Справа № 500/5154/25
17 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач-2), в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.06.2025 №192050005285 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області стажу зарахувати з 19.06.2025 ОСОБА_1 до страхового стажу відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання з 07.12.1977 по 10.03.1978 в Кременецькій автошколі ДОСАФ та роботи з 04.01.1987 по 31.03.2000 в колгоспі ім. Фрунзе, селянській спілці «Литвинівська" відповідно до відомостей розділу "Трудова участь у громадському господарстві" трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , дата заповнення 15.01.1998, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити з 19.06.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач-1 неправомірно не врахував йому до страхового стажу період його навчання з 07.12.1977 по 10.03.1978 (03 місяці 04 дні) в Кременецькій автошколі ДОСАФ і роботи в колгоспі ім. Фрунзе та селянській спілці «Литвинівська» з 04.01.1987 по 31.03.2000 (08 років 09 місяців 22 дні), і, як наслідок, відмовив у призначенні пенсії по віку відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», незважаючи на те, що страховий стаж позивача на момент звернення за призначенням пенсії 19.06.2025 становив 15 років 05 місяців і 03 дні (06 років 04 місяці 08 днів (зараховано відповідачем -1) + 09 років 26 днів).
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача-1 та відповідача-2 подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просять відмовити у задоволенні позову повністю. Доводи відповідачів зводяться до того, що до страхового стажу позивача не зараховано: період навчання згідно з свідоцтвом №926567 від 27.03.1978, оскільки у зазначеному документі відсутні дані про присвоєння кваліфікації; період роботи згідно з трудовою книжкою від 15.01.1998 № 2838463, оскільки запис про роботу оформлено з порушенням п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, а саме дата заповнення трудової книжки не відповідає даті прийняття на роботу; у трудовій книжці не повна підстава внесення інформації про встановлений мінімум трудової участі та кількості відпрацьованих трудоднів в колгоспі. Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області також просить врахувати, що позивач закінчив навчання 10.03.1978, у подальшому розпочав працювати з 15.04.1981. Отже, перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу перевищує трьох місяців. Водночас, документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 працював за набутою професією (водій автомобіля 3 класу), ним не надано. Також, представник відповідача-1 вказує, що згідно із записом №1 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 04.01.1987 прийнятий в члени колгоспу ім. Фрунзе (наказ № 1 від 4.01.1987), в той час як трудова книжка заповнена 15.01.1998, що не відповідає вимогам Інструкції № 58.
Судом встановлено, що 19.06.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.06.2025 за №192050005285 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У даному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано: період навчання згідно свідоцтва № 926567 від 27.03.1978, оскільки в зазначеному документі відсутні дані про присвоєння кваліфікації; - періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 15.01.1998, оскільки запис про роботу оформлено з порушенням п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджений наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, а саме дата заповнення трудової книжки не відповідає даті прийняття на роботу. Додатково повідомлено, що в вищезазначеній трудовій книжці не повна підстава внесення інформації про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспі. Необхідно надати уточнюючі довідки про встановлений мінімум та відпрацьовані трудодні в колгоспі та про реорганізацію колгоспу, витяги з протоколів про прийняття та звільнення з роботи.
Вважаючи протиправним вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Дане право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до положень ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058-IV.
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи, серед іншого, також зараховується: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків, д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Крім цього, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. У разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25,4 (роз'яснення Мінпраці від 17.05.1992 № 17).
Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Також згідно із ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. А необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Подібний висновок відображений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 588/647/17.
Суд звертає увагу на тому, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому їх не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірних періодів роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
У цій справі відповідач позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Разом із заявою про призначення пенсії від 19.06.2025 позивач відповідачу трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 , дата заповнення 15.01.1998.
Відповідно до записів вказаної трудової книжки колгоспника, позивач 04.01.1987 прийнятий в члени колгоспу ім. Фрунзе (підстава - протокол від 04.01.1987 № 1; запис № 1 трудової книжки колгоспника). 15.03.1993 колгосп ім. Фрунзе перейменовано в с/спілку «Литвинівська» (підстава - протокол від 15.03.1993 №2; запис № 2 трудової книжки колгоспника). 31.03.2000 Позивач звільнений з роботи по п. 1 ст. 38 КЗПП та з членів с/спілки «Литвинівська» (підстава - протокол від 31.03.2000 №2 книжки колгоспника). На С. 58-59 трудової книжки колгоспника Позивача у розділі «Трудова участь у громадському господарстві» містяться відомості про відцрацьований мінімум трудової участі позивачем; про встановлений мінімум трудової участі в колгоспному виробництві та про виплачені кошти позивачу за виконану роботу за період часу з 1987 року по 1999 рік; підставу внесення записів (записи засвідчені підписом с/спілки «Литвинівська»).
Так, зокрема у розділі «Трудова участь у громадському господарстві» зазначено, що Позивач: - у 1987 році відпрацював 84 трудодні при нормі - 250; - у 1988 році відпрацював 106 трудоднів при нормі - 250; - у 1989 році відпрацював 276 трудоднів, при нормі - 250; - у 1990 році відпрацював 239 трудоднів, при нормі - 250; - у 1991 році відпрацював 285 трудоднів, при нормі - 200, що дорівнює 01 рік; - у 1992 році відпрацював 264 трудодні, при нормі - 200; - у 1993 році відпрацював 250 трудоднів, при нормі - 200 трудоднів; - у 1994 році відпрацював 300 трудоднів, при нормі 200; - у 1995 році відпрацював 49 трудоднів, при нормі 200 - у 1996 році відпрацював 206 трудоднів, при нормі - 180; - у 1997 році відпрацював 51 трудодень, при нормі - 150; - у 1998 році відпрацював 124 трудодні, при нормі - 120; - у 1999 році відпрацював 32 трудодні, при нормі - 100.
Відповідно до архівної довідки Архівного відділу Тернопільської районної військової адміністрації від 09.06.2025 № 365 в 1992 році колгосп імені Фрунзе с. Литвинів перейменований в колгосп імені Грушевського (протокол від 06.02.1992 №1); у 1992 році колгосп імені Грушевського с. Литвинів перейменовано в с/с Литвинівська (протокол від 24.11.1992 № 4). Також у архівній довідці вказано, що документи з кадрових питань (особового складу), а саме - стажові книги; книги нарахування заробітної плати сільськогосподарських підприємств (колгосп імені Фрунзе, селянська спілка «Литвинівська») с. Литвинів до архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації на зберігання не надходили.
Згідно із листом Архівного сектору Підгаєцької міської ради від 11.06.2025 № 15-14/391 документальні матеріали / стажові книги, книги обліку праці та розрахунків із членами колгоспу/сільськогосподарських підприємств села Литвинів Підгаєцького / Бережанського району/ в архівний сектор Підгаєцької міської ради на зберігання не надходили.
Таким чином, на думку суду, відповідно до фактично відпрацьованого мінімуму трудової участі позивача, зазначеного у розділі «Трудова участь у громадському господарстві» трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , дата заповнення 15.01.1998, підлягає до зарахування страховий стаж позивача у колгоспі ім. Фрунзе та селянській спілці «Литвинівська» за період з 04.01.1987 по 31.03.2000 за фактичною тривалістю.
Вирішуючи спір по суті, суд також враховує доводи представника позивача з приводу того, що роботодавець в особі колгоспу ім. Фрунзе записи про відпрацьований ним мінімум трудової участі за період з 1987 року по 1992 ріку трудову книжку не вніс. Ці записи внесла селянська спілка «Литвинівська», яка і заповнила позивачу трудову книжку.
Отож, суд вважає, що вини позивача у несвоєчасному заповненні трудової книжки і внесені у неї записів немає. Відтак, дії відповідача-1 щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи в колгоспі ім. Фрунзе та селянській спілці «Литвинівська» є неправомірними, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність ведення роботодавцем записів трудової книжки; надати інформацію про трудову участь в колгоспному виробництві позивач можливості немає.
Крім цього, відповідно до пункту д) ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Суд зазначає, що згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 21.03.1978 Кременецькою автошколою ДОСАФ, позивач у період часу з 07.12.1977 по 10.03.1978 навчався по програмі підготовки водіїв автомобіля 3 класу і йому присвоєна кваліфікація водія автомобіля З класу.
Відтак, період навчання позивача з 07.12.1977 по 10.03.1978 (03 місяці 04 дні) в Кременецькій автошколі ДОСАФ підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача -1 з приводу того, що позивач розпочав роботу за набутою професією у термін, що перевищує 3 місяці, так як відповідачем -1 не заперечується, що позивач проходив військову службу з 18.05.1978 по 21.05.1980.
У сукупності наведених обставин, суд вважає, що відповідач-1 без детального з'ясування обставин та документів поданих позивачем для призначення пенсії, прийняв рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії, що у контексті частини другої ст.2 КАС України свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та необхідність його скасування.
Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд звертає увагу на тому, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відтак, у сукупності наведених вище обставин, на переконання суду, у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 07.12.1977 по 10.03.1978 в Кременецькій автошколі ДОСАФ та період роботи з 04.01.1987 по 31.03.2000 в колгоспі ім. Фрунзе, селянській спілці «Литвинівська" відповідно до відомостей розділу "Трудова участь у громадському господарстві" трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 19.06.2025 про призначення пенсії за віком, прийнявши відповідне рішення.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень в порядку частини третьої ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.06.2025 №192050005285 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 07.12.1977 по 10.03.1978 в Кременецькій автошколі ДОСАФ та період роботи з 04.01.1987 по 31.03.2000 в колгоспі ім. Фрунзе, селянській спілці «Литвинівська" відповідно до відомостей розділу "Трудова участь у громадському господарстві" трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про призначення пенсії за віком, прийнявши відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 17 грудня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи: позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ), відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл.,69005 код ЄДРПОУ:20490012), Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ:14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.