Справа № 420/37453/25
16 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою 297 Комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування постанови,
встановила:
05.11.2025 через систему «Електронний суд» 297 Комендатура охорони та обслуговування звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразума Євгенія Володимировича від 25.09.2025 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79187935 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та пункт 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79187935.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Каравана Р.В. від 10 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Враховуючи, що протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 матеріали справи № 420/37453/25 передано на розгляд головуючої судді Дубровній В.А., то вказане є підставою для прийняття до провадження даної справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступне.
Як зазначалось вище, ухвалою суду від 10.11.2025 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., а ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження № 79187302.
На виконання даної ухвали суду, 12.11.2025 та 14.11.2025 судом зареєстровано від представника позивача дві аналогічні за змістом заяви про усунення недоліків, в яких в яких вказано ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження № 79187302- 618820095А9Б, при цьому просить відстрочити сплату судового збору.
З огляду на вказане, недоліки позовної заяви в частині сплати судового збору позивачем не усунуто.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що в ухвалі від 10.11.2025 р. про залишення позову без руху, суд за наслідками розгляду аналогічної заяви позивача не знайшов підстав для її задоволення, оскільки наведені позивачем доводи не свідчать про безумовну не можливість сплати судового збору, у зв'язку з чим запропонував позивачу надати платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору.
Натомість, позивач повторно надає заяву про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи аналогічними доводами та доказами, а саме покликається на те, що з введенням в країні воєнного стану значно збільшились витрати на озброєння, що призвело до зменшення видатків на сплату судового збору та збільшення звернень військовослужбовців до судів.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і тих осіб, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання позивачем свого обов'язку щодо сплати судового збору.
Крім того, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір, тому доводи позивача не свідчать про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для відстрочення сплати суми судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суддя дійшла висновку про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви з доданими до неї документами внаслідок не усунення недоліків позовної заяви відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись статтями 31, 252-267 КАС України,
ухвалила:
Прийняти до провадження адміністративну справу за позовом 297 Комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування постанови.
Позовну заяву разом з доданими документами повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна