
24.04.2025 рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області самовідвід Ковтуновій Л.Ю. задоволено.
Як наголошує відповідач, адвокатом Баклагіною-Болтєнковою В.Ю., не одноразово подавались клопотання про перенесення слухання справи.
07.05.2025 на засіданні КДКА задоволено клопотання адвоката Баклагіна-Болтєнкова В.Ю. про ознайомлення з матеріалами справи.
21.05.2025 рішенням Дисциплінарної палати КДКА Харківської області адвоката Баклагіну-Болтєнкову В.Ю. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на строк один рік.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що рішенням Дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 02.07.2025, адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до положень статті 2 Закону №5076-VI, адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.
Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
При цьому, згідно з частиною першою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
За визначенням, наведеним у частині другій статті 34 Закону №5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (частина 3 статті 34 Закону №5076-VI).
Частинами 1, 2 статті 35 Закону №5076-VI установлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно зі ст. 31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:
1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення кримінального правопорушення, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону;
3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката;
2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;
3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення. Рішення приймається за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України.
Окрім того, відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідно до частини 1 статті 63 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
Подібними за змістом є й положення частини 1 статті 66 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року (із змінами, затвердженими 15.02.2019 року З'їздом адвокатів України 2019 року), відповідно до яких за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.
Отже, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є одним з видів дисциплінарного стягнення.
Єдиною підставою для адвоката бути підданим дисциплінарному стягненню є вчинення ним дисциплінарного проступку, чіткий та вичерпний перелік видів якого наведений у частині 2 статті 34 Закону № 5076-VI, серед яких значиться і порушення правил адвокатської етики.
При цьому, дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Згідно із частиною 1 статті 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно із частинами першою та третьою статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється, зокрема, з метою вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
У відповідності із п.3 ч.5 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами частини шостої статті 50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури уважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.
Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
Відповідно до ч.1 ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Положеннями ст.70 Правил адвокатської етики визначено, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Адвокат уважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і установлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що дисциплінарному провадженню стосовно адвоката притаманна певна стадійність із визначеним алгоритмом дій для учасників цього провадження на кожній із цих стадій, виконання якого є передумовою для переходу до наступної стадії. При цьому, кожній стадії дисциплінарного провадження притаманна власні мета та завдання. Крім того, в залежності від стадії дисциплінарного провадження його учасники наділені певним колом прав та обов'язків, обсяг яких може змінюватись залежно від стадії цього провадження.
Положення Закону України «Про звернення громадян» поширюється на звернення громадян із скаргою стосовно поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Згідно до приписів ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнанням мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Вимоги до змісту звернення (скарги) громадянина містяться в статті 5 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що в зверненні має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, як встановлено судом, 19.02.2025 до КДКА Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 , яка зареєстрована за вх.№37/25.
25.02.2025 на адресу позивача направлено звернення члена дисциплінарної палати, яким запропоновано надати пояснення по справі.
27.03.2025 проведено перевірку відомостей, стосовно скарги ОСОБА_3 , прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи та призначено розгляд скарги на 09.04.2025.
Розгляд скарги ОСОБА_3 , як зазначено у рішенні КДКА Харківської області неодноразово відкладався з різних причин, котрі суд вважає за можливе не зазначати, оскільки дані відомості не впливають на розгляд справи №520/16996/25.
23.04.2025 до КДКА ХО звернулась член дисциплінарної палати Ковтунова Л.Ю., із заявою про самовідвід, оскільки нею надавалась правнича допомога ОСОБА_3 , в межах справи №643/4202/25.
24.04.2025 рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області самовідвід Ковтуновій Л.Ю. задоволено.
07.05.2025 на засіданні КДКА ХО задоволено клопотання адвоката Баклагіна-Болтєнкова В.Ю. про ознайомлення з матеріалами справи.
Отже, як вбачається з наявних у суду відомостей, адвокату Баклагіній-Болтєнковій В.Ю. була надана можливість в повній мірі реалізовувати свої права щодо участі у дисциплінарному провадженні, доказів протилежного матеріали справи не містять.
21.05.2025 рішенням Дисциплінарної палати КДКА Харківської області адвоката Баклагіну-Болтєнкову В.Ю., притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Як вбачається зі змісту рішення від 21.05.2025 Кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області виходила з того, що дії адвоката ОСОБА_1 , в їх сукупності, є грубим потуранням принципів верховенства права, законності, незалежності, чесності та добропорядності, як основоположних засад адвокатської діяльності, що охоплюється присягою адвоката України, та наявність в діях адвоката ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку передбаченого п.2.п3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення присяги адвоката України, згідно ст. 11 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», професійних обов'язків адвоката згідно зі ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки своїми діями адвокат ОСОБА_1 , завдала шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому, порушив присягу адвоката України. Приймаючи присягу адвоката особа приймає на себе обов'язок дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та Правил адвокатської етики, у відповідності до яких адвокат має стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутність та громадське призначення. Адвокат не повинен вчиняти дій спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Як зазначив відповідач у спірному рішенні, адвокат ОСОБА_1 , порушила присягу адвоката України та одночасно з цим вчинила грубе порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України в цілому, а саме: порушення вимог ст.ст.7, 8, 11, 12, 12-1, 26, 27 Правил адвокатської етики, так як всупереч наданих їй повноважень не виходила з пріоритету інтересів свого клієнта- ОСОБА_4 , не компетентно та не добросовісно виконувала свої професійні обов'язки, поводила себе не чесно та не гідно, таким чином, кваліфікаційна дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області в складі дисциплінарної палати, вважає, що такі дії адвоката ОСОБА_1 , свідчать про одноразове грубе порушення зазначених пунктів Правил адвокатської етики, за що відповідно до закону передбачена дисциплінарна відповідальність.
Окрім того, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, на адвоката Баклагіну-Болтєнкову В.Ю., рішенням Дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 09.04.2024 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць.
Поряд з цим суд зазначає, що рішенням ДП КДКА Харківської області від 02.07.2025 адвоката ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Таким чином, судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, в тому числі щодо правомочності КДКА, проведення засідань відповідної комісії, а також порядку прийняття рішення, порядку підготовки матеріалів дисциплінарного провадження, тощо.
Крім того, Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.
Так, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 820/4158/18 та від 19 жовтня 2023 року у справі № 280/1396/22, сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Тож в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКА ХО виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Щодо доводів позивача стосовно заявленого відводу ОСОБА_2 , та не дотриманого кворуму, суд зазначає, що дійсно з витягу із протоколу засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області вбачається, що присутні члени ДП КДКА ХО:.. ОСОБА_2 .
Проте, як встановлено судом з рішення ДП КДКА ХО від 30.07.2025 про виправлення описки в матеріалах дисциплінарного провадження, виправлено описку в рішенні про зупинення розгляду дисциплінарної справи від 24.04.2025 року по скарзі ОСОБА_3 (вх. № 37/25 від 19.02.2025 р.) стосовно адвоката ОСОБА_1 в частині рішення про визначення складу Дисциплінарної палати кваліфікаційно -дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та виключено із тексту рішення члена ОСОБА_2 .
Виправлено наступні допущені описки в протоколі Дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 07.05.2025 року, по четвертому питанню порядку денного та викладено у виправленому формі, що “ ОСОБА_5 участі в голосуванні не приймала».
Виправлено наступні допущені описки в рішенні про продовження строків зупинення розгляду дисциплінарної справи від 07.05.2025 року по скарзі ОСОБА_6 (вх. № 37/25 від 19.02.2025 р.) стосовно адвоката ОСОБА_1 в частині рішення про визначення складу Дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та виключено із тексту рішення члена ОСОБА_2 .
Виправлено наступні допущені описки в рішенні від 21.05.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності року ОСОБА_1 по скарзі ОСОБА_3 в частині рішення про визначення складу Дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та виключено із тексту рішення члена ОСОБА_2 .
Крім того, як вбачається з витягу із протоколу засідання КДКА ХО від 21.05.2025, ОСОБА_2 участі у розгляді справи не приймала.
Отже, судом не встановлено протилежних відомостей, що ОСОБА_2 приймала участь у засіданні, а отже доводи позивача будуються на не обґрунтованих фактах.
Крім того, судом встановлено, що 23 квітня 2025 року до КДКА ХО звернулася ОСОБА_2 з заявою про самовідвід у розгляді матеріалів за вищезазначеною скаргою. Рішенням ДП КДКА ХО про розгляд заяви про відвід члену кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2025 заяву ОСОБА_2 задоволено.
А отже і ці доводи позивача не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Разом із тим, позивачем не наведено аргументів щодо протиправності оскаржуваного рішення в контексті допущених відповідачем порушень прав, свобод або інтересів позивача на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, яка фактично стала передумовою для прийняття спірного рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.05.2025 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є вмотивованим і правомірним, відтак, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування вказаного рішення КДКА ХО є необґрунтованими.
Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Національної асоціації адвокатів України (пров. Короленка, 19, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мороко А.С.