17 грудня 2025 р. № 400/12589/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ з особливостями, передбаченими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаЦентрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006,
провизнання протиправною та скасування постанови від 17.11.2025,
ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - позивач або ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати винесену 17.11.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), далі - Відділ або відповідач, постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77458101.
На обґрунтування позову ІНФОРМАЦІЯ_3 вказав, що причиною невиконання у повному обсязі рішення суду є відсутність відповідного фінансування. Ця обставина, на думку позивача, виключає накладення на нього штрафу, що передбачений статтею 75 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404).
Відділ позов заперечив, у відзиві зазначив, що спірна постанова відповідає вимогам Закону № 1404.
На підставі частини третьої статті 268, частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, рішенням від 28.09.2022 у справі № 400/10022/21 (далі - Рішення) Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 - зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з розрахунку 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням раніше виплаченої суми.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, дата набрання Рішенням законної сили - 25.09.2023.
07.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Відділу із заявою про примусове виконання Рішення.
11.03.2025 головний державний виконавець Відділу відкрив виконавче провадження № 77458101, встановив боржнику (МЗВ ВСП) строк для виконання Рішення - 10 робочих днів.
14.04.2025 головний державний виконавець Відділу встановив факт невиконання Рішення та наклав на боржника штраф в сумі 5 100 грн.
Відомостей про оскарження постанови від 14.04.2025 про накладення штрафу (в якій був встановлений новий строк для виконання Рішення - 10 робочих днів) матеріали справи не містять.
14.04.2025 МЗВ ВСП виконав розрахунок суми, що підлягає виплаті ОСОБА_1 на виконання Рішення: 132 133,36 грн - грошова допомога при звільненні, 23 784 грн - компенсація податку з доходів фізичних осіб.
До позову додана платіжна інструкція, що підтверджує перерахування 30.04.2025 МЗВ ВСП на рахунок Відділу суми 2 000 грн, призначення платежу - "Сплата заборгованості за ВП-№ 77458101, ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
Листом від 12.05.2025 позивач надіслав до Відділу вказаний вище розрахунок, а також звернення від 12.05.2025 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з доданим до нього розрахунком потреби в коштах. Звертаючись до Відділу, позивач, зокрема, зазначив: "… ІНФОРМАЦІЯ_4 є розпорядником коштів ІІІ рівня та може здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов'язань, взятих на облік органами Казначейства України, у зв'язку з чим, ІНФОРМАЦІЯ_4 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі - Департамент), в тому числі з метою виконання рішення суджу по справі №400/10022/21, направлено заявку на фінансування ІНФОРМАЦІЯ_5 у травні 2025 року. Враховуючи дефіцит коштів державного бюджету України на фінансування військових частин, установ, організацій ІНФОРМАЦІЯ_6 з початку 32-025 року фінансування здійснюється часове, проте коштів на виконання рішення суду по справі №400/1002/21 не вистачає … ІНФОРМАЦІЯ_4 виконає рішення суду про справі №400/10022/21 одразу після надходження відповідних коштів у достатній кількості …".
17.11.2025 головний державний виконавець Відділу склав акт, в якому зафіксував факт невиконання Рішення, та виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн, правомірність якої розглядається у цій справі.
На виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі позивач подав докази на підтвердження його звернення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з метою фінансування виконання, у тому числі, Рішення, у періоді серпень - листопад 2025 року. Також ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив, що інформація про результати розгляду цих звернень у нього відсутня.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 63 Закону № 1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною першою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих дня) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статі 63 Закону № 1404).
Статтею 75 Закону № 1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно, штраф накладається за умов:
1. Обов'язок боржника особисто вчинити певні дії.
2. Невиконання боржником цього обов'язку.
3. Відсутність поважних причин невиконання.
На думку суду, сукупність цих умов відсутня.
По-перше, з урахуванням статусу ІНФОРМАЦІЯ_3 і порядку його фінансування, неможливо стверджувати, що виплата ОСОБА_1 нарахованої позивачем суми залежить виключно від дій позивача (вчинення певних дій особисто боржником, як вказано у статті 63 Закону № 1404).
По-друге, поважними причинами невиконання можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справах № 360/4705/20, № 360/4708/20, від 31.05.2022 у справі № 360/940/20, і, згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом.
Накладення штрафу є обґрунтованим, якщо боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 вказав, що поважними причинами невиконання (залежно від характеру правовідносин та змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження) можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення (постанова Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 640/9234/19).
Посадова особа Відділу на момент винесення спірної постанови не мала доказів того, що позивач мав реальну можливість виконати Рішення.
Затримка виконання Рішення пояснюється об'єктивною (і загальновідомою) обставиною - недостатність бюджетного фінансування. Усунення цієї перешкоди не залежить від дій боржника.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що накладення на позивача штрафу не може бути визнано законним та обґрунтованим, тому позов підлягає задоволенню.
У спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_3 є стороною виконавчого провадження і не має статусу суб'єкта владних повноважень, тому, відповідно до статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачена позивачем сума судового збору, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати винесену 17.11.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77458101.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати в розмірі 2422, 40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого пеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна