17 грудня 2025 рокусправа № 826/11559/18
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техлісресурс» (вул. Бєстужева, буд. 36 літ. «А», офіс 5/1, м. Київ, ЄДРПОУ 39714584) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техлісресурс» до Головного управління ДФС у м. Києві з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0178111206 від 21.03.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки № 1214/26-15-12-06/39714548 від 07.02.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.11.2018 суддею Окружного адміністративного суду м. Києва ухвалено рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
30.01.2025 справа № 826/11559/18 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передана для розгляду головуючому судді Костецькому Н.В.
Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято до розгляду справу № 826/11559/18.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії посадових осіб контролюючого органу ГУ ДФС у м. Києві, щодо неправомірного проведення повторної камеральної перевірки ТОВ ««Техлісресурс» за звітні податкові періоди липень - листопад 2017 року, за результатами якої складено Акт №1214/26-15-12-06/39714548 від 07.02.2018 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Техлісресурс» (податковий номер 39714584) за липень-листопад 2017 року», такими що суперечать чинному законодавству. Вважає, що визначені у податковому повідомленні-рішенні №0178111206 від 21.03.2018, яке прийняте на підставі цього Акту перевірки, яке несвоєчасно направлено посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві на адресу ТОВ «Техлісресурс», податкові зобов'язання за результатами такої повторної перевірки є неправомірними, а тому податкове повідомлення-рішення №0178111206 від 21.03.2018 підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 03.03.2025 замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено порушення ТОВ «Техлісресурс» граничних строків реєстрації ПН/РК за липень - листопад 2017 року в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201 ПКУ.
На підставі висновків перевірки згідно з п. 54.3 ст. 54 та відповідно до ст.120-1 ПКУ, винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0178111206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН на суму 52 077,56 грн.
Відповідач вказує, що камеральна перевірка (Акт від 19.01.2018 №48/26-15-12-06) стосувалась податкової звітності з ПДВ за листопад 2017, а саме проводилась перевірка податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року №9272529937 від 20.12.2017.
Перевіркою було встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму ПДВ 696 181 грн. задекларованих ТОВ «Техлісресурс» в декларації з ПДВ за листопад 2017 року. На підставі висновків перевірки, згідно з п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 контролюючим органом було винесено ППР форми «Р» від 02.03.2018 №0142341206 яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 870 226 грн. (696 181 грн. - за основним платежем та 174 045 грн. за штрафними санкціями).
Камеральною перевіркою (Акт від 20.12.2017 №27135/26-15-12-07-20/39714548) було встановлено порушення граничних строків реєстрації ПНРК в ЄРПН дата складання який є 15.08.2017 та 31.10.2017 в той час, коли в акті камеральної перевірки від 07.02.2018 №1214/26-15-12-06/39714584, яким також встановлено порушення граничних строків реєстрації ПН \РК в ЄРПН, зазначено інші ПН/РК які були зареєстровані з порушення граничних строків реєстрації. Вважає твердження позивача щодо безпідставного проведення перевірки однієї і тієї ж податкової звітності спростовуються викладеним.
Відповідач також зазначає, що позивач не заперечував факт реєстрації ПН/РК із порушенням строків їх реєстрації, однак звертав увагу на те, що таке порушення виникло не з його вини, що виключає відповідальність за п. 1201.1 ст.1201 ПКУ. Доводи позивача щодо несвоєчасної реєстрації ПН/РК у зв'язку з відсутністю коштів, на яку він має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН не спростовують факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації ПН, а також не позбавляло позивача права здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві проведено ряд камеральних перевірок ТОВ «Техлісресурс», за результатами яких складено Акти перевірки:
- акт про результати камеральної перевірки від 20.12.2017 №27135/26-15-12-07- 20/39714548 щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень-листопад 2017 року;
- акт про результати камеральної перевірки від 19.01.2018 №48/26-15-12-06 щодо податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року;
- акт про результати камеральної перевірки від 07.02.2018 №1214/26-15-12-06/39714548 щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень-листопад 2017 року.
На підставі висновків перевірки, згідно з п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючим органом було винесено:
- ППР форми «Р» від 02.03.2018 №0142341206 яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 870226 грн. ( 696181 грн. - за основним платежем та 174045 грн. за штрафними санкціями);
- ППР форми «Н» від 26.01.2018 №0062281207 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН на суму 1097,13 грн.;
- ППР форми «Н» від 21.03.2018 №0178111206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН на суму 52077,56 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0178111206 від 21.03.2018, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок №569 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПК України).
Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, у тому числі, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до матеріалів справи, податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «Техлісресурс» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень-листопад 2017 року.
За результатами камеральної перевірки складено Акт №1214/26-15-12-06/39714548 від 07.02.2018, відповідно до якого в ході перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації наступних ПН/РК в ЄРПН за липень-листопад 2017 року, відповідальність за яке передбачено п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України: № 118 від 04.07.2017, № 124 від 06.07.2017, №135 від 31.08.2017, № 161 від 31.10.2017, № 186 від 29.11.2017, № 188 від 30.11.2017, № 185 від 29.11.2017, № 191 від 30.11.2017, № 183 від 29.11.2017, № 190 від 30.11.2017, № 193 від 30.11.2017, № 200 від 30.11.2017, № 198 від 30.11.2017, № 203 від 30.11.2017, № 184 від 29.11.2017, № 189 від 30.11.2017, № 187 від 30.11.2017, № 194 від 30.11.2017, № 192 від 30.11.2017, № 196 від 30.11.2017, № 197 від 30.11.2017, № 201 від 30.11.2017, № 195 від 30.11.2017, № 202 від 30.11.2017, № 199 від 30.11.2017, № 204 від 29.11.2017, № 209 від 29.11.2017, № 208 від 30.11.2017, № 205 від 30.11.2017.
На підставі акту камеральної перевірки №1214/26-15-12-06/39714548 від 07.02.2018, податковим органом прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0178111206 від 21.03.2018, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 52077,56 грн.:
- за затримку реєстрації ПН/РК на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 519212,06 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 51921,23 грн.;
- за затримку реєстрації ПН/РК від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 781,64 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 156,33 грн.
Щодо тверджень позивача, що відповідач протиправно провів камеральну перевірку щодо нього по питанню своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за липень-листопад 2017 року після уже проведеної камеральної перевірки за січень-листопад 2017 року, суд зазначає, що згідно із п. 78.2 ст. 78 ПК України, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
У даному ж випадку відповідачем проведено камеральну перевірку, а не документальну позапланову перевірку.
При цьому, інших обмежень щодо можливості проведення повторної перевірки платника податків згадана норма не містить. На переконання суду, проведення камеральної перевірки щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних є правомірним навіть якщо відповідний період перед цим уже був охоплений документальною перевіркою. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Інших обмежень чи заборон на проведення камеральних перевірок положення ПК України не містять.
Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 05.09.2020 року у справі №580/1424/19.
Щодо тверджень позивача, що податкові накладні №186-№187 від 29.11.2017 та №187-№203 від 30.11.2017 несвоєчасно зареєстровані ним в ЄРПН з незалежних від нього причин у зв'язку із несвоєчасною реєстрацією податкових накладних в ЄРПН контрагентом ТОВ «Продукт груп», внаслідок чого позивач не мав достатньо коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою:
У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.
Згідно п. 13 Порядку №569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Відповідно до пп. 1 п. 22 Порядку №569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Пунктом 5 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2014 № 770 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.08.2014 за № 928/25705) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи Казначейства зобов'язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані на рахунок платника протягом операційного дня, у день їх отримання.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до вищезазначеного, платник податків повинен самостійно контролювати свій рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відсутність реєстраційного ліміту не може бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Суд зауважує, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ним всіх необхідних дій, з метою своєчасної реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно отримання відмови відповідача у їх реєстрації з підстав, що на електронному рахунку позивача в СЕА ПДВ не вистачало реєстраційного ліміту. Відсутність необхідних коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ не може бути тією обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Крім цього, позивач не заперечує факт несвоєчасної реєстрації В ЄРПН податкових накладних № 118 від 04.07.2017, № 124 від 06.07.2017, №135 від 31.08.2017, № 161 від 31.10.2017, № 204 від 29.11.2017, № 209 від 29.11.2017, № 208 від 30.11.2017, № 205 від 30.11.2017.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що до позивача правомірно застосовано штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в Акті перевірки №1214/26-15-12-06/39714548 від 07.02.2018.
При цьому суд враховує, що розрахунок суми штрафу позивачем не оспорюється.
Щодо твердження позивача про неотримання актів камеральної перевірки та податкових повідомлень-рішень, суд зазначає таке.
З матеріалів справи суд встановив наступне:
- акт про результати камеральної перевірки від 19.01.2018 №48/26-15-12-06, направлений на адресу позивача листом з рекомендованим повідомленням про вручення, був повернутий до контролюючого органу 22.02.2018 за закінченням встановленого терміну зберігання;
- акт про результати камеральної перевірки від 20.12.2017 №27135/26-15-12-07- 20/39714548, направлений на адресу позивача листом з рекомендованим повідомленням про вручення, був повернутий до контролюючого органу 22.01.2018 за закінченням встановленого терміну зберігання;
- акт про результати камеральної перевірки від 07.02.2018 №1214/26-15-12- 06/39714548, направлений на адресу позивача листом з рекомендованим повідомленням про вручення, був повернутий до контролюючого органу 09.03.2018 за закінченням встановленого терміну зберігання;
- ППР форми «Р» від 02.03.2018 №0142341206 яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 870 226 грн. (696 181 грн. - за основним платежем та 174 045 грн. за штрафними санкціями) направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до контролюючого органу за закінченням встановленого терміну зберігання 09.03.2018;
- ППР форми «Н» від 26.01.2018 №0062281207 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН на суму 1097,13 грн. направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до контролюючого органу за закінченням встановленого терміну зберігання 01.03.2018;
- ППР форми «Н» від 21.03.2018 №0178111206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН на суму 52077,56 грн. направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до контролюючого органу за закінченням встановленого терміну зберігання 24.04.2018.
Суд наголошує, що відповідно до п. 66.3 ст. 66 ПК України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. У такому разі платник податків, визначений у п. 64.2 ст. 64 цього Кодексу, зобов'язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.
Суд враховує, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично є його місцем знаходження і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Вказані висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №826/12162/17 та від 09.10.2018 у справа №820/1864/17.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову повністю.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техлісресурс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами та доповненнями), апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 17.12.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович