16 грудня 2025 року справа № 380/17849/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея 10 м. Львів 79016) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та не врахування йому до загального та пільгового стажу періодів роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2021 до 18.05.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального (страхового), пільгового стажу та заробітну плату ОСОБА_1 за періоди його роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» з 01.04.2021 до 18.05.2022, та провести відповідний перерахунок пенсії відповідно до поданої ним заяви.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому у зарахуванні періоду роботи з 01.04.2021 по 18.05.2022 до страхового стажу роботи. Вважає, що у нього наявний стаж роботи за цей період, тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 04.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 75119 від 19.09.2025), в якому проти позову заперечив. Зазначив, За матеріалами електронної пенсійної справи №133950012307 ОСОБА_1 призначено пенсію по ІІI групі інвалідності внаслідок професійного захворювання відповідно до положень Закону № 1058 з 05.05.2023, на підставі заяви встановленого зразка про призначення пенсії та пакету документів. При призначенні пенсії період роботи позивача з 01.04.2021 по 18.05.2025 було не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком № 1 для обчислення пенсії з 05.05.2023, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Ша “Великомостівська» ДП “Львіввугілля». Однак, період роботи з 01.04.2021 по 18.05.2022 на ВП “Шахта “Великомостівська» ДП “Львіввугілля» зараховано до пільгового (підземного) стажу за списком № 1, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345. Вказав, що страховий стаж позивача зарахований по 31.03.2021 відповідно до даних про сплачені підприємством страхові внески, становить 16 років 06 місяців 14 днів, в тому числі: 10 років 04 місяців 27 днів - стаж на підземних роботах за списком № 1 до якого зараховано 04 місяці 12 днів навчання за спеціальністю та період з 01.04.2021 по 18.05.2022 (01 рік 01 місяць 18 днів) на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» для визначення права на обчислення пенсії на пільгових умовах. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.07.1991 ОСОБА_1
- 21.04.2021 переведений прохідником підземним п'ятого розряду з повним робочим днем в шахті;
- 18.05.2022 звільнений у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, п. 2ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги згідно Колективного договору.
05.05.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності, внаслідок професійного захворювання.
Позивач 01.07.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, оскільки встановив, що йому при призначенні пенсії не зараховано стаж роботи з 01.04.2021 по 18.05.2022 на ВП «Шахта Великомостівська ДП «Львіввугілля», у зв'язку із несплатою підприємством єдиного страхового внеску за ці періоди.
Відповідач, у листі від 15.07.2025 « 14018-14586/Ф-52/8-1300/25 зазначив, що страховий стаж для обчислення пенсії позивача зарахований по 31.03.2021 відповідно до даних про сплачені підприємством страхові внески, та становить 12 років 09 місяців 28 днів. Вказав, що періоди роботи з 01.04.2021 по 18.05.2022 на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового та підземного стажу за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за цей період не врахована заробітна плата, оскільки підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач не погодився з таким не зарахуванням періоду роботи з 01.04.2021 по 18.05.2022 до страхового стажу, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
За змістом абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-ІV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абз. 1 п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
ОСОБА_1 05.05.2023 призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності, відповідно до вимог Закону № 1058-ІV.
Як встановлено судом, позивач 01.07.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, оскільки встановив, що йому при призначенні пенсії не зараховано стаж роботи з 01.04.2021 по 18.05.2022 на ВП «Шахта Великомостівська ДП «Львіввугілля», у зв'язку із несплатою підприємством єдиного страхового внеску за ці періоди
Проте, листом від 15.07.2025 відповідач повідомив позивача про те, що періоди роботи з 01.04.2021 по 18.05.2022 на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового та підземного стажу за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за цей період не врахована заробітна плата, оскільки підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд зазначає, що порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону №1788-ХІІ).
На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-ІVстраховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Тому, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на ВП «Шахта Великомостівська ДП «Львіввугілля». Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.07.1991 позивач 21.04.2021 переведений прохідником підземним п'ятого розряду з повним робочим днем в шахті, та 18.05.2022 звільнений у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, п. 2ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги згідно Колективного договору.
У трудовій книжці позивача кожна дата містить посилання на відповідний наказ, також міститься відмітка про посаду та підпис відповідальної особи, яка заповнювала трудову книжку, печатка підприємства, де працював позивач.
Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про стаж його роботи з 21.04.2021 по 18.05.2022, та такі записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993.
Суд також зазначає, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Тому, не сплачені підприємством страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для незарахування позивачу періоду його роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля».
За умови підтвердження стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 та від 01.03.2021 у справі №423/757/17, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку, щодо належної сплати страхових внесків, також наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача буде прийняття рішення про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та не врахування йому до загального та пільгового стажу періодів роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2021 до 18.05.2022 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального (страхового), пільгового стажу та заробітну плату ОСОБА_1 за періоди його роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» з 01.04.2021 до 18.05.2022, та провести відповідний перерахунок пенсії відповідно до поданої ним заяви.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, з огляду на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги немайнового характеру, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та не врахування йому до загального та пільгового стажу періодів роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2021 до 18.05.2022.
3. Зобов'язавати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального (страхового), пільгового стажу та заробітну плату ОСОБА_1 за періоди його роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» з 01.04.2021 до 18.05.2022, та провести відповідний перерахунок пенсії відповідно до поданої ним заяви.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885)
Суддя Р.П. Качур