Рішення від 16.12.2025 по справі 380/18524/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18524/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зобов'язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Відповідач), в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05 березня 2025 року № 135050017543 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу Позивача такі періоди:

перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.03.2001 року по 20.09.2001 року;

перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 21.09.2001 по 28.01.2009 року;

час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 03.03.2022 року по 27.06.2022 року та з 07.07.2022 року по 31.10.2022 року у трикратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці);

період роботи в ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» на посаді водія навантажувача з 01.02.2025 року по 07.02.2025 року;

період роботи в Комунальній установі Стрийської міської ради «Будинок воїна» на посаді соціального менеджера з 10.02.2025 року по 25 лютого 2025 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити Позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02 січня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 йому виповнилося 55 років. Маючи статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, він набув право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Реалізуючи це право, 25 лютого 2025 року Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розгляд даної заяви, за принципом екстериторіальності, здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За результатами розгляду поданих документів, Відповідачем прийнято рішення від 05.03.2025 № 135050017543 про відмову у призначенні пенсії. Підставою для відмови стала відсутність у Позивача необхідного страхового стажу тривалістю не менше 25 років. Згідно з розрахунком пенсійного органу, загальний страховий стаж Позивача становить лише 22 роки 06 місяців 11 днів, що унеможливлює призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивач не погоджується з таким рішенням суб'єкта владних повноважень та вважає його протиправним. В обґрунтування своєї позиції Позивач вказує, що Відповідач безпідставно та необґрунтовано не зарахував до його страхового стажу значні періоди трудової діяльності. Зокрема, йдеться про періоди перебування у відпустках по догляду за дитиною у 2001-2009 роках. Позивач наголошує, що в цей час він перебував у трудових відносинах з відділом освіти, що підтверджується записами у трудовій книжці та відповідними наказами роботодавця про надання відпусток, наявність яких також зафіксована Актом перевірки ГУ ПФУ у Львівській області. На переконання Позивача, згідно з нормами трудового законодавства, чинного на той час, такі періоди підлягають безумовному зарахуванню до загального та безперервного стажу роботи.

Крім того, Позивач наголошує на порушенні його прав як військовослужбовця та учасника бойових дій. Він зазначає, що брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час проходження служби у складі діючої армії в період бойових дій має зараховуватися до стажу роботи на пільгових умовах - із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Проте, Відповідач при обчисленні стажу застосував загальний порядок (в одинарному розмірі), що призвело до суттєвого заниження загального показника страхового стажу. За власними підрахунками Позивача, з урахуванням усіх спірних періодів у належному обсязі, його страховий стаж значно перевищує необхідні 25 років, а тому він має законне право на призначення пенсії.

Ухвалою від 15 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

02 жовтня 2025 року судом прийнято заяву Позивача про збільшення позовних вимог, в якій він уточнив періоди, що підлягають зарахуванню, та дату призначення пенсії.

Відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Аргументуючи свою правову позицію, представник пенсійного органу зазначив, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно незарахування періодів догляду за дитиною, Відповідач вказав на відсутність інформації про сплату страхових внесків у системі персоніфікованого обліку (форма ОК-5/ОК-7) за ці періоди. На думку Відповідача, оскільки пенсія призначається відповідно до Закону України № 1058-IV, що базується на принципах страхового стажу, періоди, за які не сплачено внески, не можуть бути враховані. Також Відповідач посилається на норми законодавства, які, на його думку, передбачають зарахування часу догляду за дитиною лише для непрацюючих матерів, і не поширюються на батька у даному випадку.

Щодо вимоги про кратне обчислення стажу військової служби, Відповідач зазначив, що пенсійне забезпечення Позивача здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає обчислення стажу в одинарному розмірі на підставі даних про сплачені внески.

На переконання Відповідача, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», зокрема стаття 57, у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки вони регулюють інші види пенсійних відносин. Щодо вимоги про зарахування періодів роботи у лютому 2025 року, Відповідач зауважив, що відповідно до Порядку подання документів, страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін від учасників справи не надходило, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено наступну хронологію трудової діяльності та проходження служби Позивача, яка підтверджується матеріалами справи (копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , військовим квитком, довідками та наказами):

01.09.1995 - 25.01.2010: Позивач працював на посаді вчителя фізкультури в Олесницькій основній школі Стрийського району.

19.02.2001 - 20.09.2001: Перебував у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною (сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до досягнення нею трирічного віку (відповідно до наказу №6 від 15.02.2001).

20.09.2001 - 08.09.2004: Перебував у відпустці по догляду за дитиною (сином) до шестирічного віку без збереження заробітної плати на підставі медичних висновків ЛКК про потребу дитини в домашньому догляді (накази №25-1 від 20.09.2001, №58 від 20.09.2002, №16 від 19.03.2003, №40 від 09.09.2003).

06.09.2004 - 27.01.2007: Перебував у відпустці по догляду за дитиною (племінницею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до шестирічного віку без збереження заробітної плати згідно з висновками ЛКК (накази №41 від 06.09.2004, №26 від 31.08.2005, №11 від 30.01.2006).

28.01.2007 - 28.01.2009: Перебував у відпустці по догляду за дитиною (племінницею ОСОБА_4 ) до шестирічного віку без збереження заробітної плати (накази №3 від 29.01.2007, №2 від 28.01.2008).

03.03.2022 - 27.06.2022: Проходив військову службу та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 18.01.2025 №447).

07.07.2022 - 31.10.2022: Продовжував проходити службу та брати безпосередню участь у бойових діях/заходах із забезпечення оборони України (згідно тієї ж довідки). Позивач має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 07.08.2023).

01.02.2025 - 07.02.2025: Працював на посаді водія навантажувача в ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».

10.02.2025 - 25.02.2025: Працював на посаді соціального менеджера в Комунальній установі Стрийської міської ради «Будинок воїна».

02 січня 2025 року Позивачу виповнилося 55 років.

25 лютого 2025 року Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій).

За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Відповідача від 05.03.2025 № 135050017543 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії. В обґрунтування відмови зазначено, що загальний страховий стаж Позивача становить 22 роки 06 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення дострокової пенсії (необхідно не менше 25 років). Відповідач не зарахував до страхового стажу періоди перебування у відпустках по догляду за дітьми (2001-2009 роки) через відсутність сплати страхових внесків, а періоди військової служби зарахував в одинарному розмірі.

Не погоджуючись із відмовою та вважаючи, що має достатній стаж при правильному його обчисленні (зокрема, із застосуванням пільгового обчислення військової служби "один місяць за три"), Позивач звернувся до суду.

Мотивувальна частина та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Щодо зарахування періодів перебування у відпустці по догляду за дитиною.

Судом встановлено, що Позивач у спірний період перебував у трудових відносинах з відділом освіти (працював вчителем), що підтверджується записами у трудовій книжці та наказами про надання відпусток.

Для правильного вирішення спору щодо зарахування періодів догляду за дитиною до стажу необхідно розмежувати правове регулювання до 01.01.2004 (набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV) та після цієї дати.

Щодо періоду з 01.03.2001 року по 31.12.2003 року:

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 1 січня 2004 року питання пенсійного забезпечення та обчислення стажу регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII. Стаття 56 Закону № 1788-XII визначає перелік періодів, що зараховуються до стажу роботи. Пункт «є» цієї статті передбачає зарахування часу догляду за малолітніми дітьми непрацюючої матері, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Водночас, Позивач у цей період перебував у трудових відносинах, а отже на нього поширювалися гарантії Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Статтею 181 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою матері або батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною.

Частина друга цієї статті містить імперативну норму: відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Незважаючи на те, що стаття 56 Закону № 1788-XII містить формулювання щодо «непрацюючої матері», положення статті 181 КЗпП України мають перевагу як такі, що покращують становище особи та безпосередньо регулюють трудові відносини працюючих осіб.

Оскільки Позивач був працевлаштований і реалізував своє законне право на відпустку по догляду за дитиною як батько, цей період є періодом трудової діяльності. Відсутність сплати страхових внесків у цей період (до запровадження персоніфікованого обліку та системи загальнообов'язкового пенсійного страхування) не може бути підставою для позбавлення права на зарахування стажу, оскільки така сплата не була умовою зарахування стажу згідно з діючим на той час законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах.

Отже, період з 01.03.2001 по 31.12.2003 підлягає зарахуванню до страхового стажу Позивача.

Щодо періоду з 01.01.2004 року по 28.01.2009 року:

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з положеннями статті 11 Закону № 1058-IV (у відповідних редакціях), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримують допомогу по догляду за дитиною. За таких осіб страхові внески сплачуються за рахунок коштів Державного бюджету. Однак, законодавство не передбачає сплати страхових внесків за осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною від трьох до шести років (без збереження заробітної плати) за рахунок бюджетних коштів. Також у цей період відсутній об'єкт нарахування страхових внесків з боку роботодавця, оскільки заробітна плата не нараховується.

Як встановлено з матеріалів справи та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), за період з 01.01.2004 по 28.01.2009 страхові внески за Позивача не сплачувалися.

Таким чином, правові підстави для зобов'язання Відповідача зарахувати період відпустки по догляду за дитиною з 01.01.2004 по 28.01.2009 до страхового стажу відсутні, оскільки в цей період Позивач не підлягав загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню в розумінні Закону № 1058-IV і сплата внесків не здійснювалася. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо пільгового (кратного) обчислення стажу.

Судом встановлено, що Позивач проходив службу та брав безпосередню участь в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у періоди з 03.03.2022 по 27.06.2022 та з 07.07.2022 по 31.10.2022. Вказані обставини підтверджуються Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 18.01.2025 № 447 та посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 07.08.2023.

Відповідач зарахував вказані періоди до страхового стажу Позивача в одинарному розмірі («день за день»), посилаючись на положення Закону України № 1058-IV. Проте, така позиція суб'єкта владних повноважень є помилковою та не ґрунтується на нормах спеціального законодавства.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Спеціальною нормою, яка регулює пільгове обчислення стажу за час перебування на фронті та участі в бойових діях, є стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

Відповідно до абзацу другого статті 57 Закону № 1788-XII, військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обовязку, а також перебування в партизанських загонах і зєднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Порядок обчислення строків служби для призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).

Підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Суд наголошує, що Закон № 1058-IV є загальним законом, що регулює пенсійне забезпечення, тоді як Закон № 2011-XII та стаття 57 Закону № 1788-XII є спеціальними нормами, що встановлюють додаткові гарантії для осіб, які виконували військовий обов'язок в умовах бойових дій. При конкуренції загальної та спеціальної норм права застосуванню підлягає спеціальна норма. Звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається (стаття 22 Конституції України).

Таким чином, Відповідач протиправно не застосував пільговий порядок обчислення стажу Позивача. Періоди з 03.03.2022 по 27.06.2022 та з 07.07.2022 по 31.10.2022 підлягають зарахуванню до страхового стажу у потрійному розмірі (один місяць служби за три місяці).

Щодо наявності права на призначення пенсії.

Суд зазначає, що для набуття права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV необхідна сукупність двох умов:

1. досягнення чоловіком віку 55 років;

2. наявність страхового стажу не менше 25 років.

Як встановлено судом та не заперечується Відповідачем у спірному рішенні, безспірний страховий стаж Позивача, обчислений пенсійним органом, становить 22 роки 06 місяців 11 днів.

На виконання цього рішення суду до вказаного страхового стажу підлягають додатковому зарахуванню наступні періоди:

Період перебування у відпустці по догляду за дитиною з 01.03.2001 року по 31.12.2003 року, що становить 2 роки 10 місяців.

Різниця між обчисленням стажу за періоди участі у бойових діях у потрійному розмірі та одинарному розмірі (додатково 2 місяці за кожен місяць служби). Враховуючи загальну тривалість участі у бойових діях (близько 8 місяців), додатковому зарахуванню підлягає ще близько 1 року 4 місяців страхового стажу.

Шляхом арифметичного підсумовування наявного (безспірного) стажу та періодів, що підлягають зарахуванню за рішенням суду, загальний страховий стаж Позивача становитиме понад 26 років (22 роки + 2 роки + 1 рік і більше), що перевищує законодавчо встановлений мінімум у 25 років.

Таким чином, у Позивача наявний необхідний страховий стаж, що дає право на призначення даного виду пенсії.

Щодо вікового цензу, то судом встановлено, що Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, 02 січня 2025 року він досяг 55-річного віку.

Враховуючи наявність необхідного віку (55 років), статусу учасника бойових дій та страхового стажу понад 25 років (з урахуванням зарахованих судом періодів), Позивач набув повне право на призначення дострокової пенсії за віком

Щодо дати призначення пенсії та періодів, що підлягають зарахуванню.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Зокрема, пункт 1 частини першої цієї статті встановлює спеціальне правило для пенсій за віком: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, 55-річного віку він досяг ІНФОРМАЦІЯ_1 . Саме з цієї дати у нього виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Звернувся Позивач до територіального органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою 25 лютого 2025 року. Суд констатує, що звернення відбулося в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку (строк спливав би 02 квітня 2025 року). Враховуючи викладене, а також імперативні приписи статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія Позивачу повинна бути призначена з дати виникнення права, а саме з 02 січня 2025 року.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи у лютому 2025 року (в ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» з 01.02.2025 по 07.02.2025 та в КУ «Будинок воїна» з 10.02.2025 по 25.02.2025), суд зазначає наступне.

Призначення пенсії з більш ранньої дати (з 02.01.2025), ніж дата звернення (25.02.2025), передбачає обчислення страхового стажу та заробітку саме станом на дату призначення пенсії. Страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала страхуванню, і який обчислюється в місяцях. При призначенні пенсії з 02.01.2025 року до розрахунку беруться періоди страхового стажу, набуті особою до цієї дати. Періоди роботи, які мали місце після дати призначення пенсії (у даному випадку - у лютому 2025 року), не можуть бути враховані при первинному обчисленні розміру пенсії, призначеної з 02 січня 2025 року, оскільки станом на дату призначення пенсії ці події ще не відбулися і страхові внески за них ще не були нараховані.

Суд роз'яснює, що зарахування стажу, набутого після призначення пенсії, здійснюється шляхом проведення перерахунку пенсії. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Таким чином, вимога про зарахування періодів роботи у лютому 2025 року для цілей призначення пенсії з 02.01.2025 року є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Ці періоди будуть враховані органом Пенсійного фонду при подальшому перерахунку пенсії Позивача у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Судом встановлено, що Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 07.08.2023, а тому він звільнений від сплати судового збору на підставі зазначеної норми закону.

Враховуючи звільнення Позивача від сплати судового збору та відсутність доказів понесення сторонами інших судових витрат, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05 березня 2025 року № 135050017543 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3, під. 2) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ):

- період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.03.2001 року по 31.12.2003 року;

- періоди проходження військової служби та участі у бойових діях з 03.03.2022 року по 27.06.2022 року та з 07.07.2022 року по 31.10.2022 року у трикратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3, під. 2) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02 січня 2025 року.

5. У задоволенні інших позовних вимог (щодо зарахування стажу по догляду за дитиною після 01.01.2004 та періодів роботи у лютому 2025 року для первинного призначення пенсії) - відмовити.

6. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 грудня 2025 року.

Суддя Коморний О.І.

Попередній документ
132697916
Наступний документ
132697918
Інформація про рішення:
№ рішення: 132697917
№ справи: 380/18524/25
Дата рішення: 16.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (19.02.2026)
Дата надходження: 27.01.2026
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язаннявчинити дії