16 грудня 2025 рокусправа № 466/6222/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кухар Н.А.
при секретарях - Фінканін М.С., Горбунова О.С.
за участі:
позивача- ОСОБА_1
представника позивача- Суптель В.О.
представника відповідача - Курцеба Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду ( контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування Акту та Постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу, -
До Шевченківського районного суду м. Львова звернувся ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Відділу державного нагляду ( контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті ( Львівська область, с. Малехів, вул. В.Івасюка, 8 , ЄДРПОУ 39816845), в якій позивач просить суд Акт №АР 091712 від 06.03.2025 та Постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №ПШ 111127 від 09.04.2025 визнати неправомірними та скасувати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Невойт П.С.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 08.07.2025 справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду ( контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування Акту та Постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу передано за підсудністю на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін задоволено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково, витребувано у Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті відеозаписи, здійснені під час проведення рейду.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що працівники відповідача зупинили автомобіль позивача з вимогою показати минулі показники карти тахографу за останній період з 06.02.2025 по 03.03.2025 року, а самі пішли до своєї машини. Позивач приніс дві «шайби», карту тахографу, документ підтвердження відсутності діяльності вантажних перевезень з якого вбачається, що транспорт позивача не працював з 06 лютого 2025 по 03 березня 2025 року. Однак, два працівники відповідача заявили, що вже пізно оглядати зазначені документи, оскільки ними вже складено акт про порушення. Зазначає, що у акті та постанові приведені обставини справи різняться за змістом подій та нормами права. Вважає, оскаржувану постанову та акт протиправними.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що у ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р., під час здійснення перевезення вантажу ТТН №1008026 від 06.03.2025 р., перевізник не забезпечив водія, тахокартами за період з 06.02.2025 по 03.03.2025, або бланком підтвердження діяльності за вказаний період. За результатом розгляду справи винесено Постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № ПШ 111127 від 09.04.2025 року за ч. 1 абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». На виконання вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 3.3 Інструкції № 385 водій позивача під час рейдової перевірки, повинен мати та надати для перевірки Інспектору - реєстраційні листки (тахокарти) за день перевірки та попередні 28 днів, а у разі їх відсутності повинен мати та надати бланк підтвердження діяльності водія (у разі якщо водій не здійснював перевезення вантажів або виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом), заповненого відповідно до вимог ЄУТР, чого не було зроблено. Саме відсутність заповнених тахокарт за період з 06.02.2025 р., по 03.03.2025 р., зафіксовано у акті №АР091712 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.03.2025 року. Щодо долучення позивачем до позовної заяви копії Бланку підтвердження діяльності водія, зазначив, що такий по - перше не відповідає вимогам визначеним в ЄУТР, по- друге був відсутній у водія під час проведення рейдової перевірки, що було зафіксовано посадовою особою у акті №АР091712 від 06.03.2025 р. Також не підлягають задоволенню вимоги позивача визнати акт №АР 091712 від 06.03.2025 року неправомірним та скасувати його, оскільки акт перевірки не є індивідуальним актом (рішенням суб'єкта владних повноважень), який оскаржується в суді через відсутність обов'язкового характеру для позивача. Отже, доводи позовної заяви не знаходять свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи та свідчить про законність винесення відносно позивача, постанови про застосування адміністративно господарського штрафу № ПШ 111127 від 09.04.2025 року. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач у відзиві не пояснює розбіжність між актом від 6.03.2025 про незабезпечення водія тахокартами з тими тахокартами, які були надані під час рейдової перевірки у період 5 і 6 березня 2025 року і з наданням документа про відсутність у водія роботи за попередні 28 днів - тобто водій не здійснював перевезення пасажирів та не виконував іншу роботу відмінну від керування транспортним засобом. Зазначив, що перевірку проводив старший державний інспектор відділу Чиженко Д.М., який виносив оскаржувану постанову, що суперечить нормам законодавства.
Відповідач подав заперечення у яких просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що в матеріалах справи відсутній бланк підтвердження діяльності водія, який долучений Позивачем до позовної заяви, разом з цим вказаний бланк був відсутній у водія транспортного засобу під час зупинки та проведення рейдової перевірки. Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Решта доводів Позивача не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи. Наведене у своїй сукупності свідчить про законність застосування до Позивача.
Відповідач подав додаткові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що долучений до відзиву відеозапис перевірки отриманий з дотриманням та на підставі норм чинного законодавства та відповідає вимогам статі 74 КАС України. Наданим відеозаписом підтверджується, що позивач намагається ввести суд в оману щодо ходу перевірки, а також факт виготовлення бланку підтвердження діяльності постфактум. Крім того, вимоги щодо форми та змісту бланку підтвердження діяльності встановлені додатком 4 до Положення №340 (розробленого відповідно до ЄУТР). Зважаючи на зазначене наголосив, що бланк підтвердження діяльності водія, наданий під час перевірки водієм не містить інформації у пунктах - 8, 9, 10, 11, 14. Відтак, такий документ зовсім не виконує своєї основної функції, адже не містить ані даних водія, ані самого підтвердження невиконання роботи. Крім того, бланк підтвердження діяльності виданий водію від 01.02.2025 до 06.03.2025, тобто охоплює 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025 - дні, коли фактично водій працював, що підтверджується наявними у матеріалах справи тахокартами; бланк не відображає інформацію щодо діяльності водія, адже не містить відповідної позначки про вид діяльності водія. Відтак, оскільки бланк підтвердження діяльності містить суттєві недоліки та не відповідає вимогам чинного законодавства, то такий документ не може бути прийнятим до уваги ані Укртрансбезпекою, ані судом. Зазначає, що викладені представником Позивача, доводи стосовно відсутності законних підстав щодо ухвалення рішень за результатами розгляду матеріалів справи про порушення не заслуговують на увагу з огляду на статтю 23 ЗУ «Про адміністративну процедуру», при цьому представник позивача не наводить жодного посилання на будь - яку норму в ЗУ «Про адміністративну процедуру» чи будь - якому іншому нормативно - правовому акті.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою - підприємцем.
06 березня 2025 року на а/д М-09, 112 км. + 900 Тернопіль - Львів - Рава - Руська старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки Volvo, державний номерний знак - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , обладнаний аналоговим тахографом, під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював вантажні перевезення згідно Товарно - транспортної накладної № 1008026 від 06.03.2025 року.
У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р., під час здійснення перевезення вантажу ТТН №1008026 від 06.03.2025 р., перевізник не забезпечив водія, тахокартами за період з 06.02.2025 по 03.03.2025, або бланком підтвердження діяльності за вказаний період чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону.
За результатами рейдової перевірки складено Акт № АР 091712 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 06.03.2025 року.
09.04.2025 року винесено постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № ПШ 111127, відповідно до якої за порушення ч. 1 абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» стягнуто з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Позивач вважає вищевказану постанову протиправною, оскаржив її до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" N 2344-III від 05.04.2001 (далі Закон N 2344-III) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п. 1. Положення № 103-2015-п від 11.02.2015 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначено та затверджено відповідно до Постанови № 1567-2006-п від 08.11.2006 р (надалі - Порядок № 1567).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).
Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (п. 2 Порядку № 1567).
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно правових актів. (п. 15 Порядку № 1567).
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку № 1567). Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422) .
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» (№ 2344-III) .
Відповідно до статті 18 Закону України № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Згідно вимог статті 34 Закону України № 2344-III автомобільний перевізник повинен: забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).
Вимоги пункту 1.3. Положення № 340 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами Пунктом 1.5 Положення № 340 визначено, що тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення № 340).
Відповідно до абзацу першого пункту 6.4 Положення № 340 у випадку, тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, водій транспортного засобу обладнаного тахографом: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при перевірку та адаптацію собі: протокол про тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Пунктом 3.6 Інструкції № 385 визначено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий), зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Пунктом 3.3 Інструкції № 385 визначено, що Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.
Приписами пункту 3.3 Інструкції № 385 передбачена конструкція "використання водієм тахокарти кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом", правова природа такого правила в сукупністю з необхідністю ведення обліку робочого часу направлена на організацію безпечної праці та недопущення настання пов'язаних з цим негативних наслідків. Згідно поправки № 6 до ЄУТР відповідно до статті 12-біс цієї Угоди автомобільні перевізники використовують з метою сприяння проведення перевірок на дорозі типові бланки, наведені нижче:
1. Бланк підтвердження діяльності являє собою бланк, який слід використовувати в тому випадку, коли водій знаходився у відпустці у зв'язку з хворобою або в щорічній відпустці або якщо він керував транспортним засобом, який не підпадає під дію положень ЄУТР за змістом статті 2 цієї Угоди.
Вказівки по використанню. (Викласти, по можливості, на зворотному боці бланку).
а) Всі позиції цього бланку мають бути заповнені перед рейсом транспортним підприємством та відповідним водієм.
b) Зміни тексту бланку не допускаються.
c) Бланк вважається дійсним у випадку, якщо він підписаний як уповноваженим представником транспортного підприємства, так і самим водієм. У випадку індивідуальних підприємств водій підписує бланк один раз від імені підприємства і один раз у якості водія. Дійсним вважається тільки підписаний оригінал такого документу.
d) На роздруківці бланку може міститись логотип підприємства. Позиції 1-5 можуть бути надруковані на бланку заздалегідь. Печатка підприємства не може замінити підпис особи, яка повинна підписати бланк, але її підпис може бути скріплена печаткою.
У випадку, коли водій знаходився у відпустці у зв'язку з хворобою або в щорічній відпустці або якщо він керував транспортним засобом, який не підпадає під дію положень ЄУТР за змістом статті 2 цієї Угоди, або водій не здійснював перевезення пасажирів та/або вантажів, або виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом, автомобільний перевізник має заповнити перед початком виконання рейсу бланк підтвердження діяльності.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом досліджено долучений представником відповідача відеозапис перевірки, відповідно до якого судом встановлено, що на початку перевірки позивач надав інспектору 2 тахокарти ( шайби) за 4-5.03 та 6.03.2025 року, бланк підтвердження діяльності надано не було.
Позивач зазначає, що в процесі складання акта перевірки він хотів надати бланк підтвердження діяльності, однак інспектор не прийняв такий, посилавшись на те, що уже складається акт перевірки.
Судом досліджено поданий бланк підтвердження діяльності, який складено з порушенням норм законодавства, а саме не зазначено інформацію про водія ( п.8-11) та п.14 ( перебував у стані тимчасової непрацездатності, перебував у відпустці, не здійснював перевезення пасажирів та /або вантажів, виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом).
Крім того, як вбачається із бланку підтвердження діяльності від 06.03.2025, позивач не здійснював діяльності з 01.02.2025 по 06.03.2025, що суперечить поданим під час перевірки тахокартам ( шайбам) згідно яких 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025 - дні, коли водій ( позивач) здійснював перевезення.
Отже, бланк підтвердження діяльності не містить інформацію про режим праці та відпочинку водія, тому не може бути належним доказом у справі, відтак його не врахування відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови є правомірним.
Щодо порушення процедури винесення оскаржуваної постанови суд зазначає таке.
Пунктом 21 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, чинного на час здійснення правоввідносин, визначено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Відповідно до п.27 Порядку за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про адміністративну процедуру» посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, не може брати участі в адміністративному провадженні та підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) вона є або була учасником такого адміністративного провадження чи його представником; 2) вона залучена або була залучена до участі в такому адміністративному провадженні як особа, яка сприяє розгляду справи; 3) вона є членом сім'ї або іншою близькою особою учасника адміністративного провадження або його представника; 4) вона бере участь в одному й тому самому судовому провадженні з учасником адміністративного провадження або його представником; 5) вона перебувала або перебуває у службовій чи іншій залежності від учасника адміністративного провадження чи його представника; 6) вона має або може мати приватний інтерес у результаті вирішення справи; 7) існують інші обставини, що викликають або можуть викликати сумнів у безсторонності (неупередженості) посадової особи адміністративного органу.
Частиною 1 статті 27 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що учасником адміністративного провадження є:
1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов'язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі:
а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник);
б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження;
в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник);
2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).
Проаналізувавши вищевказане законодавство суд зазначає, що пояснення позивача та його представника про відсутність повноважень на винесення постанови у в.о. начальника відділу Чиженко Д.М. через його участь у проведенні рейдової перевірки є необгрунтованими, так як законодавством таке не передбачено, доказів упередженості чи необ'єктивності ОСОБА_2 при винесенні оскаржуваної постанови суду не надано.
Посилання представника позивача на норми Кодексу про адміністративні правопорушення України є необгрунтованими, так як такі не регулюють вказані правовідносини.
Крім того, не підлягає до задоволення позовна вимога про визнання акта №АР 091712 від 06.03.2025 року неправомірним та його скасування, оскільки акт перевірки не є індивідуальним актом (рішенням суб'єкта владних повноважень), який порушує права позивача чи породжує для нього негативні наслідки.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду ( контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування Акту та Постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Відділ державного нагляду ( контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті ( Львівська область, с. Малехів, вул. В.Івасюка, 8 , ЄДРПОУ 39816845).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.12.2025 року.
СуддяКухар Наталія Андріївна