Справа № 420/10172/25
16 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі №420/10172/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, у якому позивач просив суд: Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у нарахуванні та виплати пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII із включенням щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.04.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
У вказаній справі Одеським окружним адміністративним судом 31.07.2025 ухвалено рішення, яким: Позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.04.2025 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.04.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 968,96 грн. сплаченого судового збору.
Вказане судове рішення набрало законної сили 02.09.2025 та на його виконання 18.09.2025 судом було видано виконавчі листи, в тому числі щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.04.2025 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
За заявою позивача, 13.10.2025 суд прийняв ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі №420/10172/25, якою зобов'язав відповідача подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі № 420/10172/25 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
06.11.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов звіт про виконання рішення суду у даній справі, який відповідач просить прийняти.
У своїх доводах Головне управління вказує що з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі №420/10172/25, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 в межах покладених зобов'язань, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Розмір пенсії після проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі 420/10172//25, з 01.04.2025 становить - 23396,63 грн. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.04.2025 по 30.11.2025 склала 16000 грн, яка обліковується в реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за № 821-10678. Виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості.
Головне управління звертає увагу, що з прийняття Порядку виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою №821 змінився порядок виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який до цього час згідно Порядку №1279 передбачав виплату усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду, при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів. Відповідно ж до порядку №821, виплата заборгованості буде здійснюватись у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.
Відповідно до викладеного, рішення суду по справі № 420/10172/25 та відповідна заборгованість в розмірі 16000 грн, з якої нараховано за минулий період (з 01.04.2025 по 01.09.2025) - 10066,67 грн та поточна заборгованість (з 02.09.2025 по 31.11.2025) - 5933,33 грн, обліковується в реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до положень Постанови № 821, за реєстраційним № 821-10520. Враховуючи вищевикладене, Головне управління вважає, що підстави тимчасової не виплати заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду, у зв'язку з набранням чинності Постанови №821 та тривалого введення в дію оновленого програмного забезпечення, є поважними та такими, що не залежали від волі та дій відповідача. Враховуючи викладене, Головне управління не може визначити орієнтовні строки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №420/10172/25 в частині виплати всієї суми заборгованості, оскільки виплата напряму залежить від виділених бюджетних асигнувань та враховуючи принцип “пропорційності» виплати коштів - кількості проведених перерахунків на виконання судових рішень.
Від представника позивача надійшли заперечення на звіт Головного управління, в яких просить відмовити у задоволенні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/10172/25 від 31.07.2025, накласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити новий строк подання звіту та розгляд звіту проводити за участі представника позивача у судовому засіданні.
У своїх доводах представник позивача зазначила, що Головним управлінням не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення. Надані Головним управлінням додатки, зокрема протокол перерахунку пенсії жодним чином не підтверджує виплату позивачу пенсії, зокрема відсутнє платіжне доручення про виплату позивачу пенсії у розмірі 23396, 63 грн. У даному конкретному випадку самого протоколу перерахунку пенсії є недостатньо. При цьому позивач стверджує, що він жодного разу з моменту набрання рішенням законної сили таку пенсію не отримував, а у листопаді 2025 року отримав пенсію у розмірі 21396, 63 грн, а ніяк не 23396, 63 грн. Також не надано платіжного доручення про виплату позивачу заборгованості у сумі 16000 грн., або хоча б частини такої заборгованості у меншій сумі.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Разом з цим, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Оскільки, розгляд заяви не потребує заслуховування усних пояснень сторін, свідка чи експерта, суд доходить висновку, що звіт про виконання рішення суду належить до розгляду у порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне розглянути звіт пенсійного органу в письмовому провадженні.
Розглянувши звіт пенсійного органу, суд вважає можливим його прийняти, виходячи з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ внесені зміни до КАС України, який доповнено статтею 382-1 КАС України про порядок розгляду заяви про зобов'язання подати звіт, статтею 382-2 КАС України, яка регламентує розгляд звіту про виконання судового рішення та статтею 382-3 КАС України - рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, які є чинними з 19 грудня 2024 року.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Отже, з 19 грудня 2024 року питання судового контролю вирішуються у судах з урахуванням змін, внесених Законом №4094-ІХ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно з вимогами ч.2, 3 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною п'ятою ст.382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з вимогами ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, на етапі перевірки звіту суб'єкта владних повноважень, який стосується, зокрема, виплати заборгованості з нарахованих, але невиплачених сум пенсій, суд має можливість врахувати добросовісну поведінку боржника, яка полягає у вчинені достатніх та вичерпних дій задля забезпечення органу у фінансуванні та не накладати стягнення у вигляді штрафу на керівника боржника. У такому випадку суд встановлює новий строк, який становить від 10 днів до трьох місяців.
Судом з наданих відповідачем документів зі звітом встановлено, що з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі №420/10172/25, що набрало законної сили 02.09.2025, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Згідно наданої копії перерахунку за пенсійною справою ОСОБА_1 з 01.04.2025, підсумок пенсії позивача з надбавками, в тому числі щомісячної долати 2000 грн відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021, склав 23396,63 грн.
Разом з цим, відповідно до цієї ж копії перерахунку слідує, що його здійснено у листопаді. Виплату перерахованої пенсії розпочато з 01.12.2025.
Оцінюючи такі докази, доводи та заперечення сторін суд звертає увагу, що спірним у даній справі під час її розгляду було саме правомірність дій відповідача щодо не включення щомісячної доплати по Постанові №713 до пенсії позивача та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням такої доплати з 01.04.2025.
Відповідачем, з огляду на надані до суду докази, рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2025 з урахуванням щомісячної доплати до 2000 рн по Постанові КМУ №713 виконано.
Розмір пенсії після проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі 420/10172//25, з 01.04.2025 становить - 23396, 63 грн.
Також, з наданих Головним управління документів вбачається, що сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.04.2025 по 30.11.2025 склала 16000 грн. Згідно наданих відповідачем до матеріалів справи документів, Головне управління внесло відомості про виконання рішення у справі № 420/10172/25 до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за № 821-10678.
Щодо виплати перерахованих коштів за період з 01.04.2025 по 30.11.2025 в сумі 16000,00 грн суд враховує наведені відповідачем у поданому звіті доводи з приводу того, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань.
Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Одним із принципів бюджетної системи України, що визначений бюджетним кодексом України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (далі - програма 2506080). Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 “Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік» затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік.
Згідно із п. 5 Розділу VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (зі змінами), Пенсійним фондом України 22 вересня 2025 року затверджено План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області на 2025 рік.
Планом доходів і видатків Головного управління на 2025 рік (зі змінами) видатки за рахунок коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 2,3 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 2,8 млн грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені в сумі 3,8 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - в сумі 3,0 млн грн.
.Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
При цьому, суд також враховує, що Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Пунктом 4 Порядку визначено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/ виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Відповідно до п.п. 5,6 Порядку, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
В той же час, пунктом 7 Порядку регламентовано, що для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Отже, виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого Постановою № 821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.
Як було встановлено судом з наданих Головним управлінням документів, за рішенням суду по справі № 420/10172/25 нараховано загальну заборгованість в розмірі 16000 грн, з якої 10066,67 грн нараховано за минулий період з 01.04.2025 по 01.09.2025, та 5933,33 грн, обліковується в реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до положень Постанови № 821, за реєстраційним № 821-10520.
Водночас виплата указаних коштів залежить виключно від наявності відповідного фінансування.
Отже, невиконання судового рішення в частині виплати нарахованих грошових коштів у спірному випадку виключно стоїть у залежності відповідача від наявності відповідного фінансування на цю мету.
Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
В той же час, в межах даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем наведені обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для виконання судового рішення.
Звіт ГУ ПФУ в Херсонській області складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.
Слід зазначити, що грошові кошти у вигляді заборгованості по виплаті щомісячного довічного грошового утримання, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку.
За такого, за умови відсутності коштів для виплати заборгованості за рішенням суду, суд вважає, що відповідач на тепер ужив достатніх заходів з виконання рішення суду, нарахувавши суму доплати (боргу) та облікувавши її для наступної виплати після надходження фінансування.
Відтак, сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за рішенням суду) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив бездіяльність щодо виконання рішення суду.
Про бездіяльність може свідчити те, що суб'єкт владних повноважень діяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив, що спричинило порушення прав та інтересів особи.
На переконання суду, у спірному випадку відповідач не ухиляється від виконання рішення суду і виконання рішення суду в повному обсязі залежить в цьому випадку не від дій відповідача, а від виділення йому коштів з Державного бюджету на відповідні бюджетні програми. Відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин. Невиплата в повному обсязі коштів на виконання рішення суду зумовлена не недбалістю відповідача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі керівника відповідача і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
За наслідками встановлення фактичних обставин суд приходить висновку, що ГУ ПФУ в Одеській області вжито конкретних заходів з метою повного виконання ухвали суду про встановлення судового контролю.
Враховуючи викладене вище, судове рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області виконано в межах покладених зобов'язань та наявного фінансового ресурсу.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Підстав для задоволення заяви представника позивача про накладення штрафу на Головне управління за невиконання рішення суду немає.
Керуючись ст. 248, 256, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі №420/10172/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА