м. Львів
16 грудня 2025 рокусправа № 380/15541/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 77023215 від 05.02.2025 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Твердохвал Наталією Юріївною;
- зобов'язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради повторно розглянути заяву, подану представником ОСОБА_1 Гладковською Богданою Миколаївною, від 30.01.2025 року за реєстраційним номером 64864318 та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач подала документи щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду, проте отримала відмову.
Ухвалою судді від 04.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування зазначає, що в ході розгляду заяви державним реєстратором отримано інформацію з Реєстру права власності. Відповідно до отриманої інформації за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано квартиру за реєстраційним номером 1835510 за суб'єктами права ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право власності, від 28.10.2010, виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням від 27.03.2003 №272. Запис про право власності ОСОБА_2 - актуальний.
За результатом розгляду поданої заяви державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 05.02.2025 було прийнято рішення за реєстраційним номером 77023215 про відмову у проведенні реєстраційних дій, оскільки згідно даних отриманих з Державного реєстру прав (Реєстр права власності на нерухоме майно), право власності за суб'єктом права ОСОБА_2 не припинено, що унеможливлює набуття права власності на квартиру, права на яку заявлено за заявником.
12.08.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
Звертає увагу, що записи, які містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
12.08.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких звертає увагу, що після рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2009 29.09.2010 відбулось скасування права власності за ОСОБА_2 , а вже 18.04.2011 орган реєстрації здійснив новий запис про право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.10.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа). Запропоновано третій особі подати до суду у десятиденний строк з моменту отримання позовної заяви з додатками пояснення щодо такого позову, з врахуванням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.
Третя особа правом на подання пояснень не скористалась.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації міста Львова від 27.03.2003 року № 272 квартиру АДРЕСА_2 було приватизовано на двох осіб: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 27.03.2003 (ДУБЛІКАТ) (а.с. 12 зворот).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2009 у справі (без номера) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відділу приватизації Шевченківської райадміністрації м. Львова:
- визнано недійсною та скасовано реєстрацію ОСОБА_2 у кв. АДРЕСА_2 , здійснену СГІРФО Шевченківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області 12.12.2001 року;
- визнано частково недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_2 , здійснену на підставі розпорядження Шевченківської райадміністрації м. Львова № 272 від 27.03.2003 року, в частині передачі у власність ОСОБА_2 ;
- зобов'язано Львівське державне комунальне підприємство «Борю технічної інвентаризації та експертної оцінки» внести зміни до Реєстру прав на нерухоме майно, зазначивши єдиним власником квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 .
07.10.2010 у листі № 5820 Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» надало відповідь про те, що «… рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2009 року в частині внесення змін до Реєстру прав на нерухоме майно, зазначивши єдиним власником квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 , виконано. Відповідно до даних Реєстру прав власником зазначеної квартири являється ОСОБА_1 …» (а.с. 12).
На зворотній стороні свідоцтва про право власності, яке зареєстровано в електронному Реєстрі прав на нерухоме майно 18.04.2011, та на зворотній стороні витягу про державну реєстрацію прав від 18.04.2011 внесено запис про те, що «рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2009р. визнана недійсною та скасована реєстрація права власності на ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 » (а.с. 13).
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 18.04.2011 №29696622 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.
Однак на звороті Витягу вказано «Згідно рішення Шевченківського районного суду від 17.03.2009р. визнана недійсною та скасована реєстрація права власності на ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 ».
У Довідці Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 23.07.2024 №1/2765 зазначено: «що «згідно інвентаризаційних матеріалів ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 29.12.2012 р. квартира АДРЕСА_2 зареєстровано за:
ОСОБА_2
ОСОБА_1
на підставі дублікату свідоцтва про право власності на квартиру виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, згідно розпорядження №272 від 27.03.2003р.
Згідно рішення Шевченківського районного суду від 17.03.2009р. визнана недійсною та скасована ресстрація права власності на ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 .» (а.с. 14 зворот).
06.09.2024 у листі № 3473 Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» повідомило, що «… 30.12.2009 року державним реєстратором Нагірняк І. відповідно до абзацу 4 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2009 року було внесено зміни в Реєстрі прав на нерухоме майно, зазначивши єдиним власником квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 …».
17.12.2024 Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видало довідку № 3473 у якій зазначило, що «Довідка Видана ОСОБА_1 про те, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 28.10.2010р. Шевченківською районною адміністрацією було видано дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , реєстрація якого була проведена в БТІ 18.04.2011р. за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що свідчить витяг про державну реєстрацію за № 29696622.
Окрім цього, на зворотній стороні свідоцтва про право власності та витягу про державну реєстрацію прав внесено запис про те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2009р. визнана недійсною та скасована реєстрація права власності на ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 . Однак, згідно наданих відомостей з державного Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.12.2024р. реєстрація вищезгаданої квартири за ОСОБА_2 не була скасована…».
30.01.2025 позивач через Центр надання адміністративних послуг м. Львова Львівської міської ради звернулась із заявою про проведення реєстраційних дій за номером 64864318.
05.02.2025 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Твердохвал Наталією Юріївною прийнято Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 77023215 (а.с. 10).
Рішення обґрунтоване тим, що державний реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови у проведення реєстраційних дій:
- наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме:
згідно даних отриманих з Державного реєстру прав (Реєстр права власності на нерухоме майно), право власності за суб'єктом права ОСОБА_2 не припинено, що унеможливлює набуття права власності на квартиру, права на яку заявлено за заявником.
Відповідно до Інформації з Державного рестру речових прав на нерухоме майно, Рестру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного рестру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта квартира АДРЕСА_2 , перебуває у спільній сумісній власності у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дата прийняття рішення про державну реєстрацію -18.04.2011 на підставі дубліката свідоцтва про право власності, -, 28.10.2010, виданий Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням від 27.03.2003р. № 272.
09.04.2025 до Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було подано скаргу на рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області Твердохвал Наталії Юріївни про відмову в проведенні реєстраційних дій № 77023215 від 05.02.2025.
На підставі висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.04.2025 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.04.2025 прийнято наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.05.2025 за № 296/5 «Про відмову у задоволенні скарги».
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову проведенні реєстраційних дій № 77023215 від 05.02.2025, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами є підстави для державної реєстрації, відмови в державній реєстрації права власності на нерухоме майно.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).
За визначеннями, наведеними у частині першій статті 2 Закону № 1952-IV:
1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
2) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України та законах України (частина друга статті 2 Закону № 1952-IV).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема:
1) право власності та право довірчо власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на майбутній об'єкт нерухомості;
4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, в тому числі: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; інші обтяження відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 272 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність;
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна, об'єкту незавершеного будівництва, майбутньому об'єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;
9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 11 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Частиною другою цієї статті встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
За приписами частини першої статті 20 Закону № 1952-IV заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).
Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна, а також відповідного користувача, обтяжувача про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1952-IV рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.
Підстави для відмови в державній реєстрації прав перелічені у частині першій статті 24 Закону № 1952-IV.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
При цьому частиною п'ятою статті 24 Закону № 1952-IV встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
Згідно з пунктами 9 та 10 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:
9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
З такого правового регулювання слідує, що право власності на об'єкти нерухомого майна підлягає обов'язковій державній реєстрації. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється за заявою власника майна та доданими до неї документами, що підтверджують набуття права власності на відповідний об'єкт.
При цьому державний реєстратор зобов'язаний перевірити відповідність поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також перевірити відсутність суперечностей між наявною в Державному реєстрі інформацією та поданими документами та відсутність обтяжень прав на нерухоме майно.
Суд критично ставиться до покликань позивача на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2009 у справі (без номера), оскільки таким зобов'язано Львівське державне комунальне підприємство «Борю технічної інвентаризації та експертної оцінки» внести зміни до Реєстру прав на нерухоме майно, зазначивши єдиним власником квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 .
Як встановлено судом, 05.02.2025 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Твердохвал Наталією Юріївною прийнято Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 77023215. Рішення обґрунтоване тим, що державний реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови у проведення реєстраційних дій: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме згідно даних отриманих з Державного реєстру прав (Реєстр права власності на нерухоме майно), право власності за суб'єктом права ОСОБА_2 не припинено, що унеможливлює набуття права власності на квартиру, права на яку заявлено за заявником.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Рестру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного рестру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта квартира АДРЕСА_2 , перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дата прийняття рішення про державну реєстрацію -18.04.2011 на підставі дубліката свідоцтва про право власності, -, 28.10.2010, виданий Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням від 27.03.2003р. № 272.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 5 ст. 12 Закону № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Оскільки відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 , перебуває у спільній сумісній власності у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та позивачем не надано доказів державної реєстрації припинення таких прав за ОСОБА_2 , то державний реєстратор дійшов правильного висновку щодо наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
За таких обставин Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 77023215 від 05.02.2025 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що визначені законодавством України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування такого відсутні.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву, подану представником ОСОБА_1 Гладковською Богданою Миколаївною, від 30.01.2025 року за реєстраційним номером 64864318 та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, є похідною та задоволенню не підлягає.
У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, вул. Городоцька, 299, м. Львів; ЄДРПОУ 26526811).
Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
Повне рішення суду складено 16.12.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна