про повернення позовної заяви
17 грудня 2025 року Справа № 480/9535/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворони Віталія Юрійовича у виконавчих провадженнях № 71923089, № 74488966, № 74489845, № 75512642, № 76702152 щодо їх не зупинення, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»;
- зобов'язати старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворону Віталія Юрійовича зупинити виконавчі провадження № 71923089, № 74488966, № 74489845, № 75512642, № 76702152, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, третьою, шостою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас у цій статті в частинах четвертій, п'ятій та шостій встановлено заборони об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п'ята цієї статті).
Поряд з тим закон встановлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може (вправі) до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і тоді, коли розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі № 420/3956/20, від 02 березня 2023 року у справі №215/3640/22, постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі №383/27/22.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України подібні спори вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними, про що свідчить стала практика розгляду даної категорії спорів Верховним Судом (постанови від 11.12.2019 у справі №554/10966/15-а, від 02.07.2020 у справі №336/4224/16-а, від 07.02.2018 у справі №760/1873/17).
Так, позивач у позовній заяві просить зобов'язати старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворону Віталія Юрійовича зупинити виконавчі провадження № 71923089, № 74488966, № 74489845, № 75512642, № 76702152, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів позовної заяви убачається, що:
- виконавче провадження №71923089 відкрито на підставі постанови БАД № 650038 виданої 14.01.2023 Конотопським РВП ГУНП в Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 1020,00 грн штрафу;
- виконавче провадження №74488966 відкрито на підставі постанови №3/577/285/24 виданої 08.03.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 17 000,00 грн штрафу;
- виконавче провадження №76702152 відкрито на підставі постанови ЕНА № 3402634 виданої 03.11.2024 Конотопським РВП ГУНП в Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 40 800,00 грн штрафу.
- виконавче провадження №75512642 відкрито на підставі виконавчого листа № 1-кп/577/272/24 виданого 27.06.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 20 067,88 грн процесуальних витрат;
- виконавче провадження №74489845 відкрито на підставі постанови №3/577/285/24 виданої 08.03.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 605,60 грн процесуальних витрат.
Отже, заявлена позивачем вимога про зобов'язання старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворону Віталія Юрійовича зупинити виконавчі провадження №74488966, №75512642, №74489845, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», має бути розглянута місцевим загальним судом як адміністративним судом.
Водночас, вимога про зобов'язання старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворону Віталія Юрійовича зупинити виконавчі провадження №71923089 №76702152, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» підсудна Сумському окружному адміністративному суду.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилом частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
У статті 3 вказаного Закону передбачено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень; 10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами; 11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й рішення інших органів.
При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів ДВС, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Частиною першою статті 74 вказаного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою цієї ж статі передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Отже, вимога про зобов'язання старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворону Віталія Юрійовича зупинити виконавчі провадження №71923089 №76702152, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» підсудна Сумському окружному адміністративному суду.
Разом із тим, як вже зазначено вище судом, заявлена позивачем вимога про зобов'язання старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ворону Віталія Юрійовича зупинити виконавчі провадження №74488966, №75512642, №74489845, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», має бути розглянута місцевим загальним судом як адміністративним судом.
Таким чином, позивачем у даній позовній заяві об'єднано позовні вимоги щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду, що у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому відсутня умова, коли розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження у разі роз'єднання позовних вимог, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Згідно з пунктом шостим частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Отже, враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України, суд першої інстанції повертає позовну заяву позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, із позовними вимогами, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Н.В. Савицька